Проаналізовано військово-політичний курс США та особливості військового будівництва цієї держави. Визначено мету США - створення найкращих в світі, повноцінних, збалансованих збройних сил, які відповідають вимогам ХХІ ст., спроможних забезпечити військову перемогу й одержання Вашингтоном політичних дивідендів у будь-якому регіоні світу. Досліджено напрями "життєво важливих інтересів" США, військово-політичні механізми впливу на різні країни, позитивні та негативні характеристики американської військової сфери.

Розглянуто позицію України стосовно військових аспектів співробітництва з країнами СНД, умови непідписання Україною ряду колективних документів військово-політичного характеру, намагання нашої держави перейти до співробітництва у військовій сфері на двосторонніх засадах. Наголошено, що основним вектором у схемі співробітництва України з ареалом СНД залишається вектор українсько-російського співробітництва. У цьому контексті визначено концептуальні моменти політики РФ щодо країн СНД, основні пункти її Воєнної доктрини. Вміщено таблиці, де порівняно геополітичні пріоритети Російської Федерації та України, динаміку довіри населення США та Росії до національних збройних сил тощо. Зроблено висновок, що відмінності у геополітичних орієнтирах України та РФ, розбіжність національних інтересів обох держав, принципова відмінність їх військових традицій та інше позначається на українсько-російських міждержавних відносинах.

Висвітлено історію створення та діяльності міжпартійної військової організації "Союз євреїв-воїнів Київської військової округи". На фоні загально-політичної обстановки на українських землях, у контексті тогочасної боротьби у середовищі єврейських політичних партій проаналізовано особливості змагання Союзу за створення національних військових формувань.

Матеріали збірника підготовлені до Міжнародної наукової конференції, присвяченої 350-й річниці початку війни під проводом Богдана Хмельницького. У збірнику на грунтовній джерельній основі висвітлюються малодосліджені аспекти історії Національно-визвольної війни, зокрема, дискусійні питання її причини, типології й хронологічних меж, місця та ролі в процесах національного державотворення і еволюції суспільної свідомості української нації; розкриваються передумови виникнення революційної ситуації в Україні в середині XVII ст. та реформування ідеологічних засад повстання; розглядаються наслідки Визвольної війни як у сфері внутрішньої політики, так і на міжнародній арені.

Розглядаються основні етапи українсько-польської війни у листопаді 1918 - липні 1919 рр., хід бойових дій на Галицькому і Волинсько-Холмському фронтах. Аналізується військове будівництво Західно-Української Народної Республіки, організація Галицької армії і Війська Польського, діяльність військово-дипломатичних місій у Східній Галичині. Повідомляється про ходорівські переговори, про проблеми врегулювання конфлікту на Паризькій конференції, про воєнно-політичну експансію Москви. Показано вплив геостратегічної ситуації у Центрально-Східній Європі на хід і результати українсько-польського збройного протистояння у 1919 р. та ін.

Проаналізовано конфлікт 1999 р. між Індією та Пакистаном, реакцію на нього світового співтовариства та значення цього конфлікту для подальшого розвитку двох країн та Індостану в цілому.

Викладено історію формування та розвитку теорії та практики війського навчання та виховання. Розглянуто традиційні та активні методи навчання військовослужбовців, описано методику організації та проведення заняття з гуманітарної підготовки. Визначено суть і структуру педагогічної діяльності офіцера. Проаналізовано основні напрямки та тенденції розвитку навчально-виховного процесу у військових підрозділах Збройних Сил України за сучасних умов. Визначено сутність і основні категорії національного виховання військовослужбовців. Описано модель виховного процесу у військовому підрозділі, форми індивідуальної роботи з особовим складом і методику їх застосування. Наведено методи самовиховання військовослужбовців. Розглянуто питання морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень. Запропоновано методику організації культурно-виховної, інформаційно-пропагандистської та військово-соціальної роботи з особовим складом підрозділу.

