Наведено найпоширеніші абревіатури, специфічні слова та вирази сучасної французької мови, поширені власні назви з метою покращання сприйняття французьких текстів, зокрема, періодики, сучасних літературних джерел, кінофільмів, надання додаткової пізнавальної інформації про Францію та французів.

Приведены наиболее распространенные аббревиатуры, специфические слова и выражения современного французского языка, распространенные собственные названия с целью улучшения восприятия французских текстов, в частности, периодики, современных литературных источников, кинофильмов, оказания дополнительной познавательной информации о Франции и французах.

Проаналізовано документальні кінофільми режисера О. П. Довженка, що зберігаються у фондах Центрального державного кінофотоархіву України ім. Г. С. Пшеничного та присвячені висвітленню подій війни.

Проаналізовано пропагандистські технології гітлерівців в окупованому Києві. Розкрито роль періодичної преси, листівок, інших друкованих матеріалів, кінофільмів і радіопередач в обробці свідомості місцевого населення.

Досліджено й описано образний фонд сучасної масової культури Заходу, розглянуто механізми його функціонування та розвитку. Здійснено культурологічно-філософський аналіз образів, що були запозичені з традиційних культур Сходу та найбільш широко використовувались у творах масової культури (кінофільмах, відео- та комп'ютерних іграх, масовій літературі). З'ясовано, що на формування даних образів суттєво вплинула концепція Ф.Ніцше про надлюдину. Встановлено, що вибір певних образів значною мірою обумовлений закономірностями колективного несвідомого. Показано особливості відображення архетипових образів Сходу у масовій свідомості Заходу. Проаналізовано таку важливу складову частину індустрії масової культури як відеоігри. Зроблено висновок, що внаслідок широкого запозичення певних елементів інших культур західною культурою зміни її базових інститутів не відбувається.

Проведено теоретичне й експериментальне дослідження впливу кінематографічного відеоряду на людину. Розроблено модель механізмів такого впливу, що містить положення про психологічну специфіку кіно, особливості психологічного ефекту впливу кінематографа на глядача. Наведено класифікацію типів кінокадрів та їх монтажу. Проаналізовано імовірні механізми їх психологічного впливу. З'ясовано, що кожному з проаналізованих типів кадрів і монтажу відповідає певний тип організації психічних процесів глядача та їх споглядання. В узагальненій формі їх можна представити як "занурення" в інтенсифіковані афективні стани; задане, "рамкове" оцінювання себе; споглядання своєї суб'єктивності у межах безпосереднього досвіду. Експериментально досліджено ефективність розробленої моделі, можливість її застосування для прогнозування психологічних ефектів за сприйняття певних форм побудови кінематографічного відеоряду. Відзначено, що запропонована модель може бути використана як засіб для психологічної експертизи кінофільмів.

На підставі теоретичного аналізу обгрунтовано та виділено основні психолого-педагогічні детермінанти моральних вчинків, а саме: усвідомлення та розуміння учнями моральних норм, етичних цінностей, притаманних соціуму; адекватне оцінювання школярами моральних дій оточуючих їх людей, літературних персонажів, героїв кінофільму; самооцінку учнями власних моральних дій; мотиви поведінки молодших школярів. Виявлено рівні, динаміку й особливості прояву окремих детермінант моральних вчинків впродовж навчання у молодшій школі. Установлено, що у молодших школярів функціонують всі досліджені психолого-педагогічні детермінанти моральних вчинків, між якими існують тісні внутрішні взаємозв'язки. Вплив кожної з детермінант на формування моральних вчинків змінюється впродовж віку дитини, що навчається у молодшій школі. Однак головну роль відіграє детермінанта, взаємопов'язана з самооцінкою власного вчинку. Експериментально доведено можливість розвитку психолого-педагогічних детермінант моральних вчинків. Розроблено програму психоемоційні роботи, показано значне зростання показників за кожною детермінантою моральних вчинків в учнів експериментальної групи внаслідок її апробації.

Проаналізовано психологічні детермінати сприйняття насильства в кінофільмах. Вперше визначено структуру сприйняття молоддю сцен насильства у художніх фільмах, яка утворюється за допомогою таких десяти вимірів: сприйняття жорстокості, осмисленості, реалістичності, містичності, провокованої переглядом агресії, співпереживання жертві, формування насильницької картини світу, задоволення від перегляду цікавого, недозволеного та прийняття насильства. Вперше виділено типи сприйняття молоддю епізодів насильства в кінострічках. Встановлено залежність сприйняття насильства в кінофільмах від таких базових особистісних характеристик: мотивації, ціннісних орієнтацій, ставлення до себе, основних властивостей, відображуваних п'ятифакторною моделлю особистості, акцентуації особистості. Визначено індивідуальні та статеві відмінності у сприйнятті насильства в кінострічках, встановлено чинники їх виникнення.

