Розглянуто екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні. Основну увагу приділено ролі природних і антропогенних чинників у виникненні та посиленні стихійних явищ, а також закономірностям їх проявів. Проаналізовано наслідки стихійних катастроф та заходи щодо їх попередження. Досліджено стабілізуючу роль біогеоценотичного покриву, шляхи формування Карпатської регіональної екомережі та оптимізації природно-заповідних територій. Висвітлено особливості міжнародної співпраці, роль громадськості та органів місцевого самоврядування у запобіганні стихійним явищам і ліквідації їх наслідків.

Аналізуються передумови та існуючі механізми створення Європейської екомережі, досвід формування екомереж в інших країнах. Особлива увага приділяється аналізу стану природних територій України та перспективам включення багатих на біологічне і ландшафтне різноманіття екосистем як природних центрів національної екомережі, що асоціюється, насамперед, з розвитком природно-заповідного фонду країни, а також формуванню її буферних зон та екокоридорів, ренатуралізації земель, створенню елементів Європейської екомережі тощо. У додатку приводиться Проект Програми формування Національної екомережі України на 2000-2015 рр., який запропоновано для розгляду Верховної Ради України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е5я54(4УКР)64

Шифр НБУВ: Ж72415 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему розвитку України в онтологічному та соціально-географічному аспектах. Проаналізовано зміни хімічного складу річкових вод урбанізованої території під впливом техногенезу, а також зміни вмісту рухомих форм важких металів у грунті залежно від тривалого агрогенного навантаження. Висвітлено територіальну організацію структурних елементів регіональної екомережі Тернопільщини, еколого-економічні аспекти розвитку рекреаційних зон. Описано географо-краєзнавчі особливості зміни чисельності населення буковинської Гуцульщини.

Рассмотрена проблема развития Украины в онтологическом и социально-географическом аспектах. Проанализированы изменения химического состава речных вод урбанизированной территории под влиянием техногенеза, а также изменения содержания движущихся форм тяжелых металлов в зависимости от продолжительной агрогенной нагрузки. Освещены территориальная организация структурных элементов региональной экосети Тернопольского региона, эколого-экономические аспекты рекреационных зон. Описаны географо-краеведческие особенности изменения численности населения буковинской Гуцульщины.

Висвітлено сучасний стан досліджень у сфері охорони історико-культурної спадщини Глухівщини, визначено специфічні риси поховальних звичаїв та обрядів регіону. Розглянуто питання розбудови екомережі Новгород-Сіверського Полісся. Охарактеризовано постать Я.Фесика як першого фотографа Путивля. Проаналізовано політичну, державну та громадську діяльність П.О.Румянцева-Задунайського у Глухові.

Освещено современное состояние исследований в сфере охраны историко-культурного наследия Глуховщины, определены специфические черты погребальных обычаев и обрядов региона. Рассмотрены вопросы строительства экосети Новгород-Северского Полесья. Охарактеризована личность Я.Фесика как первого фотографа Путивля. Проанализирована политическая, государственная и общественная деятельность П.О.Румянцева-Задунайского в Глухове.

Исследованы экосистемы как территориальные единицы, имеющие определенную размерность, что положено в основу разработки экосети Европы. На основе принципов европейской классификации CORINE предложена классификация экосистем, которая включает 8 типов и разработана до четвертого уровня размерности. Показано, что второй уровень размерности включает 37 единиц, третий - 96, четвертый - 284. Подчеркнуто, что данная классификация будет положена в основу создания экосети Украины.

Висвітлено проблеми створення Національного природного парку "Озеро Святе". Охарактеризовано гідрологічний заказник "Теребіжі" (східна частина Малого Полісся), описано види рослинності на його території. Розкрито суть поняття репрезентативності в сучасній созоології. Наведено методику оцінки аутофітосозологічної репрезентативності заповідників і національних парків Поділля. Висвітлено місце та роль регіонального ландшафтного парку "Черемошський" у системі екомережі Українських Карпат. Проаналізовано особливості екомоніторингу водних ресурсів у НПП "Подільські Товтри".

Освещены проблемы создания Национального природного парка "Озеро Святе". Охарактеризован гидрологический заказник "Теребижи" (западная часть Малого Полесья), приведено описание растительности на его территории. Раскрыта сущность понятия репрезентативности в современной созоологии. Предложена методика оценки аутфитозоологической репрезентативности заповедников и национальных парков Подолья. Определены место и роль регионального ландшафтного парка "Черемошский" в системе экосети Украинских Карпат. Проанализированы особенности экомониторинга водных ресурсов в НПП "Подольские Товтры".

