Викладено курс лекцій з історії світової культури, який дозволяє виявити сутність, структуру та функції культури як складного суспільного феномена, а також її роль у житті, творчості та самоудосконаленні особи, в гуманізації суспільних відносин. Розкривається єдність і різноманітність культур світу - Стародавнього Єгипту, Месопотамії, Стародавнього Ірану, Індії, Китаю, Японії, класичного Арабського Сходу, Австралії, доколумбової Америки, народів Чорної Африки, кочівників Євразії, Стародавніх Греції та Риму, Візантії, Середньовічної Русі, Західної Європи від середньовіччя до ХХ ст.

Розглянуто соціально-економічні й етнокультурні аспекти формування східнослов'янської спільності від періоду на рубежі нашої ери до давньоруської держави. Визначено контакти давньослов'янських племен з західними сусідами та кочівниками. Проаналізовано особливості житлобудування та господарської діяльності мешканців заплавного поселення Луг IV (Оболонь). Охарактеризовано могильник черняхівської культури Кам'янка-Анчекрак, а також будівельні комплекси Пастирського городища VII - VIII ст, поселення готів на Хрінницькому водоймищі (с.Хрінники, ур. Шанків Яр).

Рассмотрены социально-экономические и этнокультурные аспекты формирования восточнославянской общины с периода начала нашей эры до древнерусского государства. Определены контакты древнеславянских племен с западными соседями и кочевниками. Проанализированы особенности строительства жилья и хозяйственной деятельности жителей заплавного поселения Луг IV (Оболонь). Охарактеризованы могильник черняховской культуры Камянка-Анчекрак, а также строительные комплексы Пастырского городища VII - VIII ст., поселения готов на Хренницком водоеме (с.Хренники, ур. Шанков Яр).

Розглянуто особливості самобутніх картин героїко-епічного жанру, відомих під загальною назвою "Козак Мамай", спрямованих на історико-філософські узагальнення громадських подій та життєвих ситуацій. Викладено питання походження головного героя картин, розкрито причини перетворення колись негативного образу кочівника-поневолювача на позитивний і надання його імені ореолу геройства. Висвітлено глибинну символіку зображень козака, дуба, коня і бандури, а також композиційні прийоми побудови картин.

Рассмотрены особенности самобытных картин героико-эпического жанра, известных под общим названием "Казак Мамай", направленных на историко-философские обобщения общественных событий и жизненных ситуаций. Изложены вопросы происхождения главного героя картин, раскрыты причины превращения когда-то отрицательного образа кочевника-поработителя на положительный и предоставления его имени ореола геройства. Освещена глубинная символика изображений казака, дуба, коня и бандуры, а также композиционные приемы построения картин.

Розглянуто причини та шляхи поширення християнства західного та східного обрядів серед половців у XI - XIV ст., форми здійснення релігійної практики та її особливості у охрещених кочівників. Висвітлено аспекти релігійної взаємодії кочівників з міською цивілізацією у періоди до та після розселення половців у степах України.

Рассмотрены причины и пути распространения христианства западного и восточного обрядов среди половцев в XI - XIV ст., формы осуществления религиозной практики и ее особенности у окрещенных кочевников. Освещены аспекты религиозного взаимодействия кочевников с городской цивилизацией в периоды до и после расселения половцев в степях Украины.

Висвітлено історію світової культури від первісного суспільства до кінця ХХ ст., зокрема, культуру стародавнього Єгипту, Месопотамії, стародавнього Ірану, Індії, Китаю, Японії, класичного арабського Сходу, Австралії, доколумбової Америки, народів Африки, кочівників Євразії, класичної давньогрецької культури, стародавнього Риму, Візантії, середньовічної Русі та Західної Європи, епохи Відродження і бароко, європейського просвітництва, російської та української культури ХІХ - початку ХХ ст. Розкрито сутність, структуру та функції культури як складного суспільного феномену, її роль у життєдіяльності людини.

Освещена история мировой культуры от первообщинного строя до конца ХХ в., в частности, культура Древнего Египта, Месопотамии, Древнего Ирана, Индии, Китая, Японии, классического арабского Востока, Австралии, доколумбовой Америки, народов Африки, кочевников Евразии, давнегреческой культуры, Древнего Рима, Византии, Средневековой Руси и Западной Европы, эпохи Возрождения и бароко, европейского Просвещения, русской и украинской культуры ХІХ - начала ХХ вв. Раскрыты сущность, структура и функции культуры как сложного общественного феномена, ее роль в жизнедеятельности человека.

Наведено результати археологічного дослідження городища Пісочний Рів на Десні. Описано свастику в знакових системах доби міді-бронзи в Україні. Розглянуто питання синхронізації пам'яток західного та східного ареалів трипільської культури басейнів Південного Бугу та Дніпра. Проаналізовано сучасний стан та перспективи дослідження проблеми "скіфського протекторату" над Ольвією в V ст. до н.е., співвідношення слов'янського етносу та археологічних культур. Висвітлено елементи культури кочівників у слов'янських старожитностях початку раннього середньовіччя.

