Викладено соціально-філософські ідеї, погляди, а також теорії західноєвропейських мислителів. Окремі розділи присвячено давньоіндійській та давньокитайській філософіям. Значну увагу приділено проблемі організації демократичного суспільства у філософії Демокріта, суспільно-політичній концепції Арістотеля, а також суперечливим пошукам "суспільного ідеалу" філософами еліністичного та римського періодів. Детально проаналізовано соціальну філософію та теологію країн Близького Сходу та мусульманської Іспанії. Висвітлено проблему реформування релігії, суспільства та держави у соціальних теоріях доби Відродження та Реформації. Досліджено соціально-філософські ідеї німецького та французького Просвітництва (Ш.Монтеск'є, Вольтер, Ж.-Ж.Руссо, Е.Кондільяк, Х.Вольф, Г.Лессінг, Й.Гердер, Й.Гете). Розглянуто соціально-історичні передумови та головні історичні джерела формування філософії марксизму, а також соціальну утопію XVIII - XIX ст. (А.Сен-Сімон, Ш.Фур'є, Р.Оуен).

Висвітлено історію розвитку французької, німецької та англійської літератури у XVIII ст. Наведено відомості про життя і творчу діяльність найбільш видатних письменників доби Просвітництва - А.Р.Лесажа, Ш.Л.Монтеск'є, Вольтера, Ж.Ж.Руссо, О.Бомарше, Й.Г.Гердера, Г.Е.Лессінга, Й.Ф.Шіллера, Д.Дефо, Дж.Свіфта, С.Річардсона, Дж.Томсона, Т.Грея, Г.Філдінга, Л.Стерна. Досліджено процес реформування та демократизації аристократичного мистецтва, зокрема утворення нових комедійних і трагедійних жанрів та розвиток соціально-побутового, психологічного, епістолярного, виховного романів і філософської повісті. Показано основні тенденції та напрямки розвитку європейської просвітницької літератури.

Освещена история развития французской, немецкой и английской литературы в XVIII ст. Приведены сведения о жизни и творческой деятельности наиболее выдающихся просветителей - А.Р.Лесажа, Ш.Л.Монтескье, Вольтера, Ж.Ж.Руссо, О.Бомарше, Й.Г.Гердера, Г.Е.Лессинга, Й.Ф.Шиллера, Й.В.Гете, Д.Дефо, Дж.Свифта, С.Ричардсона, Дж.Томсона, Т.Грея, Г.Филдинга, Л.Стерна. Рассмотрены особенности реформирования и демократизации аристократического искусства, в частности процесс создания новых комедийных и трагедийных жанров и развитие социально-бытового, психологического, эпистолярного, воспитательного романов и философской повести. Показаны основные тенденции и направления развития европейской литературы эпохи Просвещения.

Наведено навчальну програму з курсу "Історія зарубіжної літератури XVII - XVIII ст.", запропоновано варіанти робочої програми та перелік художніх текстів для обов'язкового читання та вивчення напам'ять. Розкрито особливості західноєвропейського літературного процесу періоду XVII - XVIII ст. Розглянуто історію розвитку іспанської, французької, англійської, німецької, італійської літератури даного періоду. Висвітлено життя і творчу діяльність П. Корнеля, Ж. Расіна, Ж.Б. Мольєра, Д. Мільтона, Д. Дефо, Д. Свіфта, Вольтера, Д. Дідро, Ж.-Ж. Руссо, П. Бомарше, Г. Лессінга, Ф. Шіллера, Й.-В. Гете, К. Гольдоні, К. Гоцці. Розроблено завдання для практичних занять і модульного контролю, наведено додаткові навчальні матеріали.

Приведена учебная программа по курсу "История зарубежной литературы XVII - XVIII ст.", разработаны варианты рабочей программы, изложен перечень художественных текстов для обязательного прочтения и изучения напамять. Раскрыты особенности западноевропейского литературного процесса периода XVII - XVIII ст. Рассотрена история развития испанской, французской, английской, немецкой, итальянской литературы данного периода. Освещена жизнь и творческая деятельность П. Корнеля, Ж. Расина, Ж.Б. Мольера, Д. Мильтона, Д. Дефо, Д. Свифта, Вольтера, Д. Дидро, Ж.-Ж. Руссо, П. Бомарше, Г. Лессинга, Ф. Шиллера, Й.-В. Гете, К. Гольдони, К. Гоцци. Разработаны задания для практических занятий и модульного контроля, приведены дополнительные учебные материалы.

