Викладено теоретичні основи селекції. Досліджено потенційні можливості селекції озимого та ярого ріпаку. Доведено, що гірчиця є цінною для сівозміни півдня України. Висвітлено вплив елементів технології на урожайність сої під час вирощування на насіння за умов зрошення. Охарактеризовано кореляційні зв'язки урожайності соняшника й агрофізичних показників грунту. Наведено елементи технології вирощування льону олійного на півдні України. Зроблено фітосанітарну оцінку технології вирощування соняшника за різних форм господарювання. Розкрито вплив інкрустації насіння соняшника на насіннєві якості та захист від білої гнилі. Запропоновано технологію переробки олійної сировини.

  Скачати повний текст

Висвітлено поняття про ефірні олії та визначення масової частки ефірної олії в пряних і лікарських рослинах. Наведено ботанічний опис рослин (в алфавітному порядку), у складі яких є ефірні олії, описано відношення рослин до екологічних умов. Наведено хімічний склад, застосування та елементи тіхнології вирощування культурних і дикорослих видів рослин, серед яких: амброзія полинолиста, аніс звичайний, буркун лікарський та білий, ваточник сирійський, вербена лікарська, герань великокореневищна, гірчиця сарептська, біла та чорна, глуха кропива, деревій звичайний, благородний, паннонський, стиснутий, хрящуватий, цілолистий та щетинистий, залізняк бульбистий, золотушник звичайний та канадський, конвалія звичайна, квасоля велика, кріп запашний, лаванда справжня, любисток лікарський, меліса лікарська, м'ята блошина, водяна, перцева та польова, нагідки лікарські, пастернак звичайний та ін.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.13-2

Рубрики:

Гірчиця

Шифр НБУВ: ВА757123 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.1-314.7 + Е50*440.4

Рубрики:

Олійні культури

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто екологічні аспекти щодо розміщення товарних і насінницьких посівів сарептської, білої та чорної гірчиці за умов Південного Степу України. Узагальнено історичний і виробничий досвід вирощування зазначених культур за умов недостатнього природного зволоження. Проаналізовано стан та перспективи виробництва гірчичного насіння, олії та шроту в масштабах України та світу. Виокремлено вектори, пріоритети та потенційні можливості його інтенсифікації. Наведено результати багаторічних досліджень щодо розробки адаптивних технологій вирощування товарного насіння та насіннєвого матеріалу гірчиці різних видів, надано їх всебічну оцінку з позицій економічної та енергетичної доцільності.

Установлено, що насіння гірчиці білої, як біологічний консервант рослинного походження, сприяє одержанню силосу високої якості, під час згодування якого підвищується перетравність і використання поживних речовин корму тваринами.

Наведено результати стаціонарних досліджень з вивчення комплексної дії сидерального удобрення з традиційними видами добрив на продуктивність культур та родючість грунту за п'ятипільної сівозміни. Встановлено, що сидерація як біологічний маловитратний засіб ресурсного забезпечення є альтернативним видом удобрення чорнозему опідзоленого для одержання стабільних урожаїв як першої удобрювальної культури, під яку безпосередньо використано сидерат, так і наступних у сівозміні завдяки його післядії. Використана як сидеральне добриво гірчиця біла сприяє не лише покращанню родючості грунту, а й зменшенню забур'яненості та ураження посівів хворобами, наслідком чого є зростання продуктивності сівозміни.

Розглянуто результати вивчення впливу рослин-меліорантів (еспарцет, люпин, суданська трава, соя, гірчиця, люцерна та травосуміші люцерна + соя і люцерна + стоколос) на акумулятивно-дисипативні процеси основних елементів живлення у чорноземі опідзоленому важкосуглинковому за умов польового досліду. У порівнянні з контролем (ячмінь) всі фітомеліоранти виявили себе як ефективні азотфіксатори. Найбільшу акумуляцію азоту виявлено у грунті під люпином та еспарцетом. На варіанті з люцерною та її сумішами зі стоколосом і соєю, а також із суданською травою у шарі 0 - 20 см спостерігали, у порівнянні з контролем, нагромадження фосфору. Виявлено помітне нагромадження рухомих сполук калію у грунті під сумішшю люцерни і сої.

