На підставі архівних і літературних джерел висвітлюється минуле Бердичівської землі з найдавніших часів до початку XX ст. Давність поселень на території міста і району підтверджується численними археологічними знахідками. Особлива увага звертається на спадкоємність культур протягом тисячоліть. Підкреслюється своєрідність Бердичева в плані переплетіння української, польської та єврейської культур.

Висвітлено соціальну структуру, дохристиянські святилища і божества населення Північної Буковини ХІІ - ХІІІ ст. Розглянуто становище єврейського населення регіону за умов першої та другої російських окупацій (1914 - 1915 рр.), товариський рух та українські учительські товариства на Буковині, діяльність відомих буковинських діячів і дослідників (В.С.Залозецького, О.Кандиби, М.Поповича, М.Куєка та ін.). Особливу увагу приділено етнографічним аспектам, у т.ч. особливостям традиційної культури німців Буковини, традиціям заготовлення ткацької сировини наприкінці ХІХ - першій половині ХХ ст., а також опису деяких обрядів різних поселень місцевості.

Викладено історичну хроніку перебування євреїв в Україні з ХVIII до ХХ ст. Описано єврейське життя в Катеринославі, яке охоплює період від заснування міста до 1920 р. Наведено відомості, що висвітлюють різні сторони життя єврейської общини: освіту, благодійну діяльність, світське та релігійне життя.

Висвітлено сучасні міжнаціональні українсько-єврейські відносини, правовий статус етнічних меншин України, питання протогенезу та етнокультурного відродження греків України. Розглянуто етнографічні аспекти творчості Тараса Шевченка, наукову спадщину Павла Чубинського, просвітницьку діяльність родини Терещенків в Україні, уявлення В.Липинського про природу нації в контексті європейської правої політичної думки тощо.

Це перша книга про Голокост на всій території України, від Прикарпаття до Луганщини, де більш як 700 місць масових розстрілів євреїв нацистами і де знаковим символом катастрофи став київський Бабин Яр. Розглянуто релігійні аспекти Голокосту, місце Голокосту в українській історіографії. Проаналізовано обставини тотального винищення нацистами євреїв столиці України, подано різні точки зору щодо кількісних виразів трагедії Бабиного Яру. Досліджено причини загибелі єврейського населення Одеси під час румунської окупації. Охарактеризовано геноцид на території Лівобережжя України (зона військової адміністрації вермахту). Доведено, що "остаточне розв'язання" єврейського питання здійснювалось не тільки айнзацкомандами та іншими спецрозділами, але й за наказами військового командування - солдатами й офіцерами вермахту. Висвітлено участь євреїв в антинацистському Опорі та партизанській боротьбі в Україні: підпільну діяльність євреїв на окупованій території, повстання в гетто і таборах, участь євреїв у збройній боротьбі проти окупантів у самостійних загонах і в рамках радянського партизанського руху в Україні.

Встановлено, що в XIX - на початку XX ст. польська та єврейська общини у Російській імперії жорстоко пригнічувалися царизмом, з великим обмеженням розвивалася їх національна культура та освіта. Детально розглянуто економічне становище та проблеми національних меншин регіону у 20 - 30-х рр. XX ст. На новому фактичному матеріалі проаналізовано землеоблаштування єврейства на Поділлі.

Розглянуто соціальні та економічні умови життя корінних галичан - українців, поляків, євреїв у міжвоєнні роки та під час Другої світової війни. Висвітлено трагедію галицьких євреїв часів німецької окупації, реакції на неї політичних організацій, церков, широких мас співмешканців інших етносів даного регіону. Вперше наведено імена галичан, які були знищені фашистами за допомогу євреям. Виявлено та проаналізовано документи, колекційні фонди німецької окупаційної адміністрації, німецьких спецслужб (спеціального суду для місцевого населення - Sondergericht), ОУН, УПА тощо.

