Викладено основи загальної профілактики і терапії внутрішніх хвороб тварин, етіології, патогенезу, симптоматики, діагностики, лікування і профілактики хвороб серцево-судинної (хвороби перикарда, міокарда, ендокарда, судин), дихальної і травної систем (хвороби верхніх дихальних шляхів, легень, плеври), печінки і жовчних шляхів (гепатит, цироз, амілоїдоз та дистрофія печінки), а також хвороби очеревини. Розкрито особливості етіотропної, патогенетичної, замінної та симптоматичної терапії. Детально розглянуто такі методи терапії: дієтотерапія, фармакотерапія, фізіотерапія (світлолікування, електротерапія, інгаляційна терапія, гідротерапія та ін.).

Розкрито засади гідротерапії. Розглянуто основні механізми реалізації лікувальної й оздоровчої дії гідротерапевтичних процедур. Описано сучасне устаткування для проведення гідротерапевтичних і бальнеологічних процедур, наведено вимоги до приміщень водолікування. Запропоновано методики проведення гідротерапевтичних процедур. Охарактеризовано лікувальні й оздоровчі душі та ванни.

Раскрыты основы гидротерапии. Рассмотрены механизмы реализации лечебного и оздоровительного действия гидротерапевтических процедур. Описано современное оборудование для проведения гидротерапевтических и бальнеологических процедур, приведены требования к помещениям водолечения. Предложены методики проведения гидротерапевтических процедур. Охарактеризованы лечебные и оздоровительные души и ванны.

На підставі результатів мікробіологічних досліджень показано виражену антибактеріальну дію ропи сульфатно-хлоридно-натрієво-магнієво-калієвої мінеральної води джерела N 6 курорту Моршин на деякі штами стафілококів, стрептококів та змішану мікрофлору пародонтальних кишень хворих на генералізований пародонтит. Після лікування мінеральною водою виявлено значне зменшення кількісного та якісного засіяння пародонтальних кишень мікрофлорою. У хворих на генералізований пародонтит встановлено суттєві зміни стану клітинного та гуморального імунітету, після проведення лікування виявлено виражену нормалізацію імунологічних показників і зроблено висновок про значний імуномодульований вплив мінеральної води джерела N 6 курорту Моршин. Обгрунтовано та апробовано новий метод лікування генералізованого пародонтиту з використанням сульфатно-хлоридно-натрієво-магнієво-калієвої мінеральної води. Значну ефективність запропонованого методу комплексної гідротерапії підтверджено нормалізацією основних клініко-лабораторних показників стану пародонта, гуморального та клітинного імунітету хворих.

Розроблено оптимальні комплекси санаторно-курортного відновлювального лікування хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) і хронічний бронхіт (ХБ) на курортах Південного берега Криму з використанням поліфенолів винограду. На підставі результатів клініко-амбулаторних і лабораторних досліджень 363-х хворих обгрунтовано доцільність використання двох оптимальних лікувальних комплексів, складовими яких є традиційні курортні та фізіотерапевтичні чинники, а саме: кліматотерапія, інгаляції, арома- та фітотерапія, ЛФК, масаж, гідротерапія, питне водолікування та фізіотерапія (електротерапія, світлотерапія, лазерна терапія, УВЧ та інші види фізіотерапії), а також новий лікувальний чинник - комплекс поліфенолів винограду. Визначено критерії оптимізації санаторно-курортного відновлювального лікування хворих на ГХ і ХБ у аспекті синергетичних та інших цілей лікування. Проведено порівняльний аналіз ефективності лікування та розроблено рекомендації щодо їх диференційованого застосування.

Розглянуто концептуальний підхід до класифікації методів регуляції психічних станів, сутність безпосередніх й опосередкованих методів, способи їх реалізації, специфіку впливу. Проаналізовано деякі активні й пасивні опосередковані методи, такі, як: трудотерапія, гімнастика, масаж, гідротерапія, акупунктура, рефлексотерапія, сугестивний метод, гіпноз, гетеротренінг, фармакотерапія. Охарактеризовано безпосередні методи, що передбачають регуляцію психічних станів без спеціальної підготовки, деколи спонтанно, за участю різних аналізаторів, таких, як: зоровий, слуховий, нюховий, дотиковий, які сприяють досягненню регулювального ефекту без вживання яких-небудь предметів навколишнього світу. До опосередкованих методів регуляції віднесено методи, реалізація яких передбачає спеціально організоване дослідницьке або терапевтичне середовище з використанням спеціального устаткування. Констатовано, що складність означених методів регуляції полягає в тому, що їх ефективність безпосередньо залежить від індивідуальних особливостей суб'єкта.