Індекс рубрикатора НБУВ: П496.7

Рубрики:

Хвороби лісонасаджень і боротьба з ними (лісова фітопатологія)

Шифр НБУВ: РА337353 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено лактатдегідрогеназу (LDH) і розчинні білки слизової оболонки рубця, сітки, книжки, сичуга, сліпої та прямої кишок плодів корів. Встановлено, що з 5-ти до 8,5-місячного віку в цитозольно-мікросомальній та мітохондріальній фракціях тканини зростає активність LDH, а з 3,5 до 8,5-місячного віку - концентрація білків. Ізоензимний склад LDH у субклітинних фракціях і білковий спектр слизової оболонки протягом пренатального періоду онтогенезу не змінюються. У порівнянні з дорослими тваринами у плодів вищими є активність LDH і концентрація білків. У сичузі, сліпій і прямій кишках та печінці плодів менше ізоензимів LDH, побудованих із субодиниць В-типу та краще пристосованих до перетворень лактату. Концентрація даного метаболіту у плодів вища, ніж у дорослих тварин, а пірувату - нижча. Співвідношення ізоензимів LDH і білкових фракцій у слизовій оболонці рубця, сітки та книжки практично ідентичне. У порівнянні з дорослими тваринами менше ізоформ LDH, побудованих із субодиниць А-типу. У цитозольно-мікросомальній фракції передшлунків та у мітохондріях сичуга, сліпої та прямої кишок переважає ізоензим LDH-5. Розподіл ізоформ у цитозольно-мікросомальній фракції сичуга, сліпої та прямої кишок рівномірний. Стійкішими до термічної обробки виявилися ізоензими LDH, побудовані з субодиниць В-типу. Не виявлено відмінностей в активності LDH, її ізоензимному складі, концентрації лактату, пірувату та білків і білковому спектрі слизової оболонки травного тракту плодів, отриманих від корів, які споживали ріпакові шрот і макуху у поєднанні з сорбентами та інші корми з високим вмістом протеїну (сою, соняшник, льон).

Викладено сучасні методики вивчення ферментів азотного метаболізму та системи антиоксидантного захисту рослин, які використовуються в лабораторії фізіології та молекулярної біології рослин НДІ біології Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара. Надано відомості про відновлення нітрогену, визначення нітратів, асиміляцію амонію, переамінування амінокислот. Увагу приділено визначенню активності супероксиддисмутази, каталази, пероксидази, поліфенолоксидази й аскорбатпероксидази за допомогою різних методів (титриметричного, фотоколориметричного, фотоелектроколориметричного, фотометричного та спектрофотометричного). Розглянуто визначення вмісту аскорбінової кислоти, глутатіону та загальної редукуючої активності. Наведено методи дослідження ізоензимного складу ферментів антиоксидантного захисту рослин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.811.3 + Р54-52

Рубрики:

Протитуберкульозні препарати

Фтизіологія

Шифр НБУВ: Ж100063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-29

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9 + Р418.11-52

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Хвороби кісток

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено дані про класифікацію, номенклатуру, структуру, субстратну специфічність та роль численних ізоензимів глутатіонтрансферази в клітинних функціях. Із часу відкриття ензиму минуло понад 50 років. Ця родина протеїнів постійно поповнюється і є настільки різноманітною за своїм складом, що ще довго буде потребувати системного аналізу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.33*734.26*725.112.41 + Е623.33*738.82*725.112.41

Рубрики:

Pisces Риби. Іхтіологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П729.19-272.51 + Е623.334.252.53*72 + Е60*725.111.41

Рубрики:

Інші коропові

Cyprinoidei Коропоподібні

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9-2

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.11-29

Рубрики:

