Викладено нові принципи роботи прикладних програм Microsoft Office, дано характеристику архітектури та організації обробки інформації в базах даних типу клієнт/сервер. Наведено опис мови структурних запитів SQL. Висвітлено суть та етапи об'єктно-орієнтованого підходу до створення інформаційних систем. Охарактеризовано види комп'ютерної графіки, технологічні особливості обробки графічної інформації, програмні й апаратні засоби, формати графічних файлів. Розкрито суттєві аспекти гіпертекстової технології. Розглянуто підходи до підтримки компонентів та інтеграції у складні прикладні системи. Описано зміст CASE-технології проектування програмного забезпечення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч734(4УКР) + Ч737.05

Рубрики:

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Бібліотечні каталоги

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено питанням використання гіпертекстів у викладанні музично-історичних дисциплін. В роботі досліджено закономірності функціонування, зміст і призначення гіпертекстів в традиційному навчальному процесі. Встановлено, що комплексне застосування гіпертекстів суттєво підвищує якість вивчення гуманітарних курсів в межах будь-якої системи навчання. Запропоновано, теоретично обгрунтовано та практично апробовано дидактичну модель, що поєднує гіпертекстовані та традиційні форми і засоби навчання.

Індекс рубрикатора НБУВ: З970.611 + З970.312

Рубрики:

Реляційні бази даних

Глобальні комп'ютерні мережі

Шифр НБУВ: Ж14024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч734(4Укр)841

Рубрики:

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто дидактичні можливості гіпертекстових середовищ, акмеологічну технологію ігрового навчання у системі підготовки вчителя фізики. Запропоновано до огляду концептуальні засади побудови та вивчення курсу безпеки життєдіяльності у 12-річній середній школі. Висвітлено проблеми самоосвітньої діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Всебічно досліджено досягнення вітчизняної науки у галузі електромагнетизму та електротехніки наприкінці XIX ст. Окремі розділи присвячено інтегрованим урокам у шкільній практиці, створенню проблемної ситуації засобами інформаційних технологій.

Викладено досвід створення електронної наукової бібліотеки в Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського. Технологічний конвейєр формування інформаційних ресурсів електронної бібліотеки включає наступні цикли: наповнення електронного каталога НБУВ на основі обробки вхідного документального потоку бібліотеки; створення загальнодержавної реферативної бази даних шляхом доповнення бібліографічних записів наукових видань з цього каталогу реферативною інформацією; обробку та організацію архівного збереження в депозитарії електронних документів комп'ютерних версій публікацій, наданих індивідуальними та колективними авторами; повнотекстове розширення реферативної бази даних шляхом встановлення гіпертекстових зв'язків між записами цієї бази та відповідними файлами депозитарію електронних документів. Висвітлено причину, яка заважає подальшому розгортанню робіт у цьому напрямі - відсутність у міжнародному та національних законодавствах чіткого визначення прав і обов'язків бібліотек щодо кумуляції, збереження та надання читачам електронних версій друкованих видань.

Розглянуто загальні принципи побудови та функціонування комп'ютерних мереж, зокрема, семирівневу модель взаємодії відкритих систем, методи передачі дискретних сигналів, а також стек протоколів TCP/IP. Значну увагу приділено інформаційним ресурсам мережі Internet: файловим архівам FTP, всесвітній павутині WWW, а також основним інформаційно-пошуковим системам у даній мережі. Подано опис основних елементів мови гіпертекстових документів HTML.

