Обгрунтовано шляхи оптимізації процесів матеріально-технічного постачання технічного обслуговування і ремонту парку повітряних суден (ПС) авіакомпанії. Проаналізовано процеси матеріально-технічного постачання (МТП) авіакомпанії, визначено роль запасів і складів у системі МТП. Розроблено методики планування МТП, а також розрахунку норм витрат і комплектів запасних частин. Створено модель поставок запасних елементів за умов обмеженої суми фінансування на базі максимізації ймовірності безвідмовної роботи у разі експонентного та нормального розподілу часу між відмовами. Запропоновано модель оптимізації забезпечення запчастинами відновлюваних виробів авіаційної техніки на підставі теорії масового обслуговування. Розроблено методи оптимізації рівнів запасів та формування оптимального розміру замовлення комплектуючих виробів, які мінімузують сукупні витрати на зберігання запасу, його доставку та періодичність. Створено систему керування замовленнями та поставками складних дорогих виробів авіаційної техніки (АТ) на прикладі авіаційних двигунів з використанням методів імітаційного моделювання процесів життєвого циклу на базі марковських процесів, що дозволяє обгрунтувати довгострокові та поточні плани виробництва, ремонту авіаційних двигунів (АД) і поставок їх споживачам відповідно до плану розвитку авіаційних компаній. Розроблено структуру, основні завдання й інформаційне забезпечення системи керування МТП парку ПС авіакомпанії. На підставі даних про відмови та напрацювання парку ПС зроблено прогнозування потреби матеріально-технічних засобів пастпортизованих виробів літаків Іл-76.

З метою підвищення ефективності використання зернозбиральних комбайнів визначено шляхи удосконалення системи забезпечення їх працездатності з урахуванням технічного рівня надійності й умов експлуатації. Обгрунтовано організаційно-технічні заходи забезпечення працездатності даного виду сільськогосподарських машин. Удосконалено методику оцінки надійності складних машин та одержано аналітичні залежності для встановлення періодичності виконання основних операцій технічного обслуговування. Розроблено математичні моделі визначення потреби запчастин і функціонування пересувних засобів обслуговування й усунення відмов. Досліджено надійність зернозбиральних комбайнів у понаднормативний термін експлуатації та запропоновано способи її підвищення. Здійснено виробничу перевірку розроблених організаційно-технічних засобів, підтвердежно їх ефективність й адекватність результатів наукового дослідження.

Досліджено вплив сучасної ринкової інфраструктури та її важливої ланки - виробничої інфраструктури - на ефективність ринкових перетворень, відродження та подальший розвиток промислового потенціалу регіону, підвищення конкурентоспроможності продукції та її виробників за рахунок вдосконалення основних складових виробничої інфраструктури регіону. Проведено міжгалузевий порівняльний аналіз складових виробничої інфраструктури на підставі комплексного дослідження їх стану та тенденцій розвитку. Запропоновано створити комплексну програму розвитку виробничої інфраструктури, яка базується на обгрунтованій для кожного регіону концепції регулювання регіональних ринків і містить завдання та напрямки реалізації для відповідних структур управління. Визначено основні та перспективні напрямки підвищення ефективності функціонування та вдосконалення виробничої інфраструктури регіону за умов ринкової економіки. Обгрунтовано доцільність створення регіональних сервісних центрів з комплексного обслуговування промислових підприємств з метою оптимізації виконання ремонтних робіт, зниження витрат на запчастини та підготовку відповідних спеціалістів.

Встановлено статистичну залежність динаміки освоєння виробництва запасних частин для вітчизняних та імпортних локомотивів. Досліджено динаміку переробки нормативної документації щодо капітального ремонту локомотивів та наведено прогнозне значення щодо основних видів документації, доведено необхідність розробки електронного каталогу запасних частин для покращання оперативного керування та централізації постачання. Розроблено модель, що використовує формалізацію швидкості поповнення запасів, як детермінованого процесу лінійного характеру, та стохастичного процесу відмов, витрати запчастин та коштів на ремонт. Модель є доопрацюванням методу розв'язання задач оцінки надійності систем, складених з однотипних елементів, та встановлює особливість методик дифузійних процесів витрат та поповнення запасів як умови стійкості процесу керування. Науково обгрунтовано сім варіантів поповнення запасів запчастин для локомотиворемонтного підприємства на підставі одержаних номограм залежності відмов від часу поповнення запасів. Запропоновано механізм планування окремих інвестицій для удосконалення виробничого процесу капітального ремонту на локомотиворемонтних, локомотивобудівних підприємствах та в локомотивних депо. Розроблено наукові засади створення електронного каталогу-довідника запасних частин та запропоновано шляхи його впровадження.