Хвороби кісток

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше з’ясовано особливості метаболізму вітаміну D{\dn\fs8 3} у гепатоцитах за експериментального преднізолон-індукованого остеопорозу. За тривалого введення преднізолону виявлено значне пригнічення активності вітамін D{\dn\fs8 3} 25-гідроксилази гепатоцитів, зниження експресії її цитозольного (CYP2R1), мітохондріального (CYP27A1) ізоензимів у тканині печінки та рівня 250HD{\dn\fs8 3} у сироватці крові, що характеризує стан глибокої D-вітамінної недостатності. Вперше продемонстровано цитотоксичний ефект тривалого введення преднізолону на гепатоцити, що виявлявся у посиленому генеруванні активних форм кисню, індукції структурних змін клітинних органел (деструкція мембран і цитоплазми, каріорексис і каріолізис), активації некротичних процесів, зниженні співвідношення про- і антиапоптичних протеїнів (Вах/Вс1-2) й життєздатності гепатоцитів. Застосування преднізолону охарактеризовано порушенням мінерального обміну, розвитком гіпокальціємії, гіпофосфатемії, зростанням активності загальної лужної фосфатази, її кісткового й кишкового ізоензимів в сироватці крові та зменшенням вмісту мінеральних компонентів у кістковій тканині. Встановлено доцільність використання вітаміну D{\dn\fs8 3} як засобу корекції преднізолон-індукованих змін інтенсивності гідроксилювання холекальциферолу та мінерального обміну.

Вивчено актуальну проблему профілактичної медицини - особливості біологічної дії метилтретбутилового ефіру (МТБЕ), запобігання його шкідливій дії та ранній діагностиці негативного впливу на організм людини на основі молекулярно-генетичних біомаркерів. Встановлено, що МТБЕ чинить ембріотоксичну, тератогенну, гонадотоксичну та інші види дій на організм. В основі ушкоджувальної дії МТБЕ - молекулярно-генетичні механізми: зміни рівнів експресії генів ключових циркадіальних факторів та ряду протеїнкіназ- SNARK, СК-1ε, PER1, BMAL1, CLOCK, PFKFB-2, PFKFB-3, PFKFB-4 і VEGF та сплайсингу PFKFB-4 (утворення нового альтернативного сплайс-варіанту мРНК PFKFB-4, що має делецію в каталітичній частині фруктозо-2,6-бісфосфатази та кодує ізоензим з порушеною фруктозо-2,6-бісфосфатазною активністю та видозміненим і вкороченим С-кінцем) у життєво важливих органах щурів. Встановлено, що зміна експресії генів SNARK, СК-1ε, PER1, PER2, BMAL1, CLOCK та альтернативного сплайс-варіанту PFKFB-4 може слугувати важливим чутливим біомаркером шкідливої дії МТБЕ на організм. Науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено у практику практичної охорони здоров'я комплекс організаційних, санітарно-технічних і медико-біологічних заходів, спрямованих на зниження концентрації шкідливих хімічних речовин (МТБЕ, вуглеводнів тощо) в повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, грунті, грунтових і поверхневих водах, запобігання їх негативному впливу на організм працюючих і населення в цілому.

З метою оцінки систематичного положення та взаємовідносин між чотирма видами роду Меlіса було використано електрофорез шести ферментів у поліакриламідному гелі (РАGЕ). Проведено аналіз мінливості ізоферментів анодної естерази, катодної пероксидази, кислої фосфатази, супероксиддисмутази, амілази і глутаматдегідрогенази. Систематичні відносини оцінювали шляхом розрахунку коефіцієнта дивергенції. Встановлено, що за набором зазначених молекулярних маркерів Melica uniflora чітко відрізняється від M. ciliata та M. transsilvanica. Крім того, M. uniflora містить дві видоспецифічні ізоформи. Також було показано, що M. nutans тісно пов'язана з M. uniflora, проте генетично вид досить добре вирізняється в межах роду Melica. Представлені результати виявилися добре скорельовані з діагностично значущими ознаками морфологічної будови досліджених таксонів роду Melica.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.715.2

Рубрики:

