Розглядаються типологічні риси модернізму: символізм, імпресіонізм, експресіонізм, футуризм, сюрреалізм та ін. Аналізується творчість низки письменників XX століття в аспекті прояву типологічних рис модернізму: К.Гамсуна, Б.Брехта, Ф.Кафки, А.Камю, В.Ходасевича, М.Гумільова, М.Цвєтаєвої, В.Маяковського, О.Мандельштама, Б.Пастернака, А.Платонова та ін. Досліджується не зовнішня приналежність митців до рухів і напрямів модернізму, а модернізм як художній метод. Підкреслюється, що творчий шлях яскравого художника - це пошук адекватного втілення власної особистості у неповторному художньому світі, а дослідження художнього методу - це аналіз головного напряму еволюціонування, яке проходить у своєму розвитку кожен самобутній письменник.

Охарактеризовано новелістику видатного українського прозаїка В.Стефаника в аспекті експресіоністичної поетики. Наведено біографічні відомості про письменника, його епістолярну спадщину.

Охарактеризована новелистика выдающегося украинского прозаика В.Стефаника в аспекте экспрессионистической поэтики. Представлены биографические сведения о писателе, его эпистолярном наследии.

Розглянуто питання мовознавства та літературознавства, журналістики. Проаналізовано особливості культури поведінки та спілкування в школах Західної України другої половини XVIII - першої половини ХІХ ст., побутової лексики українських карпатських говорів, новітньої закарпатської віртуальної онімії. Висвітлено функціонально-стилістичну специфіку літературно-художньої антропонімії Закарпаття, питання експресіонізму і поетичної творчості українського поета П.Тичини 1910 - 1920 рр., символіку кольору в новелістиці Г.Михайличенка. Описано види заголовків публікацій у сучасній українській газеті "Молодь України".

Рассмотрены вопросы языковедения и литературоведения, журналистики. Проанализированы особенности культуры поведения и общения в школах Западной Украины второй половины XVIII - первой половины ХІХ ст., бытовой лексики украинских карпатских говоров, новейшей закарпатской виртуальной онимии. Освещены функционально-стилистическая специфика литературно-художественной антропонимии Закарпатья, вопросы экспрессионизма и поэтического творчества украинского поэта П.Тычины 1910 - 1920 гг., символика цвета в новелистике Г.Михайличенка. Описаны виды заглавий публикаций в современной украинской газете "Молодь Украины".

Розглянуто питання літературознавчої онірокритики, описано її постмодерні стратегії, моделі оніричного простору в драматургії українського та російського експресіонізму. Висвітлено лінгвосеміотичний аспект художньої прози М.Гоголя та М.Булгакова, оніричні елементи в поезіях Т.Шевченка та Б.Грінченка.

Рассмотрены вопросы литературоведческой онирокритики, описаны её постмодерные стратегии, модели онирического пространства в драматургии украинского и русского экспрессионизма. Освещены лингвосемиотический аспект художественной прозы Н.Гоголя и М.Булгакова, онирические элементы в поэзиях Т.Шевченка и Б.Гринченка.

Розглянуто творчість Г.Бюхнера, який був провісником експресіонізму. Простежено розвиток цієї стилістики у творчості Ф.Ведекінда, А.Стріндберга, Г.Кайзера, Е.Толлера, Ю.О'Ніла, Т.Вайлдера та Ш.О'Кейсі. Охарактеризовано аспекти творчості провідних постановників М.Райнгардта і В.Мейєрхольда. Висвітлено особливості епічного театру в контексті творчості Е.Піскатора, Б.Брехта, Ф.Дюрренматта, П.Вайса, Дж.Ардена та Е.Бонда, відзначено його розквіт у напрямках новітнього документального театру.

Рассмотрено творчество Г.Бюхнера, который был предвестником экспрессионизма. Прослежено развитие этой стилистики в творчестве Ф.Ведекинда, А.Стриндберга, Г.Кайзера, Э.Толлера, Ю.О'Нила, Т.Вайлдера и Ш.О'Кейси. Охарактеризованы аспекты творчества ведущих постановщиков М.Райнгардта и В.Мейерхольда. Освещены особенности эпического театра в контексте творчества Э.Пискатора, Б.Брехта, Ф.Дюрренматта, П.Вайса, Дж.Ардена и Э.Бонда, отмечен его расцвет в направлениях нового документального театра.

Розглянуто історико-культурні передумови виникнення, теоретичні засади та практичне надбання українського літературного авангарду. Охарактеризовано типологічні риси ідеологічно-естетичного руху та контекстуальні особливості функціонування основних авангардистських стильових напрямів, таких як футуризм, конструктивізм, експресіонізм і сюрреалізм. Проаналізовано проблему стильових ерзаців і специфіку проникнення інноваційних принципів "лівого мистецтва" у паралельні художні дискурси. На підставі вивчення фактичного матеріалу уточненно творчі надбання літературного авангарду та плідність естетичного експерименту у першій половині XX ст.