Висвітлено різні аспекти впливу міжнародного співробітництва на розвиток університетської освіти за умов її реформування. Зроблено порівняльний аналіз сучасних поглядів щодо професіоналізму вчителя в різних освітніх системах. Обгрунтовано методологію ефективного використання мистецтва в процесі підготовки майбутнього вчителя. Розглянуто проблему сучасного шкільного підручника іноземної мови. Наведено результати вивчення проблем гуманізації неперервної освіти: концепцій, систем, технологій та досвіду, питань гуманізації педагогічної освіти, шляхів розвитку університетської освіти в Україні. Викладено історико-педагогічні аспекти розвитку принципів гуманізації та демократизації освіти, проблеми гуманізації професійної освіти у філософській думці Німеччини ХХ ст., розглянуто шляхи удосконалення зв'язків педагогічних вузів та загальноосвітньої школи в Україні та Західноєвропейському регіоні, особливості викладання іноземних мов і створення альтернативних підручників для середньої та вищої школи. Надано кваліфікаційну характеристику вчителя іноземної мови у контексті сучасних наукових, психолого-педагогічних теорій, методів і технологій навчання. Проаналізовано міжнародний досвід щодо вирішення проблеми інтеграції теорії та практики у підготовці вчителя. Викладено педагогічні аспекти використання гіпертексту в процесі інформатизації вищої школи.

На підставі інформаційних досліджень розглянуто переваги та недоліки використання традиційних бібліографічних, реферативно-бібліографічних баз даних у порівнянні з повнотекстовими базами та гіпертекстовими системами, якими насичений інформаційний ринок. Найефективніший пошук інформації забезпечується у разі спільного використання систем обох типів, завдяки чому компенсуються недоліки та посилюються переваги систем.

Розглянуто проблеми формування світоглядних орієнтацій фахівців культурного та документно-інформаційного напрямів у процесі соціально-комунікативної діяльності. Створено нові інформаційні технології, які в своїй гіпертекстовій, гіпермедіа формі завершують певний цикл розвитку соціальних комунікацій. Нову еру комунікативних відносин у суспільстві пов'язано з системами передачі знань, прикладами яких є системи штучного інтелекту й експертні системи. Формування системи соціальних комунікацій (СК) сприяє вирішенню багатьох завдань: підготовки кадрів, створення умови для нової класифікації спеціальностей у традиційних підсистемах СК (бібіліотечній, архівній) та інформаційній; визначення рівнів і змісту підготовки фахівців, шляхів професійної кар'єри спеціалістів документально-інформаційного профілю; формування нових робочих місць, перспектив розвитку кадрового складу галузей, що належать до системи СК.

Обгрунтовано, що рішення проблеми історичного факту є ключовим елементом подолання методологічної кризи філософії історії початку XX ст. Проблема експлікації поняття "історичний факт" пов'язана з ускладненням уявлення про механізм відображення події в мові, тексті, історичному джерелі. Структуру історичного факту експліковано через поняття "раптом" і "тепер". Встановлено, що застосування даних понять у філософському аналізі дає можливість відобразити історію в її мінливості. Розглянуто проблему мінливості форм історичного факту та доведено, що зміна характеристик історичного факту пов'язана з екзистенціюванням людини (спостерігача, учасника подій і реконструктора подій, що знайомиться з історичним повідомленням). Створення теоретичного конструктора "історичний факт" є результатом екзистенційної турботи людини. Визначено спорідненість форм репрезентації історичної реальності в драматичній та історичній оповіді, що базується на конструюючій функції уяви в процесі відтворення специфіки часової мінливості картини подій минулого. Доведено, що трансформація змісту поняття "історичний факт" відображає розвиток і ускладнення технології опису історичної події в тексті. Визначено ставлення до історичного акту як складної різнорівневої та різноспрямованої інформації, схожої з структурою гіпертексту, як специфічну рису нової парадигми історії.

Досліджено вплив глобалізації комунікаційного простору на процеси національної ідентифікації в посткомуністичному світі, проаналізовано ідеологічну природу глобалізації, висвітлено особливості сучасної геоінформаційної ситуації та специфіку інформаційної мобільності нації за посткомуністичних умов. Аргументовано, що глобалізація не базується на якісно новій ідеології, а є продовженням інформаційного, політико-економічного впливів відносних переможців у "холодній війні", які сьогодні є лідерами комунікаційної революції. Доведено, що слабкість інформаційного поля нації зумовлена не тільки політикою інфоциду, але й специфікою геоінформаційної ситуації, в якій комунікаційний простір розподіляється на сфери підпорядкування інформаційно розвинутим країнам і транснаціональним корпораціям. Значну увагу приділено впливу нових комунікаційних умов, зокрема, гіпертекстового характеру інформаційного процесу на його зміст, макротексти, які дають ідентифікаційний код для цілісного розуміння суті людини в національному та всесвітньому вимірах. Досліджено основні способи семантизації з використанням національних засобів масової інформації.