Представлена история формирования и развития теории и практики военного обучения и воспитания. Рассмотрены традиционные и активные методы обучение военнослужащих, описана методика организации и проведения занятия по гуманитарной подготовке. Определены сущность и структура педагогической деятельности офицера. Проанализированы основные направления и тенденции развития учебно-воспитательного процесса в военных подразделениях Вооруженных Сил Украины в современных условиях. Раскрыто содержание и основные категории национального воспитания военнослужащих. Описана модлеь воспитательного процесса в военном подразделении, формы индивидуальной работы с личным составом и методика их применения. Приведены методы самовоспитания военнослужащих. Рассмотрены вопросы морально-психологического обеспечения военной дисциплины и профилактики правонарушений. Предложена методика организации культурно-воспитательной, информационно-пропагандистской и военно-социальной работы с личным составом подразделения.

На підставі великої кількості архівних джерел, літератури, періодичної преси відтворено історію військового будівництва в Україні з початку минулого століття. Відзначено, що поштовхом до військової самоорганізації українців напередодні Першої світової війни стало створення в Галичині військово-спортивних організацій "Січ", "Сокіл", "Пласт", інших напіввійськових товариств, які морально та фізично готували юнацтво до майбутніх битв за відродження власної держави. Розглянуто події Першої світової війни, в ході якої в Галичині утворився Легіон січових стрільців у складі армії Австро-Угорщини. Досліджено радянську воєнну політику за умов "холодної війни", військові формування на території України: організаційні структури, озброєння та техніку. Висвітлено питання нормативно-правової бази створення та розбудови Збройних Сил України, а також питання ядерного роззброєння.

Висвітлено історичні аспекти розвитку теорії та практики військового виховання в історії людства та українського суспільства. Розкрито зміст поняття виховання як суспільно-історичного явища. Наведено сучасні психолого-педагогічні підходи щодо організації та проведення виховної роботи у Збройних силах України, а також концептуальну модель виховання військовослужбовців, визначено її складові та функціональні компоненти. Висвітлено зарубіжний досвід діагностики та корекції психологічних наслідків участі військовослужбовців у бойових діях. Розглянуто методи військового виховання, зокрема, спостереження, експерименту, запитань, тестування. Викладено методику прогнозування та розрахунку психогенних втрат серед особового складу.

Досліджено актуальні проблеми вітчизняної історії з найдавніших часів до наших днів. Висвітлено соціально-економічний, політичний та культурний розвиток України в цілому й окремих її регіонів. Проаналізовано українську та радянську історіографію, творчу спадщину вчених-істориків. Відображено діяльність політичних партій та військове будівництво в республіці. Охарактеризовано нову економічну політику в 1920-ті рр., роботу наукових установ та культурно-освітніх закладів України.

Розглянуто обставини виникнення та становлення козацтва, його роль в історії країни. Проаналізовано його громадський устрій, військове мистецтво, судочинство, господарську діяльність, побут, звичаї, духовність, міжнародні контакти. Висвітлено життєвий шлях, творчу та громадську діяльність вітчизняних і зарубіжних діячів, дипломатів, учених, письменників і митців, об'єктом уваги яких було козацтво. Обговорено питання розвитку козацьких традицій у ХІХ - ХХ ст.

Висвітлено різні аспекти визначної події в історії Буковини - Хотинської війни 1621 р. Проаналізовано польсько-турецькі стосунки перед війною, підготовку, початок і хід воєнних дій, військову доблесть і відвагу українського і польського війська, їх бойове побратимство, військове мистецтво козаків. Охарактеризовано особистості українського полководця П.Сагайдачного та видатного польського воєначальника К.Ходкевича. Розкрито вирішальну роль козаків у перемозі над турецько-татарською армією.

Освещены различные аспекты известного события в истории Буковины - Хотынской войны 1621 г. Проанализированы польско-турецкие отношения перед войной, подготовку, начало и ход военных действий, военную доблесть и отвагу украинских и польских войск, их боевое братство, военное искусство казаков, прославленного украинского полководца П.Сагайдачного и известного польского военачальника К.Ходкевича. Раскрыта решающая роль казаков в победе над турецко-татарской армией.

