Ключ. слова: lichens, lichenicolous fungi, resinicolous fungi, old-growth forest lichens, Ukraine
Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.6*88

Рубрики:

Lichenes Лишайники. Ліхенологія

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Критически изучен гербарий "Флора юго-западной России профессора А.Роговича", насчитывающий 1469 видов (12260 гербарных образцов). Проведен его таксономический и исторический анализ. Соотнесены современная и используемая А. Роговичем таксономическая номенклатура, создан электронный вариант конспекта коллекции. Показаны основные этапы формирования гербария, особенности монтирования и оформления коллекции, современное состояние гербарных образцов. Выявлены 24 коллектора и приведены их краткие биограммы.

Розглянуто питання створення, становлення Гербарію Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України як потужного центру гербаризації флори та мікобіоти, зберігання та поповнення колекцій. Показано місце Національного Гербарію України за ступенем відображення в зразках різноманіття фіто- і мікобіоти Землі серед гербаріїв планети. Викладено відомості про історію гербаріїв, зокрема, бріологічного, ліхенологічного, фікологічного (алькотеки), судинних рослин, грибів і грибоподібних організмів. Наведено покажчик основних публікацій, пов'язаних з їх діяльністю та історією науки. Значну увагу приділено співробітникам Інституту, наукова діяльність яких пов'язана з гербарною справою.

Рассмотрены вопросы создания, становления Гербария Института ботаники им. М.Г.Холодного НАН Украины как крупного центра гербаризации флоры и микобиоты, сохранения и пополнения коллекций. Показано место Национального Гербария Украины (по степени отображения в образцах разнообразия фито- и микобиоты Земли) среди гербариев планеты. Изложены сведения, касающиеся истории гербариев, в частности, бриологического, лихенологического, фикологического (алькотеки), сосудистых растений, грибов и грибоподобных организмов. Приведен указатель основных публикаций, связанных с данной деятельностью и историей науки. Особое внимание уделено сотрудникам Института, научная деятельность которых связана с гербарным делом.

Описано кількісний і якісний склад гербарної колекції Хмельницького обласного краєзнавчого музею, яка налічує 1 998 гербарних листів, що охоплює 922-а види рослин, які відносяться до 118-ти родин. Всі рослини зібрані на території Хмельниччини. Найдавніші зібрання - гербарій рослин під номером НдП-4 налічує 150 видів природної флори, зібраний М.М.Круцкевичем М.М. у 1936 - 1948 рр. в основному на півдні області.

Описан количественный и качественный состав гербарной коллекции Хмельницкого областного краеведческого музея, насчитывающей 1 998 гербарных страниц, охватывающих 922-а вида растений, которые относятся к 119-ти семействам. Все растения собраны на территории Хмельницкой области. Наиболее древние собрания - гербарий растений под номером НдП-4, который насчитывает 150 видов природной флоры, собранный М.М.Круцкевичем в 1936 - 1948 гг., в основном на юге области.

Висвітлено наукову діяльність заслуженого діяча науки та техніки України, доктора філологічних наук, професора П.П. Чучки. Розглянуто питання сучасної славістики, зокрема, ономастики, лексикології і словотвору, фонетики, зіставної лінгвістики, діалектології, соціолінгвістики та літературознавства. Проаналізовано шляхи розвитку лексичної семантики у говорах Одещини в контексті процесів української літературної мови, ойконімію Житомирщини як джерело вивчення слов'янської антропонімії, конотативні топоніми як базу утворення закарпатських мікротопонімів р. Ужа. Описано лексико-семантичний спосіб творення назв осіб у словацькій та українській мовах, літературно-художні антропоніми в творах П. Загребельного, особливості топонімії збірки Є. Маланюка "Гербарій". Розкрито етнопсихологічний аспект вивчення фразеологізмів. Викладено синхронічний та діахронічний підходи до вивчення явища лакунарності за матеріалами середньоанглійської мови.

