Викладено поради щодо вивчення художніх творів О.Кобилянської та розроблено уроки з вивчення кожного твору. Значну увагу приділено зразку тематичної діагностики рівня навченості учнів та словнику малозрозумілих слів, значення яких пояснюються за допомогою відповідників із сучасної української літературної мови.

Розглянуто структурні особливості нумеральних сполучень і тенденції вивчення квантитативних одиниць у сучасному мовознавстві. Подано порівняльний аналіз лексико-семантичних груп англійських фазових дієслів та їх дієслівних компонентів. Детально проаналізовано українську мовно-літературну традицію XVIII ст. за оцінкою П.Куліша, елегії І.Франка, досліджено художньо-філософський потенціал поезії П.Грабовського. Висвітлено уявлення про смерть у контексті релігійної культури народу та творчості українських прозаїків кінця XIX - початку XX ст.: М.Коцюбинського, М.Черемшини, В.Стефаника, О.Кобилянської, Л.Мартовича та ін.

Показано роль українського жіноцтва у державотворчому процесі й національному відродженні, його вплив на культурно-просвітницьке життя суспільства з кінця ХІХ - до кінця ХХ ст. Розкриваються передумови виникнення організованого жіночого руху, створення різних гуртків і товариств ("Товариство руських жінок" на Галичині, гурток Олени Доброграєвої у Києві та ін.), простежується жіноча діяльність у Східній Україні на початку ХХ ст. Аналізується літературно-наукова, педагогічно-виховна та громадсько-політична діяльність найкращих представниць жіночого руху (Н.Кобринської, Л.Українки, О.Кобилянської, С.Русової, Х.Алчевської, М.Омельченко та ін.). Значну увагу приділено аналізу галицької періодики для жінок на початку ХХ ст. як джерела дослідження історії жіночого руху.

Розглянуто один з найбільших і найвпливовіших осередків вітчизняної культури - Свято-Троїцький Києво-Кирилівський монастир, заснований династією чернігівських князів Ольговичів у XII ст. На основі аналізу креслень та обмірів, літературних та архівних джерел, матеріалів археологічних досліджень висвітлено багату на події історію монастиря, біля керма якого стояли видатні церковно-політичні та культурно-освітні діячі України - І.Гізель, Л.Баранович, І.Монастирський, Д.Ростовський. Розкрито етапи формування архітектурного ансамблю монастиря у XII - XVIII ст., а також описано твори унікального монументального живопису даного періоду, що збереглись у Кирилівській церкві.

Міститься творчий доробок М.Євшана, провідного критика і культуролога початку XX століття, послідовника естетико-психологічного напряму в літературознавстві. Розглядаються проблеми творчості, суспільний і артистичний елемент у творчості, найновіша лірика Галицької України, козаччина в українській поезії, сучасна польська література і її вплив на нашу. Представлено літературні характеристики Т.Шевченка, Л.Українки, Б.Лепкого, О.Кобилянської, В.Стефаника, Л.Толстого, М.Конопніцької, С.Боттічеллі, Р.Кіплінга та ін. Публікуються полемічні нотатки та рецензії М.Євшана на творчі роботи Б.Грінченка, М.Рильського, Г.Хоткевича, В.Винниченка, А.Луначарського, І.Франка, А.Тесленка, Ф.Шіллера, М.Яцківа та ін.

Вперше поставлено та розкрито проблему типології та національних особливостей літературного імпресіонізму в Україні та США. Дослідження проведено в параметрах художньої характерології, жанру і стилю, на матеріалі творчості М.Коцюбинського, Г.Джеймса, О.Кобилянської, С.Крейна та інших майстрів слова.

Висвітлено актуальні проблеми давньої та класичної української літератури. Розглянуто семантику виокремлення певного словесного комплексу внаслідок гіпометрії віршованого ряду у поезії В.Стуса. Детально проаналізовано творчість видатних українських та зарубіжних письменників: Т.Шевченка, І.Франка, О.Кобилянської, М.Драй-Хмари, В.Підмогильного, Б.-І.Антонича, Г.Тютюнника, Г.Четтла, У.Персі, О.Пушкіна, М.Салтикова-Щедріна, Ф.Достоєвського та ін.

Представлено статті філософсько-теологічного, філологічного і педагогічного напрямків. Розглядаються духовно-ціннісні та науково-раціональні координати людини, праукраїнські вірування в контексті української культури, функціонування загальнокультурних традицій в сучасній російській літературі. Зроблена структурно-семантична характеристика ад'єктивних речень у мові творів М.Стельмаха, визначено психологізм оповідання О.Кобилянської "Під голим небом". Показана мотивованість образного компонента у значенні відмінникових дієслів української мови. Наведені функціональні характеристики ораторського мистецтва. З'ясована роль методів соціального захисту в структурі педагогічної діяльності вчителя, запропонований творчий підхід до формування пізнавальної активності молодших школярів та ін.

Розглянуто спільне та відмінне у пунктуації української та румунської мов, модальне значення необхідності в українських прислів'ях, структурно-граматичну класифікацію біблійних фразеологізмів. Висвітлено правописні проблеми української мови кінця ХХ ст., основні шаблони та засоби авторської індивідуалізації тексту газетного привітання, основи та методику розробки комунікативної навчальної програми. Охарактеризовано фоносемантичні особливості поетики Л.Костенко, специфіку використання імперативних форм у творах О.Гончара, лексико-стилістичні засоби характеристики персонажів у новелах П.Мериме, складнопідрядні речення часу у творах О.Кобилянської, мовні засоби вираження градації у творах О.Довженка.