Висвітлено історію створення і бойового розвитку військово-спортивних організацій в Західній Україні, Українських Січових Стрільців. Охарактеризовано події Першої світової війни на Україні, українізацію Російської армії, військове будівництво в Україні в 1917-1921 рр. Розглянуто останні роки життя отамана Нестора Махна.

Освещена история создания и боевого развития военно-спортивных организаций в Западной Украине, Украинских Сечевых Стрельцов. Охарактеризованы события первой мировой войны на Украине, украинизация Русской армии, военное строительство в Украине в 1917 - 1921 гг. Рассмотрены последние годы жизни атамана Нестора Махно.

Показано роль П.Скоропадського у державотворчих процесах доби національно-визвольної боротьби 1917 - 1921 рр. Охарактеризовано еволюцію поглядів лідерів українського руху на військове будівництво у період правління Центральної Ради (березень 1917 - квітень 1918 рр.). Визначено історичні передумови європейського вибору України. У контексті боротьби за національну державність (перша половина ХХ ст.) проаналізовано діяльність українських церков. Висвітлено ідею української державності у працях С.Шелухіна, а також проблеми вдосконалення управління та мотивації праці.

Показана роль П.Скоропадского в процессах государственного строительства в период национально-освободительной борьбы 1917 - 1927 гг. Охарактеризована эволюция взглядов лидеров украинского движения на военное строительство в период правления Центрального Совета (март 1917 - апрель 1918 гг.). Определены исторические предпосылки европейского выбора Украины. В контексте борьбы за национальную государственность (первая половина ХХ ст.) проанализирована деятельность украинских церквей. Освещены идея украинской государственности в трудах С.Шелухина, а также проблемы усовершенствования управления и мотивации труда.

Наведено результати дослідження аграрного осадництва у контексті національної політики Польщі. Висвітлено масштаби колонізації, проаналізовано соціально-економічне становище осадництва. Описано особливості фінансово-кредитної допомоги колонізації, характер взаємовідносин між осадниками і українськими селянами.

Приведены результаты исследования аграрного осадничества в контексте национальной политики Польши. Освещены масштабы колонизации, проанализировано социально-экономическое положение осадничества. Описаны особенности финансово-кредитной помощи колонизации, характер взаимоотношений между осадниками и украинскими крестьянами.

Розглянуто питання вітчизняної історії з найдавніших часів до кінця XVIII ст. в контексті європейського цивілізаційного процесу. Значну увагу приділено культурі Київської Русі. Проаналізовано європейську політику південно-західної Русі ХІІ - ХІІІ ст., політичні відносини Великого князівства Литовського з Кримським ханатом у 1533 - 1540 рр. Описано особливості дипломатичного ритуалу великих посольств від Речі Посполитої до Османської імперії у XVII ст. Висвітлено військове співробітництво та політичну взаємодію Запоріжжя та Речі Посполитої у 1686 - 1689 рр., колонізаційну політику Стамбула на Придунайських землях у XVIII ст. Розкрито методологічні аспекти дослідження політичної культури еліти української козацької держави.

Рассмотрены вопросы отечественной истории с древнейших времен до конца XVIII ст. в контексте европейского цивилизационного процесса. Значительное внимание уделено культуре Киевской Руси. Проанализированы европейская политика юго-западной Руси ХІІ - ХІІІ ст., политические отношения Большого княжества Литовского и Крымского ханата в 1533 - 1540 гг. Описаны особенности дипломатического ритуала больших посольств от Речи Посполитой до Османской империи в XVII ст. Освещены военное сотрудничество и политическое взаимодействие Запорожья и Речи Посполитой в 1686 - 1689 гг., колонизационная политика Стамбула на Придунайских землях в XVIII ст. Раскрыты методологические аспекты исследования политической культуры элиты украинского казаческого государства.

