Наведено близько 105 000 слів загальновживаної лексики, а також власних назв і термінів. З урахуванням правил останнього видання "Українського правопису" подано визнане правильним написання слова. Розкрито стислі тлумачення значень омонімів і паронімів, а також форми кличного відмінка чоловічих і жіночих імен та по батькові. Наведено перелік найвідоміших географічних та астрономічних назв.

Приведены около 105 000 слов общеупотребляемой лексики, а также имена собственные и термины. С учетом правил последнего издания "Украинской орфографии" предложен один, признанный правильным, вариант написания слова. Даны краткое значение омонимов и паронимов. Приведен перечень наиболее известных географических и астрономических названий.

Ключ. слова: "темне місце", "Слово", фраза, словосполучення, кон'єктура, прочитання
Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.61-0 + Ш5(4Укр)3-335

Рубрики:

Старослов'янська ( церковнослов'янська ) мова

Література

Шифр НБУВ: Ж60238 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто український вокатив у нормативно-морфологічному та синтаксичному аспектах, дескриптивну лінгвістику як один із напрямків американського структуралізму. Розкрито передумови аспектуалізації наукового знання про українську мову в Галичині ХІХ ст. Описано функціонально-стилістичні особливості та наведено експресивну характеристику книжних фразеологізмів. Висвітлено семантичні особливості медичних термінів української мови.

Рассмотрены украинский вокатив в нормативно-морфологическом и синтаксическом аспектах, дескриптивная лингвистика как одно из направлений американского структурализма. Раскрыты предпосылки актуализации научного знания об украинском языке в Галиции в ХІХ ст. Описаны функционально-стилистические особенности и приведена экспрессивная характеристика книжных фразеологизмов. Освещены семантические особенности медицинских терминов украинского языка.

Висвітлено проблеми східнослов'янського мовознавства. Розглянуто питання граматичної будови та лексичного складу східнослов'янських мов, етимології та словотвору, історії та взаємодії мов, культурології та стилістики. Визначено функції вокативних структур у художніх творах М.Хвильового. Проаналізовано особливості категорії простору в архаїчних фольклорних жанрах на матеріалі українських чарівних казок. Наведено порівняльний аналіз говору села В'ячеславка (Україна) з історично спорідненим говором села Мрамор (Болгарія).

Освещены проблемы восточнославянского языковедения. Рассмотрены вопросы грамматического строения и лексического состава восточнославянских языков, этимологии и словообразования, истории и взаимодействия языков, культурологии и стилистики. Определены функции вокативных структур в художественных произведениях Н.Хвилевого. Проанализированы особенности категории пространства в архаических фольклорных жанрах на материале украинских волшебных сказок. Приведен сравнительный анализ диалекта села Вячеславка (Украина) с исторически родственным диалектом села Мрамор (Болгария).

Наведено відомості з граматики, фонетики та лексики англійської мови, розроблено навчальні завдання, спрямовані на розвиток умінь читання, говоріння та письма. Визначено особливості англійської вимови й орфографії, викладено правила читання, описано будову речення, охарактеризовано числівники, особові та присвійні займенники, розглянуто відмінки іменників, зокрема, присвійний відмінок. Запропоновано оригінальні тексти для читання, проблемні завдання для обговорення, вправи для розвитку писемного мовлення та навчальні ігри.

Приведены сведения по грамматике, фонетике и лексике английского языка, разработаны учебные задания, направленные на развитие умений чтения, проговаривания и письма. Определены особенности английского произношения и орфографии, изложены правила чтения, описано строение предложения, охарактеризованы числительные, личные и притяжательные местоимения, рассмотрены падежи существительных, в частности, притяжательный падеж. В данное издание включены оригинальные тексты для чтения, проблемные задания для обсуждения, упражнения для развития письменной речи и учебные игры.

