Запропоновано загальний метод побудови динамічного та дисипативного членів у рівнянні руху магнетизації на основі кінетичних рівнянь Онзагера. Особливу увагу приділено явищам дисипації. Розвинено теорію дисипативної функції феромагнетиків, антиферомагнетиків та парамагнетиків. Показано, що ефективні магнітні поля, що відповідають магнетизації та магнітному моменту (або їхній лінійній комбінації) підрешітки, можуть бути визначальними змінними дисипативної функції. Метод побудови дисипативної функції складається з трьох етапів. По-перше, проводиться класифікація взаємодій в магнетиках, а саме розділення їх на обмінні та релятивістичні; по-друге, побудовано інваріанти ефективного магнітного поля відповідно до симетрії кристалів; по-третє, розглянуто мікроаспекти коефіцієнтів дисипації в магнетиках. При цьому враховуються найнижчі степені ефективного магнітного поля в розкладі дисипативної функції. Дисипативна функція кристала дозволяє знайти релаксаційні доданки в рівняннях магнітних моментів мігнітної підрешітки. З метою ілюстрації методу розглянуто затухання спінових хвиль, рухливість доменної стінки та ширини ліній магнітного та феромагнітного резонансів. Розглянуто також релаксаційні процеси динамічних солітонів у феромагнетиках.

Побудовано теорію збурень для повного кутового моменту електромагнітних полів у слабонапрямних оптичних волокнах. Встановлено структуру основних мод випромінення, пов'язаних з їхньою здатністю переносити кутовий момент, сформульовано і доведено теорему про момент імпульсу суперпозиції електромагнітних полів. В першому порядку теорії збурень побудовано гамільтоніан спін-орбітальної взаємодії, проведено порівняння з відомим квантово-механічним результатом.

Розкрито поняття адаптивного управління як варіативного сполучення функцій управління та самоуправління, за яким відбувається взаємоузгодження цілей людини й організації, де вона працює або вчиться, кооперативна взаємодія керівника та виконавців, спрямована на досягнення вищого ступеня партисипативності. Адаптивне управління має свої закономірності, на яких воно грунтується, сформовані на теоретичному рівні шляхом дедуктивного аналізу з синергетичних позицій ідеї спрямованої самоорганізації. Висунуто тезу про те, що доцільно ввести у професійну діяльність керівників закладів та установ освіти адаптивне управління, що сприятиме гуманізації та гуманітаризації стосунків, розвитку ініціативи та самоуправління.

Методом зворотного крутильного маятника виміряно внутрішнє тертя зразків заліза різної чистоти та сталі, підданих наступним поверхневим обробкам: механічному шліфуванню, наводненню та покриттю мастилом. Для всіх оброблених зразків у температурному режимі 100 - 400 К виявлено складний спектр внутрішнього тертя. Природу релаксаційних процесів у приповерхневому шарі оброблених зразків визначено, порівнюючи параметри отриманих піків внутрішнього тертя деформованого та наводненого заліза і сталі. Взаємодія атомів проникнення з рухомими дислокаціями та рух сходинок на гвинтових дислокаціях є можливою причиною утворення піків внутрішнього тертя в зразках, покритих мастилом.

Розв'язано систему трансцендентних рівнянь, яка виникає в кореляційній теорії несиметризованого самоузгодженого поля для дуже ангармонічних кристалів. Розв'язками цих рівнянь у випадку парних сил є декілька вищих трансцендентних функцій розмірність гратки, а X - безрозмірна комбінація температури та силових коефіцієнтів другого і четвертого порядків. Описано відповідні рівняння для випадку з багаточастинковими взаємодіями, відповідну трансцендентну функцію v(X, X'). Фізичний зміст цих функцій полягає в тому, що вони описують ступінь ангармонізму системи, а їх значення можуть бути використані як вихідні дані для обчислювання структурних, динамічних та термодинамічних властивостей твердих тіл із сильним ангармонізмом.