Мета роботи - висвітлити особливості впливу різних попередників на накопичення вологи та поживних речовин у грунті. Методи досліджень: теоретичні - аналіз і синтез літературних інформаційних ресурсів; польові та лабораторні досліди, які проводилися протягом 2013 - 2016 років в НВЦ БНАУ, розташованому в центральному Лісостепу України. Проведення польових досліджень показало, що залежно від попередників після їх збирання запас продуктивної вологи в шарі грунту 0 - 20 см і 0 - 100 см коливається в широких межах. Більший запас вологи як у шарі грунту 0 - 20 см, так і в 0 - 100 см був після таких попередників як гірчиця біла, горох, соя. Менше вологи містилося після кукурудзи на зерно і ячменю озимого. Отримані експериментальні дані свідчать про те, що найкращий водний режим для озимої пшениці складається після гірчиці білої, гороху на зерно і сої. Менш сприятливо водний режим складається після озимого ячменю і кукурудзи на зерно. Найбільш оптимальними за кількістю накопиченої вологи у грунті виявились попередники гірчиця біла та горох на зерно. В середньому за роки досліджень після цих попередників перед сівбою пшениці озимої в орному шарі 0 - 20 см знаходилося 28,73 - 29,48 мм, а у горизонті грунту 0 - 100 мм накопичилося вологи 87,48 - 91,30 мм. Також сівба після цих попередників забезпечила найкращі сходи рослин пшениці озимої. Аналіз кореляційних зв'язків між урожайністю та динамікою продуктивної вологи у 0 - 100 мм шарі грунту за вирощування пшениці озимої сорту Золотоколоса після різних попередників, показує що коефіцієнт кореляції r = 0,4920 та коефіцієнт детермінації d = 0,2421 вказують на середню безпосередню залежність урожайності від накопичення продуктивної вологи у 0 - 100 мм шарі грунту. Восени після збирання попередників пшениці озимої найбільша кількість легкогідролізованого азоту спостерігалася після гороху на зерно і становила в горизонті 0 - 10 см - 17,62 мг, в 10-20 см - 15,47 мг і в 20 - 30 см - 13,91 мг-екв. на 100 грам абсолютно сухого грунту. Дещо менше легкогідролізованого азоту в грунті було після кукурудзи на зерно і сої. Так, в горизонті 0 - 10 см його, відповідно, було 5,25 і 6,38 мг., в 10 - 20 см - 13,74 і 14,29 мг і в шарі 20 - 30 см, відповідно, було 12,49 і 13,17 мг-екв. на 100 г грунту. Найменше азоту накопичувалося після озимого ячменю на зерно в горизонтах 0 - 10 см, 10 - 20 і 20 - 30 см, відповідно, містилося 14,06, 12,83 і 11,03 мг. Висновки: рослини пшениці озимої по непарових попередниках перебувають не тільки в менш сприятливих умовах осіннього вологозабезпечення, але й азотного живлення, що істотно впливає на формування елементів структури продуктивності колосу, а в підсумку - і величини урожайності.

Індекс рубрикатора НБУВ: П210.2 + П214.13

Рубрики:

Гірчиця

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено методики проведення експертизи сортів на відмінність, однорідність та стабільність (ВОС-тест) для ботанічних таксонів: арахіс підземний (Arachis hypogaea L.), гірчиця біла (Sinapis alba L.), гірчиця сарептська (Brassica juncea (L.) Czem.), гірчиця чорна (Brassica nigra (L.) W.D.J. Koch), кунжут індійський (Sesamum indicum L.), льон низький (олійний, кудряш) (Linum humile Mill.), мак снотворний (Papaver somniferum L.), рижій посівний (Camelina saliva (L.) Crantz), рицина звичайна (Ricinus communis L.), ріпак (Brassica napus L. oleifera), смикавець їстівний (чуфа) (Cyperus esculentus L.), соняшник однорічний (Helianthus annuus L.), соя культурна (Glycine max (L.) Merrill.), суріпиця звичайна (Barbarea vulgaris R.Br.). Приведено морфологічні та ідентифікаційні ознаки сортів рослин, які мають свою градацію, ступінь виявлення, довірчі інтервали мінливості ознак. Проілюстровано малюнками та фотографіями.

