Узагальнено опубліковані матеріали щодо методології та принципів розрахункових методів балансу органічної речовини (гумусу) в дерново-опідзолених грунтах Нечорноземної зони в польових сівозмінах.

Обобщены опубликованные материалы относительно методологии и принципов расчетных методов баланса органических веществ (гумуса) в дерново-подзолистых почвах Нечерноземной зоны в полевых севооборотах.

Визначено параметри біологічної активності темно-сірого опідзоленого грунту під злаково-бобовою травосумішкою залежно від застосування мінеральних добрив та комплексного бактеріального препарату "Клепс".

За результатами аналізу та узагальнення експериментальних даних уперше теоретично обгрунтовано доцільність сумісного застосування довготривалої ресурсоощадної системи обробітку грунту та органо-мінеральних добрив у польовій сівозміні. Установлено, що використання зазначених агрозаходів забезпечує підвищення вмісту рухомого фосфору (за Кірсановим) під час вирощування озимого ячменю, льону олійного, картоплі у середньому з 35 до 294 мг/кг грунту, вуглецю - з 0,49 до 2,6 %, загального азоту - з 0,092 жл 0,299 % відповідно. Доведено ефективність органо-мінеральної системи удобрення чорноземів південних та дерново-підзолистих грунтів, що дає змогу врівноважувати процеси мінералізації та гуміфікації. Показано, що за умов вирощування озимого ячменю, льону олійного та картоплі у сівозміні важливим способом відновлення родючості грунту є післяжнивне вирощування у польових сівозмінах проміжних культур для одержання сидерату, що забезпечує надходження у грунт 10 - 15 т/га зеленого добрива.

Наведено результати впливу довготривалого систематичного застосування грунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур на агроекологічні властивості дерново-підзолистого грунту за рівнем його продукційної функції та динамікою фосфатно-калійного стану. Вивчено продуктивну реакцію сільськогосподарських культур за умов вирощування їх з тривалим використанням (18 років) грунтозахисних технологій на підставі обробітку без обертання скиби за різних рівнів живлення рослин. Розглянуто динаміку нагромадження та перерозподілу фосфору та обмінного калію залежно від норм добрив та способу їх внесення.Наведено еколого-енергетичну оцінку вирощування сільськогосподарських культур та визначено екологічні та економічно доцільні нормативи техногенних факторів в агротехнологіях.

Вивчено ефективність застосування продуктів вермикультивування за умов Західного Лісостепу. Визначено коефіцієнти гуміфікації органічних добрив та розраховано баланс гумусу темно-сірих грунтів у разі внесення вермикомпосту. Науково обгрунтовано та запропоновано зазначеному виробництву норму насичення сівозміни вермикомпостом для забезпечення бездефіцитного балансу гумусу. Оцінено ефективність застосування продуктів вермикультивування, їх вплив на фітосанітарний стан та забур'яненість посівів, розвиток та продуктивність сільськогосподарських культур.

Досліджено вплив наслідків застосування нового виду азотних добрив сульфат-гумат амонію (СГА) на екологічний стан компонентів агроценозів Полісся та Лісостепу. Проведено комплексну екотоксилогічну оцінку потенційного та фактичного ризику застосування СГА. Виявлено селективні закономірності впливу застосування СГА на поведінку рухомих форм важких металів у орному горизонті та міграцію їх за профілем, висвітлено закономірності міграції важких металів до рослинницької продукції. Вивчено вплив застосування СГА на ферментативну активність поліфенолоксидази та пероксидази грунту. Показано протекторну дію СГА щодо важких металів на підставі застосування моделі динаміки рухомості важких металів.

Уперше за умов Правобережного Лісостепу України розроблено систему удобрення ярої м'якої пшениці на чорноземі опідзоленому, що передбачає внесення азотних добрив навесні перед сівбою за результатами грунтової діагностики та, за необхідності, з метою підживлення за результатами листкової діагностики портативним приладом "N-тестер", що забезпечує підвищення врожаю та високу окупність мінеральних добрив. Установлено закономірність впливу рівня родючості грунту, різних доз і строків внесення азотних добрив на зміни азотного режиму грунту, динаміку наростання надземної маси та засвоєння основних елементів живлення, формування врожаю зерна ярої м'якої пшениці та його якості. Удосконалено діагностику її азотного живлення за допомогою "N-тестера" та розроблено шкалу забезпеченості азотом.

