На підставі даних щодо нормального розвитку людини досліджено аспекти її розумової відсталості. Викладено теорію відставання в розумовому розвитку, висвітлено проблеми визначення, класифікації та поширеності розумової відсталості, визначено мотиваційні та особистісні фактори зазначеного явища, проаналізовано можливості "чудодійного зцілення", наведено методику Домана - Делакато. Розглянуто проблему інституціалізації та застосування інтегрованого навчання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)614-209

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено основні етапи розвитку музикотерапії від античних часів до сучасного періоду. Вивчено фізіологічну дію музики, розглянуто мелодії здоров'я. Показано позитивний вплив музикотерапії на перебіг вагітності, функціонування серцево-судинної системи, формування енергоінформаційного потенціалу організму, виділення гормонів, покращання пам'яті та розвиток здібності до навчання. Описано сучасні методи музикотерапії, розроблено спеціальні вправи, виконання яких сприяє формуванню оптимістичного світовідчуття й активізації життєвих сил. Наведено поради зі складання оздоровчих програм і застосування різних способів лікування (голосом, за допомогою творчих завдань, звуків природи, ритмічних рухів, танців, музичного масажу). Показано ефективність використання музикотерапії у поєднанні з традиційою медициною, а також з акопунктурою, фіто- й ароматерапією.

Освещены основные этапы развития музыкотерапии от античных времен до современного периода. Изучена физиологическое воздействие музыки, рассмотрены мелодии здоровья. Показано позитивное влияние музыкотерапии на состояние беременных, функционирование сердечно-сосудистой системы, формирование энергоинформационного потенциала организма, выделение гормонов, улучшение памяти и развитие способностей к обучению. Описаны современные методы музыкотерапии, разработаны специальные упражнение, выполнение которых способствует формированию оптимистического мироощущения и активизации жизненных сил. Приведены советы по составлению оздоровительных программ и использованию различных способов лечения (голосом, с помощью творческих заданий, звуков природы, ритмических движений, танцев, музыкального массажа). Показана эффективность применения музыкотерапии в комплексе с традиционной медициной, а также с акопунктурой, фито- и ароматерапией.

Сучасними протигрибковими засобами досягнено значно кращі мікологічні та клінічні ефекти, ніж "класичними" гризеофульвіном і кетоконазолом. У той же час відносно мало відомо про тривалість дії цих засобів. Оскільки більшість наукових праць присвячено лікуванню оніхомікозів стоп з посиланням на численні літературні дані, саме їх використано як модель під час аналізу результатів спостережень. Порівняно ступінь мікологічного й клінічного зцілення після лікування, наприкінці періоду спостереження та через 1 - 4 роки. Як з позицій мікологічного, так і клінічного одужання, препаратом найтривалішої дії виявився тербінафін.

На базі широкого кола польових і писемних джерел розглянуто народні обряди та звичаї - ритуали сприяння дітонародженню, засоби народної медицини та магії для зцілення від безплідності, систему заборон для вагітних жінок. Встановлено роль повитухи у родильно-хрестильній обрядовості приазовських греків, надано характеристику прийомів і засобів для полегшення пологів. Охарактеризовано головні традиційні прийоми догляду за новонародженим і породіллею після пологів; проаналізовано методи соціалізації дітей за допомогою обрядів післяпологового циклу. Визначено загальні та специфічні явища у родильно-хрестильної обрядовості греків Приазов'я та народів, що мешкали поруч з ними на території Криму та Північного Приазов'я.

Висвітлено соціально-філософські та етико-гуманістичні аспекти проблеми смерті й безсмертя на рівні осмислення останньої у свідомості провідних в українському суспільстві XVII ст. спільнот духовенства і козацтва, які визначали основи соціальної поведінки особи. На підставі дослідження новітніх соціально- й етико-філософських інтерпретацій концепту смерті обгрунтовано правомірність вивчення автентичного потенціалу осмислення понять життя - смерть - безсмертя в духовному досвіді минулого. Відтворено основи барокової концептуалістики конверсивності зазначених понять у межах уявлень про смерть як "хворобу до зцілення". Розглянуто специфіку мілітарного (елліністичного) тлумачення проблеми конечності в контексті ідеї, за якою особисте безсмертя підтверджувалось гідною пам'яті нащадків "живою славою", трансформуючись в ідею виживання українського роду загалом.

На підставі результатів дослідження зроблено висновок, що Аюверда базується на давніх ведичних знаннях, які являли собою засіб збереження здров'я, метод профілактики, систему харчування та методику всеохоплювального зцілення. Цілями Аюверди є продовження життя та забезпечення довершеного здоров'я, а також повне усунення хвороб та дисфункцій тіла.

