Уперше експериментально встановлено, що від поєднання не шокогенних механічної травми та гострої крововтрати у кролів настає синдром взаємного обтяження та виникає смертельний шок. Визначено, що внутрішньовенні введення в ранньому періоді шоку налоксону, налорфіну не є ефективними, а тільки застосування даларгіну достовірно та суттєво збільшує тривалість життя піддослідних тварин. Виявлено, що аналогічне застосування цих препаратів у пізньому періоді шоку, як і сама реінфузія крові, не мають позитивного впливу. Показано, що внутрішньовенні введення налоксону, налорфіну чи даларгіну в пізньому періоді шоку, після попередньої реінфузії крові, достовірно та суттєво продовжують життя тварин. Доведено, що після усунення дефіциту об'єму циркулюючої крові реінфузією крові введення налаксону зменшує пригнічувальний вплив ендорфінів на серцево-судинну систему, проявляються агоністичні властивості налорфіну та відновлюється антистресовий, антигіпотоксичний і гіпобіотичний впливи даларгіну.

За результатами дослідів встановлено, що внутрішньовенне введення налоксону або налорфіну в різні періоди геморагічного шоку прискорює загибель тварин. Зроблено висновок, що за умов гіпоксії проявляється тільки антагоністична активність препаратів у вигляді повної інактивації ендогенної опіоїдної системи, що позбавляє її захисних функцій. Налорфін, введений після реінфузії крові, проявляє агоністичну активність, а додаткова активація ендогенної опіоїдної системи сприяє використанню організмом біологічних резервів, що призводить до врятування частини тварин від загибелі або суттєвого продовження тривалості життя інших. Введення налоксону після реінфузії крові не впливає на наслідки геморагічного шоку.

Досліджено вітчизняний комбінований розчин Гекотон на базі відділень анестезіології та інтенсивної терапії Київського центру охорони здоров'я матері та дитини та Київської обласної клінічної лікарні. Досвід використання цього препарату становили 21 пацієнт з гострою крововтратою, травматичним шоком. Досліджено артеріальний тиск, число серцевих скорочень, діурез, стан мікроциркуляції. Результати дослідження виявили ефективність застосування Гекотону. До переваги цього препарату також відноситься збалансована фармакоекономічна складова. Це надає підставу рекомендувати його до широкого застосування як "стартового" препарату в комплексному лікуванні гіповолемії та шоку різного ступеня, який надає змогу в стислий термін досягти необхідного терапевтичного ефекту та знизити ризик розвитку ускладнень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.313-5

Рубрики:

Постгеморагічний шок

Шифр НБУВ: Ж100063 Пошук видання у каталогах НБУВ