Приведены результаты археологического исследования городища Песочный Ров на Десне. Описана свастика в знаковых системах эпохи меди-бронзы в Украине. Рассмотрены вопросы синхронизации памяток западного и восточного ареалов трипольской культуры бассейнов Южного Буга и Днепра. Проанализированы современное состояние и перспективы исследования проблемы "скифского протектората" над Ольвией в V ст. до н.э., соотношение славянского этноса и археологических культур. Освещены элементы культуры кочевников в славянских предметах старины начала раннего средневековья.

Висвітлено сучасний стан епічних традицій у деяких кочових народів тюркомовної групи, де ще можна знайти оповідачів або співців, які є останніми носіями та виконавцями легенд у традиційному стилі. Розглянуто їх колишню роль у кочовому суспільстві та зміни, що принесли нові часи. Визначено спільні та відмінні риси між шаманами і співцями. Підкреслено, що давні історії сприяють зміцненню впевненості та національної гордості кочівників.

Освещено современное состояние эпических традиций у некоторых кочевых народов тюркоязычной группы, где еще можно найти рассказчиков или певцов, которые являются последними носителями и исполнителями легенд в традиционном стиле. Рассмотрены их бывшая роль в кочевом обществе и изменения, которые принесли новые времена. Определены общие и отличительные черты между шаманами и певцами. Подчеркнуто, что древние истории способствуют укреплению уверенности и национальной гордости кочевников.

Розглянуто опис і культурно-хронологічну характеристику поховань кількох курганів, досліджених експедицією Центру охорони та досліджень пам'яток археології управління культури Полтавської облдержадміністрації в околицях м.Комсомольск Полтавської області, в ході проведення охоронних розкопок поблизу с.Волошине, зоні спорудження кар'єру Єристівського родовища залізних кварцитів ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат". Наведено численні матеріали, виявлені у похованнях кочівників золотоординського часу, зокрема, зразки озброєння, предмети вузди, особистого вжитку і залишки текстилю та шкіри XIV ст. Вміщено описи комплексів доби енеоліту - бронзи, початку раннього залізного віку, що містилися у даних курганах.

Рассмотрены описание и культурно-хронологическая характеристика захоронений некоторых курганов, исследованных экспедицией Центра охраны и исследований памяток археологии управления культуры Полтавской облгосадминистрации в окрестностях г.Комсомольск Полтавской области, в ходе проведения охранных раскопок вблизи с.Волошино, зоне сооружения карьера Еристовского месторождения железных кварцитов ОАО "Полтавский горно-обогатительный комбинат". Приведены многочисленные материалы, обнаруженные в захоронениях кочевников золотоордынского времени, в частности, образцы вооружения, предметы упряжи, личного пользования и остатки текстиля и кожи XVI в. Предложены описания комплексов эпохи энеолита - бронзы, начала раннего железного века, которые находились в данных курганах.

Розглянуто проблему датування першого походу галицько-волинського князя Романа Мстиславовича проти половців. На підставі зіставлення даних візантійського автора кінця XII - початку XIII ст. Никити Хоніата та перебігу боротьби Візантійської імперії із Болгарським царством і половцями обгрунтовано думку, що найбільш імовірним часом походу князя Романа проти кочівників є кінець зими - початок весни 1199 р.

Здійснено дослідження та найповніше видання текстів актів і документів Галицько-Волинського князівства. Запропоновано оригінальні й автентичні акти та документи та їх копії, реконструйовані акти з літописів, сумнівні щодо достовірності документи, а також документи тогочасних і пізніших століть, у яких згадуються відомі та невідомі досі документи князівства. Опрацьовано 225 актів і документів і згадок про них. Опубліковані матеріали різні за змістом і дипломатичною формою, видавалися багатьма особами й інституціями у різних місцевостях князівства. Вони розкривають умови формування Галицько-Волинського князівства, його соціально-економічні відносини та політичний лад, контакти з іншими землями та державами, внесок у боротьбу з кочівниками, слугують матеріалом для вивчення правових відносин, мови, побуту, культури давньоруських дипломатичних служб. Виняткове значення мають документальні пам'ятки, які відображають внутрішнє життя країни, розвиток торговельних відносин з іншими землями, князівські міжусобиці. Значну увагу приділено тривалій боротьбі князів з боярством.