На основании результатов исследования сделан вывод, что Аюверда базируется на давних ведических знаниях, которые представляли собой способ сохранения здоровья, метод профилактики, систему питания и методику полного исцеления. Целями Аюверды является продолжение жизни и обеспечение совершенного здоров'я, а также полное устранение болезней и дисфункций тела.

Наведено огляд застосування ефірних масел для зцілення душевних і тілесних недугів у контексті згадування про них у Священному писанні, а також в історичному аспекті.

Приведен обзор использования эфирных масел для исцеления душевных и телесных недугов в контексте упоминания о них в Священном писании, а также в историческом аспекте.

Вперше в українській керамології на основі опублікованих джерел і польових керамологічних студій з'ясовано специфіку використання глини та глиняного посуду в народній медицині українців упродовж XIX - початку XXI ст. Проаналізовано народні способи приготування лікарських засобів у глиняному посуді. Визначено асортимент посуду для проведення лікувальних процедур за домашніх умов. Узагальнено відомості про використання глиняного посуду в знахарстві під час магічного зцілення від хвороб і в господарських захисних звичаях та обрядах, пов'язаних із тваринництвом. Досліджено побутування глиняних оберегів в українській традиційно-побутовій культурі.

Досліджено структурно-семантичні особливості діалектних текстів про чуда. Виділено тексти про зцілення, про кару, про чудотворні місця та чудесні знаки. Подано історію вивчення наддністрянського говору, запропоновано методику аналізу текстів, визначено основні текстові категорії, їх вербальні та невербальні вияви. Для діалектних текстів характерні такі текстові категорії: цілісність, зв’язність, членованість, інформативність, модальність, антропоцентричність, континуум, інтертекстуальність, які взаємопов’язані й доповнюють одна одну. Описано структуру діалектних текстів наддністрянського говору за текстовими категоріями. На підставі текстів виявлено діалектні фонетичні, морфологічні та синтаксичні особливості, більшість із яких архаїчні. Відповідно до тематики текстів виділено п’ять тематичних груп лексики, які відтворюють різні сфери життя мовців. Найповніше представлено назви фізичних, психічних станів людини, календарно-обрядові та церковно-обрядові назви. Вперше комплексно досліджено діалектні тексти наддністрянського говору про чуда, удосконалено підходи до визначення текстових категорій діалектного тексту, проаналізовано структуру тексту, виявлено лексичні особливості та синтаксичні зв’язки, які розкриваються в контексті, відтворено граматику говору.

Перинатальна психологія - унікально новий напрямок розвитку психології, що є дуже затребуваний в сучасній медичній практиці. Частота перинатальних уражень нервової системи (НС) в Україні складає від 16 до 43 % всіх захворювань дітей першого року життя, з них гіпоксично-ішемічні ураження НС - від 47 до 60 %. Вкрай важливе значення мають психологічні особливості прийняття батьками хворих дітей. Виявлено, що рання та високоякісна взаємодія між батьками і дитиною має позитивний вплив на когнітивний і соціальний розвиток дитини. Робота психолога має бути направлена на роботу з емоціями батьків для зменшення емоційної напруги, рівня стресу та формування позитивної установки відносно виходжування немовляти. Рекомендують проводити короткочасні сеанси психотерапії. Одним із напрямків якої є позитивна психотерапія, що спрямована на виявлення та активізацію певних можливостей для подолання складних ситуацій і хвороб. Важливо забезпечити комунікацію батьків з лікарями неонатологами, неврологами, реаніматологами. Коли інвалідності дитини уникнути не вдасться, батьки переживають повторну трагедію. Відразу після повідомлення діагнозу - шок та невизначеність, панічний жах перед невідомим. Далі настає поступове протиріччя між розумінням проблеми на раціональному рівні та її неприйняття нарівні емоцій і почуттів. Наступним етапом є агресія, що проявляється емоційними спалахами і спрямована на оточуючих. Поступово приходить віра у зцілення, помилковість діагнозу, змінює її депресія, і, на кінець, настає період прийняття факту порушення розвитку, поява інтересу до навколишнього середовища, відкриття нових можливостей самореалізації. Дослідники вказують на високу частоту (до 80 %) стійких дисадаптаційних реакцій у таких сім'ях. Фахівцям слід працювати над тим, щоб матір зуміла побачити те, якою є дитина, її особистість в усій багатогранності, а не сфокусувала увагу на чомусь одному. У батьків особливої дитини є певні загальні особливості особистості - сенситивність та гіперсоціалізація, контрасне поєднання яких сприяє виникненню внутрішнього морально-етичного конфлікту. Наступна особливість - захисний характер сутність відкритості, безпосередності, поводження (відсутність відкритості, безпосередності, невимушеності в спілкуванні), що зумовлено психотравмуючим досвідом міжособистісних відносин. Матері дитини-інваліда гостро відчувають потребу в авторитетній фігурі, на яку могли б обпертися у своєму нещасті. Великою підтримкою є можливість спілкування з іншими батьками хворих дітей. Висновки: народження дитини з пораженням ЦНС сприймається як велика трагедія і супроводжується стресовим станом матері та членів сім'ї; важливо, щоб працювала мультидисциплінарна група спеціалістів вже у пологовому будинку, яка здатна запропонувати батькам етапи подальшої терапевтичної співпраці та програму адекватної реабілітації; наслідки перинатального ураження НС - складна біопсихосоціальна реальність, яка викликає цілий комплекс психологічних реакцій у матері дитини. Нерозуміння та недооцінка психосоціального компоненту інвалідності дитини та негативних психологічних реакцій матері може призвести до блокування життя та втрати позитивних наявних можливостей як у дитини, так і в матері.