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.6 + П195 + П033.3

Рубрики:

Зелені добрива (сидерація)

Зрошуване землеробство

Спеціальні виробничі класифікації ґрунтів і відповідні класи ґрунтів

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.171 + П034.13-2

Рубрики:

Удобрення на підзолистих і дерново-підзолистих ґрунтах

Підзолисті та дерново-підзолисті ґрунти

Шифр НБУВ: РА429712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У посівах квасолі виявлено 17 видів бур'янів, переважаючими серед злакових були: плоскуха звичайна (Echinochloa cruss- galli L.) - 15,1-20,1 пгг./м2 та мишій сизий (Setaria glauca L.) - 13,2-17,6 шт./м2, а серед дводольних - лобода біла (Chenopodium album L.) - 6,5-12,1 пгг./м2, щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.) - 7,3-12,1 шт./м2, паслін чорний (Solarium nigmm L.) - 4,0-8,2 шт./м2, гірчиця польова (Sinapis arvensis L.) - 7,8-9,9 шт./м2, гірчак шорсткий (Polygonum lapathifolium L.) — 5,6-10,1 шт./м2, незбутниця дрібноквіткова (Galinsoga parviflora L.) - 6,4-10,1 шт./м2. Установлено, що поєднання дії ґрунтових препаратів і бакових композицій по сходах культури забезпечували найбільш повне контролювання небажаної рослинності в посівах і за таких умов вегетації бур'яни, що виживали формували в середньому за роки проведення досліджень за норми висіву квасолі 300 тис. шт./га - 357 г/м2, а от за норми 900 тис. шт./га - 324 г/м2 маси. Визначено, що застосування гербіциду Базагран,в.р. дало змогу отримати за норми висіву квасолі 300 тис. шт./га урожай на рівні 2,35 т/га, а от за норми 900 тис шт./га - 2,15 т/га. А от використання ґрунтового та по сходового препаратів Дуал Голд + Базагран + Пульсар 40 за показниками рівня врожайності практично не уступає чистому контролю і забезпечує формування рослинами квасолі 2,67 та 2,43 т/га насіння. Обсяги поглинання азоту бур’янами еквівалентні формуванню урожаю насіння квасолі звичайної на рівні 2,18 т/га. Обсягів поглинання сполук фосфору достатньо для формування урожаю насіння квасолі звичайної 3,9 т/га, а сполук калію - достатньо для формування урожаю насіння культури в обсязі 1,83 т/га. Застосування системи послідовних зрізувань з інтервалом у 15 днів для захисту посівів квасолі звичайної від сходів бур'янів у фазу 2 - 4-х листків забезпечує відмирання від 62,5 до 96,5 % всіх сходів бур’янів. Урожайність насіння квасолі з проведенням міжрядних зрізувань сходів бур’янів була від 1,69 до 1,87 т/га або 83,7-89,5 % до максимального рівня урожайності в досліді. Використання захисної дії покривної культури жита озимого з послідовним його обприскуванням Раундапом 3,5 л/га забезпечувало зниження величини накопичення маси бур’янів на 90,0 %, а урожайність насіння квасолі була 2,9 т/га або 93,5 % від можливого в досліді. Використання для захисту посівів квасолі звичайної гербіциду Базагран дає змогу отримати прибуток на рівні 23,5 тис. грн./га (за норми висіву 300 тис. шт./га), а застосування Дуал Голд + Базагран + Пульсар 40 виявилось більш ефективним, та дало змогу забезпечити прибуток 28,1 тис. грн./га.

