Стаття присвячена аналітичному дослідженню потоку крові (яка розглядається як зв'язна напружена рідина) через стенозну артерію (яка приймається за вузьку пористу трубу) при стисненні. Вперше отримані асимптотичні вирази для поля швидкостей, потоку маси і напруги розриву стінки для труби довільної геометрії. За цими виразами виконані розрахунки для труби еліптичного перерізу. На основі результатів обчислень для різних стенозних висот досліджуються варіації цих величин у залежності від alpha bar (відносний параметр довжини), eta bar (параметр, що характеризує антисиметричні властивості зв'язаного напруженого тензора), а також від ексцентриситету труби.

Описано ростомір для автоматичної реєстрації росту стебла та його міжвузлів такої високорослої рослини, як кукурудза. Ростомір містить блок вимірювання у вигляді ланцюгово-протяжного механізму з "датчиком росту" та блок реєстрації сигналів з їх обробкою за заданою програмою на мікрокалькуляторі БЗ-34.

Наведено огляд сучасних літературних даних про механізм регуляції транскрипції генів у рослинах за низьких температур. Надано нові відомості про структуру промоторів генів, які чутливі до дії холоду, та можливі механізми їх регуляції за низьких температур.

Узагальнено результати досліджень аденозинфосфатної системи рослин за умов водного і високотемпературного стресів. Сформульовано основні принципи пошкоджувальної дії посухи на аденілатний пул рослин різних екологічних груп. Показано можливості регуляції аденозинфосфатної системи у випадку дефіциту вологи біологічно активними речовинами.

Травматичний токсикоз змодельовано експериментально шляхом тривалого розчавлювання м'яких тканин стегон щурів. Функціональний стан (ГГНС) визначено за рівнем кортикостерон-реалізуючого фактора, АКТГ, 11-ОКС у надниркових залозах та плазмі крові, а також кортикостерону, альдостерону і дезоксикортикостерону в тканинах печінки та нирок. У результаті дослідження встановлено важливу роль ендотоксемії в патогенезі розладнань ГГНС у явищах шоку. Показано, що ендогенна інтоксикація підсилює викид до крові нейромедіаторів та гормонів. Разом з тим вона пригнічує процеси їх біосинтезу. Під час шоку розвивається недостатність надниркових залоз. Зниження утилізації стероїдних гормонів тканинами обумовлює також позанадниркову недостатність. Остання відображає факт розвитку поліорганної недостатності. Блокування пускових факторів певним чином і підтримка (або протезування) органів, які втягнуто в поліорганну недостатність, мають важливе практичне значення для ефективного лікування постраждалих.

Досліджено вплив надлишку хрому в поживному середовищі на активність хлорофілази та пероксидне окислення ліпідів у листках декоративних квіткових рослин. Встановлено залежність цих показників від часу експозиції. Зниження активності хлорофілази корелює з посиленням пероксидного окиснення ліпідів.

Під час вирощування кукурудзи методом водної культури на 0,5 дози суміші Хогленда - Арнона (контроль) і варіюванні в ній вмісту азоту від 3,75 до 30 мМ встановлено, що у ході адаптації рослин до дворазового зниження і підвищення дози азоту спостерігається збільшення ацидофікуючої активності клітин коренів. Найбільш значне її зростання, що супроводжувалося більшими інтенсивністю поглинання азоту, нітратредуктазною активністю коренів і накопиченням в них Fe і Zn та наростанням маси надземних органів, відмічено у разі дворазового збільшення дози азоту. Подальше її підвищення, як і повне виключення азоту з поживної суміші, викликало пригнічення досліджуваних процесів. Виявлено, що дефіціт і надлишок азоту в поживній суміші негативно впливають на активність редокс-системи клітин коренів.

Досліджено взаємний вплив рослин ароматичних видів (непети, чорнобривців, змієголовнику, кропу), зернових (пшениці, кукурудзи, гречки, ячменю) і кормових (ріпаку, суріпиці) за умов їх сумісного вирощування. Встановлено як позитивний, так і негативний (одно- та двосторонні) взаємовпливи рослин-партнерів, що може мати практичне значення. Показано стимулювальний вплив на врожайність маси сирої речовини та збір ефірної олії непети сумісного вирощування з кормовими, лікарськими та ефіроолійними культурами, крім кропу городнього.

Подано аналітичний огляд літератури останніх двох десятиріч стосовно алелопатії рослин в аспекті проблем агрофітоценології. Показана актуальність подальших досліджень культурних рослин з урахуванням їх алелопатичних властивостей і взаємовідносин з агрономічно цінними групами мікроорганізмів у зв'язку з удосконаленням технологій їх вирощування.

Досліджено антидотний вплив нових похідних N-(3-піридоїл)-S,S-діалкілсульфілімінів. За умов лабораторних і вегетаційних дослідів вивчено вплив іодиду S,S-діізопропіл-N-(1-метил-3-піридоїл) сульфіліміну на токсичність трефлану по відношенню до сої. Розглянуто особливості взаємозв'язку антидотної дії з впливом зазначених сполук на активність нітрогеназного комплексу та деградацію гербіцидів.

Наведено огляд праць, присвячених вивченню негативної дії мутагенних факторів - пестицидів, забруднювачів повітря, води і продуктів харчування, а також використанню антимутагенів природного походження для зменшення мутагенної активності та шкідливого навантаження на біологічні об'єкти.

