Проаналізовано давні традиції та сучасний стан зимової календарної обрядовості Західного Поділля з урахуванням трансформаційних процесів, які відбувалися в ній під впливом християнської церкви. Виокремлено три групи передріздвяних свят зимового циклу, мотиваційно пов'язані з трьома святами - Різдвом Сина Божого - Ісуса Христа, старим Новим роком (Василієм Великим) і Водохрещею (Богоявленням Господнім). Визначено функції дідуха у різдвяній обрядовості Західного Поділля як основного атрибута у контексті українських і взагалі слов'янських культурних традицій. Досліджено символіку традиційної святвечірньої їжі, з'ясовано роль і значення колядників на рівні звичайних і ряджених обходів. Розглянутто стан збереження традиційної обрядовості, її давніх та оновлених елементів на рівні новорічних і йорданських святкувань у минулому та в сучасний період. Розкрито мотивацію малого та великого водосвяття у щедровечірній обрядовості досліджуваного регіону з урахуванням архаїчних елементів, пов'язаних з обрядами освячення води.

Проведено комплексний аналіз екологічного стану основних річок Національного природного парку (НПП) "Подільські Товтри" з урахуванням фітомоніторингових досліджень, встановлено видовий склад індикаторної флори. На засадах еколого-флористичних класифікацій визначено макрофіти-індикатори НПП за біоморфологічною та екологічною структурою, з застосуванням шкал Г.Елленберга, Я.Дідуха і П.Плюти здійснено їх повний фітоіндикаційний аналіз. Виявлено залежність кількісних характеристик індикаторних видів від гідрофізичних та гідрохімічних показників, а також здійснено математичну інтерпретацію взаємозалежності між даними параметрами. Наведено класифікацію стану річкової мережі НПП за індексом фітоіндикації.

Оцінено ризики зникнення шести модельних видів рослин Європейської широколистянолісової зони України, що мають природоохоронну категорію "зникаючий": \i Diphasiastrum tristachyum, D. zeilleri, Linnaea borealis, Pedicularis exaltata, Sesleria caerulea \i0 та \i Spiranthes spiralis\i0. Встановлено їх сучасне поширення в Україні. Проведено комплексне вивчення популяцій: досліджено та проаналізовано популяційні параметри (чисельність, щільність, віталітетну, просторову, онтогенетичну структури). Запропоновано удосконалення методики багатомірного віталітетного аналізу. Визначено ценотичну приуроченість видів. За допомогою синфітоіндикації встановлено екологічні умови біотопів за їх участі в Україні та у межах європейської частини ареалів. Для двох видів визначено, а для інших уточнено значення екологічних факторів за шкалами Я. П. Дідуха. Вперше здійснено оцінювання модельних видів за критеріями IUCN на національному рівні, визначено типи загроз для них.

За допомогою сучасних методів кількісного аналізу даних розроблено класифікаційну схему та складено продромус рослинності класу Lemnetea долини р. Південний Буг, який налічує 10 асоціацій з двох союзів і одного порядку. Встановлено, що провідними факторами територіальної диференціації угруповань класу виступають тип і трофність водойм та режим їх проточності. Найвище синтаксономічне різноманіття вільноплаваючої рослинності характерне для верхньої та нижньої течії Південного Бугу. У середній течії угруповання класу трапляються переважно в екотопах антропогенного походження. За проведеним аналізом ценофлора класу Lemnetea налічує 42 види судинних рослин, які належать до 29 родів та 19 родин. Серед провідних родин Lemnaceae, Potamogetonaceae, Hydrocharitaceae та Nymphaeaceae. У географічному спектрі ценофлори Lemnetea переважають широкоареальні хорологічні елементи, а саме плюризональні, циркумполярні й індиферентні види. З використанням DCA-ординації та екологічних шкал Я. П. Дідуха встановлено, що розподіл угруповань класу Lemnetea у гіперпросторі абіотичних факторів відбувається за їх комплексною дією. Водночас для деяких синтаксонів важливе диференціююче значення мають світловий режим екотопу (Stratiotetum aloidis), змінність зволоження (Lemnetum trisulcae), вміст органічних речовин у товщі води та донних відкладах (Lemno-Hydrocharitetum morsus-ranae і Hydrocharitetum morsus-ranae), а також карбонатність, кислотний та загальний сольовий режими трофотопу (Lemno gibbae-Wolffietum arrhizae). Результати фітоіндикаційного аналізу засвідчили, що ценози класу Lemnetea долини р. Південний Буг за відношенням до кислотності середовища є нейтрофільними, до ступеня засолення грунту - евтрофними, до концентрації у ньому карбонатів - карбонатофобними, до вмісту сполук азоту - нітрофільними.

