Травматичний токсикоз змодельовано експериментально шляхом тривалого розчавлювання м'яких тканин стегон щурів. Функціональний стан (ГГНС) визначено за рівнем кортикостерон-реалізуючого фактора, АКТГ, 11-ОКС у надниркових залозах та плазмі крові, а також кортикостерону, альдостерону і дезоксикортикостерону в тканинах печінки та нирок. У результаті дослідження встановлено важливу роль ендотоксемії в патогенезі розладнань ГГНС у явищах шоку. Показано, що ендогенна інтоксикація підсилює викид до крові нейромедіаторів та гормонів. Разом з тим вона пригнічує процеси їх біосинтезу. Під час шоку розвивається недостатність надниркових залоз. Зниження утилізації стероїдних гормонів тканинами обумовлює також позанадниркову недостатність. Остання відображає факт розвитку поліорганної недостатності. Блокування пускових факторів певним чином і підтримка (або протезування) органів, які втягнуто в поліорганну недостатність, мають важливе практичне значення для ефективного лікування постраждалих.

Исследованы тип адаптационной реакции, лейкоцитарный индекс интоксикации, изменения гипоталамо-гипофизарно-тиреоидной систем при травматическом стрессе.

Встановлено, що тяжка механічна травма опорно-рухового апарату викликає глибокі розлади в системі гемодинаміки. Порівняння гемодинамічних показників у групах, що відрізнялись за кінцем шоку та віком, дозволило виявити деякі особливості компенсаторної реакції серця та судин. За сприятливого кінця шоку компенсація дефіциту об'єму циркулюючої крові (ОЦК) триває за рахунок зростання хвилинного об'єму крові, за несприятливого - в основному за рахунок загального периферичного опору кровообігу (ЗПО). Кардинальну різницю в компенсації дефіциту ОЦК в осіб літнього та старечого віку зумовлено також особливостями судинної реакції, в яких централізація кровообігу призводить до високих значень ЗПО, що перевершують подібні у осіб молодшого та старшого віку.

Проведена сравнительная оценка тяжести травмы у 427 пострадавших с политравмой по наиболее широко применяемым шкалам ВПХ-МП(ОР)-СП, ISS, PTS. Анализ показал невысокую эффективность перечисленных шкал применительно к пострадавшим с политравмой. Предложен способ оценки тяжести политравмы с учетом основного патогенетического фактора - синдрома взаимного отягощения повреждений. При расчете учтены шесть критериев, определенных факторным анализом: количество поврежденных анатомических областей, индекс тяжести анатомических повреждений, уровень сознания и систолического артериального давления, возраст пострадавшего, время до начала противошоковой терапии. Результирующие балльные значения вписаны в оригинальную формулу и зафиксированы в специальном бланке стандартизированной шкалы. Способ позволяет оценить тяжесть политравмы, прогнозировать развитие осложнений и летальность с точностью до 95 %.

Охарактеризовано сучасний стан проблеми опікового шоку. Виділено актуальність проблеми термічної травми, обговорено патофізіологію, діагностику та клінічні прояви опікового шоку. Окремо розглянуто питання оцінки тяжкості цього періоду опікової хвороби. Висвітлено принципи лікування опікового шоку та критерії його ефективності.

Охарактеризовано современное состояние проблемы ожогового шока. Выделена актуальность проблемы термической травмы, обсуждена патофизиология, диагностика и клинические проявления ожогового шока. Отдельно рассмотрены вопросы оценки тяжести этого периода ожоговой болезни. Освещены прнципы лечения ожогового шока и критерии его эффективности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.133

Рубрики:

Травматичний шок і коллапс

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.133

Рубрики:

Травматичний шок і коллапс

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.133-52

Рубрики:

Травматичний шок і коллапс

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше експериментально встановлено, що від поєднання не шокогенних механічної травми та гострої крововтрати у кролів настає синдром взаємного обтяження та виникає смертельний шок. Визначено, що внутрішньовенні введення в ранньому періоді шоку налоксону, налорфіну не є ефективними, а тільки застосування даларгіну достовірно та суттєво збільшує тривалість життя піддослідних тварин. Виявлено, що аналогічне застосування цих препаратів у пізньому періоді шоку, як і сама реінфузія крові, не мають позитивного впливу. Показано, що внутрішньовенні введення налоксону, налорфіну чи даларгіну в пізньому періоді шоку, після попередньої реінфузії крові, достовірно та суттєво продовжують життя тварин. Доведено, що після усунення дефіциту об'єму циркулюючої крові реінфузією крові введення налаксону зменшує пригнічувальний вплив ендорфінів на серцево-судинну систему, проявляються агоністичні властивості налорфіну та відновлюється антистресовий, антигіпотоксичний і гіпобіотичний впливи даларгіну.