Запропоновано категорію "маркетингова діяльність" як процес впровадження маркетингу - частини загальної концепції управління сучасною фірмою. Установлено суть маркетингової стратегії як комплексної системи заходів з метою встановлення оптимальних параметрів і меж маркетингової діяльності для орієнтації на ефективне впровадження стратегічних зусиль - прийняття рішень, визначення напрямів діяльності, розробки програми, прогнозу функціонування фірми. З урахуванням особливостей діяльності фірми на ринку легкових автомобілів запропоновано доповнити структуру класичного комплексу маркетингу елементом "сервісні послуги" - системою формування сприйняття клієнтурою задоволеності від якісних параметрів одержання користі та вигоди відповідно до особистісних настанов. На підставі поглиблення АВС-аналізу розроблено єдиний графоаналітичний метод, що дозволяє автоторгівельній мережі діагностувати наявність запчастин, що лімітують надійність роботи автомобіля та створити їх перелік. Розроблено загальну маркетингову стратегію розвитку підприємства на ринку легкових автмобілів, яка базується на зіставленні прогнозів її маркетингових можливостей з ринковим попитом.

Розроблено комплексну модель, яка включає математичну модель виробничої системи (ВС) підприємства автосервісу (ПАС), яка визначає оптимальну потужність підприємства для конкретних умов роботи на ринку й оптимальне співвідношення вартостей продажу послуг і запчастин, за яких прибуток є максимальним. Встановлено для реалізації процесного підходу в управлінні ПАС структуру рахункової карти збалансованих показників діяльності ПАС у вигляді тривимірної матриці. Наведено приклад рахункової карти для верхнього рівня управління. Досліджено вплив параметрів ВС ПАС на ефективність її роботи. Розроблено методику оптимізації, яка зменшує середній час виконання замовлень, підвищує прибуток і рентабельність ПАС.

Розглянуто загальний стан та основні тенденції зміни світового ринку контрафактних товарів. Досліджено один із його важливих сегментів - ринок контрафактних автомобільних запасних частин. Обгрунтовано основні джерела появи на ринку незаконної продукції. Розроблено графічну модель ринку автозапчастин з урахуванням контрафактної продукції. Визначено основні сценарії її можливої зміни: зміна положення кривої ринкового попиту, зміна положення кривої пропозиції оригінальних запчастин, зміна положення кривої загальної пропозиції з урахуванням контрафакту.

Мета роботи - ретроспективне та перспективне дослідження становлення української авіаційної галузі з метою вироблення ймовірних стратегій розвитку вітчизняного авіабудування. Проаналізовано особливості функціонування авіагалузі, структуру ринку авіабудування. У результаті дослідження стану вітчизняної авіагалузі з точки зору попиту та пропозиції встановлено спад у галузі внаслідок економіко-політичної ситуації в країні. Констатовано певний потенціал, але й існуючі проблеми вітчизняного авіабудування, що мають, крім поточної ситуації в Україні, й історичні підстави. Аналізування основних тенденцій розвитку авіаційної галузі у світі та Україні дало підгрунтя для формування матриці SWOT-аналізу для авіаційної галузі України, де серед основних конкурентних переваг названо тривалу присутність у галузі, наявність кваліфікованих працівників, відносно нижчі витрати, а серед конкурентних недоліків і застарілі методи управління й недосконала закрита політика інвестування внаслідок залежності від держави, фінансові проблеми та неспроможність забезпечити глобальні післяпродажні послуги. Констатовано можливість впровадження на сьогодні лише найменш прибуткової та ризикової стратегічної альтернативи, базованої на постачанні на світовий ринок середньо- та низькотехнологічних запчастин за низькими цінами. Перспективою подальших досліджень є розробка тактичних заходів для розвитку вітчизняного авіабудування в межах обраної стратегії.