Рассмотрены историко-культурные предпосылки возникновения, теоретические основы и практические достижения украинского литературного авангарда. Охарактеризованы типологические признаки идеологически-эстетического движения и контекстуальные особенности функционирования основных авангардистских стилевых направлений, таких как футуризм, конструктивизм, экспрессионизм и сюрреализм. Проанализирована проблема стилевых эрзацев и специфика проникновения инновационных принципов "левого искусства" в параллельные художественные дискурсы. На основе изучения фактического материала уточнены творческие достижения литературного авангарда и результативность эстетического эксперимента в первой половине XX ст.

Зазначено, що у мистецтві експресіонізму відбувався перехід від світу земного, сонячного, упорядкованого (Аполлоничного) до хтонічного, нічного, темного, хаотичного (Діонисійного), від зовнішнього простору мистецтво переходить до внутрішнього, внаслідок чого міняється відношення до світла і темряви. Розглянуто в метафізичному аспекті мотив темряви або "містичної глибини" у здобутках М.Крокувала і В.Кандинського в контексті російського мистецтва, що дало підстави для їх появи.

Отмечено, что в искусстве экспрессионизма происходил переход от мира земного, солнечного, упорядоченного (Аполлонического) в хтонический, ночной, темный, хаотический (Дионисический), от внешнего пространства искусство переходит к внутреннему, а в связи с этим меняется и отношение к свету и темноте. Рассмотрен в метафизическом аспекте мотив темноты или "мистической глубины" в произведениях М. Шагала и В. Кандинского в контексте русского искусства, подготовившего их появление. (С мотивом темноты связаны тень, ночь, мрак).

In the art of expressionism there was a transition from a terrestrial, solar, ordered world (apollonian) in a chthonic, night, dark, chaotic (dyonisian) one. Art passes from an external space to an internal one. In this connection the relation of artists to light and darkness changes. In this article the motive of darkness or mystic depth in M.Shagal's and V.Kandinsky's works at the metaphysical level in the context of Russian art that prepared their appearance is considered. (Shadow, night, obscurity are connected with the motive of darkness, gloom).

Досліджено творчу діяльність видатного українського митця XX ст. Анатоля Петрицького в галузі журнальної графіки у 1920-ті р. Виявлено характерне для майстра у цьому виді творчості - поєднання рис конструктивізму та експресіонізму.

Исследована творческая деятельность выдающегося украинского художника XX столетия Анатолия Петрицкого в области журнальной графики в 1920-е годы. Выявлено характерное для мастера в этом виде творчества соединение черт конструктивизма и экспрессионизма.

The article deals with research of creative activity of the outstanding Ukrainian artist of the 20th century Anatol Petrytsky in the sphere of magazine graphic-arts of the 1920-es. The author analyses the characteristic feathers of the master - the combination of the constructivism and expressionism.

Розглянуто роль мистецтва у формуванні духовності сучасного суспільства. Проаналізовано культуротворчий аспект філософії освіти та мистецтва. Описано деякі особливості архітектури печерних монастирів у Слобідській Україні в XVII - ХІХ ст. Проаналізовано розвиток і жанри вітчизняного пейзажу періоду останньої чверті ХІХ - початку ХХ ст. Проведено культурологічне зіставлення українського нефігуративного живопису 1990-х рр. та американського абстрактного експресіонізму. Висвітлено значення дизайну (промислового, графічного, середовища) матеріальної культури сучасного суспільства. Наведено деякі правила щодо організації ефективного візуального спілкування. Визначено напрямки удосконалення інформаційного забезпечення підготовки дизайнерів.

Розглянуто особливості експресіоністичних рис, притаманних творчості представників школи Михайла Бойчука, простежено зв'язок цих особливостей з конкретною суспільно-політичною ситуацією, що склалася в Україні в першій третині ХХ ст.

Рассмотрены особенности экспрессионистических качеств, присущих творчеству представителей школы Михаила Бойчука, связь этих особенностей с конкретной общественно-политической ситуацией, сложившейся в Украине в первой трети ХХ в.

The article deals with the peculiarities of expressionism features in creative works of Mykhailo Boichuk school representatives and connection of these features with specific public-political situation in Ukraine of the first third of the 20th century.

Зазначено, що сучасний український ненаративний живопис, що схожий з американським абстрактним експресіонізмом, є світовим феноменом. Розглянуто ряд відмінностей, які надають ненаративному живопису статус самодостатнього явища світової художньої культури.