Досліджено історію формування та розселення пізнього іраномовного населення Євразійського степу - аланів-асів (ясів), які з VI до XV ст. входили до складу державних утворень номадів алтайського походження. Досліджено характер взаємовідносин кочівників-завойовників та підкорених ними аланів-асів. Здійснено спробу встановлення взаємозв'язку між політичними подіями доби середньовіччя, що відбувались у Євразійському степу, з особливостями етнічного розвитку аланів-асів. Розглянуто питання участі аланів-асів в етногенезі середньовічних і сучасних народів Євразії. На прикладі аланів-асів з'ясовано, що осіле населення степу в соціальній структурі державних утворень кочівників традиційно посідало більш низький рівень, ніж номади, але за певних обставин політичного характеру дана закономірність порушувалась. Зроблено висновок, що співіснування в степу кочових скотарських та осілих землеробських економічних систем - це закономірність, а перехід від рухомого пасторального господарства до осілого землеробського - вимушена необхідність.

Досліджено історіографію стосунків Візантії та кочівників Північного Причорномор'я X - XI ст. На базі широкого кола джерел розлянуто основні періоди й етапи вивчення цієї проблеми. Доведено, що зміна джерельної бази суттєво вплинула на стан її розробки. Писемні джерела до середини XX ст. були основними для дослідження, починаючи з 1960-х рр. такої ролі набули ареалогічні, нумізматичні та інші матеріальні джерела. Стан зазначеного вивчення залежав від тенденцій національних історіографій країн Центральної, Східної та Південно-Східної Європи. Дослідження частою мірою мали риси орієнталістичного дискурсу, а саме: роль кочівників в історичних подіях або замовчувалася, або висвітлювалася як негативна. Поступ світової візантивістики в цілому збігався з досягненням у вивченні проблем. Дослідження вчених з країн Південо-Східної Європи суттєво впливали на висновки представників відомих візантійських центрів. Наведено пропозиції щодо подальшої наукової розробки проблеми, зокрема, необхідності узагальнення результатів археологічних досліджень пам'яток кочівників на території країн басейну Дунаю, ширшого залучення східних і латиноамериканських писемних джерел, даних палеоантропології.

Вперше досліджено музично-інструментальну культуру ранніх іраномовних кочівників Євразії на базі вивчення їх хордофонів (арф і ліроподібних інструментів). Запропоновано методику комплексного підходу щодо дослідження давнього інструментарію, створену на базі даних органології, археології, історії, порівняльної міфології, релігієзнавства, фольклористики, етнографії, етногеографії, семіотики, семантології, мистецтвознавства. На підставі вивчення скіфо-сарматських кутових арф з горизонтальним резонатором визначено їх давньоіранську генезу, реконструйовано форму та декор, первісну форму фіксатора струн, етнолокальні конструктивні особливості, хронологічні межі побутування. Скіфо-сарматські ліроподібні інструменти досліджено у контексті інструментарію Стародавнього Сходу. Виявлено їх характерні морфологічні особливості у порівнянні з античним (грецьким) інструментарієм. Доведено, що семантика форми та декору (втілення Фарна в образі барана) є стійкою етнічною ознакою даних інструментів.

Досліджено історію та історічну географію господарства і народонаселення Великої Болгарії Кубрата. Запропоновано нову методику історичного дослідження кочових спільнот на підставі розгляду їх еколого-господарчих та еколого-демографічних характеристик. Доведено, що кочове господарство та існуюче на його засадах суспільство перебуває під впливом ряду взаємопов'язаних соціальних, господарчих та екологічних закономірностей, які обумовлюють його добробут, кількість населення, військову активність кочівників. Цю систему закономірностей було втілено у формулу і використано як науковий метод для визначення кордонів та кількості населення Великої Болгарії Кубрата. Визначено основні фактори, що впливали на життя традиційної кочової спільноти, а також відповідні їм абсолютні та відносні показники. Запропоновано варіант локалізації Великої Болгарії та її племінного поділу, з'ясовано кількість її населення (у межах 200 тис. чоловік).

Визначено, що прикордонне становище Боспорського царства на краю середземноморських цивілізацій та великого поясу степу вимагало постійного маневрування між натиском степових кочівників та Імперією, але Боспор на останньому етапі свого існування не міг активно протистояти натиску варварських орд. В результаті боспоряни були вимушені постійно шукати союзників і грати на протиріччях між ромеями та варварами. Таке балансування було можливим тільки за умов рівнозначності сил між Імперією та кочівниками. Проаналізовано, що, якщо у другій половині ІІІ - V ст. Боспорське царство ще знаходило сили на збереження номінального суверенітету, то у VI - VII ст. воно не тільки втрачає незалежність, але й припиняє існувати, обмежившись у розмірах до одного візантійського провінційного містечка на місці колишньої столиці великого царства. Встановлено, що протягом всього періоду напади варварів призвели не тільки до колапсу Боспору, але й до неухильного зменшення чисельності боспорських греків. Результатом цього історичного процесу, внаслідок взаємопроникнення різних культурно-цивілізаційних світів, стало руйнування античної Боспорської держави, зникнення боспорських греків і зародження нового типу цивілізації.

