Вивчено особливості процесів дифузії й масопереносу в мінеральній компоненті таких біомінералів, як кістки та емаль зубів. Описано властивості вказаних біомінералів, які найбільш істотно впливають на розглянуті процеси. Показано, що біомінерали являють собою мінерально-органічні наноасоційовані системи, які мають ряд особливих властивостей. Одна із особливостей біомінералів-нанорозмірний п'єзоелектричний ефект, що характерний для частинок з розмірами порядку нанометрів. Введено моделі, які дозволяють описувати процеси дифузії в біомінералах за допомогою підходів фізики твердого тіла. Описано механізм утрати кальцію кістками й емаллю зубів під час космічних польотів.

Проаналізовано незадовільні результати лікування травм гомілковостопного суглоба, які обумовлюють у віддаленому періоді необхідність його артродезування, а також вивчено результати виконаного артродезу. У всіх хворих у віддалені терміни відзначено значні анатомічні зміни тканин суглоба з вираженими ознаками деформівного артрозу. Всім хворим, які були піддані аналізу, виконано артродез гомілковостопного суглоба з використанням чотирьох методик. За оцінкою остаточних результатів лікування відзначено, що у 97,4 % випадків сформувався анкілоз. У цьому випадку у 17,9 % хворих клінічно та рентгенологічно залишились залишкові деформації. У хворих із резектованим дистальним відділом малогомілкової кістки розвивалась пронаційно-вальгусна деформація стопи у зв'язку з виключенням напрямної та опорної функцій зовнішньої кісточки.

Наведено результати лікування пацієнтів із гнійно-некротичними процесами, що набули розвитку у компонентах кульшового суглоба та параартикулярних тканинах після оперативних втручань з приводу травматичних пошкоджень проксимального відділу стегнової кістки та дистрофічних процесів. Доведено: тяжкі ускладнення - наслідок несвоєчасного застосування активної хірургічної тактики та комплексної терапії, спрямованої на ліквідацію запального процесу та відновлення гомеостазу організму.

Освещен клинический опыт использования блокирующего интрамедуллярного металлополимерного остеосинтеза (БИМПО) у 63 больных с диафизарными переломами большеберцовой кости. Особое внимание уделено снижению травматичности оперативных вмешательств, максимальному сохранению мягких тканей и кровоснабжения отломков. Разработаны и внедрены клинико-биомеханические варианты БИМПО: динамический, статический и детензионный, а также открытый, полуоткрытый и закрытый способы их выполнения. Изучение отдаленных результатов у 56 больных в сроки от 10 месяцев до 3 лет показало отличные и хорошие исходы.

Проведено гістологічне та гістотереометричне дослідження внутрішньокісткового кровопостачання надп'яткової кістки в трьох вікових групах. Доведено, що по мірі старіння знижуються кількісні та якісні показники васкуляризації, особливо це стосується артерій і капілярів.

В клініці травматології Київського науково-практичного центру швидкої медичної допомоги в 1988-93 рр. остеосинтез стегнової кістки було зроблено 153 постраждалим з політравмою. З цією метою застосовували пластини (48,4 ), рідше - стержні (28,1) і апарати зовнішньої фіксації (20,9). При виборі засобу фіксації орієнтувались на оцінку тяжкості травми за шкалою ISS (Injury Severity Score). При виборі оптимального часу хірургічної стабілізації перелому автори орієнтувались на схему Вольфа, у відповідності до якої на першому етапі виконувались операції за життєвими показаннями, потім протягом 6-12 годин в відділенні реанімації проводили інтенсивну терапію, після якої при відсутності вітальних порушень проводили остеосинтез стегнової кістки. Результати лікування вивчено у 98 пацієнтів через 12-18 місяців після остеосинтезу. Хороші результати відмічені у 79,6, задовільні - у 17,3, незадовільні - у 3,1 хворих.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.51-588

Рубрики:

Пошкодження тазостегнового суглоба

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Охарактеризовано сучасний стан та перспективи розвитку ветеринарної хірургії. Розглянуто біохімічні, протеолітичні й фібринолітичні властивості синовіальної рідини у рогатої худоби та коней у віковому аспекті. Окремі розділи присвячено діагностиці гінекологічних хвороб у корів із застосуванням сонографії, а також використанню штрифіф із корундової кераміки у разі навколоепіфізарних переломів стегнової кістки у собак. Детально проаналізовано особливості патогенетичної терапії асептичних запальних процесів дистального відділу кінцівок у великої рогатої худоби.

