Расшифровано и реконструировано утраченное древнее эзотерическое ведение русских волхвов. Сделаны научные открытия, положенные в основу новой философии будущего века.

Досліджено найдавнішу пам'ятку української словесності - "Велесову книгу". Детально охарактеризовано дохристиянську культуру нашого народу, діяльність волхвів, суспільно-політичний устрій наших предків.

Проаналізовано іконографію храмового розпису "Різдво-Поклоніння волхвів" храму Різдва Христового в с.Уланок Курської області другої половини XIX cт.

Проанализирована иконография храмовой росписи "Рождество-Поклонение волхвов" храма Рождества Христова с. Уланок Курской епархии, второй половины XIX в.

The analysis of iconographic of temple fresco "Christmas - The Worship of Wizard" from the temple of Christmas v. Ulanok of Kursk region was done in the article.

У контексті сучасності розглянуто питання про час і місце виникнення та становлення слов'янства, викладено хронологію подій у слов'янському світі та навколо нього на підставі оригінальної біолокаційної методики та різноманітних фактів (географічних, історичних, землезнавчих, космогонічних, будівельних, теологічних). Висвітлено питання духовності слов'янського суспільства, яке пов'язане з особливим світоглядом - волхвізмом як основою системи волхвівської влади, стрижня організації всього життя у слов'ян. Наведено нове трактування відомих слов'янських термінів і понять, що мають свої корені в глибині тисячоліть. Розглянуто Сурендж як столицю Волині та слов'ян.

В контексте современности рассмотрены вопросы о времени и месте возникновения и становления славянства, изложена хронология событий в славянском мире и вокруг него на основе оригинальной биолокационной методики и разнообразных факторов (географических, исторических, землевладельческих, космогонических, строительных, теологических). Освещены вопросы духовности славянского общества, которая связана с особенным мировоззрением - волхвизмом как основой системы волхвовской власти и стержня организации всей жизни у славян. Приведена новая трактовка известных славянских терминов и понятий, имеющих свои корни в прошлом. Рассмотрен Сурендж как столица Волыни и славян.

Визначено архаїчний драматургічний компонент у романі Д.Фаулза "Волхв". Проаналізовано психологічні особливості зображення драми таланту в оповіданні І.Чендея "Цимбаланя". Розглянуто питання метафоричного осмислення психічних властивостей людини в поезії І.Франка, рецепції християнських ідей у художніх творах Р.Іваничука та Г.Гріна. Висвітлено методологічний аспект рецепції концепту в публіцистичних текстах ЗМІ.

Определен архаический драматургический компонент в романе Д.Фаулза "Волхв". Проанализированы психологические особенности изображения драмы таланта в рассказе И.Чендея "Цымбаланя". Рассмотрены вопросы метафорического осмысления психических свойств человека в поэзии И.Франко, рецепции христианских идей в художественных произведениях Р.Иваничука и Г.Грина. Освещен методологический аспект рецепции концепта в публицистических текстах СМИ.

Висвітлено історію виникнення та розвитку традиції шанування роду в українській культурі. Охарактеризовано етапи становлення системи національного виховання, описано засоби формування національних ідеалів, почуття обов'язку перед рідним краєм і своїм суспільством - родом. Висвітлено питання організації родоцентричного навчально-виховного процесу, доведено доцільність зміни ставлення до особистості дитини (сакралізації, що виключає покоління). Розглянуто ідею родового знання та проблему рівнів виховуючих відносин, наведено матеріали про участь дитини в обрядовій педагогіці. Зроблено спробу розмежування понять "учитель" і "педагог", розкрито специфіку життя та творчості праукраїнського волхва. Розглянуто методи навчання, що використовувались у навчально-виховній практиці слов'янських волхвів. Обгрунтовано необхідність виконання вчителем морально-духовного обов'язку самовдосконалення протягом життя.

Освещена история возникновения и развития традиции уважения рода в украинской культуре. Охарактеризованы этапы становления системы национального воспитания, описаны средства формирования национальных идеалов, чувства долга перед родным краем и своим обществом - родом. Освещены вопросы организации родоцентрического учебно-воспитательного процесса, доказана целесообразность изменения отношения к личности ребенка (сакрализации, исключающей поколение). Рассмотрены идея родового знания и проблема уровней воспитывающих отношений, изложены материалы об участии ребенка в обрядовой педагогике. Осуществлена попытка размежевания понятий "учитель" и "педагог", раскрыта специфика жизни и творчества праукраинского волхва. Рассмотрены методы обучения, которые использовались в учебно-воспитательной практике славянских волхвов. Обоснована необходимость выполнения учителем морально-духовного долга самосовершенствования на протяжении всей жизни.

