Проаналізовано професійну діяльність відомого гуманіста, вченого, доктора філософії, богослов'я та медицини, активного борця за мир і заборону атомної зброї, лауреата Нобелівської премії Альберта Швейцера.

Досліджено творчу суголосність двох поетів зі сходу й заходу України - О.Кобця і Б.Лепкого - в художньому моделюванні теми братовбивчої війни на тлі маловідомого феномену "габірного письменництва" часів Першої світової війни. Наведено біографії поетів, досліджено їх творчу спадщину. Ліро-трагедійне двоголосся поетів із тернопільського Поділля та Канівщини визначає ідейну їх близькість у оцінюванні війни й табірного буття з позицій демократизму неабстрактного гуманізму, християнізму і самостійництва. У ліриці та ліро-епосі обох репрезентантів літератури буряного поліття розрізнено два аспекти: гуманістично-загальнолюдський, що полягає в осуді війни між Росією й Австро-Угорщиною та Німеччиною як лиха для народів обох держав, і антиімперський визвольний. Обидва аспекти в художньому набутку обох авторів є взаємопов'язаними.

На підставі офіційних статистичних даних визначено, що в західних областях України руйнування виробничої інфраструктури громадського харчування в кризові роки відбувалось найбільніша, ніж в інших українських регіонах, тоді як темпи скорочення роздрібного товарообігу громадського харчування були прискореними. Внаслідок цього ефективність використання виробничої інфраструктури громадського харчового сервісу в західних областях стала нижчою, ніж у решті українських регіонів.

Містяться матеріали наукової конференції "Гуманізм. Людина. Освіта", що відбулася в Дрогобичі у травні 1994 року. Розглядаються аспекти взаємозв'язку освіти і просвітництва, проблема філософії символу в європейському образотворчому мистецтві Нового часу, психологічний механізм прийняття особистістю обов'язків, гуманістичний зміст моральної відповідальності особистості в екзистенціалізмі. Характеризуються людське існування та мовна картина світу, національний зміст космополітичного світогляду, висвітлюється національна свідомість у контексті загальнолюдських цінностей та культурний субстрат національної свідомості. Визначається роль філософії в системі вищої освіти, а національної специфіки естетичного виховання - в українській школі. Приводяться етнопедагогічні основи сучасного навчання і виховання, а також шляхи застосування мистецтва у розвитку культури майбутнього вчителя. Підкреслюється доцільність формування національної свідомості молодших школярів засобами рідної мови та інше.

Обгрунтовано положення про значні перспективи пошуків кварцової сировини в Україні, пов'язаної з гідротермальними жилами, насамперед Українського щита (УЩ). Серед них на особливу увагу заслуговують три рудопрояви - Ленчинський (Північно-Західний район УЩ), Арсенівський (Інгуло-Інгулецький район) і Скляна Гора (Приазов'я). Саме вони мають стати першочерговими об'єктами для проведення науково обгрунтованої розвідки. У них на незначній глибині зосереджено величезні прогнозні ресурси. Кварц цих родовищ є слабко дослідженим. За даними спектрального та морфологічного аналізів, мікроскопії, ІЧ-спектроскопії, термобарогеохімії та газової хроматографії та за структурними параметрами найчистішим серед зазначених рудопроявів виявлено кварц Ленчинського рудопрояву.

Розглянуто особливості формування нових світоглядних засад спілкування, зокрема у сфері туризму. Відзначено, що в сучасній системі гуманітарних зв'язків має місце переорієнтація самосвідомості та рефлексії на нове розуміння гуманізму та комунікації. Поступово відходить в минуле концепція класичної раціональності (як концепція домінування), стверджуються позиції раціональності постмодерного, постнекласичного типу - комунікативні. У межах комунікативної раціональності висвітлено можливості інтерсуб'єктивної комунікації, яка спроможна досягти компромісу, згоди, порозуміння, довіри та створення передумов співпраці, що відповідає глобальним тенденціям формування майбутньої планетарної спільноти.

