Вперше в українській історіографії комплексно досліджується німецька колонізація на Волині, а також життя і діяльність німецької національної меншини даного регіону в 60-х роках XIX - на початку XX ст. Прослідковуються причини, динаміка і правові умови колонізації, процес формування німецького землеволодіння, особливості матеріальної культури, побуту та духовного життя волинських німців, їх впливу на етнічну структуру і соціально-економічний розвиток регіону.

Монографія присвячена проблемам соціально-економічної історії одного з важливих, але малодосліджених регіонів України - Чернігівщині - у другій половині XVII ст. На основі використання широкого кола джерел висвітлено питання про землеволодіння, ремесла та промисли, торгівлю, досліджено становище народних мас.

Висвітлено історію розвитку освіти на Новомиргородщині XIX ст. Проаналізовано стан навчально-виховної роботи у Златопільській гімназії, що з Повітового Дворянського училища перетворилася на повну чоловічу класичну гімназію, традиції якої творчо використовуються і сьогодні у Новомиргородському ліцеї. Наведено відомості про історичні постаті, які працювали у гімназії протягом різного періоду: О.Тулуб, Г.Грушевського, О.Андрієвського, О.Русова, М.Зерова, а також про її випускників: О.Назаревського, Б.Лятошинського, В.Винниченка, П.Филиповича, В.Вікторова та ін.

Досліджено основні напрямки поглиблення ринкових відносин, обумовлених земельною реформою початку XX ст. - розширення селянського приватного землеволодіння, зокрема, за допомогою Селянського банку, руйнування общин, а також зростання хутірських товарних господарств.

Розглянуто ліберальний напрямок в українській суспільній думці кінця ХІХ - початку ХХ ст., погляди його основних представників (М.Драгоманова, І.Петрункевича, М.Тугай-Барановського), основні напрями дворянського лібералізму. Проблемою "українського лібералізму" минулої епохи була недооцінка національного в системі світоглядних підвалин суспільства і ролі держави в співвідношеннях з іншими суспільно-політичними інститутами.

Дисертація присвячена становленню і розвитку фінансово-кредитної системи у сільському господарстві Лівобережної України після скасування кріпосного права. У даному дослідженні розглядаються причини виникнення, форми діяльності та зміст роботи місцевих відділень Дворянського і Селянського державних та акціонерних земельних банків, позичково-ощадних і кредитних товариств, волосних кас і сільських банків.

У дисертації досліджено історію Волині кінця XVIII-першої половини XIX ст., поширення російського господарювання в краї, еволюція основних галузей сільського господарства, форми землекористування та землеволодіння, промисли та зародження товарно-грошових відносин, становище селянства.

Висвітлено сторінки життя та творчості Л.Українки волинського періоду у зв'язках з найближчим оточенням, природою, народним побутом і фольклором цього краю. Вперше подано своєрідну галерею портретів сім'ї Косачів. Найбільшу увагу приділено Ларисі Косач (Лесі Українці), але водночас накреслено силуети матері письменниці - відомої громадської діячки, поетеси та прозаїка О.Пчілки, мецената української культури і дбайливого батька великої сім'ї П.Косача, побратима за пером - фізика, поета і прозаїка М.Косача (у літературі Михайла Обачного), сестри Лесі та її біографа, авторки фундаментальної "Хронології життя та творчості Лесі Українки" О.Косач-Кривинюк та ін. Наведено багато нових архівних письмових свідчень і фотографій, які опубліковано вперше.

Пропонуються згадки про Білики і біличан в історичних документах та інших джерелах XVII - першої половини ХХ ст. Наведено дані про розвиток гуральництва на Полтавщині у 1722-1723 рр., про дворянське земське ополчення "Козаки" у 1812 р. Представлені деякі матеріали про участь біличан у Великій Вітчизняній війні, а також довідкові дані про Білики і Білицький район із енциклопедичних та інших видань сучасної доби. Значну увагу приділено висвітленню білецьких спогадів про Мате Залку, Ю.Яновського, Ю.Смолича, О.Ковінькі, П.Панча, В.П.Замкового, А.Головко, С.М.Варавку, Г.А.Гапона.

Досліджується еволюція великої земельної власності на Волині, вплив аграрної реформи на розміри поміщицьких маєтків, форми і методи господарювання та роль великої земельної власності у виробництві товарної сільськогосподарської продукції.

