Висвітлено актуальні проблеми лексичної, реченнєвої та текстової семантики, пов'язані з лінгвістичними та стилістичними особливостями функціонування слова, словосполучення, речення та тексту. Відображено семантичні особливості запитань у тестах-інтерв'ю сучасної англомовної преси. Досліджено іспанське мовлення в діалогічному стандарті. Наведено типи граматичних трансформацій у разі послідовного перекладу текстів доповідей з науково-технічної тематики. Визначено структурно-семантичні параметри абсолютної дієприкметникової конструкції у середньоанглійській мові. Розкрито семантичні та прагматичні особливості функціонування особових прономінативів у сучасних іспаномовних текстах. Зроблено оглядовий аналіз загальних тенденцій процесу словоскладення на території країн Латинської Америки. Проаналізовано структуру та семантику номінальних композитів у португальській мові. Описано специфіку комунікативної ситуації мовленнєвого акту доповідей у Парламентській Асамблеї Ради Європи. Вивчено стилістику художнього антропонімікону Павла Загребельного.

Розглянуто звукову організацію поетичної мови І.Дніпровського, художню специфіку фронтової лірики Є.Фоміна, лексико-стилістичні особливості поезії О.Теліги. Значну увагу приділено структурним компонентам термінолексики, жанровій специфіці п'єси М.Старицького "Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці", особливостям ідіостилю М.Вінграновського, а також структурно-семантичній характеристиці лексики іншомовного походження у романі П.Загребельного "Євпраксія".

Проаналізовано зв'язок інноваційної педагогічної термінології з терміносистемами інших наук, питальні речення в українській мові, явище енантіосемії у сучасній українській літературній мові. Розглянуто семантичну структуру метафор у художньому мовленні П.Загребельного, мовотворчість Л.Костенко, іншомовні слова з експресивним значенням у поезії Є.П.Гуцала, дієслова "звучання" у прозових творах М.Коцюбинського, мовні засоби експресії у сатиричних і гумористичних віршах А.А.Бортняка, способи вираження порівнянь у поетичному мовленні Т.Г.Шевченка. Охарактеризовано суспільно-політичну лексику іншомовного походження у сучасних періодичних виданнях України, трансформацію фразеологізмів у прозі 90-х рр. XX ст. тощо.

Розглянуто питання семантики та динаміки фразеологічних одиниць, діалектної фразеології. Розкрито прагматичний зміст фразеологічних одиниць у мемуарному тексті Є.Чикаленка "Спогади", висвітлено питання їх функціонування в сучасному публіцистичному тексті, динаміку індивідуального стилю та особливості художньо-естетичної актуалізації фразеологічних одиниць у романі П.Загребельного "Юлія, або запрошення до самовбивства". Описано стилістичні функції та різновиди фразеологічних метафор, структурно-семантичні особливості та моделі творення предикативних фразеологічних емотивів в українській, російській та англійській мовах, логіко-семантичну типологію фразеологізмів з соматичним компонентом в іспанській, українській та російській мовах. Проаналізовано розвиток та динаміку фразеологічної системи німецької мови. Наведено стилістичну характеристику фразеологізмів у мові основних галузей сучасного права України.

Рассмотрены вопросы семантики и динамики фразеологических единиц, диалектной фразеологии. Раскрыто прагматическое содержание фразеологических единиц в мемуарном тексте Е.Чикаленко "Воспоминания", освещены вопросы их функционирования в современном публицистическом тексте, динамика индивидуального стиля и особенности художественно-эстетической актуализации фразеологических единиц в романе П.Загребельного "Юлия, или приглашение к самоубийству". Описаны стилистические функции и разновидности фразеологических метафор, структурно-семантические особенности и модели создания предикативных фразеологических эмотивов в украинском, русском и английском языках, логико-семантическая типология фразеологизмов с соматическим компонентом в испанском, украинском и русском языках. Проанализированы развитие и динамика фразеологической системы немецкого языка. Приведена стилистическая характеристика фразеологизмов языка основных отраслей современного права Украины.