Розглядаються загальнобіологічні закономірності морфоадаптивних, реактивних, регенеративних і репаративних процесів, що відбуваються у тканинах органів під впливом екологічних факторів, а також шляхом створення біологічних моделей. У працях використані дані не лише класичних, а й найновіших гістологічних, гістохімічних, електронномікроскопічних, цитологічних, морфометричних, біохімічних, ауторадіографічних методів дослідження. Досліджуються морфологічні зміни в кістках скелета при адаптації організму до позаклітинної дегідратації, вплив ліпіну на регенерацію сідничного нерва, потенційні можливості артерій легеневої зв'язки в умовах оклюзії сегментарних гілок легеневої артерії, гістологічні зміни в нирках під дією легкого ступеня дегідратації організму. Дається оцінка гістологічних змін нервового апарату стінок вен нижніх кінцівок при різних формах тромбофлебіту, наводяться деякі аспекти анатомо-гістологічного поняття росту та мінералізації кістки та ін.

Розглянуто особливості процесу репаративної регенерації тканин сечового міхура у разі зшивання їх кетгутом та біофілом у ранні терміни після операцій, будови проксимального епіфізарного хряща великогомілкової кістки білих щурів різного віку, які зазнали опромінення електромагнітними хвилями міліметрового діапазону, ультраструктурної організації слизової оболонки шийки матки за наявності патологічних процесів, індукованих папіломавірусною інфекцією. Подано структурно-функціональну характеристику ефективності запропонованого способу резекції шлунка. Досліджено вплив урбаністичного чинника на темп росту дітей, іонізуючого випромінення на морфо-функціональний стан щитовидної залози. Висвітлено варіанти розміщення сліпої кишки у людей з різною масою тіла, статеві особливості та вікові зміни серця.

На основі нових даних про властивості біомінералів описано можливий механізм виносу кальцію з кісток під час космічних польотів. Встановлено, що винос кальцію пов'язаний з нанорозмірним п'єзоелектричним ефектом, який за умови невагомості зумовлює зміну електричного заряду та поверхневої енергії нанокристалів, якими представлено мінеральну компоненту кісток. Відсутність механічних навантажень призводить до зміни енергетичного стану нанокристалів, перерозподілу іонів і вакансій кальцію в їх об'ємі, а також до "виштовхування" іонів кальцію з нанокристалів електричними силами. Оскільки мінеральна компонента кісток являє собою кристалічні частинки , то процеси демінералізації кісток розглядаються з позицій фізики твердого тіла. Динаміку демінералізації кісток та їх анізотропні характеристики запропоновано вивчати за допомогою спеціальних парамагнітних маркерів, утворених з ростом кісток або за допомогою спеціальних процедур. Ці маркери можуть входити до всіх основних підсистем кісток і бути зареєстрованими методом електронного парамагнітного резонансу.

На великому клінічному матеріалі (347 дітей віком від 2 місяців до 13 років) обгрунтовано значення децентрації головки стегнової кістки як основної рентгенологічної ознаки, що дозволяє передбачити виникнення диспластичного коксартрозу та прогнозувати його розвиток. Наведено класифікацію різних видів децентрації головки стегнової кістки та її ступінь. Встановлено кореляцію між ступенем децентрації та вираженістю преартротичної фази диспластичного коксартрозу.

