Розглядаються актуальні проблеми мовознавства та літературознавства. У мовознавчих працях досліджується мовна та мовленнєва семантика, в тому числі у її новому - когнітивному - ракурсі, функціональна взаємодія текстових внесень в англомовних текстах малої прозової форми, усномовні особливості катойконімів (на матеріалі говірок Черкащини), оптимізація наукового викладу тощо. Літературознавчі роботи присвячені аналізові художнього тексту, його мотивам, образам, традиціям. Характеризується символіка вогню в українському фольклорі та творчості Т.Г.Шевченка, поетика метафоричного слова неокласиків, специфіка образності у новелі Г.Косинки "В житах", проблеми психологічного аналізу персонажу (В.Шекспір та П.Мирний), загадка як елемент художнього мислення та ін.

Розглядаються питання, які висвітлюють історію Запорозького козацтва: участь жінок в суспільно-політичному житті українських земель за часів козаччини, відставні солдати на півдні України останньої чверті XVIII ст. Досліджуються проблеми краєзнавства, археології, етнографії (сторінки з історії Олександрівської преси); мовознавства (семантика і символіка ритуальної атрибутики середньонаддніпрянського весільного обряду); літературознавства, філософії (проблема наукового світогляду); соціології (ідея соціального організму як основа концепції національної безпеки); педагогіки та психології (гуманістичний та психологічний аспекти застосування принципів соціального управління в освіті). Особливу увагу приділено міжнаціональним відносинам та питанням новітній історії.

Розглядаються теоретичні питання слов'янського літературознавства: модернізм як художній метод; розвиток художньої біографії від давнини до сьогодення; авторський варіант фольклорного тексту та ін. Аналізуються основні аспекти, які притаманні літературі слов'янських народів: наступність традицій у дослідженні болгарської літератури; жанрові новації сучасної документальної прози; функціональність образів руху в українській та польській модерністській поезії; стійкі мотиви в російській, українській і польській історичній романістиці другої половини ХІХ ст. Висвітлюються питання слов'янської фольклористики: архаїчні уявлення про зустрічі з тваринами; міфологічний образ тура; символіка "яблука" в серболужицьких народних піснях та ін. Розглядаються актуальні проблеми історії та культури слов'янських народів.

Описані життя та звичаї мешканців України у XVII ст., її фауна та флора. Розглядаються козацькі ремесла та медицина, їх морські походи та вибори кошового отамана. Висвітлюється життя кримських татар, руської шляхти, звичаї та бенкети польської шляхти. Повідомляється про повинності селян супроти панів, про великодні та весільні звичаї та ін.

Роботу присвячено аналізу традиційних народнопоетичних слів-символів в українських фольклорних текстах. Досліджено символічні значення слів, підкреслено зв'язок номінативного та символічного значень. Проаналізовано шляхи трансформації слів, які стали образними символами в українській мові. Виявлено специфічну залежність семантики символів від текстоутворювальних елементів.

Представлено новий погляд на історію, архітектуру та розпис Софії Київської, основна увага приділяється відображенню в сюжетах давньоруської дійсності. Автор приходить до сенсаційного висновку: засновниками храму були хрестителі Русі князь Володимир і його дружина Анна. Ярослав Мудрий, котрого традиційно вважають фундатором, лише завершив справу батька. Відтак, собор виник наприкінці княжіння Володимира - на початку правління Ярослава (1011-1018) і є найдавнішим храмом, що зберігся на східно-слов'янських землях. Розкривається символіка ансамблю, по-новому тлумачаться його сюжети. Доводиться, що Свята Софія являє собою цілісний меморіал хрещення Русі. Встановлено, що героями розписів є Володимир і Анна. Показано, що княжий портрет у центральній наві собору ілюструє освячення Софії родиною Володимира. Розкрито зміст знаменитих розписів сходових веж: на них зображено укладення русько-візантійського династичного союзу напередодні хрещення Русі. Нові відкриття в Софії Київській по-новому розкривають її значення як унікального джерела з історії та культури Русі та Візантії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)53-334

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто аліментарні мотиви як допоміжний засіб літературного аналізу. Зроблено висновок: символіка страв, життєдайна сила їжі, трапеза як засіб характеристики персонажів та їх стосунків , "конфліктні" відносини між їжею й організмом героїв - вся ця аліментарна лінія у романі є важливою і визначальною у провідній темі твору - родового занепаду Будденброків.

Досліджено просторово-часову символіку української чарівної казки, яка відбиває елементи фольклорних уявлень про співвідношення реального і фантастичного світів. Особливу увагу приділено проблемі детермінованості образу шляху. У символіці казкового шляху відбиваються такі елементи фольклорної свідомості, як уявлення про двоєдину структуру казкового простору, нерозривність часових і просторових параметрів (тривалість і протяжність), про замкнено-розімкнений характер казкових сфер та наявність єдиного інформаційного поля за межами реального світу.

Висвітлено питання історії розпису яєць, проаналізовано основні композиційні закономірності побудови, колориту і техніки писанкарства.

Освещены вопросы истории росписи яиц, проанализированы основные композиционные закономерности построения, колорита и техники росписи яиц.

Висвітлено історичні особливості виготовлення чернігівських писанок, наведено рецепти великодніх страв.

Освещены исторические особенности изготовления черниговских писанок, приведены рецепты пасхальных блюд.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)3-312 + Ш3(2=1УК)-34

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему визначення семантичної та прагматичної структури слова. Проаналізовано особливості лексичної та граматичної сполучуваності як ідеального механізму реалізації взаємозв'язку значення та смислу. Досліджено процес універсалізації смислу в системі "слово (побутова назва) - образ (метафора) - символ (етнокультурне значення)". Встановлено символічне значення фауноназв, з'ясовано їх роль в етномовній картині світу українців. Проаналізовно особливості виникнення тотемізму та символізації. Охарактеризовано ідеографічні аспекти фауноназв як етнокультурних концептів і досліджено специфіку їх функціонування у фольклорі та міфологічних творах. Наведено ідеографію українських фауноназв-етносимволів.

