Комплексные экологические исследования в 30-километровой зоне Хмельницкой АЭС, проведенные с целью установления мониторинга за сохранение природной среды, включили фитоценотические исследования лесной растительности. Установлено, что географическое положение территории исследований, находящейся на стыке трех геоботанических округов, способствовало формированию разнообразной лесной растительности. На такой небольшой площади сосредоточена третья часть ассоциаций ценофонда сосновых, ольховых, березовых и пятая часть дубовых лесов Полесья. Средняя лесистость достигает 28 %. Господствуют сосновые леса, среди которых преобладают сосняки чернично-зеленомошные. Значительна доля лесов неморального ряда (сосново-дубовых, грабово-дубовых). Выяснены общие закономерности распределения основных синтаксонов, представлена характеристика лесов, включающая информацию об их ценотической структуре, флористическом составе, степени сохранности и антропогенных модификациях, таксационные данные.

Наведено результати наукових досліджень і передового досвіду виробництва у справі лісовідновлення і лісорозведення у рівнинних районах України. Викладено теоретичні основи лісовирощування і сучасні вимоги до проектування та створення лісових культур різного цільового призначення. Детально висвітлено питання добору і змішування деревних порід у лісових посадках, агротехніки лісовирощування, реконструкції малоцінних насаджень, створення лісових культур за участю екзотів.

Наведено дані стосовно методології наукових досліджень у техногенних ландшафтах. Вказується, що отримання достовірних знань та теоретичних узагальнень потребує залучення трьох рівнів наукового пізнання: емпіричного, метатеоретичного та теоретичного. Пропонується реалізація системної методології на підгрунті усталених принципів з використанням принципу гуманізації як сполучного ланцюга між отриманим науковим знанням та загальними ідеями.

Показано основні причини та обсяги загибелі лісових культур в умовах Українських Карпат. Розглянуто особливості природного і штучного лісовідновлення, а також аспекти цільового лісовирощування.

Досліджено цитологічні особливості гібридних дубів селекції С.С.П'ятницького та їх батьків, а також динаміку інтенсивності цвітіння та плодоношення даного дерева на прикладі синтетичної популяції. Розглянуто структуру, продуктивність і біорізноманіття насаджень генетичних резервів дуба західного Лісостепу України. Проаналізовано вплив різних способів та інтенсивності догляду за культурами сосни на деякі показники мікроклімату. Окремий розділ присвячено проблемам загальної методології проектування використання сільськогосподарських земель на рівні мікроландшафтів.

Ключ. слова: лісова рослинність, басейн р. Удай, рідкісні угруповання, ефемероїди
Індекс рубрикатора НБУВ: П346

Рубрики:

Лісові культури

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено загальні положення насінництва та засади агротехніки розмноження та виробництва садивного матеріалу деревних рослин в декоративних розсадниках. Розкрито біологічтні та технологічні особливості вирощування сіянців у відкритому та закритому грунті, а також садженців з відкритою та закритою кореневою системою. Висвітлено шляхи вдосконалення та підвищення рентабельності декоративного розсадництва в Україні.

Изложены общие положения семеноводства и основы агротехники размножения и производства посадочного материала древесных растений в декоративных питомниках. Раскрыты биологические и технологические особенности выращивания сеянцев в открытом и закрытом грунте, а также саженцев с открытой и закрытой корневой системой. Освещены пути усовершенствования и повышения рентабельности декоративного растениеводства в Украине.

Викладено методичні й агротехнічні рекомендації для підвищення проживлюваності садженців. Визначено оптимальні концентрації екологічно-безпечних регуляторів росту та норми витрат мінеральних добрив. Розглянуто технології приготування органо-мінеральних компостів і плівкоутворювальних сумішей для обробки кореневих систем саджанців деревних порід.

Изложены методические и агротехнические рекомендации для повышения пропитки саженцев. Определены оптимальные концентрации экологически-безопасных регуляторов роста и норма затрат минеральных удобрений. Рассмотрены технологии приготовления органно-минеральных компостов и пленкообразующих смесей для обработки корневых систем саженцев древесных пород.

Проаналізовано народногосподарське значення лісів України, природно-кліматичні умови їх поширення. Розглянуто питання історії лісорозведення та лісовідновлення, викладено основи проектування та агротехніки створення лісових культур на ярах, балках, крутосхилах, берегах рік і водойм.

Проанализированы народнохозяйственное значение лесов Украины, природно-климатические условия их распространения. Рассмотрены вопросы истории лесоразведения и лесовосстановления, изложены основы проектирования и агротехники создания лесных культур на оврагах, балках, крутых склонах, берегах рек и водоемов.

Обобщены результаты изучения биологических особенностей ускоренного размножения стеблевыми черенками высокодекоративных интродуцированных видов и форм хвойных в условиях юго-востока Украины. Выделены перспективные для массового размножения и внедрения в зеленое строительство виды и формы хвойных, приведены рекомендации по интенсификации приемов их вегетативного размножения. Проанализировано влияние экзогенных факторов на регенерационный процесс у данных видов растений.

Висвітлено проблеми лісової рекультивації відвальних ландшафтів. Обгрунтовано принципи добору типів лісових культурфітоценозів для даних ландшафтів і методи їх заліснення. Охарактеризовано меліоративні методи оптимізації лісорослинних властивостей піщаних літоземів.