У 63-х хворих на генералізований пародонтит вперше встановлено, що за різноманітного перебігу паталогічного процесу в пародонті, реакції бактерицидного та антиоксидантного захисту фагоцитуючих клітин мають свої особливості. У разі несприятливого перебігу, мононуклеари крові збільшують свій бактерицидний потенціал, тоді як нейтрофіли перебувають у стані постійного базального перероздратування з подальшим функціональним виснаженням. В обох групах клітин активація ферментів антиоксидантного захисту (супероксиддисмутази і каталази) не запобігає усуненню процесів перекисного окиснення ліпідів (МДА). Сприятливий перебіг генералізованого пародонтиту пов'язаний з помірною мобілізацією бактерицидного потенціалу мононуклеарів і нейтрофілів, малонового діальдегіду внутрішньоклітинної системи антиоксидантного захисту та нижчим рівнем параметрів перекисного окиснення ліпідів.

Наведені дані щодо стану і перспектив біотехнології рослин, отримання та впровадження трансгенних рослин, вивчення структури геномів, в тому числі останні відомості про структуру геномів злаків, одержання трансгенних рослин - продуцентів оральних вакцин для імунізації тварин та людини, трансгенних рослин, стійких до хвороб, холоду, безнасіннєвих, зі зміненим поглинанням елементів мінерального живлення, з хлоропластною локалізацією трансгенів, що заважає їх перенесенню з пилком іншим видам, та хімічно індукованими трансгенами.

Уперше проведено порівняльний біохімічний аналіз орхідних, які ведуть епіфітний і наземний спосіб життя. Виявлено, що рослинні тканини наземного виду характеризуються високою активністю окисно-відновних ферментів і відрізняються від епіфіта значно більшим вмістом нуклеїнових кислот, біогенних елементів, фотосинтетичних пігментів та вільних амінокислот. Доведено, що співвідношення кількості РНК та ДНК у листках і коренях у фазі активного росту рослин може бути діагностичним критерієм для з'ясування екотипу орхідних.

Вивчався вплив різних концентрацій свинцю (0,1, 0,2, і 0,3 мг/л) на вміст нуклеїнових кислот та білків в печінці, м'язах і крові у двохрічок коропа. Після 14 діб аклімації відмічено незначне зменшення вмісту РНК в печінці і м'язах, а ДНК - в печінці і крові при всіх досліджуваних концентраціях металу. Вміст загального білку при цьому зростав в печінці, а білку РНК - в м'язах. В результаті дії йонів свинцю змінювалась і метаболічна активність досліджуваних тканин.

Встановлено, що реалізація тіолопрівних механізмів у реакції взаємодії імуноглобулінів сироватки крові з моноспецифічними сироватками відбувається за рахунок модифікаційних змін вмісту білкових SH- і SS-груп. Ці показники свідчать про характер неспецифічних змін структурно-конформаційного стану білкових молекул в реакції "антиген-антитіло".

Розглянуто структуру та ферментативні реакції перетворення основних класів біомолекул - білків, амінокислот, вуглеводів, ліпідів, вітамінів, нуклеотидів, інформаційних нуклеїнових кислот. Висвітлено питання молекулярної біології та генетики, біохімічні основи фізіологічних функцій організму людини та їх нейрогормональної регуляції, молекулярні механізми виникнення найбільш поширених патологічних процесів (атеросклерозу, цукрового діабету, ожиріння) та спадкових ензимопатій. Значну увагу приділено молекулярним механізмам функціонування клітин крові, печінки, м'язів, імунної, нервової систем, ензимодіагностиці та біохімічним засадам фармакотерапії порушень обміну речовин.

Викладено результати досліджень якісних показників молока та біохімічних показників крові в повновікових корів чорно-рябої худоби різної селекції західного регіону України. Встановлено високий позитивний кореляційний зв'язок між надоєм і вмістом жиру в молоці, вмістом білка в крові, активністю ферментів переамінування та вмістом сульфгідрильних груп.

Наведено результати досліджень з випробування туберкуліну для ссавців, методів діагностики туберкульозу. Запропоновано концепцію епізоотологічного нагляду та систему профілактики бруцельозу в Україні. Проаналізовано виявлення вірусу лейкозу великої рогатої худоби за допомогою полімеразної ланцюгової реакції та біофізичні дослідження крові при цьому захворюванні. Розглянуто епізоотологічні особливості та клінічне проявлення інфекційного ринотрахеїту - пустульозного вульвовагініту великої рогатої худоби. Характеризуються поняття норми та патології у сільськогосподарських тварин, новий метод фізіологічної діагностики. Подані результати розробки та випробування нових ветеринарних препаратів: протианемічного та імунізуючого препаратів. Декілька статей присвячені визначенню токсичності нових ветеринарних препаратів, шкідливим речовинам кормів, дії іонізуючого випромінювання. Наведено порівняльну оцінку дії дезинфектантів при обробці бджільницького реманенту і результати вивчення ядерного поліедрозу та боверіозу шовковичного шовкопряда і дані про розповсюдження гельмінтозів, дію декількох протигельмінтних препаратів тощо. Відображені сучасні підходи до реєстрації ветеринарних препаратів.

Розглянуто антибактеріальні властивості молочнокислих бактерій та біфідобактерій, виділених з шлунково-кишкового тракту здорових і хворих на колібактеріоз і сальмонельоз поросят різного віку. Досліджено вплив специфічної імунної сироватки крові на збереження та виведення курчат у випадку інфекційного бурситу. Наведено результати лабораторного та виробничого комісійного випробування інактивованої вакцини проти інфекційного ринотрахеїту та парагрипу-3 "Рипавак". Детально проаналізовано роль кормового фактора в активації латентного вірусу ядерного поліедрозу шовковичного шовкопряда. Визначено лікувальні та превентивні властивості гіперімунної сироватки проти вірусу геморагічної хвороби кролів.