Роботу присвячено історії, архітектурі та мистецькій спадщині першої гетьманської столиці Чигирина, улюбленої резиденції Б.Хмельницького у с.Суботові та Мотронинському Свято-Троїцькому монастирю в Холодному Яру. На основі багаторічних археологічних досліджень та історичних джерел запропоновано проекти реставрації Іллінської церкви-фортеці у Суботові - усипальниці визначного гетьмана, архітектурного ансамблю Мотронинського монастиря, старовинного замку в Чигирині, комплексу історичних адміністративних споруд, а також збудовано ошатну каплицю Покрови Пресвятої Богородиці, у крипті якої перепоховано сподвижників Б.Хмельницького.

Розглянуто причини та передумови війни, проблеми зовнішньополітичної діяльності уряду Гетьманської держави, причини укладення українсько-московської угоди 1654 р. та її наслідки щодо подальшого розвитку держави. Окремі розділи присвячено визначним історичним особистостям: Б.Хмельницькому, М.Кривоносу, А.Кисілю.

Проаналізовано важливі питання історії появи та поширення грошей в Україні у різні історичні епохи та періоди. Особливу увагу приділено розгляду грошових відносин в Україні на етапах її державного життя: у час існування Київської Русі, козацько-гетьманської держави, у період відновленої Української держави 1917 - 1920 рр. Простежено процес виготовлення грошей та їх обігу на українських землях, що були у складі іноземних держав: Польщі, Литви (XIV - XVIII ст.), Російської та Австро-Угорської імперії (XVIII - поч. XX ст.), Угорщини, Польщі, Чехословаччини, Румунії, Німеччини (1918 - 1944 рр.), СРСР (1921 - 1991 рр.) та їх вплив на внутрішньоекономічний розвиток України. Наведено розповідь про формування власної національної валюти України (1991 - 1996 рр.).

Висвітлюються історико-політичні та духовні передумови виникнення й розвитку Києво-Могилянської Академії (КМА). Вперше в українській історіографії оцінюється роль києво-могилянців у відродженні Української держави, досліджуються їх зв'язки з козацтвом, гетьманською державою. Розкрито характер і значення діяльності митців і вихованців КМА (Г.Сковороди, І.Борецького, П.Могили, І.Галятовського та інших) у єднанні українських земель. Значну увагу приділено показу участі діячів і вихованців академії у поглибленні інтеграції України у загальнослов'янському і світовому культурному процесі.

Розглянуто різні аспекти подій в Україні XVI-XVIII ст., їх відображення в документах, історіографічних вітчизняних та зарубіжних джерелах, художній літературі, а також у науковому доробку видатного українського історика, публіциста, професора Теодора Мацьківа. Його дослідження козацько-гетьманської доби - визначний вклад в українську й світову історіографію. Висвітлено проблему соборності українських земель в історико-літературних творах XVIII ст., особливості формування незалежного судочинства України в період гетьманства Богдана Хмельницького, історію участі українського козацтва у військових діях у Прибалтиці в роки Північної війни (1700-1702 рр.) тощо.

Подається нова інтерпретація політичної історії України. Розглядаються особливості росту і занепаду Київської Русі-України, Галицько-Волинської держави, Литовсько-Української (Руської) держави. Висвітлюються основи формування козацько-гетьманської держави і її політична доля, становище України у московсько-царській неволі, історія створення Української Військової Організації, Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії. Досліджуються позитивні та негативні сторони незалежності України, перспективи її розвитку та ін.

Висвітлюється державна політика уряду П.Скоропадського щодо розвитку науки, мистецтва, охорони пам'яток історії та культури. Показана державотворча діяльність гетьманського уряду по відродженню і розвитку української мови і культури.

Вивчено історичні передумови та нормативно-правові засади створення охоронного апарату Української держави, визначено сутність гетьманської охоронної концепції. Висвітлено організаційний устрій, функції, особливості комплектування особового складу та його матеріального забезпечення, головні напрями діяльності охоронних органів. Проаналізовано роль і місце військового контингенту Центральних держав в українській охоронній системі, з'ясовано основні причини невідповідності охоронних планів до реальної дійсності, що призвело до загибелі гетьманату П.Скоропадського.