Висвітлено психологічні аспекти утворення персоніфікованих образів у давньоукраїнських п'єсах XVII ст. Наведено семантико-стилістичний аналіз лексем у ранній поезії Т.Г.Шевченка. Розглянуто питання лінгвокультурологічного осмислення просторового компонента національно-мовної картини світу українців у ранніх творах українського письменника В.Стуса, а також питання еволюції часо-просторової організації в історичному романі "Євпраксія" письменника П.Загребельного. Розкрито специфіку символіки міфу у романі "Дім на горі" українського письменника В.Шевчука, жанрову специфіку твору "Майстер і Маргарита" російського письменника М.Булгакова.

Освещены психологические аспекты образования персонифицированных образов в древнеукраинских пьесах XVII ст. Приведен семантико-стилистический анализ лексем в ранней поэзии Т.Г.Шевченка. Рассмотрены вопросы лингвокультурологического осмысления пространственного компонента национально-языковой речи украинцев в ранних произведениях украинского писателя В.Стуса, а также вопросы эволюции временно-пространственной организации в историческом романе "Евпраксия" писателя П.Загребельного. Изучены специфика символики мифа в романе "Дом на горе" украинского писателя В.Шевчука, жанровая специфика "Мастера и Маргариты" русского писателя М.Булгакова.

Розглянуто особливості внутрішнього монологу в модерній українській та російській літературі кінця XIX - початку XX ст. Проаналізовано народнопісенну символіку, обгрунтовано національну ідентичність літератури, наведено універсальні міфопоетичні схеми в українському обряді коляди, досліджено характерні риси історичних оповідань в українській літературі перших десятиліть XX ст., висвітлено компаративістичний аспект перекладознавства. Всебічно охарактеризовано творчу спадщину видатних українських і зарубіжних письменників, зокрема, Л.Українки, В.Стефаника, М.Павличка, М.Коцюбинського, М.Волошина, В.Винниченка, Є.Маланюка, П.Загребельного, В.Шевчука та Д.Мережковського.

Проаналізовано своєрідність розвитку української філософської поезії ХХ ст., контекстуальну спорідненість материкової та діаспорної літератур. Описано особливості образної системи прози одеського письменника-шістдесятника Б.Нечерди у його романах "Квадро" та "Смерть кур'єра", поетику кольору у розкритті характеру Роксолани в романах письмеників П.Загребельного та О.Назарука. Розглянуто фольклорні домінанти як чинник проявів національної ідентичності в поезії Т.Осьмачки, питання про символіку роману "За ширмою" письменника Б.Антоненка-Давидовича. Висвітлено особливості створення моделі світу в прозі письменника Г.Тютюнника, жанрову специфіку сонетів поетеси Е.Андієвської.

Проанализированы своеобразие развития украинской философской поэзии ХХ ст., контекстуальная родственность материковой и диаспорной литератур. Описаны особенности образной системы прозы одесского писателя-шестидесятника Б.Нечерды в его романах "Квадро" и "Смерть курьера", поэтика цвета в раскрытии характера Роксоланы в романах писателей П.Загребельного и О.Назарука. Рассмотрены фольклорные доминанты как фактор проявлений национальной идентичности в поэзии поэта Т.Осьмачки, вопрос о символике романа "За ширмой" писателя Б.Антоненка-Давидовича. Освещены особенности создания модели мира в прозе писателя Г.Тютюнныка, жанровая специфика сонетов поэтессы Э.Андиевской.

Описано поетику жанрового різновиду історичного оповідання-казки, духовних перехресть у ліриці поетеси Л.Костенко, художні функції антитези в драматичній поемі поетеси "Сніг у Флоренції". Розглянуто побратимство як визначальний мотив зображення українського козацтва в історичній прозі письменнника Ю.Мушкетика, індивідуальну модель історії у романі П.Загребельного "Тисячолітній Миколай". Висвітлено питання соціально-психологічного протиставлення села і міста як форми вияву авторського світовідчуття в новелах М.Хвильового.

