У контексті теорії самодетермінації проведено теоретичний аналіз й експериментальне дослідження психологічних умов становлення життєвих домагань підлітків з неповної одностатевої сім'ї. Узагальнено та систематизовано психологічні погляди на природу, структуру та функції життєвих домагань і особливостей їх трансформації залежно від умов родинної соціалізації підлітка. Встановлено неоднозначні співвідношення між самооцінкою підлітками обох статей стилю взаємин (позитивний інтерес, директивність, ворожість, автономність, самоздійснення, егоцентризм, прагматизм, капітуляція) та певною констеляцією особистісних змінних (самостановлення, рефлексивність, інтернальність, самоповага, упевненість у собі, тривожність, мотивація успіху). Наведено результати впровадження розробленої програми психологічної допомоги, спрямованої на побудову підлітками цілісної картини життєвих домагань, що відповідає сучасним соціоекономічним і соціокультурнитм проблемам. Відзначено, що застосування результатів проведеного дослідження дозволяє враховувати особливості процесу становлення життєвих домагань підлітків і одностатевої неповної сім'ї. Запропоновано психологічно обгрунтовані засоби корекційної роботи з підлітками та їх батьками з питань виховання та самовиховання.

Висвітлено відомості про сучасні юридичні терміни, наведено відповідники термінопонять римського права англійською, французькою й українською мовами. Розкрито сутність таких понять як "апеляційні суди", "арбітраж", "цивілістика", "капітуляція", "кодифікація", "дисципліна", "губернія", "імперія", "інтерпретаційні акти", "муніципалітет", "преторське право", "рецидивіст", "седиментація", "суїцид", "трансакція" та ін.

Розглянуто ситуація, що склалася між Полтавською битвою та капітуляцією шведської армії біля Перевалочної у червні (за ст.ст.) 1709 р. Автор намагається уточнити чисельність російських сил в операціях під Перевалочною, яка наводиться у традиційній історіографії.

Мета дослідження - розкрити процес залучення пропагандистів із середовища примусових працівників, радянських військовополонених, штатних службовців окупаційного апарату та спроби їх використання нацистською владою шляхом усної агітації серед населення, створення пропагандистських фото- й кіноматеріалів за їх допомогою. Методологія дослідження грунтується на принципах історизму, науковості, антропоцентризму. Для висвітлення проблеми застосовано методи історіографічного аналізу, історико-генетичний і проблемно-хронологічний. На основі неопублікованих документів галузевого архіву Служби безпеки України, повідомлень окупаційної преси проаналізовано залучення, підготовку й ефективність використання агітаторів в усній пропаганді в період вербувальних кампаній із набору робочої сили до Третього Райху. Уперше детально висвітлено хід організації та перебіг "екскурсій" (як форми пропаганди) для населення з України до "гітлерівської Європи" впродовж 1943 р., визначено та стисло охарактеризовано склад учасників таких вояжів. Розкрито мету, механізм підготовки пропагандистських фото- та кіноматеріалів нацистськими спецслужбами, внесок в їх створення безпосередніх учасників із Миколаївщини та інших окупованих регіонів СРСР упродовж 1943 - 1944 рр. Введено до наукового обігу фото М. Ползунова - бургомістра Миколаєва, голови спеціальної групи екскурсантів. Висновки: нацистське керівництво мало далекосяжні наміри з ідеологічної обробки та використання пропагандистів із середовища лояльних до "нових визволителів" категорій населення. Про це свідчить докладання чималих зусиль і ресурсів для створення спеціальних таборів із підготовки агітаторів, проведення екскурсій для ретельно відібраних учасників з окупованої частини СРСР містами Європи, розробка масштабних маніпуляцій за їх участі зі створенням фото- та кіноматеріалів під контролем спецслужб Третього Райху. Такі пропагандистські заходи мали певний вплив на частину населення під час вербувальних кампаній із набору робочої сили до Німеччини в період 1942 - початку 1943 рр. та позначилися на лояльному ставленні окремих мешканців до окупаційної адміністрації. Їх було розраховано на довгострокову перспективу за умови продовження бойових дій, проте вигнання нацистських загарбників з України й капітуляція Німеччини у Другій світовій війні унеможливили повну реалізацію таких планів.

Запропоновано тематичний енциклопедійний глосарій як спеціальний інструмент, створений для осмислення проблематики російсько-української війни. Зазначено, що структурно-композиційно видання складається з двох частин. У першій частині упорядники виклали авторські тексти, які створюють (принаймні, у першому наближенні) контекстну панораму причин, природи, характеру, основних фаз російсько-української війни та її рецепції в енциклопедійному просторі. Друга частина є банком ключових термінів / понять і відповідних статей, важливих для осмислення конкретної проблеми - "Війна Росії проти України". Зауважено, що у першому випуску енциклопедичного глосарію зібрано лише частину гасел, присвячених рецепції російсько-української війни. Енциклопедичний глосарій скомпоновано на основі підготовлених статей до "Великої української енциклопедії", сфокусованих навколо тематики "Російсько-українська війна". Розкрито сутність таких понять, як агресія військова, атака інформаційна, геноцид, гібридна війна, капітуляція, окупація, рашизм.