На великому фактичному матеріалі автор розкриває складний процес розселення, життя та побуту єврейського населення, його співпрацю з українцями, а також поляками, росіянами та представниками інших народів. Не оминаючи кризових ситуацій в житті українського єврейства, автор підтверджує солідарність передових діячів М.Драгоманова, І.Франка, Л.Українки, М.Коцюбинського з трудовим єврейством. Значну увагу приділено становищу єврейського населення на західноукраїнських землях, їх участі у суспільно-політичних та економічних процесах краю. Критичному аналізу подано події, що відбувалися в житті євреїв у післяжовтневий період, так зване "єврейське національне відродження". Розкривається трагедія єврейського населення України у роки Великої Вітчизняної війни, подаються нові матеріали про його участь у русі опору фашистам. Розповідається про цілеспрямоване роздування в перші післявоєнні роки антиєврейської кампанії, метою якої було розпалити шовіністичні та імперські амбіції. Вперше висвітлено завершальний період сталінської диктатури, його програму виселення євреїв у сибірську тайгу. Значну увагу приділено процесу духовного відродження єврейської освіти, науки, культури в сучасній демократичній незалежній Україні, розширенню економічних, наукових, культурних зв'язків між Україною та Ізраїлем, основні перспективи та напрями цього співробітництва.

Проаналізовано епістолярну спадщину В.Винниченка як джерело інформації про його особистість: риси характеру, особисті якості, психологію, настрої, стан здоров'я тощо. Досліджено майстерність письменника щодо відображення психології персонажів. Простежено еволюцію художньої інтерпретації В.Винниченком проблеми національної самоідентифікації єврейського народу. Розглянуто проблему підгрунтя художнього мислення драматурга В.Винниченка крізь призму його естетичного ідеалу. Вивчено особливості функціонування займенникових слів у структурі тексту прози В.Винниченка у формально-синтаксичному аспекті. Висвітлено зв'язок філософії В.Винниченка з екзистенційними орієнтаціями українського філософствування періоду ХІХ - ХХ ст. Обгрунтовано необхідність їх аналізу через функціонування семантико-екзистенційного простору в творчості письменника. Зіставлено естетику В.Винниченка та поетів-шістдесятників через "знаки духовної співмірності" - квазіміфи Сонця, Місяця, Зірки, Моря (води) та Моря (повітря). Розкрито специфіку поглядів В.Леонтовича на задекларований В.Винниченком принцип "чесності з собою". Описано деякі особливості української мови та мовлення, лінгвокультурної ситуації на початку ХХ ст. в Україні.

Розглядаються демографічні аспекти життєдіяльності євреїв України у 20-30-х рр. ХХ ст., юдейські громади України на тлі радянської національно-церковної політики 40-80-х рр. ХХ ст., а також тенденції розвитку єврейської економіки і формування передумов аграризації єврейського населення СРСР в 20-30-ті рр. ХХ ст. Аналізується єврейська тематика в західноєвропейському музичному романтизмі ХІХ ст. та ін.

Висвітлено історію створення та діяльності міжпартійної військової організації "Союз євреїв-воїнів Київської військової округи". На фоні загально-політичної обстановки на українських землях, у контексті тогочасної боротьби у середовищі єврейських політичних партій проаналізовано особливості змагання Союзу за створення національних військових формувань.

Висвітлюються передумови виникнення у Волинській губернії етнічних груп німців, чехів та євреїв, процес проходження їхньої адаптації на нових місцях. Особливу увагу приділено розвитку господарських, культурних та громадських відносин, законодавчому регулюванню життєдіяльності та чисельності німців, чехів, євреїв у Волинській губернії в 1796-1914 рр. Показано вплив політичних рішень на національні процеси в регіоні, а також підкреслено, що національна політика царизму при наявності певних відмінностей у законодавчих актах, що стосувались різних етнічних груп, характеризувалась авторитарністю, була русифікаторською, насильницькою стосовно інших народів.

