Розглядається концепція мистецтва Д.М.Овсянико-Куликовського і її призначення, розвиток сучасної української мови в естетичному напрямі, спостереження та експеримент концепції психології художньої творчості. Висвітлюються особливості книжки Д.Овсянико-Куликовського про М.Гоголя в контексті українсько-російських літературних взаємин, суспільно-психологічні типи соціалістів у романах В.Винниченка 1911-1917 років. Характеризується лінгвофілософська категорія оцінки в системі поглядів Д.М.Овсянико-Куликовського, аналізуються проблеми визначення статусу архаїзму в сучасній мові, повідомляється про застосування методів порівняльного мовознавства при дослідженні графіки та орфографії галицько-волинського літопису та ін.

Здійснено семантико-стилістичний аналіз хронологічно маркованої (застарілої) лексики, засвідченої в українських історичних романах другої половини ХХ ст. З'ясовано зміни у семантичній структурі хронологічно маркованих одиниць. Здійснено аналіз семантичних зв'язків у середині тематичних груп і визначено специфіку та напрямки еволюційних процесів у семантиці застарілих лексем. Виділено основні семантичні групи архаїзмів та історизмів. Простежено достовірність співвідношення аналізованих слів з описуваним періодом. Виявлено лексеми-анахронізми. Досліджено контекстуальні особливості лексичних значень історизмів та архаїзмів, прийоми введення їх у тканину художніх творів.

Наведено текст доповіді, виголошеної на Другій Всеукраїнській сходознавчій конференції, яка відбулася в Національному університеті "Києво-Могилянська академія" у квітні 2000 р. Окреслено деякі напрямки можливих компаративних досліджень генетичних і гомологічних паралелей на рівні архетипів і міфологем давньоіндійської та кельтської культур. Зіставлення даних окраїнних ареалів Євразії - ведичного та кельто-італійського, де збереглося багато культурних архаїзмів, дало можливість цілісно реконструювати первісні світоглядні уявлення індоєвропейців.

Розглянуто питання топоніміки, літературної ономастики, лексикології (соціально-економічна, термінологічна, діалектна, просторічна лексика, неологізми, архаїзми), лексикографії, семасіології, фразеології, словотвору, морфології української, російської, англійської, французької та німецької мов. Охарактеризовано деякі аспекти специфіки неологізмів у лексиці творів українських письменників-фантастів.

На підставі матеріалу української лексикографії ХХ ст. розглянуто тематичні групи історизмів, типологічні особливості архаїзмів. Проаналізовано безперервну динаміку лексичних норм, що засвідчує можливість і необхідність регулювання розвитку словникового складу української літературної мови.

Вивчено проблему диференціації та інтеграції регіональних варіантів англійської мови - британського, американського, австралійського - шляхом виявлення лексико-семантичних, частково, фразеологічних і морфолого-синтаксичних розрізнювальних елементів цих мікросистем у синхронії та діахронії. Дивергентні процеси американського та британського варіантів включають відмінності планів змісту та вираження й охоплюють основний словниковий склад англійської мови. Уживання певної частини британських діалектизмів та архаїзмів у літературних американському й австралійському варіантах виявляє дивергентні та конвергентні тенденції. Стан системи англійської мови не є збалансованим і відзначається взаємовпливами на різних рівнях між американським, британським і австралійським варіантами. Американський варіант значно впливає на два інші варіанти, австралійська мікросистема знаходиться під подвійним, британським та американським, впливом. Формування американської літературної норми було остаточно завершено в кінці XIX ст., коли склалися необхідні історичні умови для функціонування єдиного нормованого літературного варіанта. Екзоглосна ситуація в американському варіанті характеризується багатополюсністю, а в австралійському - біполярністю.

Висвітлено лексику іншомовного походження наукових, літературно-критичних і публіцистичних праць І.Франка. Зареєстровано також іншомовні елементи у текстах з ХХ тому видання творів І.Франка "Вибрані листи". Розглянуто значну кількість інтернаціоналізмів, а також інших запозичень, зокрема тих, що стали архаїзмами, історизмами або й зовсім вийшли з ужитку.

