Рассмотрен принцип разделения власти в теориях Гегеля, Монтескье, Канта, реализация этого принципа в тоталитарных государствах, где он был провозглашен формально, а фактически игнорировался. С точки зрения автора, тоталитаризм есть по сути фактическим воплощением формального разделения ветвей власти.

Проаналізовано судові чинники забезпечення принципу верховенства права. Висвітлено генезис і еволюцію копних судів сільських громад в Україні в історичному аспекті. Визначено етатизм як ідейну основу державно-правового буття. Розкрито юридичні аспекти депутатської недоторканості. Розглянуто питання про дострокове припинення повноважень судді Конституційного Суду України, вдосконалення правового регулювання надання правової допомоги для реалізації права на судовий захист у цивільному процесі. Описано правову природу майна довірчих товариств. Наведено загальну характеристику виконання цивільно-правового зобов'язання третьою особою. Висвітлено специфіку юридичної відповідальності медичних працівників. Визначено місце пенальної політики серед напрямів державної політики у сфері протидії злочинності.

Проанализированы судебные факторы обеспечения принципа верховенства права. Освещены генезис и эволюция копных судов сельских общин в Украине в историческом аспекте. Определен этатизм как идейная основа государственно-правового бытия. Раскрыты юридические аспекты депутатской неприкосновенности. Рассмотрены вопросы о долгосрочном приостановлении полномочий судьи Конституционного Суда Украины, усовершенствования правового регулирования предоставления правовой помощи для реализации права на судебную защиту в гражданском процессе. Описана правовая природа имущества доверительных обществ. Дана общая характеристика выполнения гражданско-правового обязательства третьим лицом. Освещена специфика юридической ответственности медицинских работников. Определено место пенальной политики среди направлений государственной политики в сфере противодействия преступности.

Вперше в вітчизняній історико-філософській літературі здійснено аналіз концепцій держави у французькій соціальній філософії другої половини ХХ ст. Для цього виявлено та досліджено головні концепції держави, що репрезентовані різними школами та напрямами. Виявлені алгоритми дають змогу прогнозувати тенденції розвитку як європейської державності, так і розвиток державності в Україні. На основі комплексного аналізу концепцій французьких філософів був обгрунтований кризовий стан традиційних держав, що демонструють певну тенденцію переходу їх до неполітичних моделей, в яких держава буде осмислювати себе з позиції нової людиновимірної системи, де індивідуальні свободи, природні та громадянські права особистості стануть епіцентром розвитку соціальної організації. Незважаючи на розбіжності етатичних та антиетатичних концепцій, в них проявляється загальна тенденція до осмислення неполітичної держави, що характеризується високим рівнем децентралізації, різноманітністю та складністю структури, що прагне до рівноваги державного контролю та суспільної самодіяльності.

Досліджено теоретико-історичні основи етатистської парадигми державознавства. Окреслено загальні засади взаємодії держави і суспільства. Досліджено проблему ціннності держави. Розкрито поняття, види та особливості сучасної держави. Сформульовано поняття етатизму та етатистської держави, виявлено її ознаки. З'ясовано особливості сучасної етатистської держави. Виявлено єство та особливості статики й динаміки сучасної етатистської держави та запропоновано шляхи корекції можливих недоліків їх функціонування.

Досліджено ліберальну парадигму трансформації політичної системи України на сучасному етапі її розвитку. Проведено аналіз сучасної зарубіжної та вітчизняної історіографії, присвяченої вивченню функцій та структури управлінських систем доби модерну. Виявлено найбільш важливі риси ліберальної моделі облаштування соціальності, таким як: соціальний конструктивізм, економічний індивідуалізм, політична емансипація, помірний етатизм. Згідно до даної моделі, політичне життя сучасних соціумів репрезентується як інтеракція підсистеми кібернетичних інститутів і структур громадянської активності. Проведено порівняльний аналіз алгоритмів функціонування політичних систем країн західної ліберальної демократії та східних пострадянських суспільств. Розглянуто проблему впливу політичного реформування на системні трансформації в Україні. Проаналізовано перспективні заходи, здатні елімінувати структурно-функціональний дисбаланс у політичній системі українського суспільства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.03

Рубрики:

Право і правосвідомість. Правова культура

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано різні деструктивні сили, що розвинулись у новій технологічній культурі. Доведено негативний вплив аксіоцентризму й антропоцентризму на особистість. Стверджено, що антипедагогіка сприяє створенню етатизму і деспотизму.