Вперше проведено дослідження концепту смерті в іраномовних номадів. Розширено джерельну базу для розв'язання проблеми сутності поняття щодо смерті в уявленнях ранніх кочівників Євразії. Відтворено ідеологічну модель скіфської поховально-поминальної обрядовості, що відповідає загальноіранському танатологічному міфу. Розкрито природу базової міфологічної моделі потойбічного світу й уявлень щодо посмертної долі у світоглядній системі іраномовних номадів. Запропоновано нову удосконалену інтерпретацію семантики окремих витворів елліно-скіфської торевтики.

Наведено матеріали науково-рятівних досліджень групи курганів ІІ поблизу с. Волошине Полтавської області, що знаходилася у пониззі р. Псел, на місці сучасного кар'єру ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат". Описано комплекси поховань доби енеоліту - раннього бронзового віку, бабинської культури, матеріали досліджень гробниці жінки-служительниці культу ранньоскіфської епохи. Особливу увагу приділено двом золотоординським похованням кочівників, що містили деталі візка, предмети озброєння та спорядження вершника та коня, жіночі прикраси та рештки головного убору - бокки.

Викладено матеріали розкопок 20-ти курганів з досліджень 2007 - 2011 рр. на ділянці низинних терас здебільшого лівобережжя Нижнього Псла. У ході досліджень кургану на Чирвинському горбі виявлено рідкісний для території України некрополь напівкочового населення кінця IX - межі IX - X ст., що є однією з надзвичайно важливих знахідок для Середнього Подніпров'я. Введено до наукового обігу в даній роботі рядові поховання кочівників післямонгольської епохи, здійснені горілиць, у випростаній позиції.

Проаналізовано особливості контактів перших колоністів Південного регіону, естонських шведів, із сусідами і запорізькими козаками, татарами, турками, ногайцями, іспанцями, греками, корсиканцями, слов'янами та німцями в контексті їх інтеграції та акультурації у мультикультурне середовище Південного краю Російської імперії. Зазначено про роль запорізьких козаків у сільськогосподарській та побутовій адаптації шведів та кочівників, які ускладнювали становище поселенців.

Через експлікацію сенсів метафор "кочування" висвітлено евристичні можливості номадичних концептів в освітній царині в контексті дослідження проблематики сучасної культури та мислення. Відзначено головну ідею номадизму: кочівникам притаманна "машина війни", яка допомагала завжди здобувати перемогу над апаратом держави. Розглянуто "трансверсальність" - метафізичну "попередність" відносно загальноприйнятого: ритуалів, традицій, банального життя, загальної дуальності і двозначності, гри видимості, карнавальності. Акцентовано увагу на тезі, що мислення здійснюється завдяки переміщенню перспектив, поєднанню двох досвідів життя. В цій рухливості відсутнє гегелівське діалектичне протиріччя, в якому теза замінюється на антитезу та знімається в синтезі (тобто сполука поєднання одного з одним, але не зведення до одного). Підкреслено, що посилення динаміки в епоху глобальних трансформацій породжує "плем'я номад" і "номадичну культуру". Розглянуто гносеологічні, соціальні причини постмодернізму та постструктуралізму.

Путем экспликации смыслов метафор "кочевье" отражены эвристические возможности номадических концептов в образовательной сфере в контексте исследования проблематики современной культуры и мышления. Главная идея номадизма: кочевникам свойственна "машина войны", которая помогала всегда одерживать победу над аппаратом государства. Рассмотрена "трансверсальность" - метафизическое "преддверие" в общепринятых смыслах: в ритуалах, традициях, банальной жизни, общей дуальности и двусмысленности, игре видимости, карнавальности. Акцентировано внимание на тезисе, что мышление осуществляется благодаря перемещению перспективы, сочетанию двух опытов жизни. В данной подвижности отсутствует гегелевское диалектическое противоречие, в котором тезис заменяется антитезисом и снимается в синтезе (т.е. соединение, сочетание друг с другом, но не сведение к одному). Подчеркнуто, что усиление динамики в эпоху глобальных трансформаций порождает "племя номад" и "номадическую культуру". Рассмотрены гносеологические, социальные причины номадизма как течения в постмодернизме и постструктурализме.

What does nomadism means as a way of thought’s existence, or, perhaps as a thinking strategy or its fundamental principle? Nomad is wanderer, nomadism is nomads’ camp. Such associations as eternal wandering, laying a road on unknown territory, brief stops for rest and again a road as the way of life with the severe everyday life and without roots emerge in the given context. Why is this semantics linked to the current issues of the contemporary culture and thinking? To answer these questions we are appealing to nomadologic project by J. Deleuze and F. Guattari, and trying to clarify the heuristic resources of nomadic concepts in the education sphere through the explication of meanings of nomads’ camp metaphors.