Описана поэтика жанровой разновидности исторического рассказа-сказки, духовных исканий в лирике поэтессы Л.Костенко, художественные функции антитезы в драматической поэме поэтессы "Снег во Флоренции". Рассмотрены братство как определяющий мотив изображения украинского казачества в исторической прозе писателя Ю.Мушкетика, индивидуальная модель истории в романе писателя П.Загребельного "Тысячелетний Николай". Освещены вопросы социально-психологического противопоставления деревни и города как формы проявления авторского мироощущения в новеллах писателя Н.Хвылевого.

На матеріалі прози А.Дімарова проаналізовано особливості авторської сублімації, поетику лірики історіософського циклу М.Руденка. Розглянуто феномен матеріалізації часового континууму в художньому просторі історичного роману П.Загребельного "Євпраксія", а також матроклінний феномен у постколоніальній свідомості за драмами Л.Розумовської "Медея" та Ю.Тарнавського "Не Медея". Висвітлено основні проблеми стилістичного словоскладання, а також функцію фразеологізмів у газетній німецькій публіцистиці.

На материале прозы А.Димарова проанализированы особенности авторской сублимации, а также поэтика лирики историософского цикла М.Руденко. Рассмотрены феномен материализации временного континуума в художественном пространстве исторического романа П.Загребельного "Евпраксия", а также матроклинный феномен в постколониальном сознании на основе драм Л.Разумовского "Медея" и Ю.Тарнавского "Не Медея". Освещены основные проблемы стилистического словосложения, а также функция фразеологизмов в газетной немецкой публицистике.

Проаналізовано внесок українських учених у вивчення азербайджанської культури. Розглянуто питання про участь азербайджанців у національно-визвольному русі українського народу, а також особливості цитування тюрських поетів і філософів у романі П.Загребельного "Роксолана". Розкрито деякі аспекти співробітництва України та Азербайджану як стратегічних партнерів.

Проанализирован вклад украинских ученых в проблему изучения азербайджанской культуры. Рассмотрены вопросы участия азербайджанцев в национально-освободительном движении украинского народа, а также особенности цитирования тюрских поэтов и философов в романе П.Загребельного "Роксолана". Раскрыты некоторые аспекты сотрудничества Украины и Азербайджана как стратегических партнеров.

Розглянуто питання літературознавства та мовознавства. Висвітлено концепцію людини у романі П.Загребельного "Я, Богдан". Наведено класифікацію східнослов'янських мов та наріч у галицькому мовознавстві другої половини ХІХ ст. Проаналізовано паралінгвістичні фразеологізми та сексуалізми в українській мові.

Рассмотрены вопросы литературоведения и языковедения. Освещена концепция человека в романе П.Загребельного "Я, Богдан". Приведена классификация восточнославянских языков и наречий в галицком языковедении второй половины ХІХ ст. Проанализированы паралингвистические фразеологизмы и сексуализмы в украинском языке.

Розглянуто художні трансформації "Філософії серця" у творчості Є.Плужника, форми одухотворення монолітичного мовлення дійових осіб драматургії Г.Квітки-Основ'яненка. Висвітлено особливості моделювання образу головної героїні в романі П.Загребельного "Євпраксія", внутрішнього світу митця за романом С.Процюка "Жертвопринесення". Викладено питання використання традиційних концепцій і підходів у регіональній рекламі на матеріалі сучасних харківських рекламних видань. Показано роль екологічної журналістики в процесі формування екологічної свідомості населення. Проаналізовано проблеми функціонування української мови в Запоріжжі.