Досліджено вплив кореневих ексудатів фосфорефективних генотипів пшениці озимої вітчизняної селекції на рухливість та доступність для живлення рослин мінеральних фосфатів грунту. Визначено оптимальні дози фосфору за їх вирощування, досліджено елементи продуктивності, урожайності та біохімічні показники якості зерна. Зазначено, що за вирощування фосфорефективних сортів Сирена одеська та Смуглянка на темно-сірому опідзоленому грунті з середнім вмістом рухомих сполук фосфору одержано високі врожаї в зоні Лівобережного Лісостепу України якісного зерна на різних доз фосфорного живлення. Визначено агрохімічну, економічну, енергетичну ефективність застосування добрив у фосфорефективних сортів пшениці озимої на темно-сірому опідзоленому грунті.

Удосконалено технології збереження та підвищення родючості дерново-підзолистого супіщаного грунту, врожаю й якості сільськогосподарських культур шляхом застосування органо-мінеральних та альтернативних добрив у чотирипільній зернопросапній сівозміні за умов радіаційного забруднення Центрального Полісся України. Доведено, що органо-мінеральні системи удобрення, в тому числі альтернативні з екобіомом та агровіткором, забезпечують підвищення родючості грунту, позитивний баланс гумусу й елементів живлення (NPK), підвищують біологічну активність грунту, сприяють кращому росту та розвитку рослин, підвищенню врожайності сільськогосподарських культур на 65 - 67 %, тенденцію зниження питомої активності радіонуклідів на 13 - 39 %. Зазначено, що ці альтернативні добрива є найбільш енергетично вигідні та забезпечують відповідно коефіцієнт енергетичної активності 4,58 та 4,15.

Обгрунтовано зміну гумусового стану й агрохімічних показників дерново-підзолистого супіщаного грунту за довготривалого (35 років) застосування різних систем удобрення. Запропоновано системи удобрення, які забезпечують високу продуктивність і відтворення родючості грунту. Показано, що довготривале застосування гною та мінеральних добрив спричинило зміни не тільки вмісту гумусу, але й його якісного складу. Визначено вплив добрив на фізико-хімічні показники та зміну поживного режиму грунту та міграцію основних елементів живлення за грунтовим профілем.

Наведено результати досліджень вмісту, фракційного складу і динаміки форм магнію та кальцію дерново-підзолистого грунту супіщаного Лівобережного низинного Полісся за умов тривалого застосування добрив у зернокартопляній сівозміні, взаємозалежності між формами магнію та показниками родючості грунту. З'ясовано поживний режим грунту в разі внесення елементарної сірки. Визначено продуктивність картоплі та вміст нітратів в бульбах залежно від застосування сірки на тлі мінеральної та органо-мінеральної систем удобрення, влив магнію на продуктивність рослин ярої пшениці та якість врожаю. Встановлено, що тривале застосування різних систем удобрення в зерно-картопляній сівозміні, змінюючи фізико-хімічні показники, впливає на вміст, запас, баланс, співвідношення та фракційний розподіл кальцію та магнію в фунті та його поживний режим.

Показано вплив органо-мінеральних систем удобрення та різних способів обробітку на гумусовий стан дерново-підзолистого грунту. Встановлено, що за 20 років вміст гумусу при систематичному застосуванні добрив підвищився на 0,08 - 0,40 %, безполицевий обробіток позитивно впливає як на гумусовий стан, так і на процеси гуміфікації.

Розглянуто підходи до застосування меліорації грунтів з метою їх покращання. Висвітлено ефекти мінеральної системи удобрення та грунтового мікробіологічного препарату Azoter стосовно коригування корисних мікроорганізмів, що надає змогу обгрунтовано застосовувати термін "мікробіологічна меліорація" для малопродуктивних грунтів. Встановлено, що застосування мінеральної системи удобрення забезпечує стимулювання пулу азотфіксаторів і фосфатмобілізаторів. Мікробіологічний препарат забезпечив розширення діапазону агрономічно цінних мікроорганізмів і його стійкість у часі у порівнянні з мінеральною системою.