In the article were made an attempt on materials of the writers of the sixties and the experience of the participants of the project "Psychological support for children from families of displaced persons" Canadian non-governmental organization Stabilization Support Services and the Union of women of Ukraine with the financial support of the British Embassy in the city of Mariupol to find out the particular representation of the archetype of the "divine child" as the matrix to overcome the crisis of the socio-humanitarian space. Because in the public opinion, of particular importance are those constants of national life that affect the restoration of harmonious existence, the archetype of the "divine child" is regarded as such that affects the healing of humanity, is the unifying link between the past and the future, because any experience of childhood is not lost. A study of the prose heritage of the sixties in the aspect of archetypes critics have allowed to define myth-poetical start of their creativity, rooted in prototipe of the collective unconscious. Individual author features the artistic transformation of archetypes due to several social, national and cultural factors. In the works of the sixties the properties of the archetype of the divine child is endowed with characters belonging to a generation of children of war. In the conditions of crisis of society, which is characterized by denationalization, material poverty and spiritual decline, they are the bearers of high moral character. In addition, the idea that the archetype of the "divine child" is an inexhaustible source synthesizing creative energy that can revive each person individually and deformed disasters the society as a whole, found its confirmation in the process of the project participants that are from 15 January to 31 October 2016, worked with MSW in the city of Mariupol. Experts proven conclusively that since the child's psyche is very plastic, the child is able to transform the energy of fear and aggression in creative direction, to restore the resources to view the system of values, to acquire the ability to enjoy every bit of the universe.

Зроблено спробу на матеріалі творчості письменників-шістдесятників та досвіду учасників проекту «Психологічна підтримка дітей з родин тимчасово переміщених осіб» Канадської неурядової організації Stabilization Support Services та Спілки жінок України за фінансової підтримки Посольства Великобританії у м. Маріуполь з’ясувати особливості репрезентації архетипу «божественна дитина» як матриці подолання кризи соціогуманітарного простору. Оскільки в суспільній думці особливого значення набувають ті константи національного буття, які впливають на відновлення гармонійного існування, архетип «божественна дитина» розглядається як такий, що впливає на зцілення людства, є об’єднавчою ланкою між минулим та майбутнім, адже будь-який досвід дитинства не минає безслідно. Вивчення прозового доробку шістдесятників в аспекті архетипової критики дозволило визначити міфопоетичний первінь їх творчості, що закорінений в першообрази колективного несвідомого. Індивідуально-авторські особливості художньої трансформації архетипів обумовлені рядом соціальних, національних та культурологічних чинників. У творах шістдесятників властивостями архетипу божественної дитини наділені персонажі, що належать до покоління дітей війни. За умов кризового суспільства, що характеризується зденаціоналізуванням, матеріальним зубожінням та духовним занепадом, вони є носіями високих моральних якостей. Крім того, теза про те, що архетип «божественної дитини» - це невичерпне джерело творчої синтезувальної енергії, здатної відродити кожну людину окремо і деформований катаклізмами соціум в цілому, знайшла своє підтвердження у процесі роботи учасників проекту, які з 15 січня до 31 жовтня 2016 р. працювали з ТПО в м. Маріуполь. Фахівцями переконливо доведено, що оскільки дитяча психіка надзвичайно пластична, дитина спроможна трансформувати енергію страху й агресії у творче русло, відновлювати ресурси, переглядати систему життєвих цінностей, набувати здатності радіти кожній часточці світобудови.