З метою конструктивного вирішення глобальної екологічної проблеми запропоновано змінити зміст і напрямки розвитку сучасної просторової парадигми та трансформувати її в просторово-екологічну за допомогою розробки ідеальних (граничних) моделей просторової організації людства. Охарактеризовано агроекосистему як первинну просторову одиницю ноосферного розвитку. Запропоновано концепцію каркасів екологічної безпеки екомережі. Здійснено пошук ноосферних критеріїв типології країн світу.

С целью конструктивного решения глобальной экологической проблемы предложено внести изменения в содержание и направления развития современной пространственной парадигмы и трансформировать ее в пространственно-экологическую с помощью разработки идеальных моделей пространственной организации человечества. Охарактеризована агроэкосистема как первичная пространственная единица ноосферного развития. Предложена система каркасов экологической безопасности экосети. Осуществлен поиск ноосферных критериев типологии стран мира.

Наведено созологічну характеристику природно-заповідних об'єктів Лівобережжя нижнього Дніпра. Розглянуто проблеми гідроекології Канівського та Кременчуцького водосховищ. Висвітлено деякі аспекти геоінформаційного картографування регіональної екомережі. Досліджено проблему обмеження чисельності кровосисних комах на природоохоронних територіях.

Приведена созологическая характеристика природно-заповедных объєктов Левобережья нижнего Днепра. Рассмотрены проблемы гидроэкологии Каневского и Кременчугского водохранилищ. Освещены некоторые аспекты геоинформационного картографирования региональной экосети. Исследована проблема ограничения численности кровососущих насекомых на природоохранных территориях.

Розглянуто наукові засади збереження біорізноманіття регіону в контексті збалансованого розвитку. Показано можливості використання низькотемпературної консервації статевих клітин та ембріонів як одного з ефективних методів збереження рідкісних і зникаючих видів тварин. Висвітлено перспективи створення та розвитку національної екологічної мережі України з урахуванням зарубіжного досвіду формування подібних структур, зокрема всеєвропейської екомережі. Розглянуто методологічні аспекти педагогічної корекції суб'єктивного ставлення до природи, показано необхідність інформування громадськості та пропагування природоохоронних ідей. Обгрунтовано шляхи удосконалення правового забезпечення проблеми збереження екологічного та ландшафтного різноманіття. Представлено сучасні методи проведення моніторингу та біоідентифікації, проаналізовано стан виконання міжнародних конвенцій зі збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, визначено пріоритетні напрямки міжнародного співробітництва у даній сфері.

Рассмотрены научные основы сохранения биологического разнообразия региона в контексте сбалансированного развития. Показаны возможности использования низкотемпературной консервации половых клеток и эмбрионов как одного из эффективных методов сохранения редкостных и исчезающих видов животных. Освещены перспективы создания и развития национальной экологической сети Украины с учетом зарубежного опыта формирования подобных структур, в частности всеевропейской экосети. Рассмотрены методологические аспекты педагогической коррекции субъективного отношения к природе, показана необходимость информирования общественности и пропагандирования природоохранных идей. Обоснованы пути усовершенствования правового обеспечения проблемы сохранения экологического и ландшафтного разнообразия. Представлены современные методы проведения мониторинга и биоидентификации, проанализировано состояние исполнения международных конвенций по сохранению биологического и ландшафтного разнообразия, определены приоритетные направления международного сотрудничества в данной сфере.

Наведено вимоги до техногенної діяльності на територіях з спеціальним режимом природокористуання, зокрема, національних парків, ботанічних садів, заповідників, зоопарків. Визначено перспективи, екологічну й економічну доцільність використання енергії біомаси для енергозабезпечення об'єктів на даних територіях, зокрема Ботанічного саду НАН України. Розглянуто концепцію екомережі України як інструмент збереження агробіорізноманіття.

Приведены требования к техногенной деятельности на территориях со специальным режимом природопользования, в частности, национальных парков, ботанических садов, заповедников, зоопарков. Определены перспективы, экологическая и экономическая целесообразность применения энергии биомассы для энергообеспечения объектов на данных территориях, в частности Ботанического сада НАН Украины. Рассмотрена концепция экосети Украины как инструмент сохранения агробиоразнообразия.