Індекс рубрикатора НБУВ: П221

Рубрики:

Луківництво та лукознавство. Луки та пасовища

Шифр НБУВ: РА435384 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В екологічних умовах центральної частини Лісостепу України (Миронівський інститут пшениці імені В. М. Ремесла НААН України) досліджено вплив умов року (2016/17 - 2018/19 рр.), строку сівби (26 вересня, 5 жовтня, 16 жовтня) та різних попередників (сидеральний пар, гірчиця, соя, соняшник, кукурудза) на мінливість маси 1000 зерен сімнадцяти сучасних генотипів пшениці озимої. Роки досліджень були контрастними за гідротермічним режимом із нерівномірним розподілом опадів за місяцями. В умовах центральної частини Лісостепу України виявлено значну варіабельність маси 1000 зерен залежно від умов років дослідження. Найбільшу мінливість даної ознаки відмічали в 2016/17 р. (23,1 - 42,2 г), найменшу - в 2018/19 р. (37,0 - 41,1 г). Найбільш істотний вплив на масу 1000 зерен пшениці озимої мали умови року вирощування (63,2 %). Частка впливу генотипу становила 7,0 %, попередника - 4,8 %, строку сівби - 0,4 %. У розрізі окремих років установлено зміну частки впливу в загальній дисперсії її складових: генотипу (23,5 - 30,1 %), попередника (12,7 - 39,8 %), строку сівби (0,8 - 6,1 %) та взаємодій між ними (2,0 - 26,5 %). Також, і в розрізі окремих генотипів виявлено різне співвідношення впливу умов року (55,3 - 84,8 %), строку сівби (0,1 - 4,2 %) та попередника (1,7 - 14,7 %) на формування маси 1000 зерен. За період дослідження у середньому для всіх генотипів встановлено максимальну масу 1000 зерен після попередника сидеральний пар (42,6 г), найменшу - після сої (39,0 г). Зі зміщенням строку сівби від 26 вересня до 16 жовтня виявлено загальну тенденцію зменшення маси 1000 зерен після попередників гірчиця, соняшник, кукурудза, соя. Виявлено достовірні відмінності в реакції досліджуваних генотипів на строки сівби після різних попередників. Встановлено найбільший вплив попередників на масу 1000 зерен у сорту МІП Дарунок, строків сівби - сорту МІП Відзнака. Виділено сорти Трудівниця миронівська, Балада миронівська, МІП Дніпрянка, Аврора миронівська, МІП Дарунок, які достовірно переважали стандарт за масою 1000 зерен в середньому за роками досліджень, строками сівби та попередниками.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-47 + П040.6

Рубрики:

Озима пшениця

Зелені добрива (сидерація)

