Наведено перелік рослин, що спонтанно оселилися у межах чотирьох промислових міст Донбасу: Маріуполі, Донецьку, Луганську та Слов'янську. Він охоплює 1177 видів з 461 роду та 95 родин. Для кожного виду вказано походження (аборигенний, адвентивний, культигенний), а для двох останніх категорій - час занесення (археофіти, неофіти, еунеофіти), шлях занесення (аколютофіти, ергазіофіти, ксенофіти), ступінь натуралізації (агріофіти, епекофіти, ефемерофіти). Відповідно до авторської класифікації міських екотопів визначено тип екотопу для даного виду в будь-якому місці: ділянки природної рослинності (лісові, степові, лучні, солончакові, болотні), культурфітоценози (деревостани та газонні покриття), селітебні ділянки (одно- та багатоповерхові забудови й новобудови), а також техногенні ділянки (промислові майданчики та пустирі, автодороги, залізниці).

Подано результати вивчення аеротехногенного забруднення зелених насаджень м. Алчевська методом снігової індикації. Встановлено, що головними забруднювачами атмосфери в цьому районі є оксид вуглецю, пил, діоксид сірки, діоксид азоту, аміак. Сніговий покрив у насадженнях підлуговується техногенними амонієм, кальцієм і магнієм. З наближенням до промзони збільшується навантаження хлором та кальцієм. Розподіл у просторі решти інгредієнтів не має чіткого зв'язку з віддаленням від джерел викидів. У цілому, забруднення насаджень у місті вище, ніж у передмісті. Виняток становлять важкі метали, яких більше накопичується на околицях міста.

В монографії висвітлені лісівничі та екологічні особливості інтродукованої в лісові насадження Житомирського Полісся берези карельської та вперше наведені дані про популяцію берези української, яка продукує візерунчасту текстуру деревини. Детально викладені і проаналізовані процеси поліморфізму в культурах берези карельської та в природніх насадженнях Словечанського держлісгоспу берези української.

Подано екологічну характеристику угруповань формації бука європейського на Опіллі. Встановлено, що 74% зрубів в дубово-грабово-букових та майже 90% в грабово-букових типах лісу можна залишати для природного відновлення, а на решті площ зрубів рекомендовано вирощувати лісові культури.

На прикладі терикоників вугільних шахт показано, як під впливом гірничовидобувної промисловості відбувається зміна природних ландшафтів Донбасу. Відмічено, що значна частина природних кальцієвих ландшафтів регіону перетворилась на сірчанокислі. Наведено хімічний склад відвальної породи терикоників, її токсичність, радіоактивність. Покращання гірничопромислових ландшафтів можливо завдяки лісовій рекультивації земель.

Проведено дослідження з виявлення можливостей збільшення виходу з одиниці площі та підвищення якості живцевого матеріалу із застосуванням агрозаходів, які дозволяють максимально використати біологічні особливості маточних дерев.

Наведено дані чисельності та видового складу турунів у насадженнях шовковиці різного віку.

Висвітлено біоекологічні властивості дуба звичайного і ясена звичайного як чинники їх біологічної стійкості. Особлива увага приділена категоріям лісокультурних площ, підгінним породам, походженню, схемам змішування та складу насаджень, а також мікроклімату, розвитку грунтових мікроорганізмів тощо в загальній системі вирощування високопродуктивних дубових деревостанів. Показано, що кліматичні умови рівнинної частини України при раціональних заходах по створенню та догляду за насадженнями дозволяють сформувати в свіжих дібровах не тільки біологічно стійкі деревостани, а й наблизити дуб звичайний і ясен звичайний до швидкоростучих порід.

Висвітлено конституційні засади щодо управління і права власності на лісові ресурси у контексті змін лісокористування в Карпатському регіоні України за 1967-1996 рр., а також напрямів ведення лісового господарства і лісокористування після реформування 1995 р. у порівнянні з сусідніми європейськими країнами - Австрією, Німеччиною, Польщею, Угорщиною, Чехією.

На основі архівних матеріалів показано деякі аспекти господарювання в лісах Осмолоди 1842 - 1940 рр. До 1898 року лісоексплуатація тут була надто інтенсивною. Починаючи з 1898 року ведення господарства в лісах Осмолоди регламентувалось 10-річними планами, які включали розміри річних лісосік та проведення лісовідновних робіт і ведення мисливського господарства.

На підставі досліджень процесу роботи штангового обприскувача в ущільнених малогабаритних садах доведено ефективність його застосування в цих насадженнях.