Висвітлено актуальні проблеми германської філології, загального мовознавства та перекладу. Проаналізовано співвідношення мовної та концептуальної картин світу. Розкрито основні специфічні ознаки лексико-граматичної системи англійської як міжнародної допоміжної мови. Запропоновано когнітивний підхід до інтерпретації літературно-художнього хронотопу (на матеріалі роману В. Вульф "Місіс Делловей"). Розглянуто інновації як актуалізатори концепту тероризм. Висвітлено принцип бінарності у дослідженнях Празької лінгвістичної школи. Проаналізовано особливості функціонування негативного індексально-оцінного комплексу другої особи в англомовному тексті Біблії. Увагу приділено морально-етичним проблемам сучасності в дилогії Д. Лессінг "П'ята дитина" та "Бен. У світі". Розкрито граматичні особливості текстів з перекладознавства та труднощі їх перекладу.

Проаналізовано особливості художньої організації тексту англійської письменниці Д. Лессінг на базі короткого оповідання "До кімнати N 19". Визначено сутність психологічних елементів творення "Я-особи" у літературній спадщині англійської письменниці.

Досліджено естетико-мистецтвознавчу спадщину Просвітництва. Простежено динаміку розвитку театральної естетики Німеччини. Проаналізовано естетико-мистецтвознавчий паритет спадщини Ф. Шиллера. Вивчено особливості методологічних орієнтирів у русі від Аристотеля до Г. Е. Лессінга. Визначено місце трактату "Лаокоон" у структурі проблеми видової специфіки мистецтва. Висвітлено проблему національного у теоретичній спадщині Г. Е. Лессінга.

Проаналізовано гендерну проблематику романів Д. Лессінг на прикладі її творів як із раннього, так і з пізнього періоду творчості. Визначено, що зображення авторкою світу очима жінки свідчить про феміністичний характер більшості її творів. Автобіографічні мотиви творчості письменниці не тільки зближують її з героїнями романів, а й вказують на те, що феміністичний світогляд притаманний авторській ідентичності Д. Лессінг.

Розглянуто жанрові версії сучасної англійської інтелектуальної short story в аспекті смислової потужності її формату (потенційної наративної метафори) та високої адаптивності до закликів часу. Особливу увагу приділено гендерному аспекту цієї форми, пов'язаний зі змінною специфікою феміністичного концепту в культурологічному дискурсі постколоніальної Англії. Проаналізовано презентативні зразки англійської жіночої інтелектуальної short story (А. Мердок, А. Картер, П. Фітцджеральд, А. Байєтт, Д. Лессінг), що торкається найбільш гострих світоглядних проблем жінки як особистості.

Проаналізовано особливості творчої спадщини І. Труша (1869 - 1941) - відомого українського живописця, естетика, теоретика мистецтва, художнього критика, публіциста та громадського діяча. Зазначено, що творчу спадщину митця розглянуто в контексті аналізу суспільно-політичної ситуації в Галичині, яка на межі XIX - XX ст. перебувала у складі Австро-Угорської монархії. Під впливом "Весни народів" (1848), поразки Австрії в Франко-італо-австрійській (1859) та Пруській (1866) війнах всередині монархії загострилися національні суперечності, поляки одержали право на "володіння" галицькими землями. Почалася довготривала боротьба проти ополячення та онімечення краю. Висвітлено проблеми боротьби творчої інтелігенції за подолання неписьменності, за відкриття україномовних шкіл та створення осередків національної культури. Зазначено, що І. Труш пройшов складний шлях від культуртрегера через критика і мистецтвознавця до естетика. Доведено, що естетико-мистецтвознавчі погляди І. Труша, зокрема його власне розуміння проблеми краси, формувалися під впливом давньогрецької традиції і теоретичних напрацювань Г.-Е. Лессінга, Ф. Шіллера та Й.-В. Гете. Проаналізовано роль гармонії, пропорції, міри як констант теоретико-практичного паритету між теорією та практикою художньої творчості. Розкрито особливості ставлення митця до проблеми жанру та художньої правди. Зазначено, що у власній творчості віддавав перевагу портрету, пейзажу, побутовій та історичній темам. Доведено, що художня правда осмислена І. Трушем в контексті проблем реалізму із залученням смислотворчого потенціалу таких логіко-методологічних понять, як істина, достовірність, факт.