Висвітлено шляхи формування й основні етапи розвитку українського національного руху в другій половині 1950-х - 1980-х рр. Проаналізовано причини та наслідки зростання напруженості в українському суспільстві. Описано основні форми опору тоталітарному режиму в сфері національної політики. Розкрито внутрішні протиріччя Російської православної церкви. Відображено заходи щодо обмеження впливу окремих релігійних конфесій і течій та реакцію на них кліру та віруючих. Охарактеризовано кримськотатарський та єврейський національний рухи. Наведено хроніку подій опозиційного руху в Україні у 50-ті - 80-ті рр. ХХ ст.

Досліджено взаємозв'язок соціального та біологічного у теорії девіантної поведінки особистості, вплив телебачення на агресивну поведінку у дітей та молоді, а також роль фізичного виховання у формуванні належного психофізіологічного стану професійного керівника-лідера. Значну увагу приділено тенденціям постмодернізму в сучасній українській камерній музиці, концептуальним засадам мистецької освіти в Україні на прикладі організації театральної освіти в Україні у 90-ті роки ХХ ст., альтовій сонаті Д.Шостаковича, єврейським народним пісням релігійно-національного змісту тощо.

Висвітлено документи, де зафіксовано найважливіші моменти історичного минулого української, вірменської та єврейської національних громад м.Львова протягом XIV - XVIII ст.

Розглянуто деякі проблеми історії, археології, філології, мистецтва, культури та сучасного політичного становища південного регіону України і його головного міста Одеси. Висвітлено особливості національного державотворення, етнополітичну ситуацію в Українському Придунав'ї, історію українсько-єврейських зв'язків на півдні України, напрямки та пріоритети соціально-економічного розвитку Українського Причорномор'я. Досліджено етномовну ситуацію та питання мовної політики в Українському Придунав'ї, аматорське мистецтво в Україні другої половини XIX ст. тощо.

Проаналізовано творчу діяльність видатного українського політика Симона Петлюри та його роль у створенні українського війська. Висвітлено політичні події в Україні у 1905 - 1920 рр. Охарактеризовано боротьбу Симона Петлюри проти політики єврейських погромів.

Розглядається функціонування українського та російського етнонімів у їх історичній взаємодії. Простежуються передумови і наслідки утворення етноніма "Україна" - імені нації, що визначає її ідентичність. Автор також висвітлює питання вживання в українській мові етноніма "єврей".

На основі використання архівних джерел, газетних та літературних матеріалів, статистичних даних зроблена спроба об'єктивно висвітлити питання про соціальне та економічне становище євреїв, розкрити причини кривавих погромів, ставлення до організації загонів самооборони, емігрантських настроїв, діяльність вітчизняних та закордонних єврейських благодійних установ, показати передумови активізації соціалістичного руху в Радянській Україні після закінчення громадянської війни. Подана авторська оцінка наукових проблем.

Проаналізовано каталог унікальної колекції фонографічних валиків, яка зберігається у Національній бібліотеці України ім. В.В.Вернадського, репрезентує музичний фольклор євреїв Східної Європи. Вперше введено у науковий обіг значний за обсягом матеріал, зібраний під час етнографічних експедицій під керівництвом видатних діячів єврейської культури С.Анського та М.Береговського на території України та Білорусії. До фоноархіву увійшли також фоноциліндри з приватних колекцій композитора Ю.Енгеля та фольклориста З.Кісельгофа, матеріали слухача Курсів сходознавства І.Лур'є з Палестини. Анотований каталог зразків єврейської музичної спадщини з нотними та текстовими розшифровками є цінним джерелом інформації про всі жанри фольклору євреїв (релігійні піснеспіви, єврейські народні пісні, наспіви без слів, інструментальну музику, народні театралізовані вистави тощо). Каталог містить іменний, географічний та систематичний покажчики матеріалів.