У травні виповнилося 70 років від дня народження і 50 років наукової діяльності видатного вченого ботаніка-еколога, автора фундаментальних праць, які мають першорядне значення в екології фітосистем, фітоценології, фітогеографії, флорології, фітосозології, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (2013) та премії ім. М. Г. Холодного НАН України (1994), завідувача відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, доктора біологічних наук, професора, академіка НАН України Якова Петровича Дідуха.

Наведено системну оцінку уразливості лісів України до зміни клімату на основі сценарного аналізу та моделювання динаміки лісокліматичних ресурсів за лісокліматичною моделлю професора Воробйова й амплітуд толерантності головних лісотвірних порід України за моделлю професора Дідуха. Як основний обрано емісійний сценарій зміни клімату A│B, запропонований Міжурядовою групою експертів зі зміни клімату, який за умови продовження поточних тенденцій у світі є найімовірнішим за рівнем антропогенного впливу на кліматичну систему планети. Вказаний сценарій модифіковано в напрямі збільшення приземної температури повітря та зменшення кількості опадів на величину довірчого інтервалу, розрахованого за оптимальними для України ансамблями регіональних кліматичних моделей. Одержано модифікований сценарій A│B + T - P, тобто тепліший і сухіший порівняно зі сценарієм A│B. Для оцінки впливів зміни клімату на уразливість лісів обраховано біоекологічні характеристики для головних лісотвірних деревних порід рівнинної частини України та визначено головні ризики, пов'язані із впливом зміни клімату на ліси. Наведено основні рекомендації щодо розробки політик, спрямованих на забезпечення сталого управління лісами в умовах зміни клімату, визначено шляхи зміцнення потенціалу з оцінювання впливу зміни клімату на ліси.

Охарактеризовано основні напрями становлення та розвитку наукових досліджень автохтонних дендросозофітів Українського Полісся. Для 58 видів, які репрезентують цю групу рослин, наведено результати інвентаризації та структурного флористичного аналізу. На підставі уніфікованих екошкал Я. П. Дідуха визначено екоамплітуди заповідних автохтонних дендросозофітів за 12 екочинниками. Доведено, що всі досліджувані види чітко диференціюються за поєднанням мінімальних та максимальних величин бальних показників уніфікованих модельних екошкал, за середніми величинами цих діапазонів, а також за значеннями абсолютної та відносної ширини реалізованих еконіш. Подано результати комплексного популяційного аналізу ценопопуляцій трьох репрезентативних видів рослин: Ledum palustre L., Chimaphila umbellata (L.) W. Barton та Oxycoccus palustris Pers. Для цих видів установлено показники популяційної щільності, а також характерні ознаки онтогенетичної, розмірної, віталітетної структур ценопопуляцій. На підставі оригінального алгоритму комплексної оцінки морфоінтегрованості рослин різних біоморф оцінено морфоінтегрованість рослин цих видів. Проаналізовано декоративність автохтонних дендросозофітів та за новітніми підходами, визначено їх роль у формуванні фітоценокомпозицій. Запропоновано композиції, сформовані з видів, які подібні за екологічними властивостями. Новітній ценопопуляційний принцип реалізовано в контексті конструювання трьох фітоценокомпозицій за участі Ledum palustre, Chimaphila umbellata та Oxycoccus palustris.