Запропоновано метод дослідження кінетичних властивостей локалізованих збуджень (солітонів, бризерів і фононів) у моделі синус - Гордона. Розглянуто двочастинкові зіткнення і побудовано вирази для ймовірностей відповідних процесів. Показано, що ці вирази для ймовірностей є сумою двох доданків, що описують перенормування швидкості збудження і перемішування станів збудження. Сформульовано новий принцип детальної рівноваги, який дає можливість побудувати інтеграли зіткнень та вивести кінетичні рівняння. Доведено, що зростання ентропії в системі локалізованих збуджень можливе тільки у випадку неоднорідного розподілу збуджень у просторі координат і/або фаз. З використанням стандартного підходу виведено транспортні рівняння для щільностей, температур і середніх швидкостей солітонів та бризерів. Це означає наявність інших кінетичних коефіцієнтів, крім коефіцієнта дифузії. Для прикладу розраховано коефіцієнти дифузії для солітонів і бризерів у координатному і фазовому просторах. Показано, що коефіцієнт дифузії бризерів у координатному просторі набагато більший, ніж у просторі фаз.

Розглянуто різні типи нелінійних просторових розподілів однокомпонентного параметра порядку у системах з конкуруючими взаємодіями. Обговорюються їх властивості та фізичний зміст.

Методом зворотного крутильного маятника проведено виміри внутрішнього тертя зразків заліза різної чистоти та сталі після шліфування, наводнювання та покриття. Для усіх оброблених зразків за температур 100 - 400 К виявлено складний спектр внутрішнього тертя. Природу релаксаційних процесів у приповерхневому шарі оброблених зразків визначено через порівняння параметрів піків внутрішнього тертя з літературними даними для деформованих і наводнених заліза та сталі. Взаємодія атомів втілення з рухомими дислокаціями та рух сходинок на гвинтових дислокаціях є, ймовірно, причиною утворення піків внутрішнього тертя в зразках, вкритих оливою.

Результати визначення поглинальної спроможності мікроструктур біосистеми на атомно-молекулярному рівні розкрили велику різноманітність кількісної характеристики ефективних перерізів взаємодії залежно від атомно-молекулярного складу й енергії випромінювання. Отримана кількісна характеристика поглинальної спроможності має суттєве значення для мікрорадіології та екології.

Проаналізовано роль далекодіючих дипольних і поляризаційних взаємодій у зіткненнях електронів з молекулами в субміліелектронвольтному діапазоні. Ці взаємодії можуть підтримувати слабо зв'язані чи віртуальні стани, що веде до сильного зростання перерізів для непружного розсіювання. Поляризаційна взаємодія може також посилювати прилипання електронів до молекул. Проаналізовано просту модель захоплення електрона деякими молекулами.

Розглянуто питання використання кільватерних полів у плазмі для потужних ВЧ-генераторів, релаксації неідеальної нестисливої плазми із течією у магнітному полі, взаємодії плазмового струменя з пиловими частинками. Описано тривимірне комп'ютерне моделювання релаксації плазми у плазмовому кристалі, взаємодія згустку пилових частинок з плазмою, збудження солітонних збурень у плазмовому потоці з від'ємними іонами. Висвітлено особливості формування та динаміки перехідного прошарку під час взаємодії потужного замагніченого потоку плазми з перешкодою, вплив імпульсних плазмових потоків на структурний та фазовий склад модифікованого поверхневого шару вуглецевих сталей тощо.

Досліджено взаємний вплив рослин ароматичних видів (непети, чорнобривців, змієголовнику, кропу), зернових (пшениці, кукурудзи, гречки, ячменю) і кормових (ріпаку, суріпиці) за умов їх сумісного вирощування. Встановлено як позитивний, так і негативний (одно- та двосторонні) взаємовпливи рослин-партнерів, що може мати практичне значення. Показано стимулювальний вплив на врожайність маси сирої речовини та збір ефірної олії непети сумісного вирощування з кормовими, лікарськими та ефіроолійними культурами, крім кропу городнього.