Розкрито засади геоінформаційного математично-картографічного моделювання регіональної екологічної мережі (ЕМ), викладено загальну алгоритмічну схему моделювання з двома його взаємопоєднаними підпроцесами. Наведено типологічні класифікації елементів ЕМ, розглянуто їх функції, критерії ідентифікації та рівня природно-каркасної значущості, стану модельних об'єктів. Удосконалено способи оптимізації просторового вимірювання загального поля показників біоландшафтного різноманіття.

Раскрыты основы геоинформационного математически-картографического моделирования региональной экологической сети (ЭС), изложена общая алгоритмическая схема моделирования с двумя его взаимосовмещенными подпроцессами. Приведены типологические классификации элементов ЭС, рассмотрены их функции, критерии идентификации и уровня природно-каркассной значимости, состояния модельных объектов. Усовершенствованы способы оптимизации пространственного измерения общего поля показателей биоландшафтного разнообразия.

Висвітлено історію ботанічних досліджень Дунайського біосферного заповідника НАН України, наведено характеристику флористичного і ценотичного різноманіття. Розглянуто питання динаміки рослинності, проаналізовано вплив природних та новітніх антропогенних факторів на її зміни. Визначено основні завдання охорони рослин біосферного заповідника як складової частини білатерального румунсько-українського резервату "Дельта Дунаю", стратегію охорони фіторізноманіття Дунайського річково-долинного ландшафтного комплексу Азово-Чорноморського природного коридору національної екомережі України.

Освещена история ботанических исследований Дунайского биосферного заповедника НАН Украины, приведена характеристика флористического и ценотического разнообразия. Рассмотрены вопросы динамики растительности, проанализировано влияние природных и новейших антропогенных факторов на её изменение. Определены основные задания охраны растений биосферного заповедника как составной части билатерального румынско-украинского резервата "Дельта Дуная", стратегия охраны фиторазнообразия Дунайского речного долинного ландшафтного комплекса Азово-Черноморского природного коридора национальной экосети Украины.

Узагальнено та доповнено теоретичні положення про сутність і різні аспекти значення ландшафтного різноманіття. Розроблено теоретичні засади методики й оригінальну систему показників метризації ландшафтного різноманіття. Висвітлено шляхи застосування теоретичних засад концепції ландшафтного різноманіття для збереження геокомплексів, оптимізації мережі природно-заповідного фонду та формування екомережі конкретного регіону (на прикладі території Кіровоградщини).

Обобщены и дополнены теоретические положения о сущности и разные аспекты значения ландшафтного разнообразия. Разработаны теоретические основы методики и оригинальная система показателей метризации ландшафтного разнообразия. Освещены пути применения теоретических основ концепции ландшафтного разнообразия для сохранения геокомплексов, оптимизации сети природно-заповедного фонда и формирования экосети конкретного региона (на примере территории Кировоградской области).

Розглянуто питання створення єдиної екологічної системи (екомережі) природоохоронних територій. Проаналізовано чинники формування вітровалів і підвищення біологічної стійкості насаджень у зоні впливу рекреаційного комплексу "Буковель". Наведено кліматичну та фенологічну характеристики природного заповідника "Розточчя". Висвітлено перспективи плантаційного вирощування лікарських рослин лісових і суміжних територій у західному регіоні України. Визначено мікрокліматичні умови породних відвалів шахт Червоноградського гірничопромислового району. Розкрито морфофізіологічні аспекти відбору радіорезистетних форм сосни, біоекологічні та лісівничі основи управління продукційним процесом у соснових ценозах, особливості створення лісових культур сосни у лісах зеленої зони Києва.

Рассмотрены вопросы создания единой экологической системы (экосети) природоохранных территорий. Проанализированы факторы формирования ветровалов и повышения биологической устойчивости насаждений в зоне влияния рекреационного комплекса "Буковель". Приведены климатическая и фенологическая характеристики природного заповедника "Росточье". Освещены перспективы плантационного выращивания лекарственных растений лесных и смежных территорий в западном регионе Украины. Определены микроклиматические условия породных отвалов шахт Червоноградского горнопромышленного района. Раскрыты морфофизиологические аспекты отбора радиорезистентных форм сосны, биоэкологические и лесоводческие основы управления продукционным процессом в сосновых ценозах, особенности создания лесных культур сосны в лесах зеленой зоны Киева.