Отмечено, что современная ненаративная живопись Украины является феноменом мирового масштаба. Однако, при всей её схожести с американским абстрактным экспрессионизмом отмечено ряд отличительных черт, дающих ей статус самодостаточного явления на арене мировой художественной культуры.

Modern nonnarrative painting of Ukraine is a world phenomenon. It is a clot of feelings. This painting has a meditative tranquility that draws the viewer in and invites for contemplation. It's likeness to American abstract expressionism. But Ukraine nonnarrative painting is originality thing.

Розглянуто особливості відтворення логіки становлення та розвитку психоаналізу, а також трансформації ідей З.Фрейда та його послідовників у творчості представників експресіонізму та сюрреалізму. Висвітлено засади психоаналітичної теорії, а також її мистецтвознавчу модифікацію. Проаналізовано вплив психоаналізу на становлення таких славнозвісних напрямів мистецтва ХХ ст., як експресіонізм і сюрреалізм. Розглянуто проблему З.Фрейда та слов'янського гуманізму. Проаналізовано вплив психоаналітичних ідей на теоретичні школи Одеси, Харкова, Львова.

Рассмотрены особенности воспроизводства логики становления и развития психоанализа, а также трансформации идей Фрейда и его последователей в творчестве представителей экспрессионизма и сюрреализма. Освещены основы психоаналитической теории, а также ее искусствоведческая модификация. Проанализировано влияние психоанализа на становление таких известных направлений искусства ХХ ст., как экспрессионизм и сюрреализм. Рассмотрена проблема Фрейда и словянского гуманизма. Проанализировано влияние психоаналитических идей на теоретические школы Одессы, Харькова, Львова.

Висвітлено амбівалентні взаємозв'язки між експресіонізмом і психоаналізом, що відбувалися на грунті спільного інтересу до несвідомого. Розглянуто варіанти експресіоністичної проекції особистісного "я" на прикладі драм Ф.Верфеля, Г.Кайзера, Е.Барлаха, а також феномен експресіоністичного мовлення на матеріалі роману А.Дьобліна.

Освещены амбивалентные взаимосвязи между экспрессионизмом и психоанализом, которые происходили на почве общего интереса к несознательному. Рассмотрены варианты экспрессионистической проекции личностного "я" на примере драм Ф.Верфеля, Г.Кайзера, Э.Барлаха, а также феномен экспрессионистической речи на материале романа А.Дёблина.

Висвітлено теоретичні та історико-літературні проблеми української драматургії. Розкрито суть понять конфлікту, характеру, дії та драматизму. Визначено типи художнього мислення (неоромантизм, символізм, експресіонізм) у творах Лесі Українки, В.Винниченка, О.Олекси, М.Куліша, С.Черкасенка, І.Кочерги, Г.Лужницького.

Освещены теоретические и историко-литературные проблемы украинской драматургии. Раскрыта сущность понятий конфликта, характера, действия и драматизма. Определены типы художенственного мышления (неоромантизм, символизм, экспрессионизм) в произведениях Леси Украинки, В.Винниченка, Александра Олекся, М.Кулиша, С.Черкасенко, И.Кочерги, Г.Лужницкого.

Розкрито сутність авторської свідомості письменника, розглянуто її систему, типологію та історію становлення. Показано особливості формування свідомості митця у різні періоди розвитку літератури (романтизму, неоромантизму, неореалізму, експресіонізму, імпресіонізму та модернізму) на прикладі творчості Л.Боровиковського, Т.Шевченка, Л.Українки, І.Франка, В.Стефаника, М.Коцюбинського, Б.Лепкого й П.Карманського. Визначено творчі можливості та обмеження авторської свідомості.

Раскрыта сущность авторского сознания, рассмотрена ее си система, типология и история становления. Показаны особенности формирования сознания художника в различные периоды развития литературы (романтизма, неоромантизма, неореализма, экспрессионизма, импрессионизма и модернизма) на примере произведений Л.Боровиковского, Т.Шевченка, Л.Украинки, И.Франка, В.Стефаника, М.Коцюбинского, Б.Лепкого и П.Карманского. Показаны творческие возможности и ограничения авторского сознания.

Висвітлено розвиток українського модернізму у контексті європейських модерністських тенденцій у культурі, літературі, театральному й образотворчому мистецтві, архітектурі. Розглянуто його основні ознаки, напрями (кубізм, футуризм, експресіонізм, абстракціонізм, дадаїзм, сюрреалізм), модерністське світовідчуття творчої еліти. Проаналізовано вплив радянського тоталітарного режиму на український модернізм. Увагу приділено літературним альманахам і журналам в Україні у період 1920 - 1930 рр., зокрема, "Гарт", "Молодняк", "Літературний ярмарок", "Пролітфронт", "Життя й революція", "Критика", "Нова Генерація".