Предпринята попытка на материале творчества писателей-шестидесятников и опыта участников проекта «Психологическая поддержка детей из семей временно переселенных личностей» Канадской неправительственной организации Stabilization Support Services и Союза женщин Украины при финансовой поддержке Посольства Великобритании в г. Мариуполь выяснить особенности репрезентации архетипа «божественный ребенок» как матрицы преодоления кризиса социогуманитарного пространства. Поскольку в общественном мнении особое значение приобретают те константы национального бытия, которые влияют на восстановление гармоничного существования, архетип «божественный ребенок» рассматривается как такой, что влияет на исцеление человечества, является объединяющим звеном между прошлым и будущим, ведь любой опыт детства не проходит бесследно. Изучение прозаического наследия шестидесятников в аспекте архетипной критики позволило определить мифопоэтические начала их творчества, укорененные в первообразах коллективного бессознательного. Индивидуально-авторские особенности художественной трансформации архетипов обусловлены рядом социальных, национальных и культурологических факторов. В произведениях шестидесятников свойствами архетипа божественного ребенка наделены персонажипринадлежащие к поколению детей войны. В условиях кризисного общества, которое характеризуется утратой национальных ориентиров, материальным обнищанием и духовным упадком, они являются носителями высоких моральных качеств. Кроме того, тезис о том, что архетип «божественного ребенка» - это неисчерпаемый источник синтезирующей творческой энергии, способной возродить каждого человека в отдельности и деформированный катаклизмами социум в целом, нашел свое подтверждение в процессе работы участников проекта,которые с 15 января по 31 октября 2016 г. работали с ВПЛ в г. Мариуполе. Специалистами доказано, что поскольку детская психика чрезвычайно пластична, ребенок способен трансформировать энергию страха и агрессии в творческое русло, восстанавливать ресурсы, просматривать систему жизненных ценностей, приобретать способности радоваться каждой частичке мироздания.

Наголошено, що драматизм, катастрофізм сьогодення загострює тривожність буття, оголює душі, актуалізує екзистенційні візії. Запропоновано інтерпретації роману Володимира Лиса "Століття Якова", повісті Марії Матіос "Черевички Божої Матері", книги Любка Дереша "Миротворець" крізь призму екзистенціалістсько-філософської парадигми. Еліміновано й проаналізовано художньо оприявлені екзистенціали (самотність, "екзистенційна порожнеча", "межова ситуація", абсурд тощо), символічні образи, деталі. У романі Володимира Лиса "Століття Якова" формат розповіді - здебільшого спогадування головним героєм життя, його сповідь, покута, переосмислення й переоцінка. В епіцентрі повісті Марії Матіос "Черевички Божої Матері" - дитяча душа, свідомість 12-тирічної дівчинки Іванки Борсучки; акцентовано дискурс правди, мотиви каяття і прощення, катастрофізму, художньо втілено вічний братовбивчий конфлікт Каїна й Авеля. Що ж до книги Любка Дереша "Миротворець", для молодих читачів вона може стати добрим стимулом до розмислів над сенсом власного буття, до пошуків себе й Бога. Роботу можна використати для підготовки до спецкурсу "Екзистенційні тенденції в українській літературі".

Досліджено проблему осмислення категорії польськості, її роль у створенні міфологеми сарматської Польщі, міститься колоніальне прочитання ідеї зцілення залишку шляхетської культури з погляду польського письменника, котрий жив і творив у лімінальному просторі Правобережної України XIX століття.

Надано огляд референтних наукових досліджень щодо використання та впливу духовних знань і практик у роботі клінічних психологів та психотерапевтів, а також визначення й експлікація аксіологічних та контемпоральних перспектив духовної компоненти в моделі допомоги в клінічній практиці. Поряд із глибинним фундаментальним розумінням сутності духовності й духовного розвитку особистості в психологічній парадигмі серед українських науковців практично не трапляються дослідження прикладних аспекти зв'язку духовності та клінічної практики допомоги людям. У сфері наукових і прикладних клінічних досліджень спостерігаємо пожвавлення інтересу до цієї проблематики. із погляду клінічної практики здоров'я та захворювання людини вивчають у межах біопсихосоціальної моделі як концепції єдності душі та тіла. Духовна парадигма у сфері психічного здоров'я має величезний потенціал для трансформації особистості й суспільства. Виокремлено два способи практичної інтеграції духовності та психотерапії: з одного боку, це активне включення в терапію обговорення духовних питань і впровадження духовних практик (медитація, йога, молитва, учення священних текстів) задля зцілення та трансформації; з іншого - демонстрація терапевтом готовності до співпраці й обговорення духовних питань із клієнтом, без активного ініціювання з боку терапевта та очікування цієї ініціативи від самого клієнта. Надважливою проблемою у зв'язку з цим постає практична відсутність спеціально орієнтованого навчання й тренінгів, що мали б на меті набуття знань, умінь та навичок клінічних психологів у використанні й упровадженні новітніх та традиційних методів і практик, які б сприяли духовному прогресу клієнта та покращували його психічне здоров'я.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.73 + Р282.11 + Л667.4