Освещена научная деятельность заслуженного деятеля науки и техники Украины, доктора филологических наук, профессора П.П. Чучки. Рассмотрены вопросы современной славистики, в частности, ономастики, лексикологии и словообразования, фонетики, сопоставительной лингвистики, диалектологии, социолингвистики и литературоведения. Проанализированы пути развития лексической семантики в говорах Одесского региона в контексте процессов украинского литературного языка, ойконимия Житомирского региона как источник изучения славянской антропонимии, конотативные топонимы как база образования закарпатских микротопонимов р. Ужа. Описаны лексико-семантический способ образования названий лиц в словацком и украинском языках, литературно-художественные антропонимы в произведениях П. Загребельного, особенности топонимии сборника Е. Маланюка "Гербарий". Раскрыт этнопсихологический аспект изучения фразеологизмов. Изложены синхронический и диахронический подходы к изучению явления лакунарности по материалах среднеанглийского языка.

В Ботаническом саду им. акад. А. В. Фомина Киевского национального университета им. Тараса Шевченко найден уникальный старинный гербарий. Опубликованы данные о гербарной коллекции и первые результаты их обработки.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню життєвого та творчого шляху Є.Маланюка, аналізу його творчості міжвоєнного періоду та художнього доробку 20-х років. Головним змістом дисертації є концептуальне розкриття творчої постаті поета, а також з'ясування впливу доби на формування і розвиток мистецької особистості. Постать цього письменника проаналізовано в контексті української культури, зокрема, української еміграційної літератури, історії, філософії тощо. За архівними та епістолярними матеріалами уточнено факти творчої біографії Є.Маланюка (1914-1930 рр.), необхідні для характеристики світоглядних засад поета й висвітлення автобіографічних мотивів його поезії. Проведено паралелі між доробком українського поета та творчістю його сучасників. На матеріалі альманаху "Озимина", збірок "Стилет і стилос", "Гербарій" простежено процеси творчих пошуків поета, показано композиційні та сюжетні основи названих збірок. Ця робота є в українському літературознавстві однією з перших спроб аналізу художнього світу Маланюка, еволюції його творчих шукань у контексті доби та розвитку української літератури 20-30-х рр. XX ст.

Висвітлено актуальні питання історії ботанічних досліджень і природоохоронної справи в Карпатах, створення гербарних колекцій. Проаналізовано життєвий і творчий шлях учених і аматорів - дослідників рослинного покриву Карпат, зокрема, А. Маргіттая, С. Фодора, І. Лаудона, Г. Сабранського, Ю. Мондальського, Р. Вільчека, Х. Руденка, А. Арсірій, Е. Товта, А. Златніка. Розкрито проблеми збереження раритетних судинних рослин урочища Драгобрат у високогір'ї Свидовця. Подано інформацію про історичний гербарій Закарпатського краєзнавчого музею. Увагу приділено історії каріосистематичних і цитогенетичних досліджень флори Українських Карпат, а також історії вивчення степів і зозуленцивих флори Буковинського Прикарпаття.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е5 е(4УКР-4ОДЕ) л613

Рубрики:

Ботаніка

Шифр НБУВ: Ж69659 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто історію створення Гербарію Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України, який був заснований С. С. Харкевичем в 1948 р. Проаналізовано роботу цього окремого наукового підрозділу за 60 років. Наведено прізвища найбільш активних колекторів гербарної колекції та назви установ, що надали свої матеріали до колекційного фонду, а також результати оригінальних досліджень співробітників відділу природної флори. Запропоновано увічнити ім'я С. С. Харкевича в назві створеного ним Гербарію.

Освещены некоторые страницы жизненного и творческого пути директора библиотеки Новороссийского университета П. С. Шестерикова. Указана его роль в становлении библиотечного дела в стране, значение в развитии университетской библиотеки. Раскрыта деятельность П. С. Шестерикова как любителя ботаники, всю жизнь посвятившего изучению флоры Одесского уезда Херсонской губернии.

Висвітлено деякі сторінки життєвого та творчого шляху директора бібліотеки Новоросійського університету П. С. Шестерикова. Вказано його роль у становленні бібліотечної справи в країні, значення в розвитку університетської бібліотеки. Розкрито діяльність П. С. Шестерикова як любителя ботаніки, який все життя присвятив вивченню флори Одеського повіту Херсонської губернії.