Освещено развитие украинского модернизма в контексте европейских модернистских тенденций в культуре, литературе, театральном и художественном искусстве, архитектуре. Рассмотрены его основные признаки, направления (кубизм, футуризм, экспрессионизм, абстракционизм, дадаизм, сюрреализм), модернистское мироввоззрение творческой элиты. Проанализировано влияние советского тоталитарного режима на украинский модернизм. Внимание уделено литературным альманахам и журналам в Украине периода 1920 - 1930 гг.: "Гарт", "Молодняк", "Литературный ярмарок", "Пролитфронт", "Жизнь и революция", "Критика", "Новая Генерация".

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш400.221.88 + Ш5(4УКР)5-328.8 + Ш5(4УКР)6-328.8

Рубрики:

Модернистські напрямки. Авангардизм <теорія л-ри>

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено вплив різних літературних напрямів, течій і стилів на творчість І.Франка. На підставі аналізу літературно-критичних праць письменника та його художньої спадщини визначено причини, особливості та наслідки Франкового звернення до художніх систем романтизму, натуралізму, реалізму, імпресіонізму, експресіонізму. Наведено порівняльний аналіз особливостей творчого методу письменника з тенденціями в тогочасному світовому літературному процесі.

Освещено влияние различных литературных направлений, течений и стилей на творчество И.Франко. На основе анализа литературно-критических произведений писателя и его художественного наследия определены причины, особенности и последствия Франкового обращения к художественным системам романтизма, натурализма, реализма, импрессионизма, экспрессионизма. Приведен сравнительный анализ особенностей творческого метода писателя с тенденциями в мировом литературном процессе данного периода.

Проаналізовано закономірності та особливості розвитку української і зарубіжної культури. Висвітлено методологічні засади культури, проблему антропосоціогенезу, сутність культурної еволюції та її відмінність від біологічної, генезис та етапи культурної еволюції. Розглянуто питання розвитку первісної, античної культури, а також культури стародавніх цивілізацій, європейського середньовіччя, Ренесансу, бароко, доби абсолютизму і Просвітництва, романтизму, реалізму, модерну, гуманізму. Визначено періодизацію розвитку української культури, зокрема, стародавньої культури східних слов'ян, періодів Київської Русі, феодальної роздробленості, козацької доби, формування української національної самосвідомості наприкінці XVIII - на початку ХІХ ст. Проаналізовано роль творчості Т.Г.Шевченка у становленні української культури, взаємовідносини особистості і світу в українському експресіонізмі в 1890 - 1910 рр., національно-культурний розвиток у 1920-х рр., українську культуру другої половини ХХ ст., а також за умов зростання національно-культурної ідентичності у сучасний період.

Проанализированы закономерности и особенности развития украинской и зарубежной культуры. Освещены методологические основы культуры, проблема антропосоциогенеза, сущность культурной эволюции и её отличие от биологической, генезис и этапы культурной эволюции. Рассмотрены вопросы развития первобытной, античной культуры, а также культуры древних цивилизаций, европейского средневековья, Ренессанса, барокко, эпохи абсолютизма и Просветительства, романтизма, реализма, модерна, гуманизма. Определена периодизация развития украинской культуры, в частности, древней культуры восточных славян, периодов Киевской Руси, феодальной раздробленности, периода казачества, формирования украинского национального самосознания в конце XVIII - начале ХІХ ст. Проанализированы роль творчества Т.Г.Шевченка в становлении украинской культуры, взаимоотношения личности и мира в украинском экспрессионизме в 1890 - 1910 гг., национально-культурное развитие в 1920-х гг., украинская культура второй половины ХХ ст., а также в условиях роста национально-культурной идентичности в современный период.

Висвітлено досягнення сучасної наукової думки про культуру, як інтегральне, системне явище. Розглянуто розвиток уявлень про її складові, основні концепції, історичну типологію, пізнавальні підходи до її вивчення, а також питання релігії, філософії, моралі, науки. Наведено тлумачення понад 900 термінів, зокрема, елітарної культури, інкультурації, дивертисменту, експресіонізму, супрематизму, сюрреалізму, даосизму, секуляризації, теогонії, плюралізму.

Освещены достижения современной научной мысли о культуре, как интегральном, системном явлении. Рассмотрены развитие представлений о ее составных, основных концепциях, исторической типологии, познавательных подходах к ее изучению, а также вопросы религии, философии, морали, науки. Приведено толкование более 900 терминов, среди которых элитарная культура, инкультурация, дивертисмент, экспрессионизм, супрематизм, сюрреализм, даосизм, секуляризация, теогония, плюрализм.