Проанализированы разные деструктивные силы, развившиеся в новой технологической культуре. Доказано негативное влияние аксиоцентризма и антропоцентризма на личность. Утверждено, что антипедагогика благоприятствует созданию этатизма и деспотизма.

Different destructive forces of new technological culture are analyzed in the paper. The negative influence info such scientific tendencies as acsiocentrism, and antipedagogy is considered. There has been determined that antipedagogy favours the development jf etatism and despotism

Проаналізовано значення поширеного в популярній літературі розуміння сучасної демократії як "влади народу", розглянуто успіх молодої афінської демократії у визвольних війнах проти Перської імперії, розвиток гуманізму, зумовлені винаходом друкування. Моральна природа проблем демократії, критерії оцінювання форми урядування полягають у тому, чи можлива відставка уряду без пролиття крові, а класифікація державних устроїв відповідно до моральних якостей їх правителів, оцінювання влади народом - основні положення критики "залізних законів" історії та розробленої ним моделі "відкритого суспільства". "Ексцес" етатизму - "ексцес" свободи - дві сутності, яким іманентно властиве протиріччя, результатом однобокості розвитку яких може бути, в першому випадку, зловживання свободою а в іншому - зловживання державною владою. Обгрунтовано необхідність існування і обмеження державної влади, а саме: базування держави на верховенстві права, розглянуто дихотомію "міні-держава або патерналістська держава", існування проблеми бюрократії, об'єктивність засобів масової інформації - аспекти окресленої ним теорії нетиранічної держави, існування західних демократій - це безпрецедентний успіх у багатьох галузях.

З огляду на вищесказане, актуальними є міркування К. Поппера щодо уникнення як ідеалізації, так і демонізації реальної демократії, а відвертий і компетентний аналіз проблем та обмежень демократичного ладу підсилює значення фундаментальної ідеї демократії.

Предложен расширенный реферат статьи позднего К. Поппера с рядом комментариев. Центральными оказываются три темы: природа демократии; границы свободы человека в условиях демократического строя и возможность "эксцесса свободы"; приемлемость для реальной демократии противоречивых идей мини-государства ипатерналистского государства.

Розглянуто та теоретично обгрунтовано поняття "національні цінності" (НЦ) на основі аналізу сучасних наукових досліджень змісту, структури НЦ, що базується на трьох основних чинниках: конституційного положення про націю як етнополітичного незалежногодержавного утворення, системного підходу, особистісно зорієнтованого підходу. Наголошено на значенні морально-духовних цінностей, як базисної основи особистісної й національної систем цінностей та визначено НЦ як систему позитивних утворень значущості, що виявляється у сфері суб'єкт-об'єктних відношень, усвідомлюється етнополітичною спільнотою як складне надетносне поєднання уявлень, понять, ідеалів, стереотипів мислення і поведінки.

Рассмотрено и теоретически обосновано понятие "национальные ценности" (НЦ) на основе анализа современных научных исследований содержания, структуры НЦ, базирующейся на трех основных факторах: этнополитическое независимое государственное образование, системный подход, личностно ориентированный подход. Подчеркнуто значение морально-духовных ценностей, как базисной основы личностной и национальной систем ценностей и определены НЦ как система позитивных образований значимости, что проявляется в сфере субъект-объектных отношений, осознается этнополитическим сообществом как сложное надетносное сочетание представлений, понятий, идеалов, стереотипов мышления и поведения.