Наведено результати досліджень з актуальних питань лінгвістики та методики викладання іноземних мов. Розкрито місце та роль граматики в системі мовних структур. Показано особливості використання спеціального тексту в процесі навчання іноземної мови в немовному ВНЗ. Охарактеризовано сучасні технології навчання іноземним мовам у післядипломній освіті. Проаналізовано морфологічні особливості мовленнєвої компресії у заголовках кінофільмів. Розглянуто скорочення як один із способів поповнення лексики сучасної англійської мови.

Проаналізовано структуру сучасної масової культури, досліджено масові література та кінофільми, комп'ютерні та відеоігри, розглянуто найбільш поширені образи, показано їх генезу та розвиток. Значну увагу приділено взаємодії Заходу та Сходу в сучасному маскульті.

Проанализирована структура современной массовой культуры, исследованы массовые литература и кинофильмы, компьютерные и видеоигры, рассмотрены наиболее распространенные образы, показаны их генезис и развитие. Особенное внимание уделено взаимодействию Запада и Востока в современном масскульте.

Наведено результати досліджень з актуальних питань літературознавства та культурології. Увагу приділено аналізу особливостей американської культури XX ст., зокрема, оповідань повоєнного періоду, класичних кінофільмів і відеокліпів, сучасного джазу і хеві-металу. Розглянуто діалогічний вимір оповідань Дж. Д. Селінджера "У човні", феноменологію хеві-металу, питання іронії, індивідуалізації та поліфонії в оповіданнях Ф. О'Коннор. Запропоновано тлумачення літературних, візуальних і музичних текстів з погляду культурології.

Приведены результаты исследований по актуальным вопросам литературоведения и культурологии. Уделено внимание особенностям американской культуры XX в., в частности, рассказов послевоенного периода, классических кинофильмов и видеоклипов, современного джаза и хэви-металла. Рассмотрены диалогическое измерение рассказов Дж. Д. Сэлинджера "В лодке", феноменология хэви-металла, вопросы иронии, индивидуализации и полифонии в рассказах Ф. О'Коннор. Предложено толкование литературных, визуальных и музыкальных текстов с точки зрения культурологии.

Розкрито теоретичні та методичні засади сольного співу, особливості формування та закріплення вокальних навичок (ВН), розвитку вокальних і акторських даних на основі романсового жанру, вокальну складову мультфільмів, дитячих вистав, кінофільмів у процесі вокального становлення актора анімаційного театру. Визначено напрями вдосконалення співочих навичок, народну пісню як основу розвитку вокальних даних. Увагу приділено питанням реалізації ВН у контексті вокальних творів різних жанрів, професійної гігієни голосу.

Раскрыты теоретические и методические основы сольного пения, особенности формирования и закрепления вокальных навыков (ВН), развития вокальных и актерских данных на основе романсового жанра, вокальная составляющая мультфильмов, детских спектаклей, кинофильмов в процессе вокального становления актера анимационного театра. Определены направления усовершенствования певческих навыков, народная песня как основа развития вокальных данных. Внимание уделено вопросам реализации ВН в контексте вокальных произведений разных жанров, профессиональной гигиены голоса.

Досліджено та проаналізовано проблеми, пов'язані з кіновиробництвом та кінопрокатом в Україні. Розглянуто основні принципи побудови інформаційної інтелектуальної системи діяльності кінопрокату. Запропоновано модель подання знань інтелектуальної складової інтелектуальної інформаційної системи та її практичну реалізацію у вигляді експертної системи надання консультації клієнту з вибору кінофільму.

Розглянуто структуру повоєнного львівського кінопрокату, стан кінотеатрів, їх спеціалізацію й спрямування. Проаналізовано процес поширення радянської ідеології через кінофільми, цінову й репертуарну політику.

Розглянуто типи міжмовної синхронії реплік у художньому кінофільмі в контексті процесу укладання реплік кінофільму адаптувальником (англо-український напрямок), включно з розробленням власного типу міжмовної синхронії. Для глибшого розуміння принципу під час укладання кінофільму "Duplicity", репліки якого надано у прикладах синхроній, також побіжно пояснено розроблену теорію фонетичних кластерів.

Розкрито етапи історії світового й українського кіномистецтва та телебачення, які допомагають зрозуміти логіку розвитку виражальних засобів екранних мистецтв, кіноакторської майстерності. Зазначено, що новітні технології відкривають шлях екранному мистецтву, звільненому від будь-яких зображальних обмежень, налаштованому на принципово нові форми емоційно-психологічного спілкування з глядачами. Естафету розвитку мистецьких здобутків людства перейняло наймолодше з екранних мистецтв - телебачення. Показано, що історія кіномистецтва та телебачення - органічно пов'язані між собою, телебачення органічно інтегрувало майже всі засоби кінематографічної виразності, жанрові форми, методи, прийоми, організаційні форми створення кінофільмів різних видів і творчо переробило їх з урахуванням окремих специфічних умов сприйняття телевізійного видовища. Розглянуто актуальні питання історії телевізійного мовлення та телевізійного фільму. Осмислено сучасні проблеми екранного змісту та форми, головні об'єктивні тенденції подальшого розвитку кіно та телебачення.