У роботі наведені результати дослідження рентгенометричних показників розвинення кульшового суглоба при асептичному некрозі головки стегнової кістки після консервативного лікування природженого вивиху стегна. У віковому аспекті вивчено такі рентгенометричні показники: кут вертикального нахилу западини, кут вертикальної відповідності, ацетабулярний кут, шийково-діафізарний кут, антеверсія шийки стегнової кістки,кут Віберга. Статистичний аналіз одержаних даних показав, що найбільш мінливими були показники ацетабулярного кута та кута Віберга.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198

Рубрики:

Пошкодження кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено аналіз хірургічного лікування 224 хворих зі свіжими внутрішньосуглобовими переломами шийки стегнової кістки та їх наслідками, які лікувалися в Харківському НДІ ортопедії та травматології з 1990 до 1998 рр. Розроблено диференційований підхід до лікування цієї тяжкої патології в залежності від характеру травми, виду перелому, його давності, стану кісткової тканини, віку хворого та його фізичної активності до травми. Такий підхід дозволив у 192 хворих (85,7 %) одержати добрі та задовільні результати.

Наведено дані про остеопороз - основну з найчастіших причин зламу шийки стегнової кістки. Висвітлено диференційовані показання до ендопротезування у разі зламу шийки стегна залежно від віку, фізичних і розумових здібностей пацієнта. Визначено стадії остеопорозу і форми проксимального відділу стегна. Описано до- та післяопераційні методи лікування, техніку однополюсного ендопротезування, можливі ускладнення, помилки та віддалені результати.

У статті проаналізовані результати застосування різноманітних імплантатів у 86 хворих, що оперувалися з приводу пошкоджень і посттравматичних артрозів крижово-клубових суглобів. У хворих в стані травматичного шоку відкриту репозицію і остеосинтез вушкоподібних поверхонь слід виконувати як відстрочене втручання, фіксуючи таз на етапі протишокових заходів стерньовими апаратами. Застосування комбінації позаосередкового і занурювального остеосинтезу дозволяє оптимізувати лікування пошкоджень крижово-клубових суглобів у гострому періоді травматичної хвороби. Найбільш ефективним засобом стабілізації заднього відділу тазу при ротаційних і вертикально-ротаційних пошкодженнях, на думку авторів, є артродез крижово-клубових суглобів з застосуванням накісткових фіксаторів керамічних імплантатів і кісткових аутотрансплантатів. Неминучою при цьому втратою амортизаційної функції амфіартрозу можна зневажити заради надійності фіксації фрагментів таза. При застарілих вивихах і переломо-вивихах тазової кістки зі значною деформацією таза автори пропонують артродезувати крижово-клубовий суглоб у невправленому стані з одночасним виконанням коригуючої остеотомії крила клубової кістки.

Для визначення інформативності вимірюваної безконтактно динаміки омега-потенціалу головного мозку хворих з переломами стегнової кістки проведено дослідження у 49 практично здорових осіб і 108 хворих у процесі лікування консервативними методами та остеосинтезу відламків металевими конструкціями. Аналіз вихідної величини омега-потенціалу у відповідь на одноразове фізичне навантаження верхніх кінцівок дає змогу прогнозувати ускладнений чи неускладнений перебіг загоєння переломів.

Методом растрової електронної мікроскопії з рентгенівським мікроаналізом досліджено зразки зрілої кістки великої рогатої худоби в процесі демінералізації в 0,1 М розчині HCl. Описано характер морфологічних змін кісткової тканини на початкових стадіях демінералізації. Виконано кількісні оцінки вмісту Са і Р у радіальному напрямку окремих остеонів під час демінералізації. Вивчено можливість використання для кількісного елементного аналізу кісткової тканини синтетичних зразків порівняння на основі біоактивних керамічних імплантатів.

Розглянуто шляхи структурно-функціональної диференціації хондроцитів і особливості цитоархітектоніки суглобового хряща. Живлення клітин суглобового хряща здійснюється від судин підхрящевої кістки. З боку суглобової поверхні відбувається деградація та елімінація хондроцитів і міжклітинної речовини. Фізіологічне самовідновлення суглобового хряща відбувається механізмами інтерстиціального росту завдяки проліферації хондроцитів в середній зоні.