Розглядаються питання охорони довкілля в контексті біологічної освіти на порозі XXI століття, екологічні ризики і моніторинг біорізноманітності, реалізація принципу розвиваючого навчання при вивченні біології, а також інноваційні прийоми креативного розвитку учнів на уроках біології. Висвітлюються особливості управління розумовою діяльністю учнів на уроках математики, використання навчальних психотренінгів для розвитку математичних здібностей школярів, алгоритмічний підхід до викладання геометрії на підготовчих курсах навчального закладу. Повідомляється про інтеграцію природничих наук і деякі недоліки традиційного викладання фізики, аналізуються проблемні задачі з хімії та їх роль у вихованні творчого мислення учнів, елементи модульно-розвиваючого навчання і рейтингової оцінки знань при вивченні хімії в середній школі тощо.

Розглядаються загальні проблеми шкільної освіти, гуманітарні та екологічні аспекти викладання природничо-математичних дисциплін в середній школі, нові форми і методи навчання. Висвітлюються особливості диференціації та індивідуалізації навчання, специфіка роботи з обдарованими дітьми, досвід роботи шкіл з поглибленим вивченням природничо-математичних дисциплін. Аналізуються проблеми активізації пізнавальної діяльності школярів, експериментальні роботи як засіб розумового розвитку учнів, проблеми підготовки школярів до міжнародних олімпіад по хімії. Повідомляється про створення інтегровано-узгоджених програм з фізики, математики, астрономії та інформатики, про форми активізації самостійної роботи учнів на уроках математики та фізики. Характеризується рейтингова система оцінювання знань, колективні форми роботи на уроках хімії та біології тощо.

Висвітлено сучасний стан проблем науково-методичного та організаційного забезпечення навчального процесу, позакласної роботи у середніх навчальних закладах природничо-математичного профілю, пошуку та впровадження новітніх технологій роботи з обдарованою молоддю, а також проведення наукових змагань школярів.

Розглянуто дидактичні можливості гіпертекстових середовищ, акмеологічну технологію ігрового навчання у системі підготовки вчителя фізики. Запропоновано до огляду концептуальні засади побудови та вивчення курсу безпеки життєдіяльності у 12-річній середній школі. Висвітлено проблеми самоосвітньої діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Всебічно досліджено досягнення вітчизняної науки у галузі електромагнетизму та електротехніки наприкінці XIX ст. Окремі розділи присвячено інтегрованим урокам у шкільній практиці, створенню проблемної ситуації засобами інформаційних технологій.

Інтегрується психолого-педагогічний зміст, на основі якого побудовано методичну систему управління цілісним процесом навчання природознавства в початковій школі. Вона передбачає формування педагогічного мислення вчителя, його творчого підходу до оцінювання і розв'язання практичних педагогічних задач та індивідуального стилю педагогічної діяльності. Розглядаються засоби наочності, методи, а також форми організації процесу навчання природознавства.

Розкрито причини низьких досягнень у навчанні значної кількості учнів. Описано труднощі, які зумовлюють неуспішність, визначено шляхи її подолання. Розглянуто педагогічні технології, що сприяють успішному навчанню. Наведено поради учителю щодо організації навчальної діяльності.

Подано ретроспективний аналіз становлення і розвитку методики викладання природознавства і сільськогосподарської праці за три останні століття від її зародження до сьогодення, зокрема, наприкінці XVIII ст., у ХІХ ст., на початку ХХ ст. у радянський період та на сучасному етапі.

Екологічна підготовка майбутніх педагогів передбачає оволодіння ними екологічною культурою, а також уміння здійснювати екологічну освіту та виховання школярів. Значну увагу приділено використанню додаткового матеріалу екологічного спрямування на уроках природознавства.

Проведено конкретизацію та певну дидактичну технологізацію провідних принципів і положень гуманітаризації на рівні хіміко-біологічних дисциплін. Розроблено змістову частину світоглядних питань у галузі природознавства на методологічно нових засадах з урахуванням різноманітних світоглядних орієнтацій студентів.

Розглянуто психолого-педагогічні та методичні аспекти удосконалення навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх навчальних закладах, нові технології навчання природничо-математичних дисциплін. Проаналізовано шляхи удосконалення навчального експерименту з фізики, хімії, біології. Висвітлено проблеми виховання в процесі вивчення природничо-математичних дисциплін, змісту природничо-математичної освіти, а також пропедевтичної підготовки учнів до вивчення природничо-математичних дисциплін.