The article focuses on two sides of life and work of former director of the library of the Novorosiiski University P. S. Shesterikov, who gave a lot for formation and development not only of the University library, but also library studies in the country. He was at the beginnings of foundation of the Odesa bibliographic society at the Novorosiiski University. He was a member of the Novorosiiski society of naturalists for 45 years, of which 12 (from 1904 till 1916) he was a secretary and an editor of the “Proceedings” of the Society. P. S. Shesterikov had two passions – books and plants. He dedicates his life to studying flora of Odesa uyezd of Kherson province although he hadn’t botanic education. His identification qualifier of plants inspite of its defects has educated more than one generation of students-biologists. P. S. Shesterikov started to gather his herbarium underlying of “Indentification qualifier of flora of Odesa outskirts” P. S. Shesterikov started to gather his herbarium underlying of “Indentification qualifier of flora of Odesa outskirts” (Odesa, 1912) in 1883. It is kept at the Botany Department of Biology Faculty and belongs to herbarium collection of the Odesa I. I. Mechnikov National University. Actual content of herbarium of the ONU is more than 50 thousands specimens. Unique herbarium collection of plants was granted the National Heritage of Ukraine status. Newly published book “P. S. Shesterikov’s herbarium collection” (Odesa, 2014) written by group ofscientists of Biology Faculty of the Odesa I. I. Mechnikov National University, promoted the collection was recognizable not only among botanists, but specialists in other areas.

На основі проведеної інвентаризації колекції Е. Е. Ліндеманна з понад 500 гербаризаторів виділено 10, чий внесок склав більше 100 гербарних аркушів. Підкреслено роль ботаніків, пов'язаних із Новоросійським університетом: П. С. Шестерікова, М. К. Срединського, І. Я. Акінфієва, а також тих, хто працював у першій та другій половині XIX ст.: Ем. Ліндеманна, Б. Шміда, М. Гандоже, Ф. М. Августиновича, Я. С. Медвєдєва, Г. Таушера. Гербарні збори охоплюють територію не тільки Причорномор'я, але й інших куточків світу.

Наведено перелік аутентичних гербарних зразків видів роду Tragopogon, описаних і досліджених І. В. Артемчуком і М. В. Клоковим, які зберігаються в гербарії Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (CWU). Встановлено наявність 36-ти аутентичних зразків, серед яких голотип Tragopogon borysthenicus Artemczuk, а також 12-ти паратипів і 23 зразки, котрі також можна віднести до аутентичного матеріалу видів Tragopogon borysthenicus Artemczuk, T. borysthenicus Artemczuk var. macrocarpus Artemcz., T. podolicus (Besser ex DC.) Artemczuk, T. melanantherus Klokov, T. leiorhynchus Klokov, T. tauricus Klokov.

Розглянуто 95-літню історію кафедри ботаніки та викладання дисципліни ботаніка в Уманському національному університеті садівництва. Подано інформацію про ботанічний розсадник і науковий гербарій університету. Висвітлено спогади про вчених-ботаніків Уманського національного університету садівництва: М. І. Анненкова, В. Ф. Ніколаєва, В. А. Гаврилюка та ін. Наведено бібліографію наукових праць цих учених.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)6-4 Сняданко Н.534

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж69408 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено здобутки О. Д. Нордманна у галузі ботаніки за 15-річний період його роботи в Одесі у 1834 - 1849 рр.: участь в експедиціях на о. Зміїний, подорожі до Криму та Кавказу, а також у роботі першого ботанічного саду в Одесі. Проаналізовано збори О. Д. Нордманна, що зберігаються в MSUD, які представлені 880 видами з 457 родів і 114 родин, які належать до двох класів: Magnoliopsida (739 видів 381 рід 94 родини) та Liliopsida (141 вид 76 родів 20 родин) відділу Magnoliophyta. Більшість рослин дослідженого гербарію зібрано у Німеччині (191), у інших європейських країнах, у Східній Індії та Аравії, в Африці, у Північній Америці. 21 вид було зібрано на території колишньої Російської імперії: у Вірменії, Абхазії, Києві, Москві, Санкт-Петербурзі, Царському селі. 10 видів зібрано в Одесі. У гербарії представлені рослини, зібрані з 1802 по 1853 рр.

