З'ясовано, що предків сучасних балтів (особливо західних), з одного боку, та нині найвіддаленіших від них південних слов'ян - з другого, в доісторичному минулому об'єднувало спільне мовне явище - утворення одного типу назв лісів (чагарників) за моделлю дендронім + суфікс збірності -or- / -arь. Зокрема, деякі праслов'янські форми, рефлекси яких збереглись у сербській і хорватській мовах, виявляють безперечні балтійські, а також імовірні фрако-дакійські зв'язки.

In the prehistoric times ancestors of the Balts of today (particularly Western Balts) on the one hand and most distant from them now Southern Slavs on the other hand had to be neighbours to some extent. They were united by the common language experience, namely by the formation of the forests (bushes) names on one and the same model: dendronim + suffix of collectivity -or- / -arь. In particular protoslavic forms *berzarь, *lescarь and *liparь - the reflexes which are best preserved in the Serbian andCroatian languages - display undoubted Baltic and probable Thracio-Dacian connections.

Проаналізовано вплив соціопрагматичних факторів на особливості вживання і трактування мовних одиниць. Висвітлено культурологічний аспект викладання української мови, семантико-функціональний аспект дендронімічних денотатів у системі перифрастичних найменувань в поетичних творах першої половини ХХ ст. Визначено категорії національного буття в поезії Ліни Костенко, художні особливості сатири у романі Ч.Діккенса "Важкі часи" та повісті Л.Мартовича "Забобон", ідейно-естетичну концепцію творчості драматурга О.Коломійця.

Проанализировано влияние социопрагматических факторов на особенности употребления и трактования речевых единиц. Освещены культурологический аспект преподавания украинского языка, семантико-функциональный аспект дендронимических денотатов в системе перифрастических наименований в поэтических произведениях первой половины ХХ ст. Определены категории национального бытия в поэзии Лины Костенко, художественные особенности сатиры в романе Ч.Диккенса "Тяжелые времена" и рассказа Л.Мартовича "Предрассудок", идейно-эстетическая концепция творчества драмматурга А.Коломийца.

Комплексно проаналізовано чеську дендронімну лексику у етимологічному та семантико-словотвірному аспектах. Висвітлено питання історичного становлення та сучасного функціонування ботанічної номенклатури. Визначено питомий і запозичений шари чеських дендрономенів. З'ясовано, що окрім лексики, успадкованої з праслов'янської мови, здавна відомих слов'янських слів, творення власне чеських назв, словниковий склад дослідженої групи поповнювався також лексикою іншомовного походження. Показано, що чеські назви дерев, кущів та їх плодів, а також похідні утворення від них мають словотвірні особливості. Досліджено специфіку творення від чеських дендрономенів зменшувальних назв, похідних на позначення ділянок, зайнятих рослинністю певного різновиду, збірних назв дерев або кущів одного виду; назв напоїв і слів на позначення осіб як виконавців певної дії або роду занять.

Проаналізовано стилістичні особливості кольористичних епітетів "білий" та "чорний" у лінгвопоетиці Т.Г.Шевченка, наслідки лінгвоциду в історії української літературної мови. Висвітлено ідейно-художню специфіку малої прози українського письменника Д.Марковича в контексті розвитку літературного процесу ХІХ - початку ХХ ст., специфіку функціонування лексико-фонетичних варіантів дендронімів і віддендронімічних дериватів у сучасній українській літературній мові. Розглянуто питання реалізації експресії сталих словосполучень у газетній публіцистиці.

Проанализированы стилистические особенности цветообозначающих эпитетов "белый" и "черный" в лингвопоэтике Т.Г.Шевченко, последствия лингвоцида в истории украинского литературного языка. Освещены идейно-художественная специфика малой прозы украинского писателя Д.Марковича в контексте развития литературного процесса ХІХ - начала ХХ ст., специфика функционирования лексико-фонетических вариантов дендронимов и отдендронимических дериватов в современном украинском литературном языке. Рассмотрены вопросы реализации экспрессии устойчивых словосочетаний в газетной публицистике.

Вперше проведено систематизоване та концептуальне дослідження дендронімів (назв деревних рослин) як лексико-семантичного класу. На базі лексикографічних джерел встановлено принципи та критерії виокремлення дендронімів із загального лексичного складу української мови, визначено їх статус та структуру. На матеріалі оригінальної української поезії I половини XX ст. проаналізовано парадигматичні зв'язки дендронімів, особливості синонімічних та контекстуальних антонімічних відношень між ними, а також синтагматичні характеристики назв дерев у складі художніх метафор та системі перефрастичних найменувань.

Розглянуто питання асоціативно-аналогової детермінації реалізації конотемного потенціалу фітосемізмів у фразеологічних одиницях української й англійської мов. Проаналізовано семантичні та функціональні особливості дієслівних метафор з дендронімним компонентом у поетичних творах першої половини ХХ ст. Визначено естетичні концепти екзистенціалізму малої прози М.Хвильового та Е.Хемінгуея, екзистенціалістські тенденції в українській культурі першої половини ХХ ст.

Рассмотрены вопросы ассоциативно-аналоговой детерминации реализации конотемного потенциала фитосемизмов в фразеологических единицах украинского и английского языков. Проанализированы семантические и функциональные особенности глагольных метафор с дендронимным компонентом в поэтических произведениях первой половины ХХ ст. Определены эстетические концепты экзистенциализма малой прозы Н.Хвылевого и Э.Хемингуэя, экзистенциалистские тенденции в украинской культуре первой половины ХХ ст.

Розглянуто проблему збереження автентичності авторського тексту у мовно-правописному редагуванні творів І. Франка. Проаналізовано особливості ономастикону в українських народних піснях, записаних І. Франком. Висвітлено питання рецепції біблійної пропріальної лексики у творчості письменника, мотивованості професійної лексики за матеріалами його художньої прози. Розкрито лінгвокраїнознавчий потенціал дендронімів у "Галицько-руських приповідках" І. Франка. Увагу приділено питанням історії, педагогіки, видавничої справи, краєзнавства в спадщині письменника.

Рассмотрена проблема сохранения автентичности авторского текста в языково-правописном редактировании произведений И. Франко. Проанализированы особенности ономастикона в украинских народных песнях, записанных И. Франко. Освещены вопросы рецепции библейской проприальной лексики в творчестве писателя, мотивированности профессиональной лексики по материалам его художественной прозы. Раскрыт лингвострановедческий потенциал дендронимов в "Галицко-русских присказках" И. Франко. Внимание уделено вопросам истории, педагогики, издательского дела, краеведения в наследии писателя.

Висвітлено творчу та наукову діяльність В. П. Маслюка - відомого українського вченого і педагога, перекладача, професора Львівського національного університету ім. І. Франка. Розглянуто проблеми класичної філології, неолатиністики, античності у літературі та культурі, перекладу античної літератури українською мовою. Проаналізовано роль латинської дендронімічної лексики у реконструкції мовного світогляду давньоримської епохи. Увагу приділено питанням про дунайську латину та романський континуїтет у румунській історіографії та класичній філології. Описано функціональні та комбінаторні властивості іменників з часовим значенням. Розкрито структуру лексичного поля часу в лантинській мові. Визначено емоційно-оцінний компонент семантики латинських фразеологізмів, префіксальні композити як одиниці номінації.