Мета роботи - зменшення витрат на ремонти, міжремонтне обслуговування конвеєрів, а також своєчасне виявлення і заміна зношених роликів стрічкового конвеєра. Запропонований метод діагностики стану роликів і стрічки грунтується на експрес-аналізі динамічних навантажень, що виникають в електроприводі в пусковому режимі, оцінці енерговитрат на ці процеси при порожньому конвеєрі. Оцінка динамічних характеристик конвеєра робиться шляхом моделювання залежностей, що зв'язують швидкості, шлях переміщення стрічки на головних і допоміжних барабанах, роликах, динамічне зусилля в стрічці з величиною і характером зміни рушійного зусилля, що розвивається електроприводом під час діагностики і при еталонних випробуваннях. Діагностика по запропонованому методу робиться в період часу, коли по черзі залучаються до обертання ролики вантажної гілки конвеєра. У момент початку обертання стрічкою хвостового барабана буде отримана повна інформаційна картина стану елементів вантажної гілки, що обертаються, а можливість діагностики за цим методом припиниться. Розглянута методика діагностики дозволить своєчасно виявляти і замінювати зношені ролики, зменшить час обслуговування і витрати на діагностику стану і зберігання роликів. Своєчасне виявлення зношених та несправних роликів, їх заміна на працездатні ролики дозволить зекономити матеріальні ресурси на транспортування вантажів, попередити та уникнути аварійних станів стрічки та її ушкоджень, зменшити складські запаси запчастин та необгрунтовані витрати коштів на їх придбання та зберігання.

Проаналізовано фактори, що формують якість запасних частин до сільськогосподарської техніки. Опрацьовано методи контролю якості запчастин.

У рішенні задач подальшого розвитку аграрного сектору нашої країни важливе місце займають питання збільшення виробництва продукції сільського господарства. Тому останнім часом приділяється увага проблемам сільськогосподарського машинобудування. Виготовляються нові зразки і реконструюються машини для обробки грунту, вживаються заходи для збільшення потужностей і розширення технологічних можливостей заводів - виробників сільськогосподарського обладнання. В результаті цього вітчизняні аграрії оснащені сучасними машинами, проектуються і виготовляються нові зразки високопродуктивної техніки. Висока продуктивність машин для обробки грунту досягається головним чином за рахунок зростання швидкостей обробки, ширини захоплення грунту і т.д. Це призводить до значного збільшення енергосилових параметрів приводів і, як наслідок цього, до високої напруженості всіх елементів трансмісій і робочих органів. За останній час напруги в передачах при розрахунку на контактну витривалість при використанні спектра сталих технологічних навантажень зросли на 30 %, а на опір втомному зносу зубів - більш ніж на 50 %. І хоча машинобудівникам вдалося за цей період забезпечити підвищення рівня допустимих напружень приблизно на таку ж величину і тим самим, здавалося б, компенсувати зростання таких розрахункових напружень, за останні роки витрати запчастин збільшилися більш ніж в 2 рази, число відмов за цей час подвоїлося. Зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції та поставок запчастин до нової техніки обганяють темпи зростання обсягів виробництва самої техніки. Однією з основних причин такого неблагополучного стану є те, що кількісне зростання енергосилових параметрів нової техніки привело до якісно нових проблем у створенні сільськогосподарського обладнання, до вирішення яких практика проектування виявилася непідготовленою. Сільськогосподарські машинобудівники зіткнулися зі значним зростанням в машинах для обробки грунту нетехнологічних навантажень, що перевершують технологічні, що встановилися. Створення працездатних машин для обробки грунтів в умовах інтенсивно діючих навантажень перетворилося в гостру проблему, від вирішення якої значною мірою залежать техніко-економічні показники нових і реконструйованих машин.