Шифр НБУВ: РА436715 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено результати проведених упродовж 2012 – 2017 рр. комплексних досліджень щодо вивчення теоретичних та практичних аспектів формування фітоценозів багаторічних біоенергетичних культур. Проаналізовано праці вітчизняних і зарубіжних учених з особливостей вирощування енергетичних культур в Україні та за кордоном. Висвітлено процеси забур’янення насаджень верби енергетичної та методи контролю. Наведено праці щодо особливостей контролю бур’янів у насадженнях міскантусу. Встановлено, що в насадженнях міскантусу гігантського видове різноманіття бур’янів охоплювало 34 види, з них із класу Однодольні – Liliopsida – 5 видів і класу Дводольні – Magnoliopsida – 29 видів. А от у насадженнях верби енергетичної були представлені 6 видів класу Однодольні і 30 видів класу Дводольні. Наведено результати вивчення особливостей формування біологічного потенціалу біоенергетичних культур. Подано дані районування міскантусу гігантського та верби енергетичної в основних агрокліматичних зонах України. Встановлено, що у насадженнях міскантусу гігантського найбільша кількість бур’янів була в період від другої декади травня до першої декади червня. А от на насадженнях верби енергетичної найбільше сходів з’являлося від першої декади травня до першої декади липня. Відповідно у насадженнях міскантусу гігантського накопичувалося 2906 г/м2, а в насадженнях верби енергетичної – 3548,3 г/м2 сирої маси бур’янів. Найбільшу насіннєву продуктивність у насадженнях міскантусу гігантського мали щириця звичайна – 332 тис. шт./рослину, лобода біла – 67,1 тис., осот рожевий – 24,0 тис., осот жовтий – 21,0 тис., паслін чорний –19,8 тис., гірчиця польова – 15,4 тис. шт./рослину. А от на насадженнях верби енергетичної − рослини блекоти чорної – 404,5 тис. шт./рослину, лободи білої – 92,1 тис., пасльону чорного – 29,4 тис., осоту рожевого – 23,2 тис., гірчиці польової – 17,1 тис., гірчаку шорсткого – 9,0 тис., мишію сизого – 5,2 тис. шт./рослину. Застосування систем механічного захисту знижували обсяги поглинання сполук мінерального живлення бур’янами. Обсяги поглинання бур’янами сполук мінерального живлення в насадженнях верби енергетичної в результаті проведення захисних заходів зменшувалися: cполук азоту від 127 до 45 кг/га, або на 64,6 %; сполук фосфору від 87 до 32 кг/га, або на 63,2 %; сполук калію від 142 кг/га до 50 кг/га, або на 64,8 %. Для закладання плантацій міскантусу гігантського кращим як з економічного, так і енергетичного погляду був варіант застосування для захисту насаджень від бур’янів гербіциду МайсТер Пауер, який забезпечував рівень умовно чистого прибутку 28,7 тис. грн/га, вихід енергії 436,7 ГДж/га та коефіцієнт енергетичної ефективності 9,18. Насадження верби енергетичної, де в перший рік проводили висаджування спеціально підготовлених живців із застосуванням гербіциду ґрунтової дії Стомп, забезпечували вищі показники економічної ефективності й умовно чистий прибуток був 29,7 тис. грн/га, збір енергії – 399,9 ГДж/га. А от максимальний збір енергії з урожаєм був у насадженнях верби енергетичної, які в перший рік вегетації були вкриті шаром подрібненої соломи пшениці озимої (мульчі) завтовшки 12 – 15 см.

Звернено увагу на процеси й ступінь забур’янення посівів проса прутоподібного в умовах зони нестійкого зволоження Правобережного Лісостепу України. Досліджено біологічні особливості та шкідливість бур’янів і заходи захисту посівів проса прутоподібного від них. У посівах проса прутоподібного наймасовішими були однорічні злакові види, частка яких у загальній структурі забур’яненості за роками досліджень становила від 17,2 до 30,4 %. Серед дводольних бур’янів переважали щириця звичайна – 11,1–14,5 %, лобода біла – 8,9–10,7, незабутниця дрібноквіткова – 9,4–12,5, талабан польовий – 9,9–11,3, гірчак шорсткий – 3,6–9,0, гірчиця польова – 9,3–11,1 %. Біологічна ефективність гербіцидів Діален Супер, в.р.к. (0,5 л/га), Пріма, с.е. (0,4 л/га) та Естерон 60, к.е. (0,7 л/га) проти комплексу дводольних видів була приблизно на одному рівні – від 83,6 до 86,9 %. Незважаючи на суттєве підвищення конкурентної здатності рослин проса прутоподібного повного їх домінування в агрофітоценозі в перший рік вегетації не спостерігалося навіть у варіанті з максимальною густотою стеблостою, де бур’янами сумарно формувалося майже увосьмеро більше біомаси, ніж рослинами культури. За переважання в посівах культури першого року вегетації дводольних бур’янів допустимим є використання гербіциду Пріма, с.е., який забезпечує високі показники економічної ефективності вирощування проса прутоподібного (собівартість продукції – 1984 грн/т, рівень рентабельності – 41,1 %), однак за змішаного типу забур’янення (дводольні + злакові види) треба застосовувати винятково гербіцид МайсТер Пауер, о.д. (собівартість продукції – 1952 грн/т, рівень рентабельності – 43,4 %).