Дисертацію присвячено питанням ідентифікації кольору у відновлювальній стоматології. Вивчено потребу населення м. Івано-Франківська в естетичному протезуванні. Проведено експериментальні дослідження і розроблено об'єктивний спосіб та створено пристрій дентальної кольороідентифікації. Вивчено оптичні властивості відновлювальних матеріалів і природних зубів людини. На основі експериментальних даних і клінічних спостережень математично змодельовано залежність об'єму препарування зуба від оптичних характеристик об'єкту реставрації. Рекомендовано мінімальну товщину комбінованої коронки. Запропоновано, використовуючи дані фізіології зору і власні спостереження, логічну схему кольороідентифікації при роботі з керамічною розцвіткою "Vita" Zanfabrik (Німеччина). Адаптація логічної схеми кольоровизначення в клінічних умовах показала значну перевагу перед традиційними методами визначення кольору.

Дисертацію присвячено питанням протезування пацієнтів протезами, виготовленими з використанням коронкових частин видалених природних зубів. Вивчено динаміку виникнення і розвитку дефектів зубних рядів та потребу у різних конструкційних матеріалах для виготовлення протезів у жителів Івано-Франківська та області. Проведено експериментальне вивчення механічних та фізико-хімічних властивостей натуральних зубів на етапах виготовлення протезу. Розроблено раціональні технології виготовлення незнімних та знімних конструкцій зубних протезів з використанням видалених зубів.

Сравнительная клиническая оценка гибридных стеклоиономерных цементов показала, что цемент "Dyract AP" по своим свойствам соответствует микрогибридным композитам. Цементы "Dyract", "Vitremer", "Fuji II LC" менее прочны, поэтому депульпированные зубы с истонченными стенками, восстановленные этими материалами без штифтов, следует в ранние сроки покрывать коронками. Пломбирование глубоких кариозных полостей иономерами "Vitremer" и "Fuji II LC" рекомендуется проводить, используя капсулы или специальные шприцы.

Експериментально доведено, що біотрит С збільшує включення цитрату в тканини щурів, особливо в коронки та корені різців тварин, що утримуються на карієсогенній дієті.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.21-52

Рубрики:

Хвороби зубів

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати антропоодонтологічного дослідження школярів Полтавщини. Виявлено розповсюдженість та три індивідуальні форми коронки верхніх центральних різців: прямокутної, трикутної, овоїдної. Одонтометрично визначено нерівномірний розвиток частин коронки в залежності від індивідуальної форми. Морфологічне дослідження товстих та тонких шліфів доводить, що процес вторинної та третинної мінералізації емалі на різних ділянках виражений неоднаково: за умов прямокутної форми - рівномірно, трикутної - в шийковій частині переважають ділянки вторинної мінералізації, овоїдної - в зоні ріжучого краю та екватора. Клінічно підтверджено, що вказана локалізація слабомінералізованих зон впливає на морфогенез початкових форм флюорозу. За умов прямокутної форми спостережено мозаїчне ураження емалі без специфічної локалізації, трикутної - ураження шийково-екваторіальної ділянки, а овоїдної - ріжучеекваторіальної.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.21-52с03

Рубрики:

Хвороби зубів

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання протезування зубними металевими комбінованими протезами підвищеної якості. Удосконалено методику косметико-естетичних конструкцій на штампованій основі. Розроблено метод створення ретенційних пунктів на штамповано-паяній (штамповано-зварній) основі для поліпшення фіксації облицювальних матеріалів на металевому каркасі. Теоретично та практично обгрунтовано доцільність використання гальванічної лінії для електрохімічного нанесення ретенційного шару. За допомогою математичних розрахунків обрано вид матеріалу для ретенційних пунктів та їх величину. Надано практичні рекомендації щодо виготовлення косметико-естетичних штампованих окремих коронок і штамповано-паяних (штамповано-зварних) мостоподібних комбінованих протезів. Проведено клініко-еспериментальний моніторинг протягом п'яти років та спостерігання за пацієнтами, у яких зубні протези виготовлено за удосконаленою технологією.