В сучасних економічних умовах інтенсивний спосіб виробництва є найбільш пріоритетним через обмеженість ресурсів. Для сільськогосподарських підприємств важливо впроваджувати методи інтенсифікації ведення діяльності, зокрема через використання прогресивної техніки. Мета наукового дослідження - обгрунтування впливу сільськогосподарського машинобудування на створення конкурентних переваг в агробізнесі. Встановлено, що українське машинобудування характеризується негативними тенденціями Проведено аналіз динаміки ринку сільськогосподарського машинобудування та визначено нестабільний характер змін - зростання обсягу ринку протягом періоду 2012 - 2016 рр. та зниження протягом 2017 - 2018 рр. Охарактеризовано темпи зростання обсягів та структури сегментів ринку сільськогосподарського машинобудування (у розрізі рослинництва, тваринництва, універсального машинобудування та запчастин). Визначено, що найбільше техніки припадає на сегмент рослинництва. Охарактеризовано динаміку наявності, оновлення та вибуття сільськогосподарської техніки у діяльності вітчизняних аграрних підприємств. Відзначено тенденції скорочення кількості сільськогосподарської техніки за сегментами. Охарактеризовано ринок імпортної сільськогосподарської техніки. Узагальнено інформацію про виробництво окремих видів продукції машинобудування для сільського господарства за період 2013 - 2018 рр. Охарактеризовано вплив сільськогосподарського машинобудування як підтримуючої галузі на конкурентоспроможність вітчизняного сільського господарства. Узагальнено інформацію про використання сільськогосподарської техніки в господарствах населення. Висновки: сільськогосподарське машинобудування у значній мірі впливає на формування конкурентних переваг суб'єктів аграрного бізнесу. Для сільськогосподарського сектору характерне скорочення обсягів використання сільгосптехніки та орієнтація на імпортного виробника машин.

Предмет дослідження - теоретичні положення та практичні рекомендації щодо обгрунтування детермінант розвитку деревообробної промисловості України у повоєнний період. Здійснено систематизацію та узагальнення наявних наукових публікацій, що проіндексовані наукометричними базами Scopus та Web of Science за проблемою забезпечення конкурентоспроможності деревообробної промисловості країни. В результаті проведеного дослідження поглиблено теоретичні засади ідентифікації основних змістовних детермінант конкурентоспроможності деревообробної промисловості країн світу на основі застосування інструментарію бібліометричного аналізу (за допомогою VOSviewer v.1.6.10). Виділено 4 контекстних кластери досліджень, присвячених конкурентоспроможності деревообробної промисловості, які включають найбільшу кількість публікацій. Здійснено інтегральне оцінювання конкурентоспроможності окремих видів економічної діяльності деревообробної промисловості України і країн світу. Наведено основні заходи державної підтримки, що буди спрямовані на забезпечення функціонування промислового сектора України під час війни. Визначено проблеми в організації діяльності підприємств деревообробної в умовах військового часу: нестача кваліфікованих кадрів; втрата логістичної інфраструктури, ланцюгів постачання сировини та збуту в регіонах, в яких проводились активні бойові дії; обмеженість доступу до сировини для підприємств, що розташовані в менш заліснених областях України; втрата клієнтської бази; обмеженість із забезпеченням паливно-мастильними матеріалами, запчастинами, обладнанням підприємств у Центральних, Східних і Південних регіонах України; зниження ділової активності в окремих регіонах України тощо. Сформовано драйвери забезпечення конкурентоспроможності деревообробної промисловості України у повоєнний період.