Висвітлено життя, наукову діяльність та погляди академіка Б.О.Кістяківського (1868 - 1920 рр.) - українського правознавця, філософа, журналіста, дослідника теорії конституціоналізму, федералізму та засад правової держави, наукові, суспільно-правові праці та статті якого посідають значне місце в світовій теорії соціал-демократичного та ліберального руху, гуманізму й універсальних прав людини.

Містяться матеріали наукової конференції "Гуманізм. Людина. Творчість", що відбулася в Дрогобичі у жовтні 1995 року. Висвітлюються питання освітнього процесу і феномену надкультурного, приводяться гуманістичні аспекти правотворчості, онтологічні підстави становлення суб'єктивності в сім'ї, концепція творчості в теорії символізму. Розкриваються духовний світ митця і проблеми інтерпретації художнього твору, наводяться національно-культурні витоки творчих здібностей особистості. Розглядається мовна картина світу як чинник соціальної поведінки, а розвиток творчого мислення - як фактор формування особистості вчителя. Характеризується роль школи і особистості у музично-виконавській педагогіці тощо.

На основі праць видатних істориків України (М.С.Грушевського, М.П.Драгоманова, М.Костомарова, В.Липинського, В.Антоновича) вперше здійснено спробу комплексного аналізу національних традицій державотворення у контексті історичних, наукових, республікансько-демократичних, автономістських традицій та самостійницьких прагнень. Відображено соціальний досвід добротворення, благодійності та гуманізму в Україні з початку їх зародження до сьогодення.

Викладено теоретичні та методологічні засади аналізу проблеми. Висвітлено ідейно-світоглядні джерела та соціо-культурні умови розвитку філософії доби Відродження. Охарактеризовано гуманізм і неоплатонізм як визначальні риси ренесансного теоретичного світогляду. Проаналізовано українську культуру та світогляд у контексті європейського духовного процесу епохи Відродження.

Зазначається, що керівною засадою дослідження та теоретичного узагальнення людини стали у П.Ліницького ідеї гуманізму, ставлення до філософії як до вкраплення людських спрямувань, досягнення більшої повноти буття, духовної свободи. Наголошується, що творча спадщина Ліницького спрямована на філософські пошуки та осмислення проблеми людини, з'ясування її морально-духовних основ, де сутність людини, її місце в світі, сенс людського буття пов'язуються з духовністю вільної духовної особистості.

Висвітлено головні етапи творчої науково-виховної діяльності відомого українського філософа, просвітянина Г.С.Сковороди, зокрема, на Харківщині. Проаналізовано його багатогранну педагогічну спадщину, засновану на ідеях демократизму, гуманізму, народності та "сродності", оптимістичній вірі в людину, її особисті здібності. Розкрито дидактичні погляди педагога, вимоги до вчителя та його підготовки, досліджено вплив творчої педагогічної спадщини мислителя на розвиток освітньої думки та сучасної школи в Україні. Г.Сковорода вважав, що навчально-виховна діяльність учителя повинна засновуватись на народних засадах, зважати на особливості національного характеру і культури народу, народні традиції та ідеали.

Розглянуто основні тенденції суспільного розвитку в XIV - XVII ст. Висвітлено філософсько-політичні концепції християнського гуманізму та основи емпіричної політичної науки. Відображено політичні ідеї доби Реформації, проаналізовано політичні вчення утопістів, політичні теорії епохи революції XVII ст.

У контексті методології діалогу культур розглянуто виникнення образотворчої діяльності людини як загальносвітового явища, вплив християнського світогляду на розвиток мистецтва та духовності людини. Досліджено теоретичні засади ренесансного гуманізму та вивчено людиномірність українського мистецтва. Детально проаналізовано художню творчість палеолітичної людини, а також космогонічні уявлення племен, які населяли територію сучасної України.