Рассмотрены художественные трансформации "Философии сердца" в творчестве Е.Плужника, формы одухотворенности монолитической речи действующих лиц драматургии Г.Квитки-Основьяненко. Освещены особенности моделирования образа главной героини в романе П.Загребельного "Евпраксия", внутреннего мира художника по роману С.Працюка "Жертвоприношение". Изложены вопросы использования традиционных подходов и концепций в региональной рекламе на материале современных харьковских рекламных изданий. Показана роль экологической журналистики при формировании экологического сознания населения. Проанализированы проблемы функционирования украинского языка в Запорожье.

Висвітлено проблеми документалістики, розкрито жанрову природу мемуарних літературних джерел. Проаналізовано публіцистику Г.Костюка як утвердження невмирущості національних духовних традицій, а також структурні особливості мемуарного твору І.Білогуба "Некролог". Визначено композиційний рівень поетики письменницьких щоденників, висвітлено образ тоталітарної доби на матеріалі повісті П.Загребельного "Гола душа". Розглянуто жанрові особливості щоденника К.Москальця, наведено авторську концепцію біографічного образу Махатми Ганді в повісті В.Шевчука "Велика душа".

Освещены проблемы документалистики, раскрыта жанровая природа мемуарных литературных источников. Проанализированы публицистика Г.Костюка как утверждение бессмертия национальных духовных традиций, а также структурные особенности мемуарного произведения И.Белогуба "Некролог". Определена композиционная роль поэтики писательских дневников, освещен образ тоталитарной эпохи на материале повести П.Загребельного "Голая душа". Рассмотрены жанровые особенности дневника К.Москальца, приведена авторская концепция биографического образа Махатмы Ганди в повести В.Шевчука "Большая душа".

Висвітлено проблему урбанізму в поезії В.Свідзінського, проблематику та специфіку епістолярної літературної критики Б.Антоненка-Давидовича. Розкрито гендерний аспект історичної прози П.Загребельного, жанрово-стильові аспекти "експериментальної прози" Г.Пагутяк. Розглянуто питання художньої трансформації христологічних мотивів у поезії В.Герасим'юка. Описано морально-етичну природу образу селянина-працелюба у ранній поезії В.Забаштанського. Проаналізовано необарокові тенденції в українській прозі кінця ХХ - початку ХХІ ст.

Освещены проблема урбанизма в поэзии В.Свидзинского, проблематика и специфика эпистолярной литературной критики Б.Антоненка-Давидовича. Раскрыты гендерный аспект исторической прозы П.Загребельного, жанрово-стилевые аспекты "экспериментальной прозы" Г.Пагутяк. Рассмотрены вопросы художественной трансформации христологических мотивов в поэзии В.Герасимьюка. Описана морально-этическая природа образа крестьянина-трудолюба в ранней поэзии В.Забаштанского. Проанализированы необарокковые тенденции в украинской прозе конца ХХ - начала ХХІ ст.

Розглянуто теоретичні засади аналізу художнього твору, напрями та жанри творів різних літературних періодів. Проаналізовано повість Г.Квітки-Основ'яненка "Конотопська відьма", поему Т.Шевченка "І мертвим, і живим...", трагедію І.Тобілевича (І.Карпенка-Карого) "Сава Чалий", драми В.Винниченка "Брехня" та "Пророк", новели М.Коцюбинського "Невідомий" і М.Хвильового "Я (Романтика)", вірші П.Тичини "По хліб йшла дитина", "О панно Інно...", роман М.Стельмаха "Кров людська - не водиця", романи П.Загребельного "Я, Богдан" і "Тисячолітній Миколай", новели Гр.Тютюнника "В сутінки", "Печена картопля", "Три зозулі з поклоном".

