Розглянуто вимоги лінгвістичного забезпечення програмного комплексу, представлено мови опису ряду математичних моделей, побудовано формальні граматики цих мов, реалізовано їх компілятори та створено інструментальний засіб - компілятор компіляторів, що працює в OS Windows 95/NT; запропонована адаптивна організація вказаного лінгвістичного забезпечення.

Наведено відомості про кожну із парафій Української католицької церкви в діаспорі (у Римі, Сполучених Штатах, Канаді, Австралії, Південній Америці, Західній і Центральній Європі). Особливу увагу приділено українським католицьким монашим громадам, вищим і середнім освітнім закладам та організаціям.

Книга містить методичні рекомендації до вивчення тексту Біблії з точки зору філології. Досліджується семантика сталих біблійних висловів, як у самій Біблії, так і в українській літературі різних періодів, особлива увага зосереджена на біблійній міфології, героїчному епосі, приповістях та байках, новелах, притчах Біблії.

Розповідається про Більське городище - унікальну пам'ятку археології, одне з найбільших городищ Європи доби раннього залізного віку, розташоване в Котелевському й Зіньківському районах Полтавської та Охтирському районі Сумської області. Розглядається його історична доля, торговельна, ремесляна та промислова діяльність, пам'ятки історії та природи. Повідомляється, що величезний археологічний комплекс, який включає три укріплення - Західне, Східне і Куземинське, Велике укріплення Більського городища, курганні некрополі в урочищах Скоробір, Осняги, Марченки, Перещепине та інші, численні поселення скіфської доби, займає площу понад 8 тисяч гектарів. Висвітлюються деякі результати археологічних досліджень Більського городища 1992-1998 рр.

Викладено загальні відомості про мову та мовознавство як науку, природу і сутність мови, її походження, закономірності розвитку й функціонування на різних історичних етапах. Розглянуто процес походження та розвитку письма, генеалогічну та типологічну класифікації мов, структурні рівні та одиниці мови тощо.

Розглянуто питання теорії та історії української мови, актуальні питання граматики, лексикології та термінології. Запропоновано лексико-семантичну характеристику української словотвірної термінології. Висвітлено особливості східнослобожанських говірок і розширено семантичну структуру лексеми в них. Обговорено проблеми української фразеології, кодифікації сучасної української правничої термінології та експресивності наукового мовлення. Визначено функціональний аспект фонетико-семантичного розвитку ономатопеї. Охарактеризовано семантико-стилістичну роль епітетів у генітивних конструкціях на підставі дослідження матеріалів поезії 20 - 30-х рр. ХХ ст.

Вміщено матеріали науково-теоретичної конференції "Історична пам'ять та самосвідомість українського народу на межі тисячоліть", що відбулася у травні 2000 р. у Харкові. Розглянуто теоретичні проблеми культурології, інформаційного забезпечення та збереження історико-культурної спадщини, а також історичного джерелознавства та історіографії історії України XIX - XX ст.

Досліджуються проблеми фонетики, лексикології, граматики та прагматики германських мов, а також питання літературознавства та теорії перекладу. Наводиться об'єднана індуктивно-дедуктивна мовно-психологічна класифікація прикметників у "мовній картині світу". Повідомляється про особливості роботи над термінологічним словником, про підвищення ефективності дистанційного навчання за допомогою комп'ютерів, а також про функцію слухових сенсоризмів у створенні образів чуттєвого сприйняття та ін.

Досліджено функціональні мовні одиниці кількох рівнів. Розглянуто застосування кореневого повтору в художньому тексті. Розглянуто особливості специфічні ознаки словотвірної деривації, закономірності вживання колірної лексики у художньому стилі, граматичні зв'язки між компонентами характерних для офіційно-ділового стилю номінативних словосполучень, внутрішню диференціацію загальних значень "мета-присвята", "причина" на функціональні сегменти та їх реченнєву репрезентацію, асиметрію у складі локативних синтаксем сучасних української та російської мов, а також деякі аспекти значеннєвих модифікацій твірних і похідних слів.