Розкрито рецепцію мотивів та образів Біблії, творів античної літератури в спадщині О.Кобилянської. З'ясовано її роль і значення у загальноєвропейському літературному контексті кінця ХІХ - початку ХХ ст.

Досліджено проблеми синтезу мистецтв у творчості видатних письменників періоду порубіжжя - Лесі Українки, М.Коцюбинського, О.Кобилянської, М.Вороного, Олександра Олеся, Б.Лепкого, М.Яцкова, В.Винниченка, Марка Черемшини. Велику увагу приділено осмисленню процесів освоєння естетичного простору за рахунок словесного моделювання несловесних мистецтв.

Розглядаються актуальні проблеми з педагогічних та філологічних наук. Висвітлюються питання використання елементів народознавства в процесі ознайомлення дошкільників з природою, задач екологічного змісту в курсі хімії середньої школи, а також питання підготовки майбутніх учителів до роботи з батьками та розвитку художніх і конструктивних вмінь як становлення професійної майстерності майбутнього вихователя. Описуються психолого-педагогічні умови розвитку музичного сприймання підлітків, деякі аспекти організації медичної освіти в Україні та особливості проектування виховної діяльності. Аналізуються педагогічна діяльність Л.Курбаса, проблема виховання у творчості О.Кобилянської, а також педагогічні ідеї С.Коваліва.

Досліджено особливості функціонування образу Іуди Іскаріота у легендарно-апокрифічних творах і художній літературі. Проаналізовано соціально-ідеологічні, філософсько-психологічні та морально-етичні аспекти мотивування варіантів загальновідомої євангельської колізії у творчості Л.Українки, О.Кобилянської, С.Черкасенка, І.Багряного, В.Петрова, В.Дрозда, Б.Олійника, Р.Іваничука та інших, а також письменників слов'янських, західноєвропейських літератур.

Висвітлено літературно-критичну, частково літературознавчу та журналістську творчість українського письменника кінця ХІХ - початку ХХ ст. О.С.Маковея. Основну увагу приділено аналізу літературно-критичних нарисів, статей О.Маковея про І.Франка, П.Грабовського, О.Кобилянську, А.Чайковського, Т.Бордуляка, С.Коваліва та інших українських письменників. Літературно-критичну творчість майстра розглянуто як невід'ємну частину його журналістської практики, пов'язаної, зокрема, з галицькими та буковинськими виданнями - "Народна часопись", "Діло", "Зоря", "Буковина", "Літературно-науковий вісник", "Каменярі", "Промінь".

Висвітлено життєвий шлях та боротьбу отамана С.Ф.Заболотного - визначної постаті українського національно-визвольного руху 1917 - 1923 рр., ватажка Балтсько-Ольгопільського повстанського загону, полковника, "Комдива-4" - керівника П'ятого району (Балтський та Ольгопільський повіти, частково Брацлавщина й Гайсинщина) Південної повстанської групи, організатора та командира Наддніпрянської бригади четвертої повстанської дивізії Армії Української Народної Республіки.

Розглянуто еволюцію української малої прози, зокрема, новелістики, її теоретичні проблеми. Вперше досліджено жанрові особливості української малої прози у процесі їх розвитку, засоби поглиблення змістовності жанрових форм та удосконалення й урізноманітнення поетики їх структур. Проаналізовано новелістику Г.Хоткевича, К.Гриневичевої, В.Винниченка, С.Васильченка, М.Коцюбинського, О.Кобилянської, І.Франка, В.Стефаника та інших.

На базі традиційних методів селекції створено нові, конкурентоспроможні сорти малини Одарка, Мар'янушка, Марія, Феномен, Ольга. Наведено їх стислий опис.

Розкрито особливості використання античних елементів в українському химерному романі. Детально проаналізовано національну своєрідність драматургії О.Коломійця, творчість Є.Маланюка, Т.Осьмачки, О.Кобилянської та Л.Мартовича. Досліджено народнопоетичні та загальнофілософські витоки символіки в системі образів малої прози Н.Кобринської. Основну увагу приділено жанрово-наративній системі прози М.Чернявського, а також пригодницьким творам О.Огульчанського.

Досліджено жанрову своєрідність малої прози О.Кобилянської останнього періоду творчості, координати поезії О.Масикевича, а також діалектику взаємодії міфологічного та сучасного у новелі Г.Є.Носсака "Кассандра". Висвітлено проблематику та жанрову специфіку малої прози Б.Лепкого у контексті модерної естетики кінця XIX - перших десятиліть XX ст.

Розглядається татарська доба в історії України. Відображається литовська експансія на українські землі, зокрема показано територіальні здобутки Ольгердових часів. Аналізується діяльність Вітовта, Свидригайла та ін. Обговорюється воєнно-ідеологічне протистояння Московської й Литовської держав наприкінці ХV - в першій половині ХVI ст. Розкривається проблема єдності православної митрополії, а також показано унійні змагання ХV ст.