Рассмотрены теоретические основы анализа художественного произведения, направления и жанры произведений разных литературных периодов. Проанализирована повесть Г.Квитки-Основьяненко "Конотопская ведьма", поэма Т.Шевченко "И мертвым, и живым...", трагедия И.Тобилевича (И.Карпенко-Карого) "Сава Чалый", драмы В.Винниченко "Ложь" и "Пророк", новеллы М.Коцюбинского "Неизвестный" и М.Хвылевого "Я (Романтика)", стихотворения П.Тычины "За хлебом шел ребенок", "О панни Инна...", роман М.Стельмаха "Кровь людская - не водица", романы П.Загребельного "Я, Богдан" и "Тысячелетний Николай", новеллы Гр.Тютюнника "В суете", "Печенный картофель", "Три кукушки с поклоном".

Проаналізовано словотвірний потенціал української мови для утворення лексем на позначення синхронності дій. Розглянуто питання лексикографічного відтворення лексики подільського говору, формування лексики української мови в дохристиянських віруваннях українського народу. Описано функції інонімів в поетичній творчості Л.Костенко, стилістичні функції у творах П.Загребельного та в еліптичних реченнях у газетному тексті. Висвітлено структурно-семантичні особливості та стилістичні функції історизмів і архаїзмів у поетичному мовленні А.Малишка, стилістичні властивості дієслів в історичній прозі Б.Лепкого.

Проанализирован словотворческий потенциал украинского языка для образования лексем на обозначение синхронности действий. Рассмотрены вопросы лексикографического воспроизводства лексики подольского говора, формирования лексики украинского языка в дохристианских верованиях украинского народа. Раскрыты функции инонимов в поэтическом творчестве Лины Костенко, стилистические функции в произведениях П.Загребельного и в элиптических предложениях в газетном тексте. Освещены структурно-семантические особенности и стилистические функции историзмов и архаизмов в поэтической речи А.Малышка, стилистические свойства глаголов в исторической прозе Б.Лепкого.

Описано засоби творення жіночого образу в романі П. Загребельного "Роксолана". Проаналізовано психологізм як засіб характеротворення образу Роксолани за романом О. Назарука "Роксоляна". Визначено художньо-зображальні функції мікротопонімів у романі Р. Федоріва "Єрусалим на горах". Розглянуто проблему жанрової сутності роману у віршах І. Багряного "Скелька". Розкрито специфіку жанру та стилю історичного роману у віршах "Маруся Чурай" Ліни Костенко. Висвітлено концепцію радянської ментальності в українській молодіжній прозі початку ХХІ ст.

Описаны средства создания женского образа в романе П. Загребельного "Роксолана". Проанализирован психологизм как средство характерообразования образа Роксоланы по роману О. Назарука "Роксоляна". Определены художественно-изобразительные функции микротопонимов в романе Р. Федорова "Иерусалим на горах". Рассмотрена проблема жанровой сущности романа в стихотворениях И. Багряного "Скалка". Раскрыта специфика жанра и стиля исторического романа в стихотворениях "Маруся Чурай" Лины Костенко. Освещена концепция советской ментальности в украинской молодежной прозе начала ХХІ ст.

Висвітлено когнітивно-комунікативний підхід до лінгвістичної інтерпретації термінів, описано особливості термінологічної номінації пасивних видів лексики у сучасній японській мові. Визначено лексичний склад текстів кримінально-процесуального права за матеріалами чинного Кримінально-процесуального кодексу України. Наведено структурну характеристику термінів міжнародного права, семантико-тематичну класифікацію термінологічної номінації митної справи. Розкрито функції метонімії в англійському економічному дискурсі, структурні особливості архітектурних терміносполук. Розглянуто питання вербальної репрезентації українського індивідуалізму в сучасній російській публіцистиці. Висвітлено хронотопічну універсалізацію особистості Б. Хмельницького в історичному романі (ІР) П. Загребельного "Я, Богдан", основні риси ментальності українців та їх відображення в інших ІР письменника, національний феномен "Кобзаря" Т.Г. Шевченкка 1840 р. в контексті сьогодення, жанрово-стильові особливості роману В. Винниченка "Вічний імператив".

