Приведено аналіз результатів лікування 39 потерпілих з травматичними ушкодженнями в ділянці кульшового суглоба, яким було виконано позаосередковий остеосинтез із використанням розробленого авторами апарата "таз-стегно". Це дозволило дійти висновку про те, що точна діагностика ушкоджень, рання керована апаратна стабільна фіксація з можливістю розробки рухів у суглобах у сполученні з комплексною реабілітаційною програмою забезпечує задовільні результати навіть у разі грубих внутрішньосуглобових руйнувань.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.51-588

Рубрики:

Пошкодження тазостегнового суглоба

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано досвід діагностики та хірургічного лікування 49 випадків горизонтально нестабільних (61В) переломів кільця таза. Дотримано класифікації AO/ASIF, у діагностиці використано класичну рентгенографію, МР томографію та комп'ютерну реконструкцію. 41 пацієнт лікувався за допомогою апарата "Mono Tube" для зовнішньої фіксації. Оперативні втручання з фіксацією переломів переднього півкільця металічними конструкціями виконано у 17 пацієнтів. Результати лікування у всіх випадках були позитивними.

Изучена возможность магнитнорезонансной томографии (МРТ) в дифференциальной диагностике асептического некроза головки бедренной кости и множественной эпифизарной дисплазии. Установлено, что МРТ - высокоинформативный и неинвазивный метод диагностики поражений тазобедренного сустава, который позволяет точно отдифференцировать процесс формирования головки бедренной кости из многих точек окостенения при спондилоэпифизарной и множественной эпифизарной дисплазиях от асептического некроза головки бедренной кости (фаза восстановления), которые на рутинной рентгенограмме имеют идентичную картину.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.51-5

Рубрики:

Пошкодження тазостегнового суглоба

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.51-588

Рубрики:

Пошкодження тазостегнового суглоба

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены вопросы рентгенографического и компьютерно-томографического обследования больных. Показаны преимущества реконструктивной типографии. Описан метод конвенционной рентгенографии.

Проведено ультразвуковое исследование структурно-функционального состояния костной ткани у 112 больных с патологией тазобедренного сустава, которым в республиканском центре эндопротезирования выполнено 118 операций замещения тазобедренного сустава на искусственный. Исследования выполнены с использованием аппарата "Achilles+". Измерения осуществлялись перед операцией, в промежутке 3-4 месяца и спустя год после эндопротезирования. Выявлены динамика и возрастные особенности изменения минеральной плотности костной ткани у больных после тотального эндопротезирования тазобедренного сустава. В первые 4 месяца происходит углубление остеопоротических процессов, в последующем структурно-функциональное состояние костной ткани улучшается, что связано с увеличением нагрузки на оперированную конечность, однако самостоятельного восстановления до исходного уровня в течение года у больных пожилого и старческого возраста не происходило. Установлено наличие корреляционных связей между клинико-рентгенологическими индексами и показателями ультразвуковой денситометрии.

Работа является обобщением научного и практического опыта клиники ортопедической артрологии Харьковского НИИ ортопедии и травматологии им. М.И.Ситенко и представляет собой практическое руководство по реконструктивно-восстановительной хирургии области тазобедренного сустава. Отражен ряд вопросов, посвященных топографической анатомии данной области, инструментарию для хирургии тазобедренного сустава, оперативным доступам к области тазобедренного сустава и особенностям хирургических вмешательств при заболеваниях тазобедренного сустава и последствиях травм данной области.

Здійснено комплексний аналіз морфологічних і біохімічних показників крові трьох груп постраждалих з пошкодженнями таза, що порушують безперервність обох його половин, з різними методами лікування та термінами їх здійснення: позаосередковий остеосинтез таза в гострому періоді травми (10,0 +- 2,45 годин з моменту травми); на етапі перебігу травматичної хвороби (11,0 +- 3,07 діб), а також у пацієнтів, яких лікували консервативними методами. Порівняльний аналіз динаміки процесів обміну в постраждалих із нестабільними пошкодженнями таза показав: ранній стабільний остеосинтез таза є важливим чинником, який забезпечує оптимальні можливості реалізації компенсаторно-адаптаційного комплексу, що створює умови для більш повноцінного перебігу процесів відновлення, тим самим підтверджуючи вплив методу лікування на патогенетичні механізми перебігу травматичної хвороби у цього контингенту постраждалих. Зроблено висновок: нестабільний характер пошкодження таза необхідно розцінювати як показання до ургентної хірургічної допомоги.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.51-59

Рубрики:

Пошкодження тазостегнового суглоба

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано клініку, діагностику й особливості лікування внутрішньосуглобових ушкоджень кульшового суглоба в разі дорожньо-транспортних подій у 116-ти хворих за період 1990 - 2001 рр. Знання механізмів травми, своєчасна діагностика та кваліфіковане лікування дозволяють зменшити ризик розвитку посттравматичних дистрофічних ускладнень у вигляді коксартрозу або ассептичного некрозу, знизити кількість пацієнтів, що отримують інвалідність.