Зібрано матеріали про заснування та діяльність державної історичної бібліотеки України, її видання та публікації співробітників - збірники, брошури, бібліографічні та методичні посібники, публікації з газет і журналів, машинописні праці тощо. Висвітлено основні напрями діяльності Бібліотеки за 60 років існування закладу.

На підставі аналізу історико-педагогічної літератури доведено актуальність проблеми виховання фізично здорової нації, розкрито шляхи та засоби фізичного виховання особистості.

Систематизовано основні теоретичні відомості з морфології та синтаксису німецької мови, розглянуто функції іменника, прикметника, числівника, займенника, прийменника, прислівника, дієслова. Висвітлено складні часові форми, пасивний стан, особливості речень (простого та складного), місце головних і другорядних членів у реченні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(0)62

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(0)62

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Спростовано історіографічну традицію радянської історичної науки щодо відірваності козацької України від Київської Русі, зокрема, неоімперську концепцію давньоруської народності. Зроблено історіографічний аналіз розвитку концепції "спільної давньоруської колиски східних слов'ян". Простежено генетичний зв'язок етновизначальних ознак українців козацької доби у попередньому княжому періоді їх історії у царині матеріальної та духовної культури, мови, історичної свідомості. Доведено генетичний зв'язок князівських і козацьких лицарських традицій, їх близьку спорідненість із західноєвропейським лицарством.

Розглянуто розпізнавальну СГ-граматику, що відповідає формалізмові систем синтаксичних груп. Граматику розроблено для опису синтаксичної структури речень природною мовою. Описано загальні критерії виділення синтаксичних груп з послідовності слів, що складають текст, а також партикулярні правила СГ-граматики для російської та української мов. Подано оцінку граматики.

Здійснено характеристику національного краєзнавства як самостійного предмету географічної науки, визначено його об'єкт, предмет і структуру. Висвітлюються географічні особливості заселення й освоєння території України в палеоліті, мезоліті, від неоліту до сьогодення. Особливу увагу сконцентровано на розгляді географічних передумов та особливостей формування та розвитку давньоруських державних утворень - Київської Русі, Галицького князівства, Галицько-Волинської держави. Проаналізовано географічне положення та розвиток Української держави у 1917-20 рр. (Центральна Рада, Директорія, ЗУНР), досліджуються розподіл українських земель у межах СРСР в 1920-38 рр., зміни в 1939-40 рр., а також територія України після другої світової війни.

Дослідження присвячено вивченню методологічної доктрини української культурно-історичної школи на основі аналізу фольклористичної спадщини її адептів. Простежено два етапи еволюції цієї школи - романтичний (основні представники - М.Максимович, О.Бодянський, П.Куліш, М.Костомаров) і позитивістичний (у значній частині своїх праць з фольклору - М.Драгоманов, І.Франко, М.Грушевський).

Наведено відомості про фонетику латинської мови. У систематизованому вигляді викладено граматику латинської мови з відповідними вправами та навчальними текстами. Запропоновано методичні вказівки до граматичного аналізу та перекладу текстів. Висвітлено юридичну термінологію та фразеологію, необхідні для читання та розуміння текстів юридичного змісту.

Висвітлюються теоретичні й методологічні засади філософсько-соціологічних, психологічних, політологічних, екологічних досліджень людини, визначаються межі пізнання людини. Розглядаються філософські проблеми, пов'язані з існуванням людини в сучасному світі, аналізуються етичні і ціннісні аспекти досліджуваної проблеми. Відображаються основні типи зв'язків людини зі світом - з природою, суспільством, державою і самою собою. Вивчаються закони життєдіяльності суспільства і людини, історична пам'ять, проблеми ментальності, екологічної безпеки, формування правосвідомості і демократичної модернізації держави. Обговорюються питання, в яких стратегія суспільного поступу і людина розглядаються в культурно-історичній перспективі.