Наведено результати експериментальних досліджень стану процесів перекисного окислення ліпідів, активності антиоксидантної системи та вмісту циклічних нуклеотидів у печінці, серці та крові у випадку синдрому тривалого розчавлювання (СТР) в експерименті. Розкрито патогенетичну роль порушень процесів пероксидації у функціональній недостатності різних органів у випадку СТР. Встановлено позитивний вплив комплексного введення іонолу та альфа-токоферолу (синтетичного та природнього антиоксидантів) на нормалізацію процесів пероксидації ліпідів і вміст циклічних нуклеотидів.

За результатами досліджень вперше встановлено особливості патогенезу тяжкої механічної травми та шоку в осіб похилого та старечого віку. Доведено, що дефіцит об'єму циркулюючої крові під час шоку в осіб похилого та старечого віку компенсується за рахунок підвищення загального периферичного опору; в осіб молодого та зрілого віку - за рахунок збільшення хвилинного об'єму крові. Розроблено методи прогнозування виходу шоку та терміну виникнення ускладнень у постшоковому періоді травматичної хвороби. Проведено оцінку ефективності фармакологічних засобів основних груп під час шоку та в постшоковому періоді. Запропоновано ефективний лікарський комплекс для щоденного застосування в динаміці травматичної хвороби. Даний комплекс, на фоні базової терапії, дозволив знизити більш як удвічі частоту ускладнень у постраждалих похилого та стеречого віку.

Висвітлено уявлення щодо гемодинамічного профілю високого темпу інфузії 6 % / 1,9 % та 20 % / 1,9 % розчинів сорбітолу/натрію лактату. Досліджено зміни показників гемостазу до та після інфузії даних розчинів сорбітолу/натрію лактату, визначено вплив інфузії на рівень гідратації легеневої паренхіми. Проаналізовано динаміку рівня глікемії до та після інфузії, проведено порівняння ефектів інфузії препаратів на основі сорбітолу з представниками колоїдних і кристалоїдних розчинів.

Проанализированы результаты лечения 54 пострадавших с травмой живота в сочетании с переломами костей конечностей и таза. При комбинированной травме и проводимой антишоковой терапии оптимальными являются симультанные операции на органах брюшной полости с применением первичного и отсроченного металлоостеосинтеза.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.133-5,3

Рубрики:

Травматичний шок і коллапс

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.154.1 + Р458.133-5

Рубрики:

Опіки

Травматичний шок і коллапс

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.154.1 + Р458.133

Рубрики:

Опіки

Травматичний шок і коллапс

Шифр НБУВ: РА396565 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.133-52

Рубрики:

Травматичний шок і коллапс

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрен вопрос, касающийся использования инфузионного препарата Гекотон ("Юрия-Фарм", Украина) для малообъемной ресусцитации у пациентов с политравмой и травматическим шоком тяжелой степени.

Вивчено ендогенну продукцію монооксиду вуглецю (CO) у 23 постраждалих у стані шоку на тлі політравми. Знайдено значне підвищення вмісту в крові карбоксигемоглобіну в період реперфузії. Застосування розчину, що містив бурштинову кислоту, нікотинамід, інозин, метіонін разом із тіаміном, сприяло зменшенню продукції ендогенного CO, який призводить до виникнення мітохондріальної дисфункції.

Доклінічно вивчено лікувальні дії нового колоїдно-гіперосмолярного розчину (КГР) HAES-LX 5% у порівнянні з референс-препаратом лактопротеїн з сорбітолом (ЛПС) у разі порушення гомеостазу організму та пошкодженні легень щурів за умов опікового шоку (ОШ), спричиненого опіковою травмою. Досліджено вплив розчину HAES-LX 5 % на динаміку показників виживаності, маси тіла, системної запальної реакції та ендогенної інтоксикації, оксидативного, нітрозативного та сульфідного стресу, дисбалансу про- й антиоксидантних систем на системному й органному рівнях, фосфоліпідного спектру клітинних мембран, маркерів деструкції та фіброгенезу, показників клітинного циклу та фрагментації ДНК клітин легень, на морфо- та ультраструктуру легень. Встановлено, що розчин HAES-LX 5 % виявляє протизапальний, антитоксичний, антиоксидантний, мембраностабілізувальний, антифіброгенний, антиапоптотичний, цитопротекторний та пульмопротекторний ефекти та сприяє нормалізації порушених метаболічних процесів у організмі та тканинах легень щурів за умов ОШ. Обгрунтовано доцільність застосування досліджуваного препарату в клінічній практиці під час лікування ОШ.