Розглянуто основні методи вирішення труднощів, з якими стикається перекладач, працюючи з перекладом назв іноземних кінофільмів. Висвітлено головні функції назв кінофільмів - ідентифікувати фільм, сприяти рекламі та просуванню на ринку кінопрокату, спрямувати глядацьке сприйняття. Надано класифікацію стратегій перекладу назв іноземних кінофільмів, серед яких виділяються наступні: точний переклад, повна заміна назв або добирання евфемізмів, трансформація назв.

В історичному плані та з позицій сьогодення висвітлено наукові здобутки викладачів кафедри теорії та практики перекладу англійської мови Харківського національного університету В. Н. Каразіна. Увагу приділено питанням, що стосуються перекладознавства, методики викладання перекладу. Перекладацьку діяльність розглянуто в контексті інтегративної теорії мови. Проаналізовано образний, текстуальний і прагматичний складники лінгвохудожньої моделі перекладознавчого тексту та принципи їхньої взаємодії. Виявлено практичні проблеми кіноперекладу. Проведено когнітивний аналіз множинних перекладів пародій. Розкрито специфіку мовностилістичної та культурологічної актуалізації візуальної вербальної інформації під час перекладу англомовних кінофільмів. Увагу приділено формуванню білінгвальної фахової компетентності перекладача, розвитку навичок скороченого запису майбутніх перекладів. Визначено основні етапи та прийоми навчання перекладу поетичних текстів.

Наведено результати аналізу змісту публікацій фахових педагогічних видань України 1950 - 1980 рр., присвячених питанням застосування навчального телебачення в освітньому процесі. Наведено відомості про кількість публікацій з означеної проблеми за досліджуваний період. Зазначено, що автори публікацій обговорювали теоретичні та методичні питання, переваги та недоліки навчального телебачення, окреслювали шляхи його подальшого розвитку в країні. Зокрема, зосереджено увагу на публікаціях 1960-х рр. про чотирирічний експеримент кафедри педагогіки Одеського педагогічного інституту іноземних мов із застосуванням телебачення в навчальному процесі, про діяльність Одеської та Київської студій телебачення зі створення телепередач для учнів молодшого, середнього та старшого шкільного віку. Наголошено на зміні змісту публікацій в 1970 - 1980-х рр. у порівнянні з 1960-ми рр., коли педагогічну громадськість уже цікавили питання психолого-педагогічних, санітарно-гігієнічних вимог щодо використання телебаченняна уроці та в позакласний час. Виокремлено деякі переваги телевізійних передач у порівнянні з навчальними кінофільмами. Наголошено на цінності досвіду педагогів 1950 - 1980-х рр. для сьогодення за умов швидкого поширення нових інформаційних технологій навчання.

Представлены результаты анализа содержания публикаций специализированных педагогических изданий Украины 1950 - 1980-х гг., посвященных вопросам использования учебного телевидения в образовательном процессе. Определены типичные проблемы, связанные с внедрением учебного телевидения, пути их решения. Акцентировано внимание на то, что опыт педагогов 1950 - 1980-х гг. является особенно ценным сегодня, в условиях быстрого распространения новых информационных технологий обучения.

The article presents the results of analysis the contents of publications of professional pedagogical editions of Ukraine in the 50-80th years of XX century, devoted to the problems of use of educational television in an educational process. The article also shows the determination of typical problems, related to introduction of educational television, and ways of their solution. Teachers' experience of the period is valuable for the present in the conditions of fast diffusion of new learning information technologies.

Розглянуто роботу молодого, талановитого та перспективного вчителя історії та правознавства Смілянської спеціалізованої школи І - ІІІ ступенів № 5 Ю. В. Денщикова. Відзначено використання вчителем інформаційних і комунікаційних технологій, які дозволяють формувати інформаційні навички та медіа-грамотність школяра, тобто вміння здобувати, аналізувати, опрацьовувати та створювати інформацію в її різних формах та медіа-представленнях. Завдяки засобам мультимедіа стало можливим продемонструвати вчителем на уроці широкий спектр наочності у вигляді слайдів, портретів, репродукцій картин, фрагментів із кінофільмів тощо.

Досліджено вплив кінофільму на психіку людини. Розглянуто документальне кіно як мистецтво. Визначено основні етапи розвитку музики у світовому кінематографі. Охарактеризовано зародження музики в кінематографі у 1930-х рр. Вивчено структуру екранного образу в антропологічному вимірі. Розкрито теоретико-методологічні основи впливу аудіо-візуальних творів на особистість. Проаналізовано телебачення як основний засіб масової комунікації.