Досліджено синтаксичну природу явища авторизації і семантико-синтаксичну структуру авторизованих конструкцій, які тлумачаться з урахуванням найновіших досягнень українського і зарубіжного мовознавства. На основі грунтовного аналізу фактичного матеріалу (картотека складає 6000 карток) зроблено цікаві експериментально-лінгвістичні спостереження над функціонуванням речень з авторизованими компонентами; встановлено лінгвальний статус авторизованої модальності як різновиду модусу речення; простежено особливості накладення модусної рамки з вказівкою автора сприйняття повідомлюваного на диктумний рівень модальності. Встановлено різницю між неавторизованою оцінною семантикою речення та авторизованою; показано місце авторизованих смислів у структурі референційно-інформативного змісту висловлювання; систематизовано засоби інтенсифікації авторизованої семантики речення; з'ясовано поняття авторизації, що тісно пов'язане з емотивною та експресивною функціями мови, з погляду семантичного, функціонального та комунікативного синтаксису. Описано засоби вираження суб'єкта авторизації, об'єкта авторизації та авторизованої оцінки в українській мові; розглянуто авторизацію як семантичне ускладнення елементарного (простого) речення. Проаналізовано синтаксичні одиниці, ускладнені авторизованим напівпредикативним компонентом, а також речення з авторизованими звертаннями та авторизованими кличними комунікатами, зі вставними і вставленими авторизованими компонентами; розглянуто авторизовані (оцінні) конструкції у структурі складних речень та в структурі тексту.

Здійснено визначення розрядів жанрів лірики у взаємозв'язку з її головною ознакою - ліризмом, зумовлених способом поетичного висловлювання та характеристикою взаємин ліричного героя, а також об'єктом відтворення, а саме: виражальністю (експресивністю), зверненням (вокативністю), зображальністю (репрезентативністю). За результатами цілеспрямованих пошуків встановлено розряди та виділено типологічно близькі групи жанрів лірики І.Франка, зокрема, експресивні (фольклорної генези), вокативні (референсні, некрологічні, умовної адресності), репрезентативні (власне літературного походження, тропової структури, медитативні). Здійснено системно-цілісний генологічний аналіз всієї лірики поета у взаємозв'язку з розвитком віршових форм української поезії від найдавніших часів до останніх десятиліть XIX - початку XX ст. з урахуванням досягнень у цій галузі світової літератури.

Обгрунтовано відмінковий статус кличної форми в староросійській мові. Проаналізовано формально-синтаксичні й семантико-синтаксичні функції вокатива в ієрархії їх первинності та вторинності з урахуванням синкретизму його значення і транспозиційних особливостей відмінкової форми. Визначено причини використання кличного відмінка у функції суб'єкта, його синтагматичні особливості в даній функції. Висвітлено взаємозв'язок між категорією особи дієслова та іменника в реалізації вокативом формально- і семантико-синтаксичних характеристик. Розглянуто співвідношення інтенцій мовця й потенційних можливостей особи, представленої формою вокатива, в реченнях із дієсловами наказового способу; розкрито роль кличного відмінка в реалізації модальних відтінків імперативних конструкцій. Охарактеризовано особливості використання сакрального імені в кличному відмінку.

Досліджено семантичний об'єкт і типи його вияву у сучасних українській та англійській мовах. Розглянуто його глибинно-семантичну структуру. Установлено систему формально-поверхневих засобів вираження глибинної об'єктної семантики у порівняльному аспекті на матеріалі обох мов. У процесі вивчення структурно-семантичних варіантів глибинного об'єкта виявлено спільні та диференційні особливості виразників об'єктного значення на поверхневому рівні українського й англійського речень. На підставі порівняльного аналізу формальної та семантичної структур обох мов установлено інварінатні засоби вираження семантичного об'єкта, якими в українській є безприйменниковий знахідний відмінок, в англійській - загальний відмінок (для іменників) / об'єктний відмінок (для займенників) без прийменника. Висвітлено принципи співвідношення зіставлюваних різнорівневих засобів вираження об'єктного значення (власне-морфологічного, морфолого-синтаксичного, власне-синтаксичного) та визначено специфіку їх взаємодії на рівні формально-граматичної структури речення у контексті національномовних особливостей української та англійської мов з урахуванням впливу лексичної та граматичної сполучуваності компонентів і принципів відмінкової граматики.

