Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-3,3

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведен сопоставительный анализ славянских лингвистических теорий и положений в российско-украинской лингвистике и американской философской школе Б.Лонергана. Представлена когнитивно-языковая характеристика ключевых слов жаргонного происхождения в современном публицистическом дискурсе. Рассмотрены вопросы когнитивной динамики дискурса с актуализированным заимствованием. Определены циклы диалогичности в современном газетном монологе, символический уровень языковой личности. Освещены концепты культуры в лингвистическом образовании школьников, концепт "любовь" в поэтических переводах И.Бродского.

Розкрито сутність поняття "гендерна концептологія", розроблено термінологічний апарат когнітивної лінгвістики та лінгвістичної гендерології. З використанням нового методологічного підходу до дослідження концептів, створеного на базі поєднання концептуального та гендерного аналізу, вперше виділено гендерні ознаки концептів "Любов" і "Дім" на матеріалі жіночої поезії (Б.Ахмадуліної, Н.Матвєєвої, Л.Міллер, Н.Павлової, Н.Іскренко). Виявлено особливості функціонування гендерних стереотипів і асиметрій у поетичних текстах. Визначено гендерні лакуни у змісті концептів "Любов" і "Дім". Досліджено можливості репрезентації гендера у мові через культурні концепти. Зроблено висновок про здатність поезії долати обмеження, обумовлені стереотипізацією (зокрема, гендерною) масової свідомості. З'ясовано, що мова є ефективним засобом формування стереотипних уявлень про гендер і водночас саме у мові відбувається переосмислення гендерних стереотипів.

Висвітлено семивекторний інтегральний підхід для встановлення сутності поняття концепту у науковому знанні. Запропоновано алгоритм концептуального аналізу та поетапну класифікаційну схему концепту. Виявлено структуру концепту "життя" в українській фраземіці з чіткою диференціацією його ядра та периферії, визначено взаэмодію з іншими концептами української концептуальної картини світу, встановлено зв'язки між складниками концепту. Розглянуто національно-культурну специфіку концепту "життя", репрезентованого українськими фраземами.

Освещен семивекторный интегральный подход к установлению сущности понятия концепта в научном знании. Предложены алгоритм концептуального анализа и поэтапная классификационная схема концепта. Выявлена структура концепта "жизнь" в украинской фраземике с четкой дифференциацией его ядра и периферии, определено взаимодействие с другими концептами украинской концептуальной картины мира, установлены связи между составляющими концепта. Рассмотрена национально-культурная специфика концепта "жизнь", репрезентированного украинскими фраземами.

Досліджено процеси суспільної громадянської інституалізації за умов глобалізації, зокрема, в системах освіти й управлінських моделях, в концепціях соціальної філософії. Проаналізовано концепції глобального розвитку, моделі управління та рівні самоуправління, проблеми соціального виховання й освіти, їх роль у становленні громадянських інститутів, держави та вплив на життя суспільства. Розглянуто тенденції та моделі інститутів глобалізованого суспільства сучасності, освіти та суспільного виховання, процесів соціального управління в контексті розвитку громадянського суспільства з урахуванням існуючих концепцій соціальної філософії, філософії освіти, форм світоглядних стратегій розвитку сучасного індустріального суспільства та глобалізації, а також особливості взаємовідношення соціуму, людини та держави. Інституалізацію соціальної свідомості в громадянських структурах розглянуто як передумову суспільного розвитку в філософії освіти та менеджменті виховання. Досліджено перспективи формування інтегрованої соціально-гуманістичної системи менеджменту, освіти, суспільного виховання та формування інтелектуальної особистості в контексті демократичного суспільно орієнтованого розвитку громадянських інститутів та управлінської практики у світі та в Україні на сучасному етапі. Проаналізовано модернізацію соціального й економіко-політичного розвитку та потенціал антропологічно-психологічної структури людини в ціннісно-нормативному вимірі сучасного громадянського суспільства, реформаційні стратегії в соціумі, освіті та менеджменті в контексті глобалізаційних процесів і перспективи гуманіза

ції систем освіти, управління, виховання.

Висвітлено питання, що стосуються когнітивної лінгвістики, визначено її місце серед актуальних напрямів сучасного мовознавства. Осмислено природу мовної та концептуальної картин світу людини, переосмислено поняття "категорізація", "категорія", акцентовано увагу на дослідженні нових наукових конструктів "прототип", "концепт", "концептосфера", які здатні пояснити особливості психічного та мовного буття людини в її вічному діалозі з соціумом та Всесвітом. Розглянуто методику концептуального аналізу та проблеми її формування.

