Представлено основні Web-сторінки Internet-вузла Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, на якому встановлено електронні інформаційні ресурси загальним обсягом 1 GB. Наведено довідкову інформацію про Бібліотеку (загальні відомості, історія, структура, будівля, фонди, пошуковий апарат, читальні зали, публікації, режим роботи, телефони), що була підготовлена співробітниками ряду підрозділів для Web-вузла. Висвітлено дані про структуру та обсяг бібліографічних, реферативних і повнотекстових баз даних Бібліотеки за станом на кінець 1999 р. Розглянуто приклади інформаційного пошуку в електронному каталозі, базі даних "Реферати наукових видань України" та повнотекстовому банку авторефератів дисертацій. Представлено аркуші Львівського "Апостола" (1574 р.), он-лайнову версію і CD-ROM-копію якого створено у 1999 р., а також підбірку електронних матеріалів для бібліотекарів, важливим елементом якої є зібрання нормативних актів України у галузі бібліотечної справи та суміжних галузях. Зроблено посилання на бібліотечно-орієнтовані ресурси Internet (Web-сервери національних бібліотек та українських книгозбірень, колекції електронних книг і текстів, он-лайнові журнали та газети, пошукові сервери Internet). Розкрито ключові положення започаткованого проекту "Національна електронна бібліотека" (мета та завдання проекту, технологія створення, напрями й організація робіт, учасники проекту, отримані результати), запропоновано форми подання документів до електронної бібліотеки.

Розглянуто специфіку та типологічні риси жанрової системи лірики ХХ ст. у ракурсі застосування категорії особистості як жанроутворювального фактора. Визначено своєрідність та еволюцію жанрової системи ліричних творів Анни Ахматової. Висвітлено жанрово-стилістичні особливості української повісті 1960 - 80-х років. Розкрито семантику епітетарних словосполучень у поезіях О.С.Пушкіна. Викладено деякі сучасні тенденції побутування фольклорних жанрів на Дніпропетровщині.

Розглянуто питання формування діа- та монологічної компетентності в українській мові у дошкільників з російськомовним типом спілкування, сприймання та розуміння дітьми змісту художніх творів, диференціації та індивідуалізації навчально-виховного процесу в дошкільному закладі. Висвітлено психологічні особливості використання музичного матеріалу в навчанні дітей дошкільного віку, актуальні аспекти особистісної підготовки майбутніх психологів, педагогічні основи модульного навчання у вузі.

Досліджено історію та культуру Феодосії середини VI ст. до н. е. - IV ст. н. е. з залученням творів античних авторів, написів, пам'яток нумізматики, археології. Детально описано знайдені під час археологічних розкопок пам'ятки високої якості - кам'яну скульптуру, теракоти, посуд, ювелірні вироби, архітектурні фрагменти. Висвітлено історію створення Феодосійського музею старожитностей (краєзнавчого), формування його колекції. Вперше введено в науковий обіг раніше неопубліковані архівні документи та матеріали з фондів музеїв Криму.

Автор осмислює літературний твір як феноменалізацію креативного архетипу та архетипу Світової Гори, а також показує структурну спільність сакральних споруд та творів літератури.

На основі ретельного і всебічного вивчення автографів А.Кос-Анатольського вперше оприлюднена вся його творча спадщина з домашнього архіву. Подано систематичний анотований опис музичних творів композитора. Вміщено усі, незалежно від форми та змісту, нотні і ненотні матеріали: автографи нот, поетичних текстів, друки, копії, листи, нотатки, тексти сценаріїв та інші документи, які зберігаються у домашньому архіві композитора. Показано різні етапи праці А.Кос-Анатольського над творами. Опис кожного автографу містить назву твору (подану згідно з автографом), формат рукопису і кількість заповнених нотним чи поетичним текстом сторінок. Усі рукописні матеріали згруповано за назвами творів і систематизовано за видами і жанрами рукописів.

Розглянуто проблеми режисури екранних творів. Досліджено монтажну техніку та естетику сюжетотворення, принципи звуко-зорового монтажу, а також взаємозв'язок між музикою і зображенням.

Розглянуто проблеми режисури екранних творів, рушійні сили та специфічні ознаки архітектоніки фільмів, тобто ті режисерсько-методичні засади, внаслідок використання яких формуються особливості їх структури. Досліджено специфічну природу цілісності кінематографічного твору, природу та межі епічного, драматичного, ліричного, гносеологічну динаміку їх освоєння, а також методологічні засади формування типологічно різнорідних фільмів.

На підставі детального вивчення листів Ф.Кафки до батька зроблено висновок, що стосунки з батьком ілюструють ставлення Кафки до трансцедентної сили та власного письменництва. Розкрито трагічність внутрішнього діалогу та неможливість для творця "зняти" даний конфлікт з залученням до інтерпретації праць З.Фрейда, Е.Фромма, Е.Канетті, Ж.Батая, М.Бланшо, творів, щоденників і листів Кафки.

Містяться статті українських та закордонних дослідників, у яких на підставі нововиявлених архівних матеріалів, картографічних творів, аналізу літератури про Г.Боплана розкривається творча біографія відомого французького військового інженера та картографа, значення його творчості для вивчення історії України XVII ст., зокрема, історії картографії України. Вперше публікується документ про перебування Боплана в Галичині, факсиміле його праці "Принципи військової геометрії" з перекладом на українську мову, покажчик назв об'єктів, зафіксованих на Спеціальній карті України та ідентифікованих на підставі сучасної топографічної карти нашої держави, представлена бібліографічна Бопланіана.