Проаналізовано особливості католицької релігійної публіцистики кінця XVI - початку XVIII ст. з метою дослідження причин занепаду руської монархії та козацько-гетьманської держави. Охарактеризовано українсько-польські взаємини на Буковині у другій половині XIX ст. Детально висвітлено діяльність А.Фелінського, Г.Олізара, В.Вандурського, К.Ліпінського, Ю.Зарембського та ін.

Висвітлено проблеми політичної теорії та практики суспільного розвитку, складні та суперечливі питання політичного життя, соціально-економічну та соціокультурну його зумовленість, а також історичні, інституційні, особистісні та діяльнісні чинники, пов'язані з демократизацією, формуванням громадянського суспільства, української державності та світового порядку. Визначено сутність політичних процесів, систем та інститутів. Окрему увагу приділено історії розвитку української політичної думки періоду княжої та козацько-гетьманської доби.

Висвітлено основні етапи розвитку політичної думки стародавнього світу, середніх віків та Нового часу. Детально проаналізовано еволюцію політичних ідей Київської Русі, козацько-гетьманської держави та доби українського наіонального відродження. Всебічно досліджено діяльність визначних українських політологів: Д.Донцова, В.Липинського, В.Винниченка та І.Лисяк-Рудницького. Основну увагу приділено етнонаціональній політиці в Україні, політичній культурі, світовим політико-ідеологічним доктринам (лібералізму та неолібералізму, консерватизму та неоконсерватизму, фашизму та неофашизму), діалектиці взаємовпливу політики та моралі, політичним конфліктам, міжнародним відносинам.

Розроблено цілісну концепцію етнонаціональної обумовленості модернізації системи врядування в контексті становлення громадянського суспільства. Визначено шляхи подальшого вдосконалення Концепції адміністративної реформи, теоретико-методологічні підходи до формування державно-управлінського механізму загалом і його окремих ланок. Виділено актуальні напрями досліджень в межах наукового забезпечення адміністративної реформи. Висвітлено особливості вияву етнонаціонального фактора в загальноцивілізаційному і локальному контекстах, обгрунтовано його детермінуючу роль у здійсненні адміністративної реформи, розкрито обумовлену ним специфіку державно-управлінських відносин тощо.

Дана характеристика українського визвольного руху початку ХХ ст., можливості його розвитку, які з'явилися з початком Лютневої революції в Російській імперії. Розглядається діяльність Української Центральної Ради. Подається аналіз подій на теренах України. Брестський мир, прихід австро-німецького війська в Україну, гетьманського перевороту та створення Української держави П.Скоропадського, згодом - повалення гетьманату і утворення Директорії УНР, антиукраїнська діяльність місцевих більшовиків та їхніх московських патронів і врешті-решт поразка українських визвольних змагань внаслідок, насамперед, слабкості та внутрішніх суперечностей у національному політичному таборі - подаються в контексті тогочасних драматичних міжнародних подій, коли із завершенням Першої світової війни невпізнанно змінювалася політична мапа Європи.

На підставі широкого кола джерельно-документального матеріалу, новітньої історіографічної літератури висвітлено добу українських визвольних змагань 1917 - 1921 рр. Охарактеризовано український визвольний рух початку XX ст., можливості його розвитку, обумовлені вибухом Лютневої революції в Російській імперії. Період стрімкого піднесення національного руху яскраво втілився у створенні та перших кроках діяльності Української Центральної Ради, яка за перебігом історичних подій призвела до проголошення незалежності Української Народної Республіки в січні 1918 р. Проаналізовано події Брестського миру, приходу австро-німецького війська в Україну, гетьманського перевороту та створення Української Держави П.Скоропадського, повалення гетьманату й проголошення Директорії УНР, антиукраїнської діяльності московських більшовиків та їх місцевих підголосків. Поразки українських визвольних змагань внаслідок, насамперед, слабкості та внутрішніх суперечностей у національному політичному таборі - подано в контексті тогочасних міжнародних подій, зумовлених завершенням Першої світової війни, що докорінно змінила геополітичну ситуацію, а відтак - і політичну мапу Європи, але, на жаль, без незалежної України. Окремо висвітлено складний і напрочуд яскравий епізод історії національних визвольних змагань - проголошення на західних теренах нашої Батьківщини Західноукраїнської Народної Республіки, драматичну історію її самоорганізації та перманентної боротьби з переважаючими силами зовнішнього супротивника - відродженої Польщі.