Формується та вирішується задача багатоваріантного характеру, яка пов'язана з моделюванням логістичних дій, пов'язаних з різноманітною військовою технікою та озброєнням, яке надходить у зону воєнного конфлікту. Актуальність дослідження, пов'язана з комплексним рішенням проблеми логістичного характеру постачання та засвоєння військовими сучасної різноманітної зброї для створення паритету сил у зоні воєнного конфлікту. Мета дослідження - створення комплексу логістичних методів та моделей, які дозволяють проаналізувати підготовку військових, постачання озброєння, боєприпасів та запчастин в зону воєнного конфлікту, для успішного виконання цілей військової операції. Проаналізовано проблему використання сучасної різноманітної військової техніки, яка потребуює рішення шляхом системного представлення в логістиці підготовки військових, постачанні різноманітного озброєння, від різних виробників, в зону бойових дій. Створена оптимізаційна модель для вибору та обгрунтування складу постачальників озброєння, запчастин та боєприпасів, в умовах ризиків, які виникають у виробництві та транспортуванні військових вантажів в різнорідній транспортній мережі. Оптимізація проводиться в умовах протиріччя критеріїв: кількість нового озброєння; час та витрати на виробництво та постачання військової техніки; ризики логістичного характеру. Для дослідження динамічних процесів у логістиці постачання озброєння, запчастин та боєприпасів, створено модель, яка дозволяє, за допомогою агентів імітаційного моделювання, дослідити шляхи руху військових вантажів за умов воєнних загроз та можливих збуджень критичних вразливостей в різнорідній транспортній мережі постачання. Розроблено алгоритм формування оптимального маршруту постачання за мінімальним часом в умовах ризиків. За допомогою імітаційного моделювання оцінюється час руху військових вантажів, запізнення в постачанні, накопичення ризиків в транспортуванні вантажів, наслідки виникнення загроз та вразливостей логістики постачання, тощо. Досліджується процес підготовки військових шляхом засвоєння нових компетентностей для використання сучасною різноманітною зброєю в бойових умовах. При цьому, враховуються стислі строки підготовки військових та логістика їх транспортування до центрів підготовки, з урахуванням загроз та ризиків воєнного часу. Ефективність запропонованого підходу забезпечується системним представленням логістики постачання різноманітної зброї, запчастин та боєприпасів у зону конфлікту, комплексним рішенням поставлених завдань дослідження. Наукова новизна дослідження, яке проводиться, пов'язана з розробкою нових методів та моделей, заснованих на системному аналізі. Використанні такі методи: імітаційного моделювання, моделі оптимізації, модель для засвоєння нових знань військовими, яка заснована на компетентностях, що забезпечує успішність виконання цілей військової операції. Результати можна використовувати для вибору та обгрунтування постачальників нового різноманітного озброєння та військової техніки, проведення підготовки військових для використання сучасних видів та типів озброєння.

Вирішено задачу системного характеру, яка пов'язана з моделюванням впливу воєнних загроз на логістичний ланцюг постачання озброєння та військової техніки (запчастини для авіатехніки, боєприпаси для ракетних систем залпового вогню, тощо). Досліджено воєнні загрози, які можуть призводити до логістичних збитків (руйнування: аеродромів, мостів, залізничних та автомобільних магістралей, тощо). Актуальність дослідження пов'язана з системним характером вирішення логістичної проблеми. Виникнення збитків призводить до прийняття превентивних заходів щодо зниження рівня критичних вразливостей (наприклад, злітно-посадкова смуга, наземне обладнання аеродромів, тощо) логістичного ланцюга постачання (наприклад, авіаційний) озброєння та військової техніки, в умовах воєнного стану. Мета дослідження - створення комплексу моделей, що надасть можливість системно проаналізувати послідовність подій, які пов'язані з виникненням воєнної загрози у логістиці постачання озброєння та військової техніки: виникнення воєнної загрози - збудження критичних вразливостей логістичного ланцюга - поява логістичних збитків - формування превентивних дій. Проведено аналіз публікацій і досліджень логістики постачання військових вантажів із виявленням невирішених задач. Створено модель для аналізу критичності вразливостей логістичного ланцюга постачання, за допомогою оцінок військових експертів і планування віртуальних експериментів. Розроблено модель для аналізу причинно-наслідкового ланцюга: воєнна загроза - критична вразливість - збитки, за допомогою якісних оцінок експертів у формі значень лінгвістичних змінних. Використано лексикографічне впорядковування можливих варіантів шляхів постачання озброєння та військової техніки у зону воєнного конфлікту. Це надало змогу обрати раціональний варіант постачання для зменшення можливих логістичних збитків. Створено оптимізаційну модель для зменшення рівня критичності вразливостей у логістичному ланцюгу постачання, що забезпечує мінімізацію збитків. При цьому враховується час, ризики та витрати на проведення превентивних дій в умовах воєнного стану. Сформовано агентну модель для дослідження динамічних процесів просування військових вантажів у логістичному ланцюгу постачання, за допомогою якої імітується виникнення воєнної загрози, збудження критичних вразлиивостей і поява можливих логістичних збитків. Ефективність запропонованого підходу забезпечується системним представленням послідовності подій виникнення воєнної загрози, збудження критичних вразливостей, появи логістичних збитків, що забезпечує прийняття раціональних превентивних дій до запобігання наслідків воєнних загроз.