Розглянуто теоретико-методологічні та методико-технологічні основи існування у наукових текстах явищ, природа яких ідеальна за походженням у вигляді "витворів думок", тобто ідей авторів текстів. Зазначено, що дослідження проводилося на прикладі дидактологістики, предметною сферою якої постають текстовізовані думки, роздуми, міркування вчених, що відображені ними у текстах підручників, навчальних посібників, статей, монографій як основних засобів теоретичної підготовки майбутніх спеціалістів у ВНЗ. Здійснено денотативний аналіз чотирьох основних типів знаків: знаків-слів, знаків-термінів, знаків-концептів, математичних знаків та представлено предметні сфери, які вони презентують у наукових текстах. Теоретико-методологічні основи існування ідеальних явищ подано науками, предметна сфера яких представлена мисленням та його результатами у вигляді думок, роздумів, міркувань (психологія, логіка, фахова наука), а також науками, предметна сфера яких стосується типів знаків та механізмів утворення їх денотатів (лінгвістика, термінологія, концептологія, математика) у їх синергетичному взаємозв'язку. Встановлено два закони, які визначають взаємозв'язок між ними і обгрунтовують співвідношення типів знаків у структурі текстовізованого розуму. З'ясовано, що методико-технологічні основи в контексті денотативної дидактологістики зумовлені оволодінням вченими, викладачами та студентами технологіями відображення (і підрахунку) типів знаків у накових текстах і визначення статусу образу мислення авторів: професійний (знання, уміння, навички) чи професіональний (розум) у їх пріоритетно-денотативному співвідношенні.

Рассмотрены теоретико-методологические и методико-технологические основы существования в научных текстах явлений, природа которых идеальная по происхождению в виде "произведений мыслей", то есть идей авторов текстов. Отмечено, что исследование проводилось на примере дидактологистики, предметной областью которой являются текстовизированные мысли, размышления, рассуждения ученых, отраженные ними в текстах учебников, учебных пособий, статей, монографий в качестве основных средств теоретической подготовки будущих специалистов в ВУЗ. Осуществлен денотативный анализ четырех основных типов знаков: знаков-слов, знаков-терминов, знаков-концептов, математических знаков и представлены предметные сферы, которые они представляют в научных текстах. Теоретико-методологические основы существования идеальных явлений представлены науками, предметная область которых связана мышлением и его результатами в виде мыслей, размышлений, рассуждений (психология, логика, профессиональная наука), а также науками, предметная область которых касается типов знаков и механизмов образования их денотатов (лингвистика, терминология, концептология, математика) в их синергетической взаимосвязи. Установлено два закона, которые определяют взаимосвязь между ними и обосновывают соотношение типов знаков в структуре текстовизированного ума. Выяснено, что методико-технологические основы в контексте денотативной дидактологистики обусловливают овладение учеными, преподавателями и студентами технологиями отображения (и подсчета) типов знаков в научных текстах и определения статуса образа мышления авторов: профессионный (знания, умения, навыки) или профессиональный (ум) в их приоритетно-денотативном соотношении.

The article deals with the theoretical methodological and methodological technological basis of the occurrence of phenomena in scientific texts that are originally ultimate in the nature of "the thoughts coinage" that is thoughts of texts authors. They are stated by four sign types whose denotations present different aspects of scholars’ mind reflected in scientific texts. The theoretical methodological basis of the occurrence of ultimate phenomena rendered by sciences whose subject matter is presented in the form of thoughts, reflection, reasoning (psychology, logic, professional science), as well as rendered by sciences whose subject matter deals with sign types and mechanisms of making their denotations (linguistics, terminology, conceptology, mathematics) in their interdisciplinary synergetic relationship. Their interaction is determined by two principles that substantiate the correlations of the sign types (words, terms, concepts and mathematical symbols) in the structure of mind reflected in scientific texts. The methodological technological fundamentals within the context of denotative didactic logistics are due to scholars, lecturers and students mastering technologies of reflecting (and counting) the sign types in scientific texts and determining authors’ mode of thinking status: professional (knowledge, skills and attributes) or high level (mind) in their priority denotative correlation.