У роботі висвітлено події останньої чверті XVII - середини 60-х рр. XVIII ст., тобто, періоду від завершення Визвольної війни українців 1648-1676 рр. до остаточного скасування гетьманства царським урядом у 1764 р. Обгрунтовано думку щодо співіснування кількох національних автономних політичних утворень - Лівобережної та Правобережної Гетьманщини, частково Слобожанщини - у складі інших держав. Охарактеризовано всі їх головні ознаки державності: владу, кордони, населення та закони, за якими жили конкретні люди. Висвітлено життєдіяльність окремих осіб, які були творцями історії України нової доби. Проаналізовано складні й неоднозначні образи державних мужів Гетьманської України, а саме: І.Самойловича, І.Мазепи, П.Орлика, І.Скоропадського, П.Полуботка, Д.Апостола, К.Розумовського та ін. Розкрито їх політичні та воєнні здобутки, спосіб мислення, усвідомлення приналежності до політичної еліти. Значну увагу відведено ролі українського етносу в створенні власної республіки, кордони якої не збігалися з масовим розселенням корінних мешканців. Визначено основні шляхи міграцій, подано важливу інформацію про чисельність і етнічний склад жителів України, а також окремі сюжети про перебування українців за межами вітчизни та ставлення до них іноземців.

Здійснено спробу комплексно дослідити всі форми державності України періоду визвольних змагань 1917-1920 рр.: Українську Народну Республіку доби Української Центральної Ради і часів Директорії, гетьманську Українську Державу, Західно-Українську Народну Радянську Республіку. Кожну з названих форм автори розглядають як невід'ємну складову частину українського спільного національного досвіду. На основі принципів об'єктивності й історизму, враховуючи досягнення вітчизняних і зарубіжних вчених, висвітлюються складні події та явища в період формування української державності, а також альтернативи суспільно-політичного розвитку в Україні.

На базі широкого кола архівних і друкованих джерел досліджено історію українського селянства періоду становлення та утвердження тоталітарного режиму в Радянському Союзі. Особливу увагу приділено протистоянню селянства і режиму, формуванню політики радянської влади з головних питань селянського життя. Показано роль органів врядування і самоврядування в утвердженні тоталітарного режиму у 1917 - 1927 рр.

Вперше в історіографії синтезовано подається історія Чортомлицької Січі, яка проіснувала найдовше з восьми Запорозьких Січей (1652-1709). Підкреслюється, що ці роки збігаються з одним з найтрагічніших періодів української історії, коли в країні запанувала руїна державного і господарського життя, політичного безладдя внаслідок старшинської боротьби за гетьманську булаву і безперервних польсько-турецько-московсько-татарських воєн за українські землі на території України. Розповідається про внутрішню та зовнішню політику Чортомлицької Січі, соціальну структуру, господарство. Висвітлюється життя й діяльність двох найвидатніших за всю історію Запорожжя кошових отаманів - Івана Сірка й Костя Гордієнка.

Розглянуто становище земського самоврядування у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст., економічні експерименти більшовиків та їх наслідки для молдавської національної меншини в Україні у 1919 - 1923 рр., дипломатичні представництва УНР у Німеччині та Австрії. Висвітлено питання розвитку банківсько-кредитної системи Буковини у кінці ХІХ - на початку ХХ ст., деякі аспекти кооперативного руху періоду визвольних змагань (1917 - 1920 рр.) в українській історіографії, проблему формування політичного курсу гетьманського уряду в українській зарубіжній повоєнній історіографії тощо.

Розглянуто процес розробки земельного законодавства урядом П.Скоропадського, проаналізовано соціально-економічні засади аграрного реформування. Значну увагу приділено питанням ставлення незадоволеного українського селянства до аграрної політики, яке масово виступило проти гетьманського режиму та повалило його.

Рассмотрен процесс разработки земельного законодательства правительством П.Скоропадского, проанализированы социально-экономические основы аграрного реформирования. Значительное внимание уделено вопросам отношения недовольного украинского крестьянства к аграрной политике, которое массово выступило против гетманского режима и свергло его.