Освещены проблемы лесной рекультивации отвальных ландшафтов. Обоснованы принципы подбора типов лесных культурфитоценозов для данных ландшафтов и методы их облесения. Охарактеризованы мелиоративные методы оптимизации лесорастительных свойств песчаных литоземов.

Наведено характеристику демутаційних процесів у рослинному покриві Чорнобильської зони відчуження, які вивчалися дистанційним та наземним методами. Встановлено, що за післяаварійний період на всіх категоріях земель поширилась дерево-чагарникова рослинність. Доведено, що в евакуйованих населених пунктах відбувається трансформація культурфітоценозів на природні екосистеми з залишками культивованої та синантропної рослинності з одночасним формуванням лісового середовища, а також руйнуванням неорганічного елемента урболандшафтів. З'ясовано, що процеси спонтанного заліснення триватимуть не менше 50 - 70 років і мають пройти ряд проміжних стадій з малоцінних похідних угруповань. З метою прискорення даних процесів необхідно проводити ряд лісівницьких та лісокультурних заходів відповідно до гідроедафічних умов, кількості природного поневолення та рівня радіаційного забруднення території. Визначено, що створення великих масивів лісових культур за умов радіоактивного забруднення недоцільне.

Розглянуто пиродно-історичні умови північної частини Правобережного Лісостепу. Проаналізовано розподіл вкритих лісом земель державних підприємств Київського обласного управління лісового господарства за групами деревних порід, типами лісорослинних умов, класами бонітету та повнотою основних лісотвірних деревних порід. Визначено лісівничі особливості головних і супутніх деревних порід у молодих дібровах північної частини Правобережного Лісостепу. Встановлено переваги природного насіннєвого поновлення лісу над іншими способами його відтворення. Наведено оцінку очікуваного урожаю жолудів дуба звичайного за останні 16 років (1987 - 2002 рр.). Уточнено особливості впливу окремих кліматичних показників (наявності пізньовесняних заморозків та посушливої другої половини літа, кількості опадів, середньої температури повітря) вегетаційного періоду на плодоношення та обсяги заготівлі жолудів дуба звичайного. Встановлено періодичність, кількість і якість плодоношення дуба. Проаналізовано якість насіння супутніх дубу звичайному деревних порід. Виявлено чинники, які впливають на проростання насіння, появу, адаптацію та виживання сходів, розвиток самосіву та підросту головних і супутніх деревних порід. Визначено головні параметри лісової підстилки та опаду під наметом дубових насаджень. Проведено оцінку та уточнено вплив різних груп трав'яного покриву на збереження сходів і виживання самосіву під наметом дубових насаджень і на зрубах. Вивчено освітленість і встановлено її вплив на кількість і якість підросту під наметом пристиглих, стиглих і перестиглих дубових насаджень.

Індекс рубрикатора НБУВ: П346.9(4УКР)

Рубрики:

Лісова рекультивація земель, звалищ, залісення

Шифр НБУВ: РА347181 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Наведено еколого-біологічне обгрунтування методів забезпечення стійкості лісових культур біогеоценозів, створених на рекультивованих шахтних відвалах Західного Донбасу. Досліджено екологічні зміни, які відбулися за 30-річний період у створених штучних грунтах під впливом рекультиваційних заходів. Визначено екологічні, фізико-хімічні та водно-фізичні властивості штучних грунтів, досліджено їх вологозабезпечення. Проаналізовано динаміку видового складу, життєвості та продуктивності експериментальних лісових культур у процесі рекультивації породних відвалів вугледобувної промисловості. Визначено оптимальні природні умови, деревні та чагарникові породи, які є більш продуктивними на маловартісних штучних варіантах грунтів. Екологічно обгрунтовано оптимальні, економічно доцільні варіанти штучних грутів з високим лісорослинним ефектом, а також раціональні конструкції стійких і продуктивних лісових культур на ділянках відновлення порушених гірничою промисловістю земель.

Проаналізовано стан грунтів староорних земель Чернігівського Полісся та визначено їх вплив на ріст лісових насаджень. Виявлено вплив різних способів обробітку грунту на ріст і розвиток лісових культур на староорних землях. Визначено початкову густоту та схеми змішування таких культур, які дозволяють створити високопродуктивні лісові насадження на землях, виведених з сільськогосподарського використання. Описано особливості процесу природного поновлення лісових насаджень на староорних землях і запропоновано заходи підвищення їх продуктивності.

Вивчено проблему формування високопродуктивних та біологічно стійких лісових насаджень на землях, які тривалий час перебували у сільськогосподарському використанні. Визначено найбільш ефективні способи створення культур сосни на даних землях на підставі проведених комплексних досліджень. Обгрунтовано оптимальну початкову кількість садивних місць, склад майбутніх насаджень, заходи щодо формування високопродуктивних, стійких проти ентомозшкідників і збудників хвороб насаджень.

Розглянуто консервацію малопродуктивних та деградованих сільськогосподарських земель Іваничівського та Локачинського районів Волинської області для покращання їх використання. Заліснення - один зі способів для відновлення екологічної стабільності агроекосистем та природних умов.

  Скачати повний текст