Викладено авторське бачення філософської платформи розбудови моральної економіки як одного із фундаментальних засновків формування нової економічної теорії, здатної віддзеркалити тренди розвитку економіки та мережевого суспільства першої половини XXI ст. Актуальність нового погляду на розбудову моральної економіки, в якій змінюються вектори, пріоритети, ієрархія суспільно значущих дій і суспільного поступу, зумовлена гострою науковою дискусією та полемікою щодо сутності і природи екосистеми в новій соціоекономічній реальності. Мета статті - сприяння фундаментальному переосмисленню феномену моральної економіки, передумов її становлення з акцентом на людиноорієнтований розвиток, посилення ролі позаекономічного, цінностей, культури, гідної праці, солідарності, що в перспективі має утвердити новий рівень соціальної якості. Для аргументації концептології моральної економіки використано загальнонаукові та спеціальні методи наукових досліджень - теоретичного узагальнення, індукції та дедукції, абстрактно-логічний, історичний, логічного обгрунтування, гіпотетичний. Елементами новизни є теоретико-методологічні концепти щодо сутності, природи моральної економіки та докази, що підтверджують висунуту гіпотезу закономірності її розбудови як об'єктивної реакції суспільств, їх провідних соціальних сил на нову глобальну реальність, що має науково-технічні, соціально-економічні, демографічні та інституціональні передумови. Наведено трактування моральної економіки у найбільш загальному та розгорненому формулюванні на противагу "продуктовому" підходу. Запропонований концепт моральної економіки розкрито через його функції - методологічну, соціально-економічну та інституціональну; організаційно-управлінську; світоглядну. Виокремлено обставини та процеси, які стримують розвиток соціально-економічних відносин на засадах людиноцентризму і постають своєрідним "тромбом" на шляху розбудови нового типу економіки. Розкрито достеменну роль культури в економічній сфері в контексті взаємозв'язку культури, етики і моральної економіки. Висунуто гіпотезу, що об'єднувальною ланкою між економікою і культурою постає цінність. Цінності розглянуто як ресурс, мотив, джерело та екзистенційний засновок позитивної соціально-трудової динаміки. Висловлено припущення щодо паралелі між явищами і процесами, які породжують дефіцит гідної праці, з одного боку, та розбудовою економіки, що претендує на статус "некультурної", "неморальної", "нелюдиноцентричної". Аргументовано висловлену гіпотезу щодо односпрямованості принципів формування та функціонування моральної економіки і феномену ідентичності. Обгрунтовано тезу, що моральна економіка пришвидшить своє становлення за використання потенціалу солідаризму.

Викладено авторське бачення філософської платформи розбудови моральної економіки як одного із фундаментальних засновків формування нової економічної теорії, здатної віддзеркалити тренди розвитку економіки та мережевого суспільства першої половини XXI ст. Актуальність нового погляду на розбудову моральної економіки, в якій змінюються вектори, пріоритети, ієрархія суспільно значущих дій і суспільного поступу, зумовлена гострою науковою дискусією та полемікою щодо сутності і природи екосистеми в новій соціоекономічній реальності. Мета статті - сприяння фундаментальному переосмисленню феномену моральної економіки, передумов її становлення з акцентом на людиноорієнтований розвиток, посилення ролі позаекономічного, цінностей, культури, гідної праці, солідарності, що в перспективі має утвердити новий рівень соціальної якості. Для аргументації концептології моральної економіки використано загальнонаукові та спеціальні методи наукових досліджень - теоретичного узагальнення, індукції та дедукції, абстрактно-логічний, історичний, логічного обгрунтування, гіпотетичний. Елементами новизни є теоретико-методологічні концепти щодо сутності, природи моральної економіки та докази, що підтверджують висунуту гіпотезу закономірності її розбудови як об'єктивної реакції суспільств, їх провідних соціальних сил на нову глобальну реальність, що має науково-технічні, соціально-економічні, демографічні та інституціональні передумови. Наведено трактування моральної економіки у найбільш загальному та розгорненому формулюванні на противагу "продуктовому" підходу. Запропонований концепт моральної економіки розкрито через його функції методологічну, соціально-економічну та інституціональну; організаційно-управлінську; світоглядну. Виокремлено обставини та процеси, які стримують розвиток соціально-економічних відносин на засадах людиноцентризму і постають своєрідним "тромбом" на шляху розбудови нового типу економіки. Розкрито достеменну роль культури в економічній сфері в контексті взаємозв'язку культури, етики і моральної економіки. Висунуто гіпотезу, що об'єднувальною ланкою між економікою і культурою постає цінність. Цінності розглянуто як ресурс, мотив, джерело та екзистенційний засновок позитивної соціально-трудової динаміки. Висловлено припущення щодо паралелі між явищами і процесами, які породжують дефіцит гідної праці, з одного боку, та розбудовою економіки, що претендує на статус "некультурної", "неморальної", "нелюдиноцентричної". Аргументовано висловлену гіпотезу щодо односпрямованості принципів формування та функціонування моральної економіки і феномену ідентичності. Обгрунтовано тезу, що моральна економіка пришвидшить своє становлення за використання потенціалу солідаризму.