Висвітлюється історія магнатського роду Потоцьких на Уманщині. На грунті архівних джерел аналізуються такі важливі аспекти, як: процес дроблення маєтностей Потоцьких, демагнетаризація землеволодіння в Уманському повіті, участь у польському повстанні 1830-1831 рр. Наведено розпис роду Потоцьких, зокрема, Тульчинсько-Уманської лінії.

Проаналізовано процес становлення та еволюції дворянського землеволодіння на Правобережній Україні. Досліджено причини заборгованості поміщицьких маєтків та діяльність держави у напрямку підтримки нерентабельних помість. З'ясовано позитивні моменти, які спостерігалися в економіці України у першій половині XIX ст., під час переходу від феодально-кріпосницьких суспільних відносин до капіталістичних.

Досліджено функціонування православних монастирів у Володимирському повіті Волинського воєводства з другої половини XV до середини XVII ст. На основі неопублікованих і опублікованих документальних джерел з'ясовано кількість монастирів і динаміку змін їх чисельності, соціальне коло та персоналії фундаторів і патронів монастирів, зміст "права подавання" як регулятора взаємин між патроном і монастирем, обсяг монастирського землеволодіння і кількість монастирських підданих, релігійні та загальнокультурні функції монастирів.

Розглянуто історію розвитку основної галузі економіки Буковини - сільського господарства у пореформений період у виробничому, соціально-економічному та політико-правовому аспектах. Висвітлено питання тривалої ліквідації залишків феодальної епохи, подано загальну характеристику стану галузі, змін у земельних угіддях, посівних площах, поголів'ї худоби. Значну увагу приділено земельному устрою, еволюції різних форм землеволодіння та землекористування. Показано основні прогресивні зрушення в рослинництві й тваринництві, посилення зв'язків галузі з ринком, а також роль лихварського і банківського капіталу, селянської кооперації.

Розглянуто Указ Президента України та прокоментовано його основні пункти. Встановлено, що названий Указ сприятиме створенню великих приватних господарств, забезпечить захист права землеволодіння, а також забезпечить матеріальну підтримку пенсіонерам.

Проаналізовано роль переселенської політики царського уряду під час столипінської аграрної реформи в зміні структури селянського землеволодіння Південно-Східної України. Піддано сумніву твердження радянських дослідників щодо виключно насильницького характеру переселення. Доведено позитивний вплив останнього та вирішення проблем малоземелля.

На підставі дореволюційної декабристознавчої літератури, особових архівних матеріалів вчених, які досліджували окремі проблеми руху декабристів, виявлено напрямки й окремі школи, котрі дозволяють проаналізувати рівень розвитку історіографії руху декабристів 1825 - 1917 рр. Розглянуто рух декабристів у дослідженнях дворянських істориків М.І.Богдановича і М.К.Шільдера, зародження Київської школи декабристознавства. Зроблено огляд революційно-публіцистичної літератури про діяльність "піонерів" опозиційного руху в Росії у 30 - 60-х рр. ХІХ ст., російської революційно-демократичної історичної думки про рух декабристів у другій половині ХІХ ст. - на початку ХХ ст.

Досліджено період формування нової соціальної верстви селян-власників у Катеринославській та Харківській губерніях. Проаналізовано економічні наслідки даного процесу. Розглянуто особливості ліквідації общинного землекористування, формування дільничного землеволодіння, переселенську політику, агрономічний та фінансовий аспекти реформи, вплив даних явищ на зміну структури селянського землеволодіння і розвиток сільського господарства. Істотно доповнено уявлення про особливості ліквідації общинного користування землею та формування дільничого землеволодіння і пов'язаного з цим усунення черезсуміжжя та далекоземелля.

Висвітлено характерні риси поміщицького господарства однієї з південноукраїнських губерній - Херсонської. Показано латифундійний характер поміщицького землеволодіння, втрату ним станового характеру, способи організації сільськогосподарського виробництва. Наведено приклади поміщицьких маєтків різних типів. За результатами проведеного дослідження зроблено висновок про рівень і темпи капіталістичної еволюції поміщицьких маєтків Херсонщини.

Висвітлено питання теорії та практики інженерної геодезії, геоінформаційних систем і технологій, землеустрою, містобудування та прикладної математики. Викладено основні концепції проекту створення державного реєстру нерухомого майна в Україні. Розглянуто питання вдосконалення земельного кадастру за умов реформування земельних відносин. Описано особливості формування земельних відносин у приміській зоні. Охарактеризовано особливості правового регулювання землекористування за різних форм землеволодіння. Наведено методи динамічного програмування в аналізі економічної ефективності землекористування.