Проаналізовано проблеми теорії мови, соціолінгвістики, взаємодії мов, класичної, румунської філологій, русистики, романістики, германістики, літературознавства, культурології, перекладознавства. Описано особливості синтезу твірної основи та суфікса в старофранцузькому словотворі. Наведено характеристику структури художнього тексту та висвітлено механізми введення в нього портретного опису. Викладено теоретичні аспекти вивчення архаїзмів. Розглянуто основні етапи розвитку турецького мовознавства, способи аналізу та інтерпретації тлумачень етичних концептів. Розкрито семантичну структуру генітивно-квантитативних речень, специфіку типологічного дослідження різноструктурних мов. Визначено актуальні напрямки дослідження лексичної омонімії.

Проанализированы проблемы теории языка, социолингвистики, взаимодействия языков, классической, румынской филологий, руссистики, романистики, германистики, литературоведения, культурологии, переводоведения. Описаны особенности синтеза образующей основы и суффикса в старофранцузском словосочинении. Приведена характеристика структуры художественного текста и освещены механизмы введения в него портретного описания. Изложены теоретические аспекты изучения архаизмов. Рассмотрены основные этапы развития турецкого языковедения, способы анализа и интерпретации толкований этических концептов. Раскрыты семантическая структура генитивно-квантитативных предложений, специфика типологического исследования разноструктурных языков. Определены актуальные направления исследования лексической омонимии.

Розглянуто питання про вплив жанру літературного твору на його лексичний склад, вивчено семантичні, функціональні, частотні, структурні, кількісні характеристики хронологічно маркованих лексем - історизмів та архаїзмів, проаналізовано подібність і різницю функцій архаїзмів та історизмів у історичних романах В.Скотта. Доведено базову гіпотезу про жанрово детермінований характер лексичної структури історичного роману. Визначено, що головною стабільною та об'єктивною ознакою жанру історичного роману є лексика, яка має у своїй семантичній структурі компонент "минуле", тобто архаїзми та історизми. Наявність цих жанрово маркованих одиниць, їх кількість, функціонування і частотність дають змогу говорити про цінність системи авторського бачення, стабільність мовних комунікативно-прагматичних ознак історичного роману, нерозривну єдність змісту та форми художнього тексту.

Проведено комплексне лінгвогеографічне дослідження найменувань одягу в угорських говорах Закарпаття. Розглянуто ряд важливих лексичних і семантичних питань, пов'язаних з назвами одягу, а також охарактеризовано зміни у лексичному складі досліджуваних говорів, зокрема, у зазначеній лексичній групі розглянуто архаїзми та нові найменування, що не фіксуються словниками угорської літературної мови та діалектними словниками. Висвітлено причини появи синонімів (лексичних паралелізмів) у групі назв одягу, докладно охарактеризовано назви одягу, утворені від власних імен. Надано деякі етнографічні довідки про види одягу. Відзначено, що досліджувані говори є складним комплексом взаємопов'язаних проблем порівняльно-історичного та діалектологічного характеру, наприклад, - контактування і взаємодії споріднених і неспоріднених, типологічно різних мов (діалектів) між собою від найдавніших часів до сьогодення.

З'ясовано та проаналізовано теоретичний і практичний аспекти кодифікації мовних одиниць Шевченкової творчої спадщини на матеріалі словників української мови. Досліджено кодифіковані елементи мови як категорії літературної мови та стилістики, визначено статус діалектних та просторічних елементів у лексичній системі сучасної української літературної мови. На прикладі конкретних мовних фактів висвітлено роль мовотворчості Т.Шевченка у процесі нормалізації лексико-семантичної системи української літературної мови; з'ясовано семантико-стилістичне навантаження вживаних письменником слів, простежено динамічність лексичних норм української літературної мови. Охарактеризовано хронологічно марковану лексику, виділено розряди архаїзмів та історизмів, їх типи, з'ясовано етимологію та лексикографічне відображення названих лексичних одиниць. Розглянуто діалектні слова, їх варіанти і значення у мові Т.Шевченка. Кожне слово прокоментовано в історико-географічному аспекті. Виділено тематичні групи просторічної лексики, зафіксованої в творах Т.Шевченка, проаналізовано способи та типи її деривації у порівнянні з літературною мовою.