Наведено концепцію моделювання інтерактивних систем науково-методичного забезпечення підготовки спортсменів, тренерських кадрів та інших фахівців сфери стрілецько-спортивної діяльності. Інтерактивність, як властивість, що реалізується у взаємодії системи з користувачем за допомогою програмно-візуальних елементів керування, дозволяє оптимізувати систему підготовки шляхом створення електронної бази теоретико-методичних основ і розробки імітаційних моделей техніко-тактичних дій у циклі пострілу, кваліфікаційних вправ і фінальних серій олімпійської програми.

У рамках моделі твердих сфер з дипольним моментом і додатковою ізотропною притягальною взаємодією досліджено вплив дипольної взаємодії на фазовий перехід рідина - газ. Лінійні внески дипольної взаємодії описано в рамках середньосферичного наближення, а опис нелінійних внесків здійснено в рамках димерного і полімеризаційного наближень теорії асоціативних рідин. Показано, що дипольна взаємодія призводить до зменшення величини критичної густини та збільшення показника критичної температури.

Досліджено зв'язані багаточастинкові стани в бозе-газі із складною парною міжчастинковою взаємодією. Показано, що комбінація притягання та відштовхування між частинками приводить до виникнення можливості існування зв'язаних станів з незвичайними фізичними властивостями. При найбільшій кількості зв'язаних частинок у наближенні Хартрі ці стани близькі по структурі та властивостям до екзотичних солітонів (компактонів та піконів) в класичних системах з слабкою просторовою дисперсією. Розглянуто приклади екзотичних солітонів різних типів в магнітовпорядкованих середовищах.

Встановлено, що під час бромування 6-метил-5-нітро-1,2,3,4-тетрагідропіримідинів утворюються моно- та дибромметильні похідні, а також гексагідропіримідини. Взаємодія 6-метил-5-нітро-1,4-дигідропіримідинів з бромом за аналогічних умов призводить до утворення продуктів ароматизації.

Вивчено процес твердофазного термічного та каталітичного гідросилілювання N-вініл-2-піролідону (ВП) на поверхні гідридкремнеземів. Установлено, що побічним процесом під час термічного гідросилілювання ВП є його термічна полімеризація, а у разі каталітичного гідросилілювання ВП на поверхні гідридкремнеземів превалюють побічні процеси - взаємодія кремнійгідридних груп з водою й ізопропіловим спиртом та утворення металічної платини.

Досліджено взаємодії в системах аніонні барвники (азобарвники - сполуки титану (титанілоксалова кислота та її калієва сіль) і аніонні барвники - сполуки титану - колаген. Показано, що в подвійних системах взаємодія перебігає шляхом утворення іонних та координаційних зв'язків, причому другий тип зв'язків є переважаючим у випадку калієвої солі титанілоксалової кислоти. Встановлено вплив хімічного складу і будови азобарвників на їх сорбцію голинним порошком у присутності сполук титану.

На прикладі порошків технічного нітриду алюмінію, ниткоподібних кристалів і наночастинок AlN доведено вплив дисперсності, а також морфології частинок на ступінь розчинення AlN у фізіологічному розчині, сироватці крові, шлунковому соці та відповідних контрольних середовищах з такими ж значеннями рН. Обговорено механізм взаємодії порошків AlN з біохімічними середовищами та особливості їх токсичної дії.

Розглядаються питання, пов'язані з проблемою діалогу культур Заходу і Сходу, їх взаємовпливу через аналіз історичної, філософської, культурологічної наукової думки XVIII-XX століття на прикладі художньої культури на основі історизму. Висвітлюється прикладне значення основних понять культурології в історичних дослідженнях, спадковість та заперечення в історії культури; роль культурних традицій в історії; типологія культурно-історичних явищ і процесів; взаємодія і спілкування культур; народна і "елітарна" культури.