Викладені історико-літературні відомості про критичні джерела, що передбачені програмою з української літератури для середньої школи. Вчителям пропонуються методичні рекомендації по їх використанню у процесі аналізу художніх творів, вивчення творчості письменника. Розглянуті різні форми роботи з критичними джерелами на уроці і в позаурочний час відповідно вимог першого і третього варіантів Програми з української літератури.

Викладено поради щодо вивчення художніх творів О.Кобилянської та розроблено уроки з вивчення кожного твору. Значну увагу приділено зразку тематичної діагностики рівня навченості учнів та словнику малозрозумілих слів, значення яких пояснюються за допомогою відповідників із сучасної української літературної мови.

Наведено загальні відомості з питань методики викладання української літератури в школі, запропоновано шляхи її розвитку. Розглянуто форми, методи та методичні прийоми викладання літератури, зокрема, метод лекції, бесіди, самостійної роботи та ін. Висвітлено особливості уроку як основної форми вивчення літератури, показано його структуру та методику, наведено класифікацію типів уроків. Викладено методологічні й методичні питання роботи з текстом, охарактеризовано особливості вивчення окремих тем і розділів програмового матеріалу. Аналізуються питання розвитку зв'язного мовлення учнів та система творчих робіт з літератури, а також пропонується методика вивчення творів різних жанрів (фольклорних, епічних, ліричних, драматичних, літературно-критичних статей).

Представлено систему визначення якості роботи в бібліотеках та інформаційних службах за допомогою таких видів показників, як: порівняльні, рівня послуг та якості виконання певних процесів бібліотечної діяльності, комплектування, організації та формування фондів тощо. Обгрунтовано необхідність вимірювання якості роботи, запровадження системи показників якості, збирання й аналізування даних. Особливу увагу приділено характеристиці бібліотеки як фізичної системи, джерела для зібрання матеріалів, інформаційної брами.

Досліджено проблему використання письменниками власних назв - "говірливих" імен, з метою створення гумористичного ефекту. У художній літературі, особливо в гумористичній, широко використовуються "говірливі" імена, виражену структуру яких розкрити дуже легко. Імена багатьох героїв творів англійських і американських письменників виконали визначене змістове навантаження, семантизувалися і стали втіленням визначених якостей та особливостей персонажу. "Говірливі імена" висвітлено як виразні засоби реалізації прагматичної заданості на гумористичний ефект.

У покажчику, присвяченому життєвому та творчому шляху відомого київського мистецтвознавця В.П.Підгори, вміщено дані про творчий доробок вченого , якийскладає понад 400 наукових і науково-публіцистичних, поетичних і перекладацьких творів - альбомів, каталогів, буклетів, календарів, есе, статей, віршів, перекладів поезій та інших робіт, що розкривають розмаїття мистецького й архітектурного сьогодення та минулого України, духовне життя самого автора, подано перелік публікацій про нього.

Висвітлено актуальні проблеми сучасної літературної англійської, української та російської мов. Детально проаналізовано лінгвоестетичні параметри ідеографічних синонімів у поетичній тканині творів І.Муратова. Досліджено окремі аспекти творчості І.Франка, М.Яцківа, Л.Костенко та М.Стельмаха.

Включена бібліографія гоголівської бібліографії, або бібліографія другого ступеня, що виходила друком російською та українською мовами за період 1853-1997 рр., насамперед, персональні покажчики і семінарії, каталоги виставок, описи архівних джерел, огляди видань творів Гоголя та гоголезнавчої літератури. Представлені покажчики та списки перекладів творів Гоголя та літератури про нього мовами народів світу, праці, що подають відомості про рецепцію творчості Гоголя літературами різних країн і народів. Враховано також іконо- і фільмографічні матеріали, що виходили окремо, чи з'являлися на сторінках книг та періодичних видань. Приділено увагу бібліографічним та пристатейним спискам, різноманітним посиланням у тексті статей чи підрядкових примітках на гоголівську бібліографію за умови, що вона суттєва. Більшість описів видань у покажчику супроводжуються анотаціями, які визначають характер видання, розкривають його зміст, інформують про обсяг, хронологічні рамки, спосіб розміщення матеріалу, наявність допоміжних покажчиків тощо. Наведено "Довідки про авторів" та "Іменний покажчик", складений за зведеним російсько-українським алфавітом.

Представлено понад 450 грецьких рукописів IV - XX ст. з колекцій Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, Національного історико-культурного заповідника "Києво-Печерська лавра" та Центрального державного історичного архіву України в Києві.

Розглянуто основні етапи розвитку літератур Близького та Далекого Сходу, розкрито особливості композиції, художніх засобів східних творів. Висвітлено особливості єгипетської, індійської, китайської, корейської, японської, грецької та шумеро-аккадської міфології, поетики індійських та арабських казок, архаїчних та класичних епосів. Викладено принципи вивчення священних книг народів Сходу: Веди, Авести, Старого та Нового Заповіту, Корану, Лунь юй. Охарактеризовано перську, китайську, японську та арабську літератури.