Визначено екстра- та інтралінгвальні чинники формування Б.Лепкого як мовної особистості. Здійснено структурно-семантичну характеристику стилістично маркованої лексики, зокрема, виявлено значення та способи використання книжних (історизмів, архаїзмів, старослов'янізмів) та усно-розмовних джерел, співвідношення між ними. На підставі кількісного аналізу встановлено відсоток розмовних, рідковживаних, діалектних лексем від загальної кількості усно-розмовних слів, зафіксованих у історичній прозі письменника. Досліджено функціонування фонетичних, морфологічних, словотвірних, комбінованих варіантів слів та некодифікованої в сучасних словниках лексики. Установлено, що варіантність - структурна ознака лексики історичної прози Б.Лепкого та характерна ознака індивідуально-авторської мовотворчості. Відзначено, що лексика історичної прози відтворює епоху письменника, живу діалектну стихію, часовий зріз писемної української практики, надає матеріал для зіставлення з сучасним словником літературної мови.

Розглянуто світоглядні версії громадянського суспільства в філософії Нового часу. Висвітлено теоретичні виміри феномену влади. Розкрито загальновійськовий та козацький аспекти становлення структури Наддніпрянської армії УНР (листопад 1918 - лютий 1919 рр.). Проаналізовано структурно-граматичні та функціонально-семантичні різновиди українських синтаксичних інновацій, стан видавничої справи в Україні. Описано архаїзми та інноваційні елементи в побутовій лексиці південнослобожанських говірок.

Рассмотрены мировоззренческие версии гражданского общества в философии Нового времени. Освещены теоретические измерения феномена власти. Раскрыты общевоинский и казаческий аспекты становления структуры Надднепрянской армии УНР (ноябрь 1918 - февраль 1919 гг.). Проанализированы структурно-грамматические и функционально-семантические разновидности украинских синтаксических инноваций, состояние издательского дела в Украине. Описаны архаизмы и инновационные элементы в бытовой лексике южнослобожанских говоров.

Висвітлено актуальні проблеми слов'янської ономастики та етимології. Проаналізовано пропріальну та апелятивну лексику старожитніх територій Полісся, Карпат, Новгородської землі. Значну увагу приділено етимологізації та реетимологізації слов'янської лексики, зокрема лексико-словотвірних мікросистем. Описано архаїчні гідроніми Карпатського ареалу, розкрито їх структуру, семантику, етимологію. Розглянуто лексичні архаїзми українських діалектів Закарпаття.

Освещены актуальные проблемы славянской ономастики и этимологии. Проанализированы проприальная и апелятивная лексика древних территорий Полесья, Карпат, Новгородской земли. Значительное внимание уделено этимологизации и реэтимологизации славянской лексики, в частности лексико-словообразовательных микросистем. Описаны архаические гидронимы Карпатского ареала, раскрыты их структура, семантика, этимология. Рассмотрены лексические архаизмы украинских диалектов Закарпатья.

Досліджено феномен інтертекстуальності в його різних проявах та функціях у межах лінгвістики тексту. Проведено чітке розмежування понять "теорія" та "категорія" інтертекстуальності. Виділено нові типи міжтекстової взаємодії, уточнено набір інтертекстуальних елементів. Вперше у даному аспекті розглянуто реалію, проаналізовано її функції та визначено способи адаптації в американському художньому тексті. Доведено інтертекстуальність архаїзмів, латинізмів, поетизмів, оказіоналізмів у контексті референційної пам'яті слова та лінгвокреативної діяльності автора. Проведено лінгвостилістичний аналіз тексту американської новели XIX - XX ст., встановлено його типологічні характеристики, досліджено мову та композиційно-стилістичні особливості побудови новели. Розглянуто міжтекстові та інтертекстуальні зв'язки у різних типах тексту американських авторів досліджуваного періоду.

