Наведено результати наукових досліджень і передового досвіду виробництва у справі лісовідновлення і лісорозведення у рівнинних районах України. Викладено теоретичні основи лісовирощування і сучасні вимоги до проектування та створення лісових культур різного цільового призначення. Детально висвітлено питання добору і змішування деревних порід у лісових посадках, агротехніки лісовирощування, реконструкції малоцінних насаджень, створення лісових культур за участю екзотів.

На підставі літературних джерел проаналізовано значення лісу та захисних лісонасаджень у природі, житті та побуті українського народу, історію лісовідновлення та лісорозведення, розвиток лісової науки, зміну лісистості України, а також роль лісничого у створенні лісів майбутнього.

Узагальнено дані про невдалі, списані та передчасно зрубані лісові культури Івано-Франківського управління лісового господарства. Недосконала система лісовідновлення є причиною загибелі більше 30% штучних насаджень, похідні смеречники складають 2/3 площі зрубаних культур у вологих суяличинах і яличинах. Корінні смеречники менше пошкоджуються вітровалами чи буреломами. Їх частка від загальної площі вивалів складає 20%. Близько 75% зрубаних культур у дібровних типах лісу припадає на дубово-смерекові культури, в складі котрих переважає смерека.

Показано основні причини та обсяги загибелі лісових культур в умовах Українських Карпат. Розглянуто особливості природного і штучного лісовідновлення, а також аспекти цільового лісовирощування.

На підставі загальної характеристики природних і економічних умов розглянуто теоретичні засади та практичні особливості організації лісовирощування. Проаналізовано особливості організації та проектування комплексу заходів і робіт лісогосподарського виробництва: лісовідновлення та лісорозведення. Висвітлено питання контролю за станом лісів, їх моніторингу та кадастрової оцінки.

На основании общей характеристики природных и экономических условий рассмотрены теоретические основы и практические особенности организации по выращиванию леса. Проанализированы особенности организации и проектирования комплекса мер и работ лесохозяйственного производства: обновления и разведения леса. Освещены вопросы контроля за состоянием лесов, их мониторинга и кадастровой оценки.

Проаналізовано сучасний стан лісовідновлення та визначено можливі шляхи раціонального збереження біорізноманіття як необхідної умови формування стійкості біоти. Запропоновано основні заходи щодо покращання екологічної ситуації шляхом розширення площ захисних лісових насаджень. Розглянуто особливості насіннєношення, морфометричні параметри шишок і насіння сосни звичайної за умов хронічного радіаційного опромінення. Наведено результати досліджень впливу викидів Рівненського ВО "Азот" на просторову структуру сосняків. Установлено, що внаслідок пригнічення росту дерев зменшуються потужність горизонту фотосинтезу, розміри крон дерев, змінюється їх форма, що свідчить про передчасне старіння дерев. Розглянуто підходи щодо створення нових ландшафтних композицій, а також реконструкції та відновлення існуючих парків, які потребують просторового розвитку протягом певного часу. Розроблено нову життєву стратегію планування парків та кущових насаджень. Охарактеризовано лісові медоноси за складом, життєвими формами, місцем зростання, періодом цвітіння на території українського Розточчя. Досліджено динаміку запасів продуктивної вологи. Установлено наявність вологи в основних типах грунтів впродовж вегетаційного періоду. Описано рослинність Личаківського цвинтаря. Наведено методику визначення потенціалу вологопровідності деревини в процесі її сушіння. Розглянуто особливості гідродинаміки та кінетики під час фільтраційного сушіння дисперсної кавової сировини.

Наведено таблиці розрядів висот лісоматеріалів, об'єми круглих матеріалів, жердин, дрібного лісу та неліквідних частин дерева, коефіцієнти повнодеревності лісоматеріалів. Розглянуто методи визначення висоти деревостанів, періодичність повтору рубок догляду. Висвітлено характеристику санітарного стану насаджень, таксаційні показники, таблиці переведення метричних мір, шкалу пожежної безпеки насаджень, ознаку та критерії лісовідновлення, вади деревини та їх характеристику, перелік деревних та чагарникових порід, рослини-індикатори трав'яного покрову лісів України, характеристику грибів.

Приведены таблицы разряда высот лесоматериалов, объемы круглых материалов, шестов, мелкого леса и неликвидных частей дерева, коэффициенты полнодревесных