Наведено відомості про діяльність відомого українського науковця, члена-кореспондента Національної академії наук України, доктора економічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, вченого-економіста в сфері проблем методології, методики та організації і розвитку національної економіки, її регіональних аспектів, фондового ринку країни та розбудови первинного і вторинного ринку цінних паперів В.С. Загорського. Подано бібліографію наукових, навчально-методичних і довідкових праць вченого.

Даны сведения о деятельности известного украинского учёного, члена-корреспондента Национальной академии наук Украины, доктора экономических наук, профессора, заслуженного деятеля науки и техники Украины, учёного-экономиста в сфере проблем методологии, методики, организации и развития национальной экономики, её региональных аспектов, фондового рынка страны, развития первичного и вторичного рынка ценных бумаг В.С. Загорского. Представлена библиография научных, учебно-методических и справочных трудов учёного.

Наведено творчі біографії співаків, яких доля закинула на чужину. Подано відомості про гастрольні виступи співаків, передусім Ч закордонні. Окремо вказано на педагогічну діяльність митців. Вміщено інформацію про грамофонні записи співака, якщо вони існують, зроблено акцент на українському репертуарі, особливо рідкісному. Висвітлено інформацію про таких співаків, як В. М. Авдєєв, І. М. Бала, С. П. Вах, О. А. Гвоздецька, О. А. Дмитраш, І. Т. Екземплярсьий, М. П. Єгорова, М. О. Загорська, В. С. Клопотовська, В. А. Лемінська, А. Ю. Мокренко, Л. А. Новський, В. В. Опенько, О. С. Плетенко, М. І. Тимченко та багатьох інших. До видання увійшло понад 1 600 статей Ч творчих біографій співаків, в контексті яких висвітлено історію вокального мистецтва в Україні від часів Київської Русі до наших днів.

Проаналізовано найважливіші функції, які виконували полонізми в сімейному мовленні україномовної особистості - жительки м. Летичева Хмельницької області України, польки за національністю Бацевич (Загорської) Б. О. (1922 - 2007). Спостереження свідчать, що в більшості випадків полонізми виконували не стільки номінативну функцію позначення відповідних реалій (хоча й така функція була притаманна невеликій кількості слів і виразів), скільки комунікативно-стилістичну функцію вживання цих мовних засобів як екзотизмів з метою створення розкутої атмосфери та жартівливої тональності у сімейному спілкуванні.

Актуальність теми дослідження полягає в необхідності дослідження наукового фундаментального підгрунтя для становлення та розвитку інституціоналізму на впровадження його основ в сучасний регіоналізм в Україні. Для удосконалення інституційної структури економіки регіонів необхідним є здійснення аналізу фундаментальних основ інституціоналізму в регіональній економіці. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасні дослідження базуються на працях видатних зарубіжних вчених, як Т. Веблен, К. Ейрс, Д. Норт, Дж. Ходжсон, Дж. Серл, Г. Спенсер, К. Менгера та вітчизняних О. Амоши, Б. Буркинського, М. Бутка, С. Вовканича, В. Геєця, Б. Данилишина, М. Долішнього, В. Загорського, Е. Лібанової, І. Манцурова, М. Максимчука, А. Олейник, П. Саблука, В. Сіденка, А. Чухна. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Аналіз ключових теоретичних питань формування категоріального апарату інституціоналізму довів необхідність окреслення його оновних дефініцій через призму децентралізаційнихчинників, які відбуваються в Україні та не були акцентовані донині. Здійснити характеристику основних теоретичних аспектів розвитку інституціоналізму та його вплив на розвиток продуктивних сил в Україні. Основні децентралізаційні зміни, які відбуваються в нашому суспільстві довели, важливу роль громади у реалізації можливостй людського потенціалу, але є потреба у реалізації розвитку інституту державно-приватного партнерства, розвитку інститутів громадянського суспільства, релігійних осередків, удосконалювати вектори взаємодії та заохочувати соціальну відповідальність бізнесу. Висновки: інституціональне середовище не є ідеальним середовищем, проте національна економіка має прагнути до формування інституціональної основи, яка б сприяла покращенню умов функціонування її суб'єктів. Розвиток економіки перебуває у взаємозалежності з формуванням інституційної основи економіки, її комплементарних інститутів.