Рассмотрены основные направления интегративных процессов в современной школе при изучении естественных наук. Одним из перспективных направлений усовершенствования содержания образования является интегративный подход к структуре и организации его усвоения учениками общеобразовательных школ, который создаёт новые возможности для перспективных исследований общетеоретического, фундаментального и прикладного характера.

Розглянуто навколишній світ як цілісну систему, Україну як соціоекосистему, біосферу як природне середовище людини. Розкрито суть понять простору, часу, фізичної та біологічної систем, маси та густини тіла, сили тяжіння, пружності, тертя та тиску, деформації, механічних енергії та руху, інерції, конвекції, теплопровідності, випромінювання, магнітного поля, електричних і світлових явищ, речовини, біосфери, екологічної кризи. Запропоновано класифікацію речовин, хімічних реакцій. Розглянуто основні закони та закономірності функціонування хімічних систем.

Рассмотрены окружающая среда как целостная система, Украина как социоэкосистема, биосфера как природная среда человека. Раскрыта сущность понятий пространства, времени, физической и биологической систем, массы и плотности тела, сил тяготения, упругости, трения и давления, деформации, механических энергии и движения, инерции, конвекции, вещества, биосферы, экологического кризиса. Предложена классификация веществ, химических реакций. Рассмотрены основные законы и закономерности функционирования химических систем.

Розглянуто питання розробки системи тестування з астрономії для загальноосвітніх навчальних закладів. Проаналізовано науково-дослідницьку роботу учнів на уроках фізики, розвиток творчих здібностей старшокласників за умов переходу на стандартизовані схеми навчання фізики, а також розвиток пам'яті учнів у процесі вивчення математики. Висвітлено проблеми використання електронних підручників вчителями загальноосвітніх навчальних закладів.

Рассмотрены вопросы разработки системы тестирования по астрономии для общеобразовательных учебных заведений. Проанализированы научно-иссследовательская работа учеников на уроках физики, развитие творческих способностей старшеклассников в условиях перехода на стандартизированные схемы обучения физике, а также развитие памяти учеников в процессе изучения математики. Освещены проблемы использования электронных учебников учителями общеобразовательных учебных заведений.

Розглянуто історію створення та розвитку науково-природничих товариств (НПТ) України в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Визначено культурно-історичні умови розвитку просвітництва й освіти в країні. Обгрунтовано освітні парадигми в діяльності НПТ, показано значення національних і загальнолюдських цінностей у документах товариств і працях його членів.

Рассмотрена история создания и развития научно-естественных обществ (НЕО) Украины во второй половине ХІХ - начале ХХ вв. Определены культурно-исторические условия развития просветительства и образования в стране. Обоснованы образовательные парадигмы в деятельности НЕО, показано значение национальных и общечеловеческих ценностей в документах обществ и трудах его членов.

Розглянуто теоретичні та дидактичні засади інтеграції змісту природничо-наукової освіти. Встановлено необхідність технологізації навчання у школі особистісно орієнтованого спрямування. Розроблено концепцію інтегративної освіти й визначено психологічні чинники розвитку мислення особистості за умов інтегрованого навчання. Обгрунтовано методику підготовки педагогічних працівників до комплексної експертизи особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу та педагогічні умови формування навичок використання природничо-наукових знань в учнів початкових класів. Представлено технологію систематизації навчального матеріалу інтегрованого курсу з природознавства у свідомості учнів V - VI класів на базі дидактичних тезаурусів. З'ясовано роль наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в системі шкільної біологічної освіти XXI ст. Наведено методику визначення індексу соціальної зрілості особистості школяра. Висвітлено педагогічний досвід використання освітньої програми "Довкілля" та її вплив на духовний розвиток учнів.

Рассмотрены теоретические и дидактические основы интеграции содержания естественнонаучного образования. Установлена необходимость технологизации обучения в школе личностно ориентированного направления. Разработана концепция интегративного образования и определены психологические факторы развития мышления личности в условиях интегрированого обучения. Обоснована методика подготовки педагогов к комплексной экспертизе личносто ориентированого учебно-воспитательного процесса и педагогические условия формирования навыков использования естественнонаучных зананий в учащихся начальных классов. Представлена технология систематизации учебного материала интегративного курса по природоведению в сознанини учеников V - VI классов на базе дидактических тезаурисов. Установлена роль последовательности в формировании целостных знаний о живой природе в системе школьного биологичесокго образования XXI ст. Приведена методика определения индекса социальной зрелости личности учащегося. Освещен педагогический опыт использования образовательной программы "Довкілля" и ее влияние на духовное развитие учащихся.