The "national values" and the their content structure and the peculiarities of the pupilТs personality formation have been theoretical argumentated.

Досліджено теоретико-історичні засади етатистської парадигми державознавства. Окреслено основи взаємодії держави та суспільства. Обгрунтовано визначну цінність держави. Розкрито поняття, види й особливості сучасної держави. Сформульовано поняття етатизму й етатистської держави. Виявлено суть класичної етатистської держави та сутність, особливості статики й динаміки й основні засади ефективності функціонування сучасної етатистської держави.

Систематизовано наукові підходи та концептуальні погляди вітчизняних і зарубіжних дослідників з питань взаємодії політичної та освітньої систем суспільства, конструювання їх збалансованих (асиметричних) співвідношень з відповідними практичними результатами. Розкрито сутність освітнього ресурсу влади, його місце серед інших владних ресурсів та механізми практичної об'єктивації у вигляді освітньої політики, запропонованої державою. Показано цивілізаційні формати владно-освітньої взаємодії, інституційні та функціональні наслідки використання владарюючим суб'єктом освітнього ресурсу. Доведено існування владно-освітнього дуумвірату, який, залежно від конкретно-історичних обставин розвитку політичної системи, виступає продуцентом інституційних форм, соціальних структур, ціннісних інтерпретацій, що є визначальними для життєдіяльності влади та залежного від неї соціального середовища. Розкрито складність владно-освітнього діалогу в незалежній Україні, що пояснюється невідповідністю політичних процесів західним демократичним стандартам, надмірним етатизмом освітніх процесів, поступовим руйнуванням освітнього спадку попередньої держави, недостатньо доповненим сучасними освітніми накопиченнями.

Проаналізовано аксіологічні підвалини соборної та етатистської парадигм із позицій їх гармонізації у межах ціннісної моделі візантизму. Окреслено ідеологічні загрози та ризики підпорядкування ідеї соборності етатистським проектам. Ретроспективний аналіз становлення й трансформації соборної та етатистської парадигм ідеології візантизму свідчить про поступове підпорядкування цінностей соборності ідеологічним завданням етатизму. За таких умов стала можливою ситуація, коли не спільноти людей - етнічні, політичні, конфесійні та інші - утворювалися самоцінними людськими індивідуальностями, а, навпаки, один із класів таких спільнот ставав стосовно до людини вищою метафізичною реальністю. Зокрема, за умов етноцентричної трансформації соборної ідеї народ (принаймні, в російській традиції) став носієм національно-державної ідеї, яка була центральним фактом його самосвідомості. Захист цієї "надособистісної" ідеї призвів до культивування антиперсоналістичних та етноцентричних (етатистських) настроїв суспільства. У такий спосіб у російському православії відбулося нівелювання автентичного, справжнього сенсу соборності та "духу" православ'я загалом.

Висвітлено аксіологічні підвалини етатизму в світлі ідей християнського універсалізму та православного патріотизму. Окреслено догматичні та політичні перспективи цієї ідеології. Виникнення православного етатизму стало наслідком руйнування ідеї християнського універсалізму, що грунтувався на римській ідеї священної держави, об'єднаної єдиним Богом, єдиними цінностями та єдиною метою. Наслідком культивації ідей етатизму в суспільному житті виступає монополізація церквою духовного життя соціуму, коли церква проголошує себе центром соціального життя та вихователем нації, єдиним носієм духовної традиції народу й істинних цінностей, захисником істинної віри. Найбільш загрозливим виявом етатистської ідеології є те, що, обгрунтовуючи доктрини "збирання земель", "захисту єдиновірців", "захисту істинної віри", вона, насправді виступає приводом для зовнішньої експансії, а відтак служить інструментарієм для досягнення політичних цілей.