Проаналізовано 4 випуски ексикат, зібраних у кінці XIX ст. переважно у північних областях тодішньої Росії, які зберігаються у гербарії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Вони представлені 192 видами (195 екз.), які належать до 159 родів, 63 родин, 4 класів, 3 відділів (за системою А. Л. Тахтаджяна). На підставі систематичного аналізу виділено провідні родини: Poaceae, Cyperaceae, Asteraceae, Brassicaceae, Caryophyllaceae, Fabaceae, Lamiaceae, Hyacinthaceae, Orchidaceae, Ranunculaceae, а також найкрупніші роди Carex (11 в.), Saxifraga (4 в.), Astragalus, Trifolium, Gentiana, Dentaria (по 3 в.). З 53 колекторів найбільше зборів належать К. Купфферу, М. Цингеру, Г. Вестбергу. Є збори випускників Новоросійського університету: І. Акінфієва та В. Хмелевського та інших видатних дослідників. Найбільше зразків зібрано у Ліфляндії, Псковській губернії та Польщі.

Проаналізовано гербарну колекцію Д. І. Сосновського (1886 - 1953), що зберігається в гербарії MSUD - студента Новоросійського університету (зараз Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова), майбутнього академіка Грузинської Академії наук, директора Інституту ботаніки Грузії, провідного спеціаліста в області ампелографії, зібрана у 1904 - 1906 рр. У колекції представлено 309 зразків вищих рослин, які належать до 254 видів з 161 роду та 46 родин. Виділено найчисельніші за кількістю видів, родів та зразків родини (Compositae (Asteraceae), Cruciferae (Brassicaceae), Labiatae (Lamiaceae), Leguminosae (Fabaceae), Liliaceae, Ranunculaceae) і роди (Trifolium й Ranunculus), вказано, що 117 родів представлені одним видом кожен. Наведено локалітети та дати збору рослин. Відзначено, що ім'ям Д. І. Сосновського названо 58 видів вищих рослин, два з яких є у флорі України.

Висвітлено основні події життя А. О. Сапєгіна - ботаніка, генетика, селекціонера та вченого з виключними науково-організаційними й педагогічними здібностями. Увагу приділено часу перебування його в Одесі. Тут він навчався та працював на кафедрі ботаніки Новоросійського університету. Розглянуто три напрямки діяльності А. О. Сапєгіна: дослідження в галузі ботаніки (бріології); селекції та генетики, створення нових сортів сільськогосподарських культур; робота по створенню селекційно-генетичного інституту. Освітлена організаційна діяльність вченого, котрий за своє життя перебував на багатьох керівних посадах: директора університетського ботанічного саду, ректора сільськогосподарського інституту, директора селекційно-генетичного інституту в Одесі, та директора інституту ботаніки в Києві. Проаналізовані і вперше оприлюднені збори мохів, що визначені А. О. Сапєгіним та зберігаються в MSUD, які представлені 18 видами з 13 родів та 7 родин.

З території України описано понад 40 таксонів Polygonum s. l. видового та внутрішньовидового рангів. Наведено результати типіфікації 21 з них, що описані А. Л. Анджейовським, В. С. Й. Г. фон Бессером, Ф. А. Маршаллом фон Біберштейном, Ф. Л. Грубером, М. В. Клоковим, B. Л. Комаровим та О. І. Соколовським. Пошук автентичних матеріалів досліджуваних таксонів з роду Polygonum безпосередньо проводився в фондових колекціях Національного гербарію України (KW), а також інших гербаріях, серед яких: CWU, К, LE, LW тa інші. Авторами обрано лектотипи для Polygonum daphnophyllum Andrz., P. hypanicum Klokov, P. janatae Klokov, P. kotovii Klokov, P. neglectum Besser, P. paniculatum Andrz., P. paniculatum var. incanum Andrz., P. patulum M. Bieb., P. x pseudoincanum Klokov, P. scylhicum Klokov та неотипи для P. novoascanicum Klokov, P. paniculatum Andrz. var. rubens Andrz. Загалом у публікації наведено інформацію про близько 80 оригінальних зразків різних категорій, зокрема: голотипів (3), ізотипів (8), лектотипів (10), ізолектотипів (8), неотипів (2), ізонеотипів (1), пар- та ізопаратипів (20), син- та ізосинтипів (12) та інші автентичні зразки. Для кожного таксону, що досліджено у роботі, наведено наступні відомості: базіонім, основні синоніми, інформація про тип за протологом, тип та інші виявлено оригінальні матеріали різних категорій (голо-, лето-, нео, син-, паратипи, тощо, за необхідності), їх гербарні штрих-коди та номенклатурна нотатка. Крім цього, публікація містить скановані зображення усіх обраних лектотипів і неотипів.