Рубрики:

Серцево-судинні засоби

Лікарська сировина рослинного походження

Серцево-судинні речовини та препарати

Шифр НБУВ: Ж14678 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано теоретичні та практичні положення одного із актуальних напрямів сучасного природознавства - анімології, предметом вивчення якої є душа (душезнавство). Зазначено, що анімологія включає три основні частини: шлях душі від зародження і до безсмертя, анатомію та фізіологію душі живої, хвороби душі живої та її зцілення. Зауважено, що анімологія покликана стати тією дисципліною класичної медицини, якої не вистачає для цілісного вчення про людину. Увагу приділено історичному аспекту філософської категорії "душа", розмаїттю одухотворенних субстанційних форм, етапам вмирання, структурі та функціям свідомості.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.73 + Р282.11 + Л667.4

Рубрики:

Серцево-судинні засоби

Лікарська сировина рослинного походження

Серцево-судинні речовини та препарати

Шифр НБУВ: Ж14678 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рак шкіри (РШ) є найбільш поширеним видом онкологічних захворювань. Більшість випадків смерті від РШ спричинені меланомою, хоча це найменш поширений РШ. Раннє та точне виявлення та лікування є найкращим зціленням, однак виявлення цього виду злоякісної пухлини на ранніх стадіях не є легким. Рішення, засновані на даних для виявлення злоякісних меланом можуть зробити лікування більш ефективним. Згорткові нейронні мережі (ЗНМ) успішно застосовуються в різних областях комп'ютерного зору, а також у класифікації типів і стадій раку. Але в більшості випадків зображень недостатньо для досягнення надійної та точної класифікації. Такі метадані, як стать, вік, національність тощо, також можуть бути застосовані всередині моделей. Запропоновано end-to-end метод класифікації стадії меланоми за допомогою ЗНМ із фотографії RGB і метаданих пацієнтів і метод напівавтоматичного навчання сегментації області новоутворення. На основі експериментальних результатів запропонований метод демонструє стабільні результати та вивчає ознаки, що добре описують новоутворення. Головною перевагою цього методу є те, що він збільшує узагальнення та зменшує дисперсію, використовуючи ансамбль мереж, попередньо навчений на великому наборі даних і донавчений на цільовому наборі даних. Цей метод досягає ROC-AUC 0.93 на 10 982 унікальних нових зображеннях.

Комплексно досліджено становлення та розвиток традиційних знань з агрономії, ботаніки, зоології, ветеринарії, метеорології, астрономії, медицини як сукупність поглядів, практик й уявлень населення Слобожанщини. Традиційні народні знання проаналізовано з позиції культурної адаптації людини до довкілля, як складника його пізнання, життєзабезпечення в певних природно-кліматичних умовах, а отже, - існування в локальній етноекосистемі, окресленій відповідними межами й маркованій певними екологічними ознаками. Обов'язковою рисою народних знань є синтез раціональних та ірраціональних елементів, останні взаємопов'язані з міфологічно-релігійними уявленнями. Визначено як загальнонаціональні вияви, так і регіональні особливості функціонування різногалузевих традиційних знань, їх трансформацій на тлі наукових досягнень, творчої інтелектуальної діяльності. Охарактеризовано правові, організаційні, соціальні взаємини у сфері їх охорони як об'єктів нематеріальної етнокультурної спадщини. Простежено досягнення народної та нетрадиційної медицини, зокрема в галузі лікарських рослин і спеціальних прийомів зцілення. Зазначено, що вони можуть бути маркерами економічної та соціальної характеристики соціуму на певному етапі його історичного розвитку. Акцентовано на актуальності застосування традиційних знань, насамперед з метою збереження природних і біокліматичних ресурсів для сільського господарства й тваринництва, забезпечення безпеки продовольства й харчування.