Проведено дослідження передумов ідеології фашизму, які склалися у соціальній філософії Німеччини у другій половині XIX - першій половині XX ст. Розглянуто ключові положення екзистенційної етики закинутості в світ у контексті конституювання німецької соціальної онтології, визначено тематику історії й історичності як темпоральних модусів соціальної онтології. З'ясовано характер взаємозв'язку неоміфології фашизму з класичним німецько-скандинавським міфом. Розкрито технологію критичного аналізу техніцизму в рефлексії проблематики тотальної мобілізації соціуму, а також проблеми політики та потестарної держави в соціальній філософії Німеччини в другій половині XIX - першій половині XX ст. Досліджено соціальну неоангропологію фашизму в конституюванні міфології надлюдини. Проаналізовано витоки, ключові ідеї соціальної етнології фашизму та розкрито особливості ідентифікації сутності та змісту суспільства й держави у фашистському етатизмі.

Результати дослідження проблем аграрного сектору України переконують, що наразі його реформування не може вважатися завершеним, оскільки в багатьох випадках воно здійснювалося за принципом "крок уперед, два назад", тоді як вирішення проблеми розвитку економіки України, в тому числі й аграрного сектору, неможливе без його справжнього, а не імітованого, реформування. Проте експеримент із збереження непорушності етатизму і дозованого допуску принципу "laissez faire" призвів до масової появи агрохолдингів, що в останні роки стало головною тенденцією в сільському господарстві України і унеможливлює гармонійний розвиток аграрного сектору, оскільки основна мета діяльності таких структур - максимізація прибутку - досягається винятково завдяки спеціалізації на виробництві найбільш комерційних видів продукції і призводить до виснаження його ресурсів (зосередження на виробництві зернових і зернобобових, насіння соняшнику, цукрових буряків зумовлює деградацію земельних угідь, насамперед, через їхню надмірну хімічну інтоксикацію; також не збільшується поголів'я великої рогатої худоби в сільгосппідприємствах). Тривалий період марних спроб поєднати етатизм і "laissez faire" в аграрному секторі врешті-решт переконливо довів, що вихід із затяжного кризового стану може бути тільки тоді, коли заходи, спрямовані на забезпечення його розвитку, вписуватимуться в ринкові принципи фінансово-економічного регулювання, що вимагає перегляду податкової та кредитної політики, оскільки за нинішніх обставин Україна може розраховувати лише на власні сили, і сподівання на альтруїстичну безповоротну допомогу є примарними. У цьому плані пріоритет у першу чергу належить забезпеченню збалансованості рослинництва й тваринництва, чому мають бути підпорядковані всі програми стимулювання розвитку аграрного сектору.

Висвітлено принципи внутрішньополітичних трансформацій країн Латинської Америки під впливом зовнішньоінтеграційних чинників. Доведено, що трансформаційні процеси у країнах Латинської Америки - це довготривалий нелінійний процес перетворення всіх систем суспільно-політичного життя, який не завжди призводить до глибоких змін, проте є необхідним етапом для консолідації демократії. Розгляд трансформаційних процесів у цьому регіоні був зосереджений на країнах-учасницях найвпливовішого у цьому регіоні інтеграційного об'єднання МЕРКОСУР (Аргентина, Бразилія, Уругвай, Парагвай, Венесуела). Виокремлено такі принципи внутрішньополітичних трансформацій країн-учасниць МЕРКОСУР: етатизм, наступництво, популізм, "лівизна", антиамериканізм, "девелопменталізм", які між собою тісно корелюють. Досліджено механізми політичної соціалізації країн-учасниць МЕРКОСУР, серед яких виокремлено дифузію ліберальних стандартів та інституційних норм, формування середнього класу, створення єдиних політичних та економічних інституцій, які носять рекомендаційний характер, однак в майбутньому наділені великими перспективами.

Розглянуто актуальні проблеми розвитку економіки України. Охарактеризовано основні фактори підвищення конкурентоспроможності економіки - інноваційно-інвестиційна модель, принципи економічного етатизму, державна промислова політика.

Рассмотрены актуальные проблемы развития экономики Украины. Охарактеризованы основные факторы повышения конкурентоспособности экономики - инновационно-инвестиционная модель, принципы экономического етатизма, государственная промышленная политика.