На прикладі національного природного парку "Бузький Гард" та прилеглих територій охарактеризовано різноманіття лучної рослинності для півночі степової зони в басейні р. Південний Буг. За допомогою кількісних методів класифікації (JUICE, модифікований алгоритм TWINSPAN) виділено сім фітоценонів лучної рослинності, що відповідають трьом асоціаціям, трьом угрупованням та одному дериватному угрупованню у складі шести союзів (Agrostion vinealis, Althaeion officinalis, Arrhenatherion elatioris, Convolvulo arvensis-Agropyrion repentis, Potentillion anserinae, Veronico longifoliae-Lysimachion vulgaris). Використано канонічний аналіз відповідностей (CCA), детрендований аналіз відповідностей (DCA) та екологічні шкали Я. П. Дідуха (2011) для визначення провідних екологічних факторів диференціації отриманих угруповань рослинності: змінність зволоження, загальний сольовий режим грунту, гідрорежим, аерація грунту, вміст карбонатів у грунті та освітлення. Охарактеризована рослинність відповідає шістьом типам біотопів за класифікацією EUNIS (R21, R22, R35, R36, R55, V38). Наведено фактори негативного впливу на лучну рослинність території, зокрема наслідки зміни традиційного землекористування в останні десятиліття. Режим менеджменту досліджених угруповань лучної рослинності передбачає викошування, помірне випасання та видалення деревно-чагарникової порослі за необхідності.

Запропоновано новий погляд на організацію та структуру новели В. Стефаника "Камінний хрест", що зумовлює з'ясування інтермедіального питання в аналізі відомого твору письменника: єдність словесної та звукової палітри в художньому тексті прози новеліста. Мета роботи - вивчення крізь призму однієї новели загальної тенденції творчості В. Стефаника: синтезу літератури та мистецтва, дослідження методологічних підходів у трактуванні явищ інтермедійності в новелістиці класика нашого національного письменства. Для аналізу використано синтез принципів і методів наукового дослідження, передовсім інтертекстуального, порівняльно-типологічного, інтермедійного, поетологічного та бографічного. Потрактування новели В. Стефаника "Камінний хрест" крізь призму єдності в ній вербального та музично-звукових аспектів сприяє розумінню багатого смислами знаного твору письменника. Тому обраний поетичний аналіз кожної частини "Камінного хреста" є чи не найбільш прийнятним для дослідження текстової тяглості звуків і музики в загальній структурі новели. У процесі дослідження звукової парадигми твору В. Стефаника доведено його новаторську сутність, стильову своєрідність, модерну поетику, що безумовно позначалися на влучності та потужній енергетиці його словесного оформлення. У дослідженні досягнуто нове прочитання тексту новели В. Стефаника "Камінний хрест", уперше здійснено аналіз її звукового контуру, за допомогою якого розкодовано підтексти та приховані смисли твору. У такому новаторському підході запропоновано свіжий погляд на модерністські шукання українського автора: звук, музика, пісня, танець ідентифікують головного героя І. Дідуха, загалом психологізують текст твору. Одержані результати дослідження можуть бути використані у подальшому вивченні творчості В. Стефаника з позицій сучасного літературознавства, зокрема запропонований інтерпретаційний підхід - один із сегментів поліаспектного потрактування глибокого за змістом твору, що став уже класичним як у сфері освіти, так і в наукових студіях нинішніх дослідників творчості В. Стефаника.

Предмет дослідження - портрети персонажів новел В. Стефаника "Катруся", "Новина", "Басараби", "Камінний хрест", "Гріх" ("Думає собі Касіяниха..."). Мета роботи - обгрунтовано перекласти мовою малярства вербальні описи Катрусі, Гандзуні і Доці, Басарабів, І. Дідуха, Касіянихи з байстрюком, фактично, проілюструвати їх, візуалізувати зі строгим дотриманням авторського тексту та наочно довести експресіоністичну з іншими елементами авангардизму манеру письма В. Стефаника.