Комплексно досліджено мовні засоби, що використовуються для зв'язування, підтримання та регулювання мовленнєвого контакту. Обгрунтовано наявність у мові специфічної функціональної сфери апеляції, що є семантико-граматичним комплексом, який складають змістові частини - предикатна та предметна. На підставі вивчення випадків апеляції у різних за комунікативною метою типах висловлень української мови побудовано типологію цих проявів та окреслено коло основних репрезентантів апеляції. Предикатна частина змісту апеляції реалізується синтетичними формами наказового способу дієслова, предметна частина - формами кличного відмінка іменників. Аргументовано наявність форм кличного відмінка у парадигмі не лише власне іменника, а також прикметника, займенникових іменника та прикметника 2-ї особи. Показано, що семантико-синтаксичну структуру комплексів апеляції формують дві синтаксеми - імперативна (виражає предикатну частину змісту) та вокативна (виражає предметну частину змісту); елементи апеляції займають формально-синтаксичні позиції: присудка, головного члена односкладного речення, вставного елемента з предикатним значенням, підмета в реченні з присудком, вираженим дієслівною формою, головного члена вокативного речення, вставного ядерного компонента у конструкції представлення, головного члена приставного вокативного речення, опосередкованого другорядного, який ідентифікує апеляцію, члена речення у разі розташування вокативної форми у постпозиції відносно займенникового слова 2-ї особи у прямому відмінку, опосередкованого другорядного ідентифікуючого апеляцію члена речення у разі

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш041.14я44 + Т3(4УКР)я44

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: ВА731232 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему нормативного використання апелятивних конструкцій як засобу налагодження комунікативного контакту з аудиторією, забезпечення її інформаційного комфорту. Запропоновано авторську вдосконалену методику вибору флексій кличного відмінка.

Системно досліджено об'єктні мінімальні семантико-синтаксичні одиниці у зв'язку з семантичними типами предикатів. Описано знахідний відмінок як основний засіб вираження семантичної категорії об'єкта в елементарних і неелементарних простих реченнях.

Досліджено спадщину видатного українського мовознавця. Здійснено розвідки з питань, до вивчення яких доклав зусиль С.П. Самійленко: загального мовознавства, етимології та історії східнослов'янських мов, їх граматичної будови та словотвору. Вивчено лексичний склад української мови, її фразеологію, синтаксичні особливості. Розглянуто проблеми українського словникарства. Досліджено історичну відмінність префіксальних утворень у східнослов'янських мовах. Розглянуто усне літературне мовлення в українському мовознавстві другої половини ХХ ст. Досліджено здобутки української фразеографії. Розглянуто інноваційні композитні утворення: лінгвістичний статус. Описано засади словникарської праці. Висвітлено історію дослідження кличного відмінка у східнослов'янській лінгвістиці.

Розкрито особистий досвід вчителя Михайлівської ЗОШ І - III ступенів Саратського району Одеської області з вдосконалення мовлення учнів. Детально описано діалогові форми роботи. Висвітлено нетрадиційні форми проведення уроків української мови з окремих тем. Розглянуто досвід використання лінгвістичних ігор на різних етапах уроків української мови за темами: прикметник, кличний відмінок іменника, числівник.

На материале разговорной речи последнего периода (записи 2010 - начала 2011 гг.) исследована проблема лингвистики креатива. Выявлены такие особенности спонтанного языкотворчества, как обновление вокативов, экспрессия парадокса, афористичность повседневных реплик и др.

Виявлено основні тенденції та закономірності становлення категорії істоти/неістоти впродовж писемної історії української мови. Досліджено процес заміни старої форми знахідного відмінка формою, ононімічною родовому, як основного засобу маркування назв істот на граматичному рівні мови. Проаналізовано чинники, що впливали на вибір форми акузатива в різних лексико-семантичних групах субстантивів в історії української мови різних періодів її розвитку. З'ясовано причини відхилень від послідовного граматичного вираження значення істоти/неістоти в сучасній українській мові. Проаналізовано додаткові засоби диференціації назв істот на рівні флексій родового, давального та кличного відмінків, а також форм означальних слів за незмінюваних іменників. Доведено, що провідним чинником у граматичному оформленні значення істоти/неістоти іменників є семантика цих мовних одиниць. Показано важливу роль суб'єктивного сприйняття об'єктів мовцем на шляху формальної репрезентації відповідної семантики.