Наведено методологічні підходи до екологічного нормування аеротехногенного навантаження на лісові екосистеми. Вивчено забруднення соснових і букових насаджень та його наслідки в районі шести промислових об'єктів у Поліссі, Лісостепу, Степу та Прикарпатті. Встановлено гранично допустимі навантаження токсикантів на лісові екосистеми в цих районах.

Вивчення складу снігового покриву в лісових насадженнях зеленої зони Донецька показало, що внаслідок локального забруднення та регіонального переносу відбуваються значні зміни в його хімізмі. Не дивлячись на значний вміст кислих аніонів, у цілому спостерігається зсув реакції опадів у лужний бік. Рівень надходження забруднювачів може коливатися в значному діапазоні.

Висвітлено особливості формування заплавних лісів у різних природних зонах України. Показано багатогранні еколого-захисні функції прируслових лісів. Викладено питання оптимізації лісистості заплавних ландшафтів. Наведено результати досліджень лісорослинних умов у заплавах найбільших рік Лівобережної України та їх антропогенних змін. Запропоновано класифікацію заплавних типів лісу. Розроблено моделі формування та вирощування порослевих і штучних дубових насаджень, з'ясовано нормативи їх таксації. Рекомендовано створювати та вирощувати заплавні насадження за системою на програмно-цільовій основі. Запропоновано стратегію лісівничих заходів у заплавах рік.

Вивчено можливість обмеження обсягу застосування хімічних засобів і часткового збереження корисної природної фауни в насадженнях яблуні. Головний напрям зниження пестицидного навантаження - використання мікробіологічних препаратів проти листогризучих лускокрилих шкідників та яблуневої плодожерки, застосування регуляторів росту і розвитку комах - інсегару й матчу, впровадження імунних проти парші сортів і гібридних форм, виключення обприскувань проти різних шкідників після цвітіння в травні й проти яблуневої плодожерки першого покоління в червні.

Об'єктом дослідження є відкрита система міста із регулюючою частиною у вигляді масиву озеленення. Тепловий стан функціонального шару повітря забудованої частини міста є керованим за рахунок теплообміну між природною й антропогенною підструктурами міста. Виведено формули двох параметрів керування у такій біосистемі: біомаси зелених насаджень і витрат тепла на транспірацію. Викладений методичний підхід є цікавим через використання вагових коефіцієнтів різних видів зеленої біомаси відносно базових (існуючих) насаджень.

Висвітлено результати наукових досліджень з насінництва кормових буряків, запропоновано заходи щодо підвищення виходу садівних коренеплодів і врожаю насіння. Наведено удосконалену технологію вирощування маточників та насінників з максимальною механізацією трудомістких процесів. Розглянуто особливості основної та передпосівної обробки грунту, добрив, строків сівби маточників, густоту насадження рослин, збирання та способи зберігання коренеплодів. Описано біологічні особливості кормових буряків першого та другого років життя, динаміку ростових процесів залежно від сорту, грунтово-кліматичних умов та агротехніки.

Наведено результати наукових досліджень і передового досвіду виробництва у справі лісовідновлення і лісорозведення у рівнинних районах України. Викладено теоретичні основи лісовирощування і сучасні вимоги до проектування та створення лісових культур різного цільового призначення. Детально висвітлено питання добору і змішування деревних порід у лісових посадках, агротехніки лісовирощування, реконструкції малоцінних насаджень, створення лісових культур за участю екзотів.

Висвітлено результати наукових досліджень, в яких розглядаються стан та перспективи розвитку лісового господарства України, проблеми кадрового забезпечення. Висвітлюються деякі питання щодо сучасного стану лісівництва: проблеми охорони і відновлення популяцій рідкісних видів рослин в Україні, лісівниче та господарське значення повноти насаджень та ін. Окремі роботи присвячені лісовідновленню, механізації, лісовій меліорації та методам захисту лісу. Аналізуються питання менеджменту лісових ресурсів, пропонуються методи вдосконалення системи фінансування лісового господарства, шляхи збільшення об'ємів заготівлі живиці, проведена оцінка втрат лісогосподарського виробництва від вилучення лісових земель тощо.

Наведено результати математичного моделювання даних багаторічних польових досліджень інтенсивних садів черешні на різних підщепах. Доведено високий рівень точності отриманих результатів, а також можливість застосування цього методу для визначення оптимальних параметрів і схем розміщення дерев у насадженнях кісточкових і зерняткових культур з округлими формами крони.