Викладено концепцію підготовки майбутніх вчителів до здійснення природознавчої освіти у початковій школі. Запропоновано модель змісту методики викладання природознавства на педагогічному факультеті вищих навчальних закладів. Розглянуто теоретичні засади оновленого змісту і структури курсу методики викладання природознавства і сільськогосподарської праці та методичні засади його вивчення у вищих навчальних закладах на педагогічних факультетах. Висвітлено цілісну методичну систему навчання методики викладання природознавства та сільськогосподарської праці.

Изложена концепция подготовки будущих учителей к осуществлению природоведческого образования в начальной школе. Предложена модель содержания методики преподавания природоведения на педагогическом факультете высших учебных заведений. Рассмотрены теоретические основы обновленного содержания и структуры курса методики преподавания природоведения и сельскохозяйственной работы и методические основы его изучения в высших учебных заведениях на педагогических факультетах. Освещена целостная методическая система изучения методики преподавания природоведения и сельскохозяйственной работы.

Розглянуто актуальні проблеми теорії, методики та техніки навчального експерименту, зокрема, шкільного фізичного експерименту, проблеми організації та проведення досліджень учнів. Висвітлено процес становлення експериментального методу пізнання, а також історію становлення та розвитку шкільного фізичного експерименту як методу навчання.

Висвітлено актуальні проблеми теорії та методики навчання природничо-математичних дисциплін, методики і техніки навчального експерименту, зокрема з проблем організації та проведення дослідницької роботи учнів. Описано процес становлення експериментального методу пізнання природничих наук. Проаналізовано розвиток творчих здібностей учнів як наслідок цілеспрямованого управління пізнавальною діяльністю у навчанні фізики, особливості розвитку пізнавального інтересу учнів під час виконання лабораторних робіт з фізики. Розкрито психолого-педагогічні аспекти діяльнісного підходу у навчально-пошуковому процесі з фізики.

Освещены актуальные проблемы теории и методики обучения природоведческо-математических дисциплин, методики и техники учебного эксперимента, в частности с проблем организации и проведения исследовательской работы учеников. Описан процесс становления экспериментального метода познания природоведческих наук. Проанализированы развитие творческих способностей учеников как последствие целенаправленного управления познавательной деятельностью в обучении физики, особенности развития познавательного интереса учеников во время выполнения лабораторных работ по физике. Раскрыты психолого-педагогические аспекты деятельностного подхода в учебно-поисковом процессе по физике.

Викладено концепцію підготовки майбутніх учителів до здійснення природознавчої освіти у початковій школі. Розкрито теоретичні основи оновлених змісту і структури курсу методики викладання природознавства і сільськогосподарської праці та методичні засади його вивчення у ВНЗ на педагогічних факультетах. Наведено результати експериментального дослідження ефективності оновленого змісту підручника методики викладання природознавства і сільськогосподарської праці та посібників навчально-методичного змісту.

Изложена концепция подготовки будущих учителей к осуществлению природоведческого образования в начальной школе. Раскрыты теоретические основы обновленных содержания и структуры курса методики преподавания природоведения, методические основы его изучения в ВУЗ на педагогических факультетах. Приведены результаты экспериментального исследования эффективности обновленного содержания учебника методики преподавания природоведения и сельскохозяйственного труда, пособий учебно-методического содержания.

Наведено нові психологічні підходи до організації навчального процесу з природознавства в середніх класах. Доведено, що успішність засвоєння знань і формування природничих понять залежить від сформованого в учнів мислення. Розглянуто питання розвитку інтелекту, зважаючи на теоретичний зміст, а також особливості подання навчального матеріалу - від загального до окремого.

Приведены новые психологические подходы к организации учебного процесса по природоведению в средних классах. Показано, что успешность усвоения знаний и формирования природоведческих понятий зависит от сформированного у учеников мышления. Рассмотрены вопросы развития интеллекта, а также особенности подачи учебного материала - от общего к отдельному.