Вперше досліджено творчість англійської письменниці, лауреата Нобелівської премії 2007 р. Доріс Лессінг (1919 р. н.) з перспективи художньої інтерпретації філософського концепту "Інший" та його втілення у творчості романістки. Вивчено закономірності художнього світу Д. Лессінг та специфіку авторської презентації художнього образу Іншого. Розглянуто автобіографічний мотив творчості письменниці, гендерну проблематику обраних романів, ускладнену психологізацію жіночих персонажів Д. Лессінг, імагологічну перспективу творів колоніальної та мультикультурної тематики, антропологічний аспект інтелектуальних романів письменниці. Доведено, що на всіх етапах творчої еволюції Д. Лессінг звертається до поняття "Інший" та визначає відмінність і відчуженість ключовими рисами самовідчуття сучасної людини незалежно від гендеру та національної приналежності.

Вперше в літературознавстві проведено системне дослідження романів Д. Лессінг в аспекті художнього психологізму, що дозволило висвітлити художню своєрідність її психологічного малюнку та розкрити значення її творів для розширення уявлень пересічного читача про глибинні шари внутрішнього світу людини. Проведено перший у вітчизняному літературознавстві аналіз повного циклу романів "Діти насильства", що охоплює не перекладені ані українською, ані російською мовами романи "Підходящий шлюб", "Брижі після шторму", "Оточені сушею" та "Місто при чотирьох вратах". Зрештою, вдосконалено вітчизняну літературознавчу концепцію художнього психологізму шляхом залучення до неї концептуальних положень глибинної психології та психоаналітичного літературознавства.

Досліджено типологічні особливості жанру драматичної поеми та запропоновано виокремити її види: просвітницьку та романтичну.

Исследованы типологические особенности жанра драматической поэмы и предложено выделить виды драматической поэмы: просветительскую и романтическую.

The article studies the typological peculiarities of the genre of dramatic poem and suggests the differentiation of its forms: educational and romantic.

Розглянуто умови і шляхи розвитку літературних процесів англійської літератури після другої світової війни. Проаналізовано філософсько-ідеологічну та художню концепцію та особливості творчості Д. Лессінг у контексті гострої ідеологічної і соціально-політичної боротьби у світі другої половини ХХ ст.

Рассмотрены условия и пути развития литературных процессов английской литературы после второй мировой войны. Проанализированы философско-идеологическая и художественная концепция и особенности творчества Д. Лессинг в контексте острой идеологической и социально-политической борьбы в мире второй половины ХХ в.

The article examines the conditions and the ways of the development of literary processes in English literature after the Second World War. It focuses on the analysis of the philosophic, ideological and artistic concepts and the peculiarities of the creative work by Doris Lessing in the context of the sharp ideological and socio-political struggle in the world of the second half of the 20th century.

Узагальнено аналіз теоретичних здобутків Г. Е. Лессінга в галузі сценічної творчості у наукових дослідженнях XIX - XXI ст., зокрема щодо специфіки акторського мистецтва, пов'язаної з вербальними та візуальними засобами виразності. Для дослідження цього аспекту естетико-мистецтвознавчих поглядів просвітника залучено як висновки теоретиків XIX ст., так і українських та зарубіжних науковців XX - XXI ст.

Узагальнено досвід досліджень естетико-мистецтвознавчої спадщини Г. Е. Лессінга в галузі драматургії та театру. Показано специфіку виробленого Г. Е. Лессінгом понятійно-категоріального апарату в галузі естетики та мистецтва та особливості її концептуалізації. Осмислено культурологічний аспект естетико-мистецтвознавчих розвідок німецького мислителя. Підкреслено зв'язок естетичних ідей німецького Просвітництва із теоретичним осмисленням Г. Е. Лессінгом проблем театральної культури. Простежено динаміку розвитку театральної естетики Німеччини доби Просвітництва. Виявлено розбіжність у поглядах Г. Е. Лессінга та Й. X. Готшеда щодо моделі професіоналізації німецького театру. Визначено спільне концептуальне поле театральних поглядів Г. Е. Лессінга і Й. В. Гете в контексті фундаментальних просвітницьких ідей та здійснено їх порівняльний аналіз. Розкрито особливості штюрмерського періоду в структурі естетико-мистецтвознавчої думки Німеччини другої половини XVIII ст. Виявлено концептуальні перетини у поглядах Г. Е. Лессінга і Ф. Шіллера щодо завдань і специфіки театру в контексті культуротворчих процесів німецького Просвітництва. Досліджено внесок Г. Е. Лессінга у розробку проблеми видів мистецтва. Розглянуто інтерпретацію "теорії знаків" Г. Е. Лессінга у праці Й. Г. Гердера та аналіз "семантичної" проблематики "Лаокоону" в естетичній думці XX ст. Проаналізовано положення Г. Е. Лессінга щодо специфіки акторської творчості. Показано вплив німецької народної культури на формування естетико-мистецтвознавчих орієнтирів Г. Е. Лессінга і Й. В. Гете. Виявлено проекції естетико-мистецтвознавчих ідей Г. Е. Лессінга в європейському культуротворенні.