Проаналізовано результати відновно-реконструктивних операцій, виконаних 21-му хворому з застарілими ушкодженнями крижово-клубових суглобів. Зазначено, що система оперативного лікування застарілих ушкоджень крижово-клубових суглобів повинна бути біомеханічно обгрунтована і побудована на диференційованому підході до різноманітних форм порушення стабільності таза. Математичне кінцевоелементне моделювання та дослідження напружено-деформованого стану таза дозволило розробити алгоритм хірургічного відновлення функції поясу нижньої кінцівки у разі застарілих пошкоджень крижово-клубових суглобів залежно від форми нестабільності таза.

Проаналізовано результати лікування 17-ти потерпілих з травмою області кульшового суглоба. Використання пропонованого алгоритму з урахуванням визначення домінуючого ушкодження та тяжкості стану потерпілого дозволив вибрати оптимальний метод і обсяг лікування в кожному конкретному випадку. Впровадження його в роботу ургентної служби ОТБ дало можливість знизити летальність у випадку ушкоджень області кульшового суглоба на 14 %.

Больовий синдром, який є проявом дегенеративно-дистрофічних захворювань опорно-рухового апарату, значно погіршує якість життя людей похилого віку. Він важко піддається купуванню, має хронічний перебіг. Оскільки статокінетична система хребет- таз- нижні кінцівки є біомеханічно єдиним функціональним ланцюгом, порушення в одній із ланок спричинює погіршення стану всієї системи. Ці фізіологічні зв'язки повинні враховуватися під час призначення комплексного консервативного лікування пацієнтів похилого віку. Перспективними засобами патогенетичної терапії є препарати, що впливають на кровообіг, зокрема рослинного походження та їх аналоги. Застосування L-лізину есцинату дає змогу впливати на набряково-больовий синдром, який лежить в основі багатьох захворювань опорно-рухового апарату, скорочуючи термін перебування хворих у стаціонарі та збільшуючи період ремісії.

Проаналізовано результати лікування 630-ти постраждалих з множинною та сполученою травмою таза. Висвітлено відношення до використання цільної крові та її препаратів для поповнення крововтрати. Відмова від переливання цільної крові, використання колоїдних та кристалоїдних розчинів для заміщення втраченого об'єму, а ерітроцитарної маси - для поповнення кисневої ємності дозволили поліпшити результати лікування, зменшити об'єм гемотрансфузій та запобігти тяжким гемотрансфузійним ушкодженням.

Отмечено, что болевой синдром, которым проявляются дегенеративно-деструктивные заболевания опорно-двигательной системы, является фактором, значительно ухудшающим качество жизни пожилых людей. Он тяжело поддается курации, имеет хроническое течение. Поскольку статокинетическая система позвоночник - таз - нижние конечности является одной биомеханической цепью, нарушение в одном из звеньев вызывает ухудшение состояния в целой системе. Эти физиологические связи должны учитываться при назначении комплексного консервативного лечения пациентов пожилого возраста. Терапия должна включать различные элементы: мануальную терапию, тракционные методики, светотерапию, использование лечебно-диагностических блокад, адаптированные к возрастным группам медикаментозные схемы.

Описано загальну патологію тазостегнового суглоба та поперекового відділу хребта, ролі хірургічного лікування хребетного сегменту у разі попереково-тазостегнового синдрому. Проведено аналіз результатів лікування хворих з різними варіантами клінічного перебігу попереково-тазостегнового синдрому. Надано характеристику рентгенологічних ознак і результатів МР-томографії. Визначено основні структурні зміни в хребетному сегменті, що виявляються в ході проведення МР-томографії та розкривають показання та суть проведення оперативного втручання, спрямованого на відновлення функцій поперекового відділу хребта і великих суглобів нижньої кінцівки.

Більшість постраждалих (63,5 %) отримують переломовивихи в кульшовому суглобі (ПВКС) унаслідок дорожньо-транспортних подій (ДТП). Узагальнено досвід лікування переломовивихів у кульшовому суглобі за умов ортопедо-травматологічних відділень та обласного травматологічного центру. Проаналізовано лікування 108-ми постраждалих. У 80-ти (74,1 %) відзначено множинні та поєднані ушкодження. Запропоновано систему етапного спеціалізованого лікування ПВКС, яка дозволяє у більшості постраждалих виконувати відновлювальні операції на ушкодженому кульшовому суглобі у гострому періоді травми. Тактику у відношенні множинних переломів кісток кінцівок у постраждалих із ПВКС обрано з урахуванням характеру ушкоджень кульшового суглоба та подальшого їх лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.51-588

Рубрики:

Пошкодження тазостегнового суглоба

Шифр НБУВ: Ж70142 Пошук видання у каталогах НБУВ