Проаналізовано фундаментальний характер творчості, педагогічну діяльність відомого ученого-педагога М.Г.Стельмаховича. Розглянуто гуманізм педагогічної системи, проблеми українознавства та модель сучасного вчителя у творчій спадщині діяча, його погляди щодо використання виховних традицій народної педагогіки, морально-етичних засад підготовки молоді до сімейного життя, родинного виховання дітей дошкільного віку, єдності морального й естетичного виховання. Висвітлено внесок М.Стельмаховича у дошкільну лінгводидактику, розвиток української національної освіти.

На прикладі деяких регіонів (Чорне море, Західний Сибір) показана роль супутникової інформації в ефективному вивченні флюїдопровідних структур літосфери. Важливість вивчення вказаних структурних утворень літосфери зумовлена великою їх роллю у розвитку багатьох геологічних, геоморфологічних та геофізичних процесів (розташуванні родовищ корисних копалин, розвитку ерозійних процесів і формуванні окремих форм рельєфу, геопатогенних зон та ряду інших. Для ефективного використання супутникової інформації у вирішенні важливих практичних і наукових завдань необхідна розробка технологій її використання на рівні фундаментальних та прикладних досліджень.

Проаналізовано історичний шлях сучасної медичної науки на Поділлі на прикладі висвітлення діяльності вчених-медиків та медико-технічних працівників Поділля, яких об'єднує високий гуманізм, безмежна відданість медицині та почуття обов'язку перед українським народом. Серед них - М.І.Пирогов, Е.Ф.Фаренгольц, М.В.Скліфосовський, Й.Ролле, В.А.Дагилайський, О.О.Вишневський, Г.В.Яремчук та ін.

Висвітлюються проблеми гуманістичних пріоритетів сучасної освіти. Серед розглянутих питань - моральне виховання студентів як складова навчально-виховного процесу у вузі; роль і значення освіти у формуванні національної самосвідомості, а також в процесі творення громадянського суспільства в сучасній Україні; культура як елемент гуманізації освіти; гуманістична направленість соціології; українознавство в системі освіти як окремий навчальний предмет; науково-дослідна робота як елемент формування творчого мислення студентів; вплив релігійного світогляду на науку і техніку; деякі напрями формування середовища для розкриття творчого потенціалу майбутніх фахівців та ін.

Висвітлюються такі проблеми творчого характеру суспільного ідеалу, як взаємозв'язок естетичного та екологічного ідеалу в системі культури; соціологічна теорія як ідеальна основа зняття протиріччя між особистими інтересами і загальнолюдськими цінностями; НТР та формування екологічного ідеалу в умовах сучасного українського суспільства; "екологічний менталітет" та суспільний ідеал; рецепція сутності влади як компонента суспільного ідеалу в українській соціології та ін. Розглядаються інноваційні методи навчання в просторі освіти: розробка, апробація та впровадження у навчальний процес нової методології аналізу даних гідроекологічного моніторингу; творчі і нетворчі проблеми архітектурно-будівельної освіти; методологічні основи розробки тестів з економічної теорії; питання розвитку технічної освіти; принципи сучасних технологій освіти та ін.

Наведено цілісну характеристику регіонального функціонування української мови у кінці XIX - на початку XX ст. у контексті історико-культурних чинників, які впливали на соціальний статус української мови, її функціональні сфери та ступінь внутрішнього розвитку. На підставі використання текстів публіцистики, навчальних посібників, листування, художньої літератури розглянуто західний варіант тодішньої української літературної мови у зіставних зв'язках із її сучасними лексичними, граматичними, фонетичними нормами. Значну увагу приділено історичній специфіці літературномовного процесу на західноукраїнських землях, зокрема, на Буковині, - впливу живої народної мови - діалектам південно-західного наріччя, співтериторіальним мовам, які функціонували у місцевому соціумі у силу поліетнічного складу населення, діяльності чужомовної державної адміністрації за часів Австро-Угорщини.