Изложен когнитивно-коммуникативный подход к лингвистической интерпретации терминов, описаны особенности терминологической номинации пассивных видов лексики в современном японском языке. Определен лексический состав текстов уголовно-процессуального права по материалам действующего Уголовно-процессуального кодекса Украины. Даны структурная характеристика терминов международного права, семантико-тематическая классификация терминологической номинации таможенного дела. Раскрыты функции метонимии в английском экономическом дискурсе, структурные особенности архитектурных терминосоединений. Рассмотрены вопросы вербальной репрезентации украинского индивидуализма в современной русской публицистике. Освещены хронотопическая универсализация личности Б. Хмельницкого в историческом романе (ИР) П. Загребельного "Я, Богдан", основные черты ментальности украинцев и их отражение в других ИР писателя, национальный феномен "Кобзаря" Т.Г. Шевченка 1840 г. в контексте современности, жанрово-стилевые особенности романа В. Винниченка "Вечный императив".

На підставі результатів структурного аналізу текстів художньо-біографічної прози, зокрема, Л. Адлера, Ю. Андруховича, П. Загребельного, А. Моруа, розглянуто наративні особливості даного виду документалістики, визначено характер взаємодії автора та читача на текстовому рівні. Уточнено термінологічний апарат, розширено теоретичну класифікацію художньо-біографічної прози, вперше уведено такі поняття, як біографічна лагуна, біографічна мозаїка, змістовно-смислові художні біографії, формалізовані життєписи.

На основе результатов структурного аналізу текстов художественно-биографической прозы, в частности, Л. Адлера, Ю. Андруховича, П. Загребельного, А. Моруа, рассмотрены нарративные особенности данного вида документалистики, определен характер взаимодействия автора и читателя на текстовом уровне. Уточнен терминологический аппарат, расширена теоретическая классификация художественно-биографической прозы, впервые введены такие понятия, как биографическая лагуна, биографическая мозаика, содержательно-смысловые художественные биографии, формализированные жизнеописания.

Висвітлено наукову діяльність заслуженого діяча науки та техніки України, доктора філологічних наук, професора П.П. Чучки. Розглянуто питання сучасної славістики, зокрема, ономастики, лексикології і словотвору, фонетики, зіставної лінгвістики, діалектології, соціолінгвістики та літературознавства. Проаналізовано шляхи розвитку лексичної семантики у говорах Одещини в контексті процесів української літературної мови, ойконімію Житомирщини як джерело вивчення слов'янської антропонімії, конотативні топоніми як базу утворення закарпатських мікротопонімів р. Ужа. Описано лексико-семантичний спосіб творення назв осіб у словацькій та українській мовах, літературно-художні антропоніми в творах П. Загребельного, особливості топонімії збірки Є. Маланюка "Гербарій". Розкрито етнопсихологічний аспект вивчення фразеологізмів. Викладено синхронічний та діахронічний підходи до вивчення явища лакунарності за матеріалами середньоанглійської мови.

Освещена научная деятельность заслуженного деятеля науки и техники Украины, доктора филологических наук, профессора П.П. Чучки. Рассмотрены вопросы современной славистики, в частности, ономастики, лексикологии и словообразования, фонетики, сопоставительной лингвистики, диалектологии, социолингвистики и литературоведения. Проанализированы пути развития лексической семантики в говорах Одесского региона в контексте процессов украинского литературного языка, ойконимия Житомирского региона как источник изучения славянской антропонимии, конотативные топонимы как база образования закарпатских микротопонимов р. Ужа. Описаны лексико-семантический способ образования названий лиц в словацком и украинском языках, литературно-художественные антропонимы в произведениях П. Загребельного, особенности топонимии сборника Е. Маланюка "Гербарий". Раскрыт этнопсихологический аспект изучения фразеологизмов. Изложены синхронический и диахронический подходы к изучению явления лакунарности по материалах среднеанглийского языка.