Доведено, що застосування підсилювача фосфорних добрив Avail у поєднанні з амофосом та композиційним добривом сприяє покращанню поживного режиму темно-сірого опідзоленого грунту та сприяє підвищенню продуктивності картоплі сорту Фантазія. Виявлено, що ці добрива забезпечують кращий розвиток рослин, дозволяють збільшити листовий індекс та сформувати стабільний високий врожай. Встановлено, що покращання водних та поживних режимів темно-сірого опідзоленого грунту сприяло посиленню інтенсивності перебігу грунтових окисно-відновних процесів, що позитивно позначилося на показнику окисно-відновного потенціалу у варіантах з Avail та перлітом. На основі проведених експериментів встановлено, що використання добрив, оброблених Avail, обумовлювало найбільший коефіцієнт енергетичної ефективності виробництва - 2,96 - 3,05 та найвищу рентабельність - 127 - 128 %.

Вперше обгрунтовано ефективність застосування ферментованих органічних добрив на дерново-слабопідзолистих зв'язнопіщаних грунтах Західного Полісся. Встановлено їх радіопротекторні властивості. Рекомендовано ефективні, економічно вигідні й екологічно безпечні норми їх внесення з мікроелементами та мікробіологічними препаратами, які забезпечують стійкі та високі врожаї коренебульбоплодів, покращення їх якості та підвищення родючості грунту. Встановлено динаміку рівнів забруднення грунту та сільськогосподарської продукції на радіоактивно забруднених землях Волинської області. Розроблено системи удобрення картоплі та овочевих культур з застосуванням ферментованих органічних і мінеральних добрив, мікроелементів і біопрепаратів за умов радіоактивного забруднення, що забезпечує підвищення врожайності на 32 - 110 %, зниження вмісту радіонуклідів у 1,4 - 3,4 раза, а також підвищення родючості грунту.

Висвітлено результати досліджень післядії різних систем удобрення на динаміку вмісту калію в темно-сірому опідзоленому грунті, рослинах і зерні ячменю ярого. Післядія на удобрення сидератів, соломи, гною і пряма дія гички цукрових буряків на фоні внесення мінеральних добрив істотно збільшують вміст калію в грунті і рослинах ячменю ярого. Встановлено тісний кореляційний зв'язок між вмістом калію в грунті і рослинах ячменю ярого.

Розглянуто основні питання підвищення продуктивності грунтів за рахунок застосування органічних та органо-мінеральних добрив різного компонентного складу. Представлено результати польових досліджень та проведених лабораторно-агрохімічних аналізів дають підстави стверджувати, що внесення органічних ферментованих добрив (ОФД) у ланці сівозміни картопля - овес - люпин жовтий позитивно впливають на поживний режим дерновослабопідзолистого грунту. Виявлено, що за норми 15 т/га ОФД, яка еквівалентна за вмістом азоту 30 т/га гною, навіть на другий рік післядії не відбувається деградаційних процесів, що з агрохімічної точки зору дозволяє рекомендувати її виробництву.

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.171

Рубрики:

Удобрення на підзолистих і дерново-підзолистих ґрунтах

Шифр НБУВ: Ж14378 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено еколого-енергетичну оцінку мінеральної та органо-мінеральної систем удобрення, використання нетоварної продукції польових культур як органічного добрива в зерно-картопляній сівозміні. Висвітлено зміни біологічної активності, гумусного та енергетичного стану дерново-підзолистого супіщаного грунту. Проаналізовано можливості акумуляції біологічної енергії в агроекосистемах.

Приведена эколого-энергетическая оценка минеральной и органо-минеральной систем удобрения, использования нетоварной продукции полевых культур как органического удобрения в зерно-картофельном севообороте. Освещены изменения биологической активности, гумусного и энергетического состояния дерново-подзолистой супесчаной почвы. Проанализированы возможности акумуляции биологической энергии в агроэкосистемах.

Встановлено, що внесення елементарної сірки підвищує вміст мінерального азоту в дерново-підзолистому супіщаному грунті та збільшує врожайність картоплі.

Установлено, что внесение элементарной серы повышает содержание минерального азота в дерново-подзолистой супесчаной почве и увеличивает урожайность картофеля.