Розроблено імітаційну модель процесу перевезень запчастин від виробника до аеропортів методом агентного моделювання в середовище AnyLogic. При побудові моделі використано ГІС-карту ресурсу OpenStreetMap, яка дозволяє додавати координати об'єктів та будувати маршрути транспортування, максимально наближені до реальних. Імітаційна модель побудована для серійного заводу "Антонов" та семи аеропортів України, яким двічі на тиждень потрібні запасні частини для технічного обслуговування та ремонту літаків. Замовлення приходить від аеропорту до заводу через повідомлення. Після чого відбувається завантаження фури, максимальна кількість машин складає сім одиниць. Оптимальний час для завантаження та розвантаження вантажних фур складає від двох до трьох годин. Після отримання запчастин аеропорт оповіщає про це завод через повідомлення "Доставлено!". Далі фура відправляється назад на підприємство-замовник запчастин. При розробленні імітаційної моделі створено одиничний агент для заводу (Manufacturing), популяцію агентів (Airport), яка містить колекцію аеропортів з їх координатами, популяцію агентів (Truck) та тип агенту (Order). Описано процес оформлення замовлення нових запчастин, враховуючи, що кожен аеропорт надсилає запит однакової форми. Описано логіку обробки замовлення підприємством, де враховані: отримання заявки, час на завантаження фури, відправлення до клієнта, розвантаження фури, оповіщення про доставку и повернення фури на підприємство. Створено та проведено оптимізаційний експеримент для мінімізації кількості вантажних транспортних засобів для постачання запчастин до аеропортів України від виробника чи постачальника, завантаження яких складає не більше 85 %. Результати експерименту показали що оптимальне допустиме значення для використання ресурсів становить близько 64 % при використанні 2 вантажівок. За результатами проведеного дослідження середнє значення коефіцієнта використання ресурсів на підприємстві коливатиметься в межах 60 - 85 %.

Дані Федерального статистичного управління Німеччини свідчать про те, що економічне виробництво в цій країні значно знизилось у 2020 р., а валовий внутрішній продукт зменшився на 5 % порівняно з попереднім роком. Це означає, що економіка Німеччини зазнала глибокої рецесії у 2020 р. через наслідки пандемії COVID-19, що порушило десятирічну позитивну динаміку зростання економічних показників. Мета роботи - визначення особливостей і характерних рис впливу пандемії COVID-19 на складові зовнішньоекономічної діяльності Німеччини. Розглянуто місце та роль Німеччини у світовій торгівлі. Досліджено вплив наслідків пандемії COVID-19 на економічні показники Німеччини та Європейського Союзу, зокрема обірунтовано значне падіння ВВП у другому кварталі 2020 р. З'ясовано, що економіка Німеччини є експортоорієнтованою та одночасно певною мірою імпортозалежною. Окреслено вплив пандемії COVID-19 на міжнародну торгівлю товарами. Зокрема, з березня 2020 р. спостерігається значне падіння показників експорту та імпорту Німеччини через логістичні проблеми та збої в ланцюгах постачання. Визначено, що автомобільні транспортні засоби та запчастини до них, а також машинне обладнання та хімічна продукція є найбільшими групами товарів серед експорту та імпорту Німеччини. За допомогою обрахованого індексу RCA з'ясовано, що за даними групами товарів Німеччина має й порівняльні переваги. Наведено динаміку обсягів експорту та імпорту основних товарних груп Німеччини. Досліджено пролонгований вплив наслідків пандемії, зокрема обмежувальних заходів, які були вжиті ще навесні 2019 р., на значне падіння обсягів експорту та імпорту в середині квітня 2020 р. Доведено, що високий ступінь відкритості економіки Німеччини підвищив макроекономічну стабільність у контексті впливу наслідків пандемії. З'ясовано, що зовнішньоекономічна діяльність є одним із важливих факторів, що допоміг економіці Німеччини впоратися з кризою COVID-19. Описано успішну політику ЄС у відповідь на наслідки впливу пандемії COVID-19.

Сучасний рівень розвитку техніки вимагає збільшення кількості швидкісних машин і механізмів, відповідного підвищення довговічності зносостійкості промислових механізмів, збільшення терміну служби деталів цих машин. Економічно-технічною альтернативою розширенню виробництва запчастин для наявних механічних об'єктів є повторне використання зношених деталів, відновлених під час ремонту агрегатів. Розглянуто вивчення якості покриття як за відомими методиками, так і з використанням нових розробок технічних засобів дослідження. Проаналізовано методи забезпечення міцності (адгезії) покриттів та методи їх контролю з розробкою нових варіантів порошкових матеріалів, що забезпечують необхідну якість захисного шару. Особлива увага приділяється міцності покриття при теплових навантаженнях і перевантаженнях, характерних для роботи газотурбінних двигунів і установок. На основі розробленого математичного моделювання описано напружений стан покриття. Наведено деякі напрямки подальшого розвитку методи плазмового напорошення, а також відзначено імпульсні впливи на технологічний процес напорошення.