На підставі узагальнення широкого кола документального матеріалу висвітлено одну із актуальних проблем історії України - героїчну боротьбу її народу проти експансії Османської імперії та Кримського ханату в 1670 - 1690 рр. Розглянуто історіографію проблеми, а також комплектацію, озброєння та військове мистецтво тогочасних збройних сил українського народу. Описано участь українського козацького війська в походах на Азов, Кизикермен і Таванськ у 1695 - 1696 рр., показано його роль у захопленні турецьких фортець.

На основе обобщения обширного документального материала освещена одна из актуальных проблем истории Украины - героическая борьба ее народа против экспансии Османской империи и Крымского ханата в 1670 - 1690 гг. Рассмотрены историография проблемы, а также комплектация, вооружение и военное искусство вооруженных сил украинского народа данного периода. Описано участие украинского казачества в походах на Азов, Кизикермен и Таванск в 1695 - 1696 гг., показано его роль в захвате турецких крепостей.

Розглянуто теорію та методику військового навчання (ВН) і військового виховання (ВВ) як наукову дисципліну та навчальний предмет, зміст педагогічного поняття "виховання" як суспільно-історичне явище, військового педагога як суб'єкта військово-педагогічного процесу. Визначено основні функції та компоненти військово-дидактичного процесу. Наведено загальну характеристику дидактичних концепцій. Розкрито зміст понять про методи та форми навчання військовослужбовців. Увагу приділено законам, закономірностям і принципам ВН і ВВ, методам самовиховання військовослужбовців і умовам їх ефективного застосування.

Рассмотрены теория и методика военного обучения (ВО) и военного воспитания (ВВ) как научная дисциплина и учебный предмет, содержание педагогического понятия "воспитание" как общественно-историческое явление, военный педагог как субъект военно-педагогического процесса. Приведена общая характеристика дидактических концепций. Раскрыто содержание понятий о методах и формам обучения военнослужащих. Внимание уделено законам, закономерностям и принципам ВО и ВВ, методам самовоспитания военнослужащих и условиям их эффективного применения.

Зазначено, що об'єктивна необхідність збройної боротьби з Центральною радою змусила український радянський уряд (Народний Секретаріат) вже в перший (харківський) період свого існування утворити військове відомство та власну професійну армію - Червоне козацтво, забезпечити правові та матеріальні умови його формування. Разом з робітничою та селянською Червоною гвардією і революційними солдатами полків старої армії, Червоне козацтво належало до збройних сил Української Радянської влади.

Указано, что объективная необходимость вооруженной борьбы с Центральной радой побудила украинское советское правительство (Народный Секретариат) уже в первый (харьковский) период своего существования создать военное ведомство и собственную профессиональную армию - Красное казачество, обеспечить правовые и материальные условия его формирования. Вместе с рабочей и крестьянской Красной гвардией и революционными солдатами полков старой армии, Красное казачество представляло вооруженные силы Украинской Советской власти.

Проаналізовано особливості сільських поселень греків Приазов'я, соціальну символіку українського традиційного одягу. Розглянуто питання трансформації сімейної обрядовості українців наприкінці 1920 - початку 1930-х рр. Висвітлено методологію і методику дослідження історії освіти в Кримській АРСР в 1920 - 1930 рр., національно-культурну політику України в 1921 - 1939 рр., польсько-українське військове протиборство у період Другої світової війни, громадянське самовираження поляків за умов тоталітаризму в 1953 - 1956 рр.

Проанализированы особенности сельских поселений греков Приазовья, социальная символика украинской традиционной одежды. Рассмотрены вопросы трансформации семейной обрядности украинцев конца 1920 - начала 1930-х гг. Освещены методология и методика исследования истории образования в Крымской АССР в 1920 - 1930 гг., национально-культурная политика Украины в 1921 - 1939 гг., польско-украинское военное противоборство в период Второй мировой войны, общественное самовыражение поляков в условиях тоталитаризма в 1953 - 1956 гг.