Досліджено умови формування й особливості функціонування персональних свят в поліетнічному середовищі Одещини. Упорядковано вітчизняні та зарубіжні історіографічні здобутки з проблематики персональних свят, до наукового обігу введено новітній комплекс джерел. На матеріалах слов'янських груп реконструйовано еволюційну модель (іменини - день народження) даного соціального феномену, виявлено загальні та локальні причини основних трансформацій. З'ясовано тенденції входження інноваційних явищ персоніфікації до святково-обрядової практики населення Одещини, виокремлено структурні коди, а також етнічні, соціальні, гендерні та вікові відмінності. На прикладі персональних святкувань окреслено сучасну модель ритуальної корекції вікової шкали та визначено в ній архаїчні ремінісценції.

Досліджено малу прозу Михайла Коцюбинського з погляду когнітивної наратології. Наголошено, що когнітивна теорія аналізу пропонує таку поетапну концепцію для дослідження наративних текстів: нарація передбачає комунікацію, комунікація - сприймання, а сприймання - пізнання. Застосування пізнавального підходу сприяло виявленню читацьких естетичних реакцій та емоційних станів у текстах письменника. Виокремлено ефекти невирішеності (етюд "Цвіт яблуні"), невизначеності (етюд "Невідомий", новела "Intermezzo"), незавершеності (етюд "Лялечка"), розгубленості (новела "Дебют"), невпевненості (оповідання "Дорогою ціною"), а також ефект когнітивного дисонансу (новела "Що записано в книгу життя") та когнітивний ефект іронії (новели "Хвала життю" та "Подарунок на іменини"). З'ясовано, що письму автора притаманні такі ознаки: лаконічність вислову та довершеність кожної фрази; фіксація художніх деталей та їх смислове навантаження; психологізований пейзаж, особливо фрагментарний; синтез мистецтв: література-малярство, література-музика; моделювання прихованого підтексту, а відтак інтригування читача з метою створення естетичних ефектів. Доведено, що мала проза Михайла Коцюбинського - новаторський взірець емоційно збагаченої наративної структури.