Досліджено проблему «педагогічного розуму» в контексті постсучасної освіти. Акцентовано увагу на необхідності формування інноваційного мислення для розуміння сутності педагогіки сьогодення. Зазначено, що перехід від національних моделей освіти та виховання до транснаціональних передбачає зміни у формах організації та технологіях. Узагальнено значення критичної саморефлексії педагогічного розуму, його саморепрезентацію в онтологічних конструктах і епістемологічних ситуаціях, а також вокативні розвідки, що сприяють кристалізації педагогічних ідей, здатних запобігати ризикам, і здійсненню гуманістичного призначення освіти.

Исследована проблема «педагогического ума» в контексте постсовременного образования. Акцентировано внимание на необходимости формирования инновационного мышления для понимания сущности педагогики настоящего. Отмечено, что переход от национальных моделей образования и воспитания к транснациональным предусматривает изменения в формах организации и технологиях. Обобщено значение критической саморефлексии педагогического ума, его саморепрезентацию в онтологических конструктах и эпистемологических ситуациях, а также вокативные разведки, что способствует кристаллизации педагогических идей, способных предотвращать риски и осуществлению гуманистического назначения образования.

The problem of "pedagogical mind" in the context of post modern education. Focused on the necessity of forming innovative thinking to understand the essence of the pedagogy .Noted that the transition from national models of education and training in multinational envisages changes in the forms of organization and technology. Overview of the critical self-reflection pedagogical mind, its representation in the same ontological and epistemological constructs situations , as well as intelligence vokativni promoting crystallization pedagogical ideas capable of preventing risks and contribute to the implementation of humanistic education destination .

Висвітлено функціонально-типологічні особливості номінативних одиниць сучасної англійської мови. Розглянуто функціонально-часову спеціалізацію дієслова як засіб імпресіоністичної поетики М. Коцюбинського. Викладено трансформаційні моделі українських безприйменникових словосполучень з орудним відмінком. Проаналізовано співвідношення диктумних і модусних форм називного та кличного відмінків у сучасній українській літературній мові. Розкрито семантичні особливості термінів-метафор залізничної термінології (на матеріалі англійської мови). Викладено основні та периферійні засобі реалізації категорії зв'язності в художньотекстовому цілому англійської мови. Висвітлено поняття етнолінгвістична вітальність у соціолінгвістиці. Подано ідентифікаційні параметри комунікативної особистості в нейролінгвістичному програмуванні. Досліджено проблеми типології слов'янського речення. Обгрунтовано вияв стратегій метафоричного шифрування та підказки мовленнєвого жанру загадки в германських мовах.

Досліджено родовий відмінок однини іменників чоловічого роду в західнополіських і суміжних говірках. Обгрунтовано психологічні передумови вивчення синтаксису української мови студентами багатопрофільних коледжів. Охарактеризовано сюжетно-композиційну своєрідність роману Р. Олдінгтона "Смерть героя". Розглянуто застосування фреймової моделі у лінгвістичній теорії наративу. Приділено увагу рецепції євангельського сюжетно-образного матеріалу в літературі ХХ ст. на матеріалі роману Г. Тарасюк "Любов і гріх Марії Магдалини". Вивчено проблеми класифікації категорії другорядних членів речення в українському та російському мовознавстві 1940-х рр. - початку ХХІ ст. на матеріалі дуплексивів. Проаналізовано когнітивно-семантичну типологію структурно-синтаксичних моделей простого речення в англійській, російській та українській мовах. Наведено способи перекладу герундія. З'ясовано ідеологічні стратегії переконання у політичному дискурсі демократів на матеріалі дебатів. Висвітлено графічну адаптацію галлацизмів у алжирському діалекті арабської мови.