Рассмотрена проблема определения семантической и прагматической структуры слова. Проанализированы особенности лексической и грамматической соединимости как идеального механизма реализации взаимосвязи значения и смысла. Исследован процесс универсализации смысла в системе "слово (бытовое название) - образ (метафора) - символ (этнокультурное значение)". Рассмотрено символическое значение фауноназваний, определена их роль в этноязычной картине мира украинцев. Проанализированы особенности возникновения тотемизма и символизации. Охарактеризованы идеографические аспекты фауноназваний как этнокультурных концептов и исследована специфика их использования в фольклоре и мифологии. Приведена идеография украинских фауноназваний-этносимволов.

На великому текстовому матеріалі української новелістики кінця XIX - початку XX ст. розглянуто особливості символічної поетики новели з урахуванням стилістичного спрямування прозового твору (неоромантичного, символічного, імпресіоністичного, експресіоністичного). Проаналізовано символічне вираження парадигми людської долі у фабульній структурі новели. Наведено тезаурус символів української новелістики кінця XIX - початку XX ст. Розглянуто специфіку формування та вираження тотемістичної символіки та символіки кольору. На підставі порівняльного вивчення творів української новелістики визначено роль символу у формуванні оповіді та образів новел. Досліджено особливості використання прийому синтезу мистецтв у літературному творі, зокрема на прикладі вивчення новел І.Франка та М.Коцюбинського. Розглянуто символіку музичного твору, скульптури, картини та пісні, характерну для української малої прози кінця XIX - початку XX ст.

На основе изучения текстового материала украинской новеллистики конца XIX - начала XX ст. рассмотрены особенности символической поэтики новеллы с учетом стилистической направленности прозаических произведений (неоромантический, символический, импрессионистический, эксрессионистический). Проанализировано символическое выражение парадигмы судьбы человека в фабульной структуре новеллы. Приведен тезаурус символов украинской новеллистики конца XIX - начала XX ст. Рассмотрена специфика формирования и выражения тотемистической символики и символики цвета. На основе сравнительного изучения произведений украинской новеллистики определена роль символа в формировании повествования и образов новелл. Исследованы особенности использования прийома синтеза искусств в литературном произведении, в частности на примере изучения новелл И.Франка и М.Коцюбинского. Рассмотрена символика музикального произведения, скульптуры, картины и песни, характерная для украинской малой прозы конца XIX - начала XX ст.

Проаналізовано національно-культурну специфіку фразеологічного значення. Розглянуто питання формування інтерлінгвального та національного у вербалізації фразеологічних концептів. Описано механізми творення фразеологічних одиниць, типологію знаків фразеологічної системи. Визначено ідеографічні групи фразеологічних символів у лінгвокультурологічному аспекті.

Проанализирована национально-культурная специфика фразеологического значения. Рассмотрены вопросы формирования интерлингвального и национального в вербализации фразеологических концептов. Изучены механизмы создания фразеологических единиц, представлена типология знаков фразеологической системы. Определены идеографические группы фразеологических символов в лингвокультурологическом аспекте.

Розглянуто феномен давньої української літератури XVII - XVIII ст. - бурлескну поезію мандрівних дяків. Акцентовано увагу на питанні функціонування різдвяного та великоднього святкових бурлескних циклів, їх зв'язках з книжною літературою та фольклором. Охарактеризовано засоби гуморотворення та з'ясовано функції комічного, проаналізовано взаємозв'язок між сміхом та сакральністю в межах бурлескної поезії.

Досліджено особливості бачення світла та кольору М.Волошиним, який пізнав реальність духовної символіки, втіленої у готичних вітражах давніх київських мозаїк та іконах. Зазначено, що у пейзажах художника немає зображення людини, але в них присутній "духовний автопортрет" митця, його світосприйняття. Перевтілене духовне єство Волошина постає у гармонійних живописних і поетичних образах картини прекрасного світу.

Отмечено, что видения света и цвета М.Волошиным было необыкновенное. Он познал реальность духовной символики света и цвета, воплощенных в готических витражах давних киевских мозаик и древних иконах. Показано, что в пейзажах художника нет изображения человека, но в них присутствует "духовный автопортрет" автора, его мировосприятия. Его перевоплощенное духовное естество предстает перед нами в гармонических живописных и поэтических образах картины прекрасного мира.

Visions of light and colour Volochin was unusual. It has learnt a reality of spiritual symbolics of light and colour embodied in gothic stained-glass window of old Kiev mosaics and ancient icons. In landscapes Volochin there is no image of the man. But at them there is " a spiritual auto portrait " of the author, it universe. It reincarnate a spiritual nature presented to us in harmonic picturesque and poetic images of a picture of the perfect world.

Розглянуто особливості весняної обрядовості. Зазначено, що сучасній західно-подільській молоді найбільше імпонують традиції святкування Великодня. На підставі результатів анкетування визначено тенденції активного функціонування гаївкової традиції. Зроблено висновок щодо збереження традиційних шляхів розвитку обрядовості.

Розглянуто типи симетричних побудов для розетки та смужки, використані в декоративних композиціях собору Св. Софії у Києві.

Рассмотрены типы симметрических построений для розетки и полосы, использованные в декоративных композициях собора Св. Софии в Киеве.

The article considers the tipes of the rose and stripe symmetry, often using in the decorative compositions of the Kiev St.Sophia Cathedral.