Визначено ландшафтно-геофізичні чинники та передумови формування екомережі України. Висвітлено особливості використання програмного забезпечення для аналізу планових змін і параметрів русла верхнього Прута, руслоформування на Вінниччині. Розкрито історичні аспекти становлення та розвитку концепції "центр - периферія". Проведено суспільно-географічний аналіз наукових підходів дослідження змісту категорії "якість життя". Розглянуто курортну урбанізацію як геопросторовий процес територіальної концентрації рекреаційного сервісу. Наведено фактографічні методи оцінки чинників розвитку депресивних аграрних територій на прикладі областей Полісся. Проаналізовано географічно-етнографічні праці Я.Миколаєвича.

Определены ландшафтно-геофизические факторы и предпосылки формирования экосети Украины. Освещены особенности использования программного обеспечения для анализа плановых изменений и параметров русла верхнего Прута, руслоформирования в Винницкой области. Раскрыты исторические аспекты становления и развития концепции "центр - периферия". Проведен общественно-географический анализ научных подходов исследования содержания категории "качество жизни". Рассмотрена курортная урбанизация как геопространственный процесс территориальной концентрации рекреационного сервиса. Приведены фактографические методы оценки факторов развития депрессивных аграрных территорий на примере областей Полесья. Проанализированы географо-этнографические труды Я.Миколаевича.

Висвітлено історію природоохоронного руху на Полтавщині. Зокрема, досліджено діяльність В. Устимовича, С. Іллічевського, Д. Івашина, О. Стасілюнас. Розглянуто стан проектування та реалізації концепції екомережі регіону, вивчено різноманітні форми природоохоронної роботи у середній школі.

Освещена история природоохранного движения на Полтавщине. В частности, исследована деятельность В. Устимовича, С. Илличевского, Д. Ивашина, О. Стасилюнас. Рассмотрено состояние проектирования и реализации концепции экосети региона, изучены разнообразные формы природоохранной работы в средней школе.

На базі оригінальних даних, літературних та гербарних матеріалів вперше отримано сучасну картину рослинного світу Південного Правобережного Лісостепу на межиріччі Дніпра-Синюхи в межах Кіровоградської та Черкаської областей. Встановлено, що флора вищих судинних рослин регіону нараховує 937 видів і займає проміжне положення між східноєвропейськими лісостепами та степовими флорами. Показано, що її еколого-ценотична та географічна структура відбивають зональні риси. Встановлено характер синантропізації флори, виявлено синтаксономічний склад рослинності регіону за домінантною класифікацією. Розроблено екологічну мережу даного регіону, розглянуто можливості її інтегрування в систему Національної екомережі.

На основе оригинальных данных, литературных и гербарных материалов впервые получена современная картина растительного мира Южной Правобережной Лесостепи на междуречьи Днепра-Синюхи в пределах Кировоградской и Черкасской областей. Установлено, что флора высших сосудистых растений региона насчитывает 937 видов и занимает промежуточное положение между южноевропейской лесостепью и степными флорами. Показано, что ее эколого-ценотическая и географическая структура отражают зональные черты. Установлен характер синантропизации флоры, выявлен синтаксономический состав растительности региона в соответствии с доминантной классификацией. Разработана экологическая сеть данного региона, рассмотрены возможности ее интегрирования в систему Национальной экосети.

Індекс рубрикатора НБУВ: П3 е(4УКР) л64 я54(4УКР)3 + Е50*852.121.41 я54(4УКР)3

Рубрики:

Лісове господарство. Лісогосподарські науки

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж28079/інтрод.та збер. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто принципи формування, задачі, особливості територіального устрою та регіональну схему екомережі Харківської області. Увагу приділено природним особливостям регіону, його ландшафтному та біологічному різноманіттю. Охарактеризовано території, що підлягають особливій охороні, зокрема, території та об'єкти природно-заповідного фонду, водно-болотні угіддя, захисні лісові смуги.

Рассмотрены принципы формирования, задачи, особенности территориального устройства и региональная схема экосети Харьковской области. Уделено внимание природным особенностям региона, его ландшафтному и биологическому разнообразию. Охарактеризованы территории, подлежащие особой охране, в частности, территории и объекты природно-заповедного фонда, водно-болотные угодья, защитные лесные полосы.