Вперше проаналізовано фундаментальні праці загальних патологів, мікробіологів, епідеміологів та інфекціоністів, досліджено найважливіші етапи генезису, становлення та розвитку вчення про інфекційні хвороби на прикладі сибірки. З'ясовано, що відкриття збудника антраксу, вивчення його властивостей і характеристик, становлення вчення про сибірку істотно вплинули на розвиток мікробіології, епідеміології й імунології, відкриття багатьох збудників інфекційних хвороб, розробку ефективних специфічних засобів захисту людини та тварин від чуми, віспи, тифу, холери, дифтерії, поліомієліту. Доведено, що ідеї, гіпотези, твердження, активна експериментальна діяльність багатьох поколінь учених (Д.С.Самойловича, С.С.Андрієвського, Р.Коха, Л.Пастера, І.І.Мечникова, Л.С.Ценковського, В.К.Високовича, Д.К.Заболотного, Г.М.Мінха, М.Ф.Гамалії) стимулювали розвиток нових галузей медичної науки: мікробіології, епідеміології й імунології. Розкрито зміст та евристичну роль методології вакцинопрофілактики Л.С.Ценковського, розглянуто можливості її удосконалення за сучасних умов. Висвітлено суттєвий внесок вітчизняних учених у розвиток світової медичної науки, зокрема, створення вчення про атракс як особливо небезпечної хвороби, дослідження його властивостей і характеристик. Розглянуто основні етапи формування стратегії ефективної боротьби з інфекційними хворобами, наведено оцінку героїчних наукових експериментів вітчизняних мікробіологів. Розроблено діагностичну систему для індикації збудника сибірки у людей, тварин і в навколишньому середовищі на підставі полімеразної ланцюгової реакції.

Узагальнено результати хроматографічного дослідження летких продуктів піролізу мінералів і мінеральних парагенезисів. Одержано нові дані про вміст, склад і локалізацію летких компонентів в опалах, глауконіті, кварці, нефеліні, содаліті, антраксоліті. Вперше запропоновано використовувати для реконструкції умов мінералоутворення склад і розміщення летких компонентів у мінералах. Доведено, що леткі сполуки, які дискретними порціями виділяються з мінералів в процесі поступового нагрівання, формують газопіролітичний спектр мінерального парагенезису, вигляд якого залежить від особливостей фізико-хімічних умов, в яких сформувалася дана асоціація мінералів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453.3 с2 + Г461.31

Рубрики:

Вугілля

Спектральний хімічний аналіз

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано новий прояв антраксоліту в Донбасі. Запропоновано додаткові параметри визначення ступеня метаморфізму і типізації антраксолітів. Обгрунтовано виділення тільки двох типів антраксолітів - нижчих і вищих.

Питання парагенезису органічного вуглецю та ртутного зруденіння вивчалося на прикладі Слов'янського родовища (південно-східна частина Дніпровсько-Донецької западини). Рудні тіла представлено тонкозернистим кіноваром та приурочено до тектонічної брекчії поблизу контакту брекчійованих порід і кам'яної солі. Гідротермальні мінеральні асоціації розвинуті як в навколишніх рудовмісних породах, так і в галогенних утвореннях. Відзначено значне поширення органічної речовини (в теригенних і галогенних породах), у складі якої з певною умовністю виділено високо-, середньо- та низькотемпературні утворення: антраксоліт, графіт, оксикерити, в'язкі бітуми, ювеліт, а також рідкі та газоподібні органічні виділення. Найтісніше з ртутними прожилками асоціюють тверді та в'язкі бітуми. Утворення основної маси кіновару пов'язується з наявністю геохімічних пасток у верхніх частинах розрізу брекчійованих порід. Геохімічний бар'єр сформувався шляхом розчинення у приповерхневих водах сірководню, поява якого, імовірно, є результатом процесу відновлення сульфатів. Цей процес інтенсивно стимулювався органічною речовиною.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д344-06 + Д59(45Укр5)24

Рубрики:

Петрографія осадочних гірських порід (літологія)

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено результати мінералого-геохімічного дослідження жильних утворень з осадових комплексів Дуклянської і Сілезької структурно-тектонічних одиниць південно-східної частини Польських Карпат. Під час вивчення таких утворень доцільно використовувати комплекс аналітичних досліджень, а саме: мас-спектрометричних та ізотопних основних жильних мінералів, термокріометричних і флюоресцентних щодо включень, особливо вуглеводневих, у мінералах прожилків. Уперше для кварцу типу "мармароських діамантів" виконано точкові мас-спектрометричні ізотопні дослідження, які підтверджують дані термометричних вивчень включень про еволюцію палеотемпературних умов міграції вуглеводневих флюїдів ослабленими зонами осадових комплексів. Результати досліджень речовини у включеннях "мармароських діамантів" з Дуклянського і Сілезького покривів свідчать про закономірну зміну в часі вуглеводневої складової мігруючих флюїдів - від метану до нафтоподібних сполук типу "легка нафта".

Розглянуто питання про перетворення викопних (бурштиноподібних) смол, вугілля та антраксолітів у процесі їх еволюції. Для уточнення їх генезису та результатів впливу на них постдіагенетичних процесів запропоновано використовувати атомні відношення трьох основних елементів вуглецевих речовин - вуглецю, водню та кисню.

Розглянуто актуальні технологічні, технічні, соціально-економічні й екологічні проблеми та основні напрями інтеграційного розвитку системи освіти, науки і національного виробництва. Досліджено вплив терміну вимочування у водно-сольовому розчині грибів на концентрацію в них цинку. Проведено оцінку сучасного стану та рівня збереженості історичних парків Тернопільщини. Висвітлено особливості анатомічної будови кореня конюшини за використання реастиму. Вивчено вплив біологічно активних речовин рослинного походження на активність вакцинних штамів антраксу. Обгрунтовано конструкцію та геометричні параметри робочого органу гичкоочисної машини. Розглянуто перспективність використання борошна з пивної дробини в технології бубличних виробів. Висвітлено проблемні аспекти зайнятості та формування доходів сільського населення в контексті структурних змін в аграрному секторі України. Досліджено вплив інформаційних технологій навчання на вдосконалення розвитку студентів.