Представлено нові форми електронних видань, доступні сучасним російським бібліотекам. Проаналізовано можливості створення малобюджетних гіпертекстових бібліографічних видань, які містять і повнотекстові дані. Ці видання створюються шляхом вивантаження машиночитаних бібліографічних записів з автоматизованих бібліотечних систем і наступної гіпертекстової верстки. Електронна форма видань дозволяє значно скоротити витрати на поліграфічне оформлення та збільшити тираж.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч734(4УКР)841

Рубрики:

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено психологічні проблеми творення тексту в комп'ютерному середовищі та проектування відповідної діяльності учнів. Розроблений проект базується на моделі діяльності, яка складається з чотирьох етапів: мотиваційно-комунікативного, смислового, текстового та організаційно-режисерського, що допомогло виявити особливості діяльності на всіх етапах і циклічність її характеру. Доведено, що гіпертекстова система є психологічно сприятливою та побудована з урахуванням вимог діяльності, який потрібно навчити учня, і утворює середовище, що сприяє підвищенню ефективності його роботи. Застосування гіпертекстової системи підвищує якість текстів, складених з її допомогою, та звичайних текстів, написаних на папері.

Проаналізовано питання використання штучних мов гіпертекстової розмітки (HTML, SGML, XML) для створення електронних документів у мережі Іnternet.

Розглянуто теоретичні питання побудови гіпертекстового середовища та його якісні характеристики, які є суттєвими для створення комп'ютерних навчальних систем. Запропоновано механізм раціональної організації інформаційно-методичного забезпечення, який реалізовано у гіпертекстовій системі "ДИСК-М". Висвітлено особливості структурно-модульної організації даної системи.

Розглянуто питання про гумор у житті та творчості Т.Шевченка. Висвітлено проблему становлення жанрового різновиду українського історико-біографічного оповідання останніх років ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізовано лінгво-когнітивний статус порівняльних фразеологізмів в українській мові. Описано синтагматичні особливості семем-прикметників у межах семантичного поля простору на основі матеріалу української та англійської мов. Розкрито конотативний аспект вивчення лексем української мови. Досліджено засоби вираження модусів з емоційно-оцінним значенням. Розглянуто проблему предикативності та напівпредикативності у слов'янському мовознавстві. Визначено особливості гіпертексту як специфічної форми існування інформації.

Висвітлено шляхи реалізації ступеневої системи безперервної освіти у навчальних закладах харківського регіону. Досліджено інноваційно-методичні ресурси розвитку вищої школи. Вивчено проблеми та перспективи розвитку дистанційного навчання. Наведено методичні принципи написання гіпертекстового підручника. Розглянуто питання про невідповідність системи освіти України міжнародним стандартам та визначено шлях до реформування через розвиток відкритої освіти. Запропоновано основні напрямки забезпечення нормативно-правового поля системи відкритої освіти. Висвітлено можливості використання форм дистанційного навчання у процесі вивчення іноземних мов у сучасній вищій школі. Проаналізовано психологічні та дидактичні аспекти дистанційного навчання, його позитивні та негативні риси. Наведено деякі результати формуючого експерименту, які демонструють доцільність організації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх працівників правоохоронних органів за допомогою системи завдань випереджувального характеру з професійною спрямованістю. Викладено методичні аспекти підготовки фахівців паблік рилейшнз. Розглянуто питання використання нових технологій, форм та методів практичної підготовки фахівців різних рівнів, що забезпечують їх конкурентоспроможність на ринку праці.