У тематично-доктринальному розрізі досліджено головні напрямки фінансової думки в країнах Заходу, охарактеризовано наукові школи і погляди вчених-фінансистів (А.Пікока, Д.Вайсмана, П.Самуельсона, Д.Юма, Дж.Б'юкенена та ін.), особливо ті з них, які мало висвітлені у вітчизняній фінансовій літературі. Розглянуто філософсько-методологічні засади мислення, вчення про суспільні блага і суспільний вибір, податкові й позикові фінанси, бюджет і державний борг. Автором складено унікальну хроніку основних ідейно-теоретичних, інституціональних і науково-літературних подій у розвитку фінансової думки, починаючи з VI ст. до н.е.

Роль поведінки є вирішальною у формуванні профілактичних знань, вмінь, навичок, які знижують ризик професійного інфікування ВІЛ. Роль психологічних факторів у цьому процесі є малодослідженою. Мета дослідження - визначити ключові психологічні фактори, що визначають поведінку високого ризику професійного інфікування ВІЛ. Обстежено 981 медичного працівника (стаціонарні відділення хірургії, фтизіатрії, терапії). Медичних працівників було розподілено на дві групи: I - наявність та II - відсутність на робочому місці виробничої аварії, що загрожує інфікуванням ВІЛ. Серед працівників визначено психологічні характеристики за опитувальниками: "MMPI" ("Міні-мульт"), "Локус контролю Роттера", "Готовність до ризику Шуберта", "Рівень вигоряння Маслача-Джексона", "Рівень професійного стресу Вайсмана". Визначено, що психологічні фактори збільшують ризик інфікування ВІЛ внаслідок зміни поведінки працівника, що зумовлено факторами: істерії, гіпоманії, психопатії; екстернального локусу контролю; підвищеної готовності до ризику; професійного емоційного вигоряння; підвищеного рівня професійного стресу. Визначено необхідність оптимізації методів профілактичної освіти, з урахуванням психологічних особливостей та механізмів зміни поведінки працівників.

Увагу приділено топологізації та вивченню властивостей множини фактороб'єктів компактного гаусдорфового простору. Запроваджено низку топологій на множині фактороб'єктів компактного гаусдорфового простору. Встановлено деякі властивості одержаних топологій, зокрема їх функторіальність. Окремо розглянуто топологію Вайсмана, породжену переходом до функціональних просторів. Встановлено деякі властивості топології Вайсмана, зокрема, показано, що у цій топології природне відношення часткового порядку на множині фактороб'єктів є неперервним. На відміну від інших розглянутих топологій, топологія Вайсмана не є функторіальною. Розглянуто ряд прикладів, зокрема описано будову простору відкритих фактороб'єктів для збіжної послідовності, відрізка та кола.