The actual problems of development of Ukraine from the positions of geopolitics and geo-economics were considered. The new approaches for research and working out of speeding-up of social - economic progress were substantiated. The principal factor iseconomic ethatism principal application. Innovatively - investment model of the economy development.

Розглянуто актуальні проблеми соціально-економічного розвитку України. Охарактеризовано принципи і підходи для формування нової парадигми, прискорення соціально-економічного прогресу країни. Головними факторами виступають принципи економічного етатизму, інноваційно-інвестиційна модель розвитку економіки.

Рассмотрены актуальные проблемы социально-экономического развития Украины. Охарактеризованы принципы и подходы для формирования новой модели ускорения социально-экономического прогресса. Главными факторами выступают принципы экономического этатизма, инновационно-инвестиционная модель развития экономики.

The actual problems of social economic development of Ukraine from the positions of geopolitics and geo-economics were considered. The new approaches for research and working out of the paradigm of speeding-up of social - economic progress were substantiated. The principal factor is economic ethatism principal application. Innovatively - investment model of the economy development.

Розглянуто актуальні проблеми соціально-економічного розвитку України. Охарактеризовано принципи і підходи для формування нової парадигми прискорення соціально-економічного прогресу країни, в якому головним фактором є принцип економічного етатизму.

Рассмотрены актуальные проблемы социально-экономического развития Украины. Охарактеризованы принципы и подходы для формирования новой парадигмы ускорения социально-экономического прогресса страны, в котором главным фактором выступает принцип экономического этатизма.

The actual problems of social economic development of Ukraine from the positions of geopolitics and geoeconomics were considered. The new approaches for research and working out of the paradigm of speeding-up of social - economic progress were substantiated. The principal factor is economic etatism principal application.

Розглянуто природно-ресурсний та соціокультурний потенціали формування конкурентних стратегій інтеграції України у глобальну економіку. Акцентовано увагу на суперечностях впливу факторів природного середовища, до яких віднесено багатство природних ресурсів та серединність розташування, які одночасно створюють можливості та формують виклики розбудові незалежної економіки, зокрема, зумовлюють амбівалентність соціальних орієнтацій цінностей, властивих національній культурі господарювання та формування феномену "ресурсного прокляття", перепони отриманню міжнародних конкурентних переваг за рахунок впровадження сучасних технологій. Розглянуто вплив цінностей на формування конкурентних стратегій. На прикладі використання результатів дослідження дистанції соціальної довіри українців у рамках World Values Survey (хвиля 2010 - 2014 рр.) показано витоки проблеми розбудови ефективної моделі капіталістичного устрою на основі цінностей, що одночасно заперечують як індивідуальну ініціативу, так і форми соціальної взаємодії, що виходять за рамки близького оточення. Тим самим обмежуються можливості становлення моделей корпорації як обієднання капіталів (держави англосаксонської моделі) або індивідів (країни Північної та Центральної Європи (ПЦЄ)). Водночас півторасторічний досвід економічної модернізації заперечує традиційні цінності взаємної відповідальності власника та найманого працівника, на яких побудовано патріархальні корпорації країн Південно-Східної Азії (ПСА). Показано, що така ситуація зумовлює відмінність сформованої моделі взаємодії корпорації та держави від моделей мінімізації етатизму чи його допущення (країни англосаксонської моделі та ПЦЄ) або уявлення про державу як про велику корпорацію (країни ПСА) та формування олігархічно-кланової структури, спрямованої на отримання рентних доходів за рахунок експлуатації ресурсів держави. Наголошено на необхідності врахування вимог підтримки компліментарності елементів національної культури господарювання і інституціональної структури економічної моделі, що формується. Розглянуто інструменти інституційних трансформацій, які можуть бути використані в процесі формування конкурентних стратегій України (інституційний бріколадж (bricolage), рекомбінація, нашарування (layering), реінтерпретація (translation), зміщення (displacement), трансплантація (transplantation), вирощування).