Досліджено питання профілактики ускладнень під час незнімного протезування. Виконано ультраструктурне та біохімічне дослідження пульпи зубів 72 свиней (по 4 нижні різці), яким виготовлялись незнімні протези. Досліджено 80 зразків дентину зубів людини на злам і 20 на електропровідність дентину. За розробленою оригінальною методикою вилікувано косметичними протезами 76 пацієнтів з 246 опорними зубами. На підставі проведеного дослідження запропоновано спосіб дробового препарування зубів, який полягає у розчленуванні препарування на 2 - 4 етапи з інтервалом у 2 тижні та покритті відпрепарованого зуба тимчасовою коронкою, зафіксованою на водопроникний матеріал з доданням сульфату міді. Метод підготовки опорних зубів сприяв ущільнення дентину, зменшив його чутливість до подразників, забезпечив позитивні віддалені результати.

Розроблено та клінічно апробовано стандартні штифтово-куксові вкладки та набір різального інструмента для одномоментної підготовки протезного ложа, які здатні рівномірно розподілити жувальний тиск, забезпечити щільне прилягання до тканин кореня, значно скоротити час лікування та не потребують наявності ливарного обладнання. З використанням математичних розрахунків, що базуються на даних про середньо анатомічні розміри природних зубів і витривалість пародонта, визначено три основних типорозміри вкладок і різального інструмента. Характерною особливістю інструмента є можливість одномоментно підготувати корінь для кореневої та надкореневої частин вкладки. Клінічна апробація стандартного комплексу дозволила розширити показання до його застосування за рахунок зменшення кореневої частини, уніфікувати лікарські та лабораторні маніпуляції.

На підставі досліджень агрофізичних і механічних властивостей системи гичка - коренеплід - грунт виявлено технологічні ефекти динамічного зчісування коронки та депланаційних процесів руйнування зв'язків і відокремлення грунту від коренеплодів. Встановлено залежності технологічних показників бурякозбиральних машин від фізичного стану грунту та характеристик насаджень буряків за екстремальних умов. Обгрунтовано ефективні способи видалення розетки з гичкою та викопування коренеплодів з мінімальною кількістю грунту. Синтезовано нові типи робочих органів.

Проаналізовано використання суцільнолитих незнімних метало-композитних протезів та обгрунтовано заходи щодо покращання якості фіксації полімерного облицювання на металевому каркасі зубного протеза та підвищення властивостей самих облицювальних полімерів. Під час використання суцільнолитих незнімних металевопластмасових протезів, виготовлених за загальноприйнятою методикою, виявлено зниження функціональних та естетичних якостей протезів. Це виражається у зміні первинного кольору облицювального полімеру, його відшаруванні від металевого каркаса протеза, особливо у приясеневій ділянці штучної коронки, на якій утруднена механічна фіксація двох різнорідних матеріалів. Спостережено стирання облицювального полімеру на жувальній поверхні протеза, під дією жувального навантаження. Розроблено режими полімеризації пластмаси "Синма-74" та "Синма-М", за яких підвищуються механічні показники цих матеріалів. Удосконалено методи макроекономічного механізму фіксації полімерів на металевих каркасах, запропоновано ретенційні елементи нової геометричної форми у вигляді напівсфери. Подано режими електролітичного розтравлювання поверхні металевого каркаса зубного протеза й утворення мікромеханічних ретенційних елементів на усій його поверхні. Це збільшує площу зчеплення між двома різнорідними матеріалами. Поліпшено механічні показники облицювальних полімерів і підвищено якість фіксації їх на металевому каркасі суцільнолитого незнімного протеза, що дозволяє продовжити термін користування цими протезами зі збереженням естетичних і функціональних якостей.