Уперше здійснено опис угорської лексики, пов'язаної з їжею й кухонним начинням у досліджуваних угорських говірках Закарпаття. Зазначено: ця лексика є багатою та своєрідною, що пояснюється багатовіковим контактуванням цих говорів з українськими та словацькими говорами. Відзначено, що зібраний лексичний і семантичний матеріал містить значну інформацію про побут угорського населення даного регіону, його історію та взаємозв'язки з іншими угорськими, а також українськими та словацькими говорами. З'ясовано, що значна частина лексем успадкована від фінно-угорського та угорського періоду, багато назв виникло уже на власному угорському грунті та засвоєно чи запозичено з інших мов. Уперше введено до наукового обігу назви, які дотепер не були відомі мовознавцям. Здійснено спробу охарактеризувати зміни у лексичному складі назв їжі та кухонного начиння, значну увагу приділено словам-архаїзмам та новим назвам, що не фіксуються словниками угорської та інших мов.

Висвітлено перекладацькі аспекти інтертекстуальності та соціосеміотики, герменевтичні аспекти художнього перекладу української поезії та прози. Проаналізовано особливості перекладу з німецької мови неологізмів, архаїзмів та історизмів. Вивчено динаміку лексичної норми у термінології, визначено лінгвістичні та екстралінгвістичні детермінанти перекладу юридичної термінології. Розглянуто питання стилістики перекладача в контексті історичної та індивідуальної (авторської) поетики, а також питання формування гендерного напрямку досліджень у сучасному перекладознавстві, проблеми перекладу російською мовою українських науково-технічних термінологічних словосполучень з атрибутивним компонентом. Описано комунікативно-прагматичні особливості текстів міжнародних угод іспанською та українською мовами.

Освещены переводческие аспекты интертекстуальности и социосемиотики, герменевтические аспекты художественного перевода украинской поэзии и прозы. Проанализированы особенности перевода с немецкого языка неологизмов, архаизмов и историзмов. Изучена динамика лексической нормы в терминологии, определены лингвистические и экстралингвистические детерминанты перевода юридической терминологии. Рассмотрены вопросы стилистики переводчика в контексте исторической и индивидуальной (авторской) поэтики, а также вопросы формирования гендерного направления исследований в современном переводоведении, проблемы перевода на русский язык украинских научно-терминологических словосочетаний с атрибутивным компонентом. Раскрыты коммуникативно-прагматические особенности текстов международных соглашений на испанском и украинском языках.

Наведено лінгвістичну інтерпретацію топонімічного матеріалу, зокрема, кельтських етимологій для 54-х лексичних основ 230-ти назв селищ на витоках річок України. Зазначено, що кельтська топонімія України, в порівнянні із західними землями Європи, значно багатша семантично й фонетично, адже включає архаїзми, цілком відповідні давньокельтським лексичним реконструкціям.

Представлена лингвистическая интерпретация топонимического материала, в частности, кельтских этимологий для 54-х лексических основ 230-ти названий селений на истоках рек Украины. Отмечено, что кельтская топонимия Украины, в сравнении с более западными землями Европы, значительно богаче семантически и фонетически, поскольку включает архаизмы, полностью соответствующие древнекельтским лексическим реконструкциям.

Розглянуто проблему спадщини української культури. Висвітлено питання розвитку української мови в українській діаспорі, історичні зміни у складі української лексики, практику вживання архаїзмів, історизмів, неологізмів, термінологічної та професійної лексики. Наведено компаративний аналіз екстраомоморфем і екстраомолексем в англійській, латинській, російській та українській мовах.

Рассмотрена проблема наследия украинской культуры. Освещены вопросы развития украинского языка в украинской диаспоре, исторические изменения в составе украинской лексики, практика употребления архаизмов, историзмов, неологизмов, терминологической и профессиональной лексики. Приведен компаративный анализ экстраомоморфем и экстраомолексем в английском, латинском, русском и украинском языках.

Висвітлено специфіку вияву архетипу в літературному тексті, синкретичні явища в українській мові. Описано структуру макроконцепту життя в українській фраземіці, архаїзми та інноваційні елементи в побутовій лексиці південнослобожанських говірок. Розглянуто проблему темо-рематичного членування речення, питання інтимної лірики в поезії Т.Осьмачки.

Изучена специфика проявления архетипа в литературном тексте, освещены синкретические явления в украинском языке. Раскрыта структура макроконцепта жизни в украинской фраземике, проанализированы архаизмы и инновационные элементы в бытовой лексике южнослобожанских говоров. Рассмотрены проблема темо-рематического членения предложения, вопросы интимной лирики в поэзии Т.Осьмачки.