Вперше у вітчизняному літературознавстві проаналізовано романи "Волхви" та "Великий розенкрейцер" маловідомого російського письменника XIX ст. Вс. Соловйова в аспекті вивчення жанрових традицій та новаторства, єдності художніх особливостей дилогії та філософських й езотеричних учень у соціокультурному контексті 1880-х рр. Визначено й охарактеризовано основні періоди літературної творчості Вс.Соловйова, проаналізовано творчу взаємодію письменника з О.Блаватською та Вол.Соловйовим як процес взаємотяжіння та дистанціювання. Простежено зворотний зв'язок, що підтверджує вплив творчості Вс.Соловйова на формування літературних процесів, зокрема, виникнення та розвиток символістського напрямку. Розкрито філософські засади романів і введені у дилогію моделі духовної еволюції особистості, створені на підставі філософських доктрин Вол.Соловйова та Ф.Ніцше. Розглянуто засоби втілення й оформлення даних моделей у художньому просторі романів, досліджено їх інтегрування у містичне вчення таємного ордену. Визначено імовірні джерела творення дилогії, розглянуто символіку назв романів, способи введення біографічного матеріалу. Встановлено вплив російської філософської прози XIX ст. на поетику творів Вс.Соловйова. Під час дослідження роману "Волхви" особливу увагу приділено вивченню системи персонажів твору як засобу художнього втілення філософської концепції світу письменника. Роман "Великий розенкрейцер" розглянуто як спробу реалізації символістського принципу засобами поетики.

Розглянуто трансформацію архетипного мотиву "вчитель-учень" у романі Дж. Фаулза "Волхв", яка виникає згідно з принципами філософії постмодернізму, що заперечує загальну обов'язковість та універсальність норм і цінностей, звернутих до індивідуального, особистого.

Данная статья рассматривает трансформацию архетипного мотива "учитель-ученик" в романе Дж. Фаулза "Волхв", которая возникает согласно принципам философии постмодернизма, отвергающего общеобязательность и универсальность норм и ценностей, сосредотачивающихся на индивидуальном, личном.

The article investigates the transformation of the archetipical motif "teacher - pupil" in J. Fowles' novel "The Magus" which originates from the principles of postmodern philosophy that refute the general obligatory quotas and values focusing on the individual matters.

Досліджено проблему впливу традицій провідних національних європейських художніх шкіл на творчість фламандського живописця XVI ст. Йоса ван Клеве. Висвітлено вплив французького, італійського, німецького мистецтва на формування індивідуального стилю майстра, порушено питання про самостійність творчої манери художника. Особливу увагу приділено мистецтвознавчому аналізу таких робіт Йоса ван Клеве, як "Смерть Марії", "Мадонна з немовлям", "Подвійний портрет", "Максиміліан, імператор Священної Римської імперії", "Портрет Франциска I", "Портрет Елеонори Португальської", "Поклоніння волхвів", "Оплакування Христа з таємною вечерею та св. Франциском, що отримує стигми".

Исследована проблема влияния традиций ведущих национальных европейских художественных школ на творчество фламандского живописца XVI ст. Йоса ван Клеве. Рассмотрено влияние французского, итальянского, немецкого искусства на формирование индивидуального стиля мастера, освещен вопрос о самостоятельности творческой манеры художника. Особое внимание уделено искусствоведческому анализу таких работ Йоса ван Клеве, как "Смерть Марии", "Мадонна с младенцем", "Двойной портрет", "Максимилиан, император Священной Римской империи", "Портрет Франциска I", "Портрет Элеоноры Португальской", "Поклонение волхвов", "Оплакивание Христа с тайной вечерей и св. Франциском, получающем стигмы".

Рассмотрена специфика мистической дилогии (романы "Волхвы" и "Великий Розенкрейцер") Всеволода Соловьева (1849 - 1903) с точки зрения художественного метода. Сделан вывод, что данные произведения следует отнести к явлению духовного реализма, потому что сотериологическая проблематика романов, изображение духовного восхождения главного героя от мрака гордыни к свету христианской любви показывают, что при создании произведений В. Соловьев опирался на традиции святоотеческого богословия. Для выяснения авторской позиции писателя произведено сопоставление концептуально важных фрагментов текста и творений святого Феофана Затворника.

Розглянуто проблему автентичності давньої пам'ятки "Влескниги" з позиції проявлення в ній системних особливостей слов'янських мов, зокрема їх фонетико-семантичних характеристик. Зауважено, що в пам'ятці наявна велика варіативність фонетичних реалізацій, зумовлена природою даного тексту, який є діалектною варіативністю, яка засвідчена різними хронолого-лінгвістичними пластами усного походження, записаними автором пам'ятки Іларом Хоругіним. Доведено, що "Влескнига" відображає в цілому вірно історичні події минулого, більш того, вносить у деякі з них уточнення, підтверджені лінгвістичним матеріалом. Аналіз мови пам'ятки відображає загальнослов'янські фонетико-семантичні закономірності, дає в окремих випадках додаткові свідчення щодо цих історичних процесів. Всебічний семантичний аналіз слів та словоформ виконано з урахуванням наявних результатів дослідження у слов'янських мовах, що привело до підтвердження історико-етнографічних фактів та одержання додаткових свідчень, важливих за умов дослідження етносу народів та їх мови. Статистичний аналіз "Влескниги" дозволяє визначити дату її написання в ХІІІ ст. н.е. "Влескнига" вважається надзвичайно важливою й цінною історико-лінгвістичною давньоруською пам'яткою, написаною волхвом-язичником, яка відображає мову та життя простого народу, а не інтереси князівської верхівки, засвідчених зазвичаєм у літописах.

Исследован мотив любви в романе Дж. Фаулза "Волхв" сквозь призму эстетики постмодернизма. Сделан вывод о том, что Фаулз проводит главного героя через сложные постмодернистские "игры разума", чтобы он пришел к пониманию ценности простых и очевидных концептов: любовь, верность, счастье.