Пухлини яєчників

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Незважаючи на значну кількість таксономічних і біосистематичних досліджень роду Festuca L. в Європі, є вкрай мало статей, у яких би обговорювали філогенію та систематику роду Festuca, а також еволюцію її різних груп. Найбільш важливими серед них є дослідження Цвєльова, який запропонував поділ на три секції у межах типового підроду Festuca: Variae Hack., Aulaxyper Dumort. і Festuca. Є багато досліджень щодо видів, які належать до секції Festuca, включаючи хемосистематичні, тоді як видами секції Aulaxyper практично нехтують. З цієї причини ми обрали F. rubra L., F. nigrescens Lam., F. picturata Pils., F. amethystina L. і F. heterophylla Lam., які належать до останньої. Мета роботи - вивчення мінливості ізоензимів та відповідна оцінка генетичної спорідненості серед вищезгаданих видів роду Festuca. Розглянуто десять природних популяцій із Болгарії. Ізоформи ферментів глутамато-оксалоацетатної трансамінази, малатдегідрогенази, глутаматдегідрогенази, ізоцитратдегідрогенази та 6-фосфоглуконатдегідрогенази досліджені за допомогою методу електрофорезу в поліакриламідному гелі. Виходячи зі середніх алельних частот / локусів на таксон, були розраховані значення генетичної ідентичності (I) для парних порівнянь усіх досліджуваних видів. Група F. rubra s.l. є примітивнішою порівняно з F. ovina s.l. - їхні піхви замкнені практично по всій довжині, тоді як краї піхов видів секції Festuca зрослі тільки при основі. Festuca amethystina посідає проміжне місце, оскільки її піхви замкнені на 1/3-1/2 від довжини. Ця ознака вказує на особливий статус виду в секції Aulaxyper і виділяє його з-поміж інших таксонів групи. Результати наших біохімічних досліджень повністю підтвердили особливе місце виду в секції Aulaxyper. Festuca heterophylla має водночас як примітивні риси, специфічні для давніх видів роду Festuca, так і численні ознаки високої спеціалізації. Отримані молекулярні дані підтверджують своєрідну позицію F. heterophylla у роді Festuca. На противагу їй, тісно пов'язані з політроїдною F. rubra такі види як F. nigrescens і F. picturata слід розглядати як більш пізні "молоді" види. Festuca amethystina, що показала найбільшу розбіжність з іншими, має розглядатись як один із давніх видів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216

Рубрики:

Вагітність при захворюваннях організму матері

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П534.41 + Е60*696*72

Рубрики:

Склад і властивості сперми сільськогосподарських тварин

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Методи комп'ютерного моделювання надають можливість оптимізувати процес попередньої оцінки потенціалу взаємодії майбутніх лікарських засобів. Авторами використано моделювання in silico для прогнозування та пояснення можливої взаємодії пропоксазепаму з ізоферментами CYP на молекулярному рівні. Для розрахунку вільної енергії взаємодії та визначення амінокислотних залишків процедурою молекулярного докінгу було застосовано програму iGEMDOCK v2.1, досліджувані ензими - комплекси ізоформ CYP із референтними лігандами (1A2 (2hi4), 2B6 (5uda), 2С8 (2nnj), 2С9 (log5), 2C19 (4gqs), 2D6 (4wnu) і 3A4 (5te8), молекулами-субстратами для кожного ізоензиму вибрано відповідно фенацетин, бупропіон, амодіахін, диклофенак, S-мефенітоїн, буфуралол і мідазолам із тестостероном відповідно. Пропоксазепам має досить високі показники вільної енергії взаємодії з усіма ізоформами CYP (8,15 - 9,8 ккал/моль), однак є різниця в кількості спільних амінокислотних залишків, що беруть участь у взаємодії зі специфічними субстратами. За різницею енергії зв'язків можна припустити, що найменший конкурентний (інгібувальний) ефект пропоксазепам може мати відповідно на ізоформи ЗA4 (із субстратом тестостероном) та 2D6. Аналіз взаємодій пропоксазепаму з різними ізоформами CYP з урахуванням їх індивідуальних субстратів надає підставу припустити можливість конкурентної взаємодії для 1A2, 2C19 та 2C8 і, меншою мірою, для 2C9, ЗA4 та 2B6. Також можна очікувати, що пропоксазепам може бути субстратом для досліджуваних ізоформ цитохрому.