Изложены результаты исследований контактного взаимодействия буровой алмазной коронки с горной породой, что позволяет выявить новые направления оптимизации конструктивных параметров данных коронок с целью интенсификации процесса разрушения горной породы. Изучено влияние водо-твердого отношения и степени аэрации на теплофизические свойства газожидкостных тампонажных смесей. Приведена минералого-геохимическая характеристика докембрийских комплексов Приазовского блока Украинского щита. Исследованы закономерности формирования кавитационного поля для создания экологически чистых технологий бурения скважин и освоения продуктивных горизонтов. Детально проанализирована научная деятельность известного ученого и педагога Г.И.Неудачина.

Для восстановления коронки зуба, разрушенной ниже уровня десны, применена культевая вкладка, отличающаяся рядом конструктивных особенностей, с биологически инертным фторопластовым покрытием. Изучены физико-механические свойства пленочного покрытия металла вкладки (КХС) с фторпластом следующими методами анализа: инфракрасный спектроскопией, методом электронно-парамагнитного резонанса, электронной микроскопией, OGE-спектроскопией и спектроскопией SIMS. Показана целесообразность нанесения пленочного защитного покрытия на культевую вкладку из КХС.

Исследованы механизмы и основные закономерности влияния термоудара на характеристики структурного состояния и свойства алмазосодержащего композиционного материала. Термическая обработка в заданных режимах обеспечивает формирование в матрице оптимального уровня напряжений сжатия, в присутствии которых твердосплавные частицы и алмазы удерживаются окружающими объемами связки не только за счет сил адгезии, но и механически. Приведены результаты экспериментального бурения коронками с различными видами термообработки.

Розроблено та апробовано тривимірну комп'ютерну модель системи металевий штифт - фіксувальний цемент - дентин кореня зуба, призначену для вивчення розподілу силового навантаження у складових частинах системи за різних варіантів штифтової конструкції та різних матеріалів, що застосовуються. Встановлено, що найслабшою ланкою в цій системі є фіксувальний цемент, в якому під дією перериваного навантаження з'являються мікротріщини та місця відокремлення від металу та дентину. Запропоновано комплект оригінальних штифтів і різального інструмента, застосування якого дозволяє якісно відновити коронкову частину зуба.

Подано класифікацію режимів роботи виконавчого органа з аксіальними коронками та розроблено математичну модель процесу руйнування та формування вектора зовнішнього навантаження на виконавчому органі за різних режимів, з урахуванням форми коронки, кількості, напрямку та розміру кута навивання спіралей. На підставі експериментальних досліджень запропоновано залежність для визначення сили подачі на поворотному різці від величини кінематичної зміни заднього кута. Теоретично встановлено комплексний вплив форми коронки, кількості, напрямів і розмір кута навивання спіралей на формування кінематичних параметрів зрізу та кутів різця. Обгрунтовано метод оптимізації виконавчого органа з аксіальними коронками та розроблено методику вибору раціональних конструктивних і режимних параметрів аксіальної коронки.

Проаналізовано кількість випадків штифтових зубів і штифтових конструкцій за даними 256-ти історій хвороб стоматологічних установ м. Стаханова. Виявлено превалювання штифтових конструкцій серед усіх протезів і більшу кількість випадків протезування на верхній щелепі. Розподіл протезів за групами зубів свідчить про частіше використання коренів різців, іклів і премолярів.

Описано новий підхід до проблеми протезування коронкової частини зубів полімерними коронками в разі їх руйнування нижче рівня ясен. Проаналізовано підхід, методику і результати ортопедичного лікування.

Відзначено, що депульпування опорних зубів, знеболення за препарування - не вирішує проблеми ускладнень зі сторони пародонта в разі незнімного протезування. До ускладнень також веде не дотримання правил препаровки зубів. Застосування вище вказаних медикаментозних препаратів після препаровки зубів часто ігнорується практичними лікарями та не має широкого застосування. Це може бути пов'язано з тим, що тканини зуба під коронками є недоступні для безпосередньої дії на них. Але позитивний вплив деяких фізіотерапевтичних факторів на тканини дозволяє зробити висновок про актуальність проблеми доцільності застосування методів фізіотерапії в практиці ускладнень зі сторони тканин пародонта в разі ортопедичного лікування.