Акцентовано увагу на проекціях скептицизму у британському романі другої половини ХХ - початку ХХІ ст. Обгрунтовано концепцію явища сучасного літературного скептицизму з урахуванням розлогого контексту його генези та традиції, що бере початок від доби Відродження. Запропоновано таксономію літературного скептицизму, що передбачає поділ на чотири типи (епістемологічний, релігійний, фенімістичний та моральний скептицизм) і враховує модальність - від поміркованої до радикальної. Розширено розуміння реляцій між постмодернізмом та скептицизмом. Уточнено літературний ландшафт Великої Британії порубіжжя ХХ - ХХІ ст. Аналіз проведено на матеріалі романів Д. Лессінг, В. Голдінга, Д. Лоджа, М. Бредбері, Л. Кларка, Дж. Барнса та Г. Свіфта.

Розглянуто сентименталізм як один з провідних напрямів у літературі Англії доби Просвітництва. Висвітлено творчість поетів-сентименталістів (Д. Томсон, Е. Юнг, Т. Грей). Розкрито особливості французьского Просвітництва. Детально розглянуто творчість поетів-просвітників. Увагу приділено літературно-критичним і художнім творам Г. Е. Лессінга. Висвітлено творчість і театральну реформу К. Гольдоні.

Дослідження присвячено вивченню феномену літературного скептицизму в сучасному британському романі, його проекціям у творчості Д. Лессінг, В. Голдінга, Д. Лоджа, М. Бредбері, Г. Свіфта, Дж. Барнса. Вперше представлено його концепцію з урахуванням розлогого контексту генези та традиції в англійській літературі, яка започаткована від доби Відродження. Висвітлено складну природу літературного скептицизму в його проявах та витоках. Здійснено спробу типологізації проекцій, запропоновано таксономію літературного скептицизму, яка передбачає поділ на чотири типи (епістемологічний, релігійний, феміністичний та моральний) та враховує модальність - від поміркованої до радикальної. Поглиблено розуміння реляцій між постмодернізмом і скептицизмом, уточнено "літературний ландшафт" Великої Британії порубіжжя ХХ - ХХІ ст.

Обговорено питання щодо рецепції класичної традиції європейським модернізмом, зокрема українським неокласичним дискурсом як одним із його складників. Під терміном "класична традиція" у другій половині XIX ст. передовсім розуміли античну спадщину. Трохи згодом, спираючись на Лессінга, у це поняття стали включати ще й спадщину "високого мистецтва" Ренесансу та класицизму в різних національних літературах. На думку деяких учених, існують 3 етапи засвоєння класичної традиції загальноєвропейським модернізмом, останній із них активно розроблявся в дискурсі європейського класицизму, зокрема українського, 20 - 30-х років XX ст.

Досліджено вплив естетики Лессінга на логіку Гегеля. Висвітлено поняття сутності людини в роботі Гегеля "Феноменологія духу". Репрезентовано філософію Гегеля як квінтесенцію духу його епохи. Висвітлено категорію "розвиток" в ідейній спадщині Г.В.Ф. Гегеля і діалектичній традиції київської філософської школи. Проаналізовано діалектичне сходження від абстрактного до конкретного у філософсько-правовій концепції Гегеля. Охарактеризовано німецьку класичну філософію щодо роль моралі у суспільстві. Досліджено майстерність перекладу філософських текстів Гегеля. Висвітлено засади формування творчості Г.В.Ф. Гегеля. Здійснено спробу кількісного аналізу дисертаційних досліджень, присвячених Г.В.Ф. Гегелю, в Україні.