Присвячено обґрунтуванню теоретичних і методологічних засад, розробці науково-практичних рекомендацій механізму державного регулювання розвитку ресурсного потенціалу аграрного сектору України. Розроблено підхід до державного регулювання ресурсного потенціалу аграрного сектору, який на відміну від існуючого синтезує політику, а саме: експортоорієнтовану та протекціоністську (самозабезпечення продовольством), шляхом підтримки балансу між попитом і пропозицією, захистом вітчизняного виробника, формування структурних і соціальних перетворень на селі, за рахунок регулювання: посівних площ основних сільськогосподарських культур, встановлення граничної (орієнтованої) і мінімальної (гарантованої) ціни, обсягів товарної продукції через квоти на її виробництво, що забезпечить населення продуктами харчування власного виробництва, захист місцевого продовольчого ринку, забезпечення конкурентоспроможної участі національних товаровиробників. Удосконалено концептуальні напрями державного регулювання регіональних аграрних кластерів, які містять організаційно-управлінський вплив регуляторів, систему імплементаційних та інституційних заходів, за рахунок формування інвестиційних мереж та інфраструктури, що забезпечить створення фінансово-промислових сільськогосподарських груп у формі акціонерного товариства за участю державного капіталу. Розроблено підхід до формування державної інвестиційної політики розвитку ресурсного потенціалу аграрного сектору, який на відміну від раніше існуючого ґрунтується на принципах ринкової рівноваги (рівність загальної величини попиту загальній величині пропозиції за рахунок знаходження рівноважних цін) та апарату лінійного програмування (EPACIS-Модель з аналізу економічної політики в аграрному секторі), за рахунок моделювання наслідків рішень за капітальними інвестиціями в аграрний сектор, що забезпечить формування національної моделі розвитку ресурсного потенціалу аграрного сектору України. Визначено організаційно-економічний механізм розвитку ресурсного потенціалу аграрного сектору, який на відміну від раніше існуючого доповнено інфраструктурним елементом, включає: маркетингово-логістичну систему (формування ринків техніки та запчастин), інформаційну (мережа регіональних дистриб'юторів, дилерських центрів, проведення наукових досліджень, освітню діяльність), економічну систему (бюджетне асигнування, пільгове оподаткування, кредитування). Розвинуто підхід до державного регулювання розвитку ресурсного потенціалу аграрного сектору, який на відміну від раніше існуючих включає стратегію державного регулювання інвестиційних процесів, за рахунок реалізації принципів: прозорості (відповідає інтересам і має довіру основних агентів ринку), регламентованості (наповненість фінансової та економічної звітності з метою виявлення кластерної структури), нерегламентованості (залучення експертів різного рівня), рейтингування (ранжирування регіонів, суб'єктів господарювання за ступенем інвестиційної привабливості), що забезпечить державну ефективність: комерційну (в інтересах приватних інтересів), бюджетну (в інтересах державних та місцевих органів влади), економічну (в інтересах суміжних секторів держави), соціальну (в інтересах населення: приріст зайнятості). Розроблено концептуальні напрями державного регулювання розвитку ресурсного потенціалу аграрного сектору, які містять політику державної підтримки аграрного сектору за рахунок імплементації програм СОТ щодо "кошика": "жовтий" (об’єднує заходи аграрної політики, спрямовані на стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції: пільги та списання боргів, прямі платежі та субсидії, підтримка цін і знижки), "зелений" (розвиток аграрної інфраструктури, фітосанітарні та ветеринарні заходи, забезпечення та утримання певних стратегічних продовольчих запасів, регіональні програми розвитку, сільськогосподарське страхування, програми структурних перебудов у сільському господарстві, ліквідація наслідків стихійних лих, державний контроль шкідників і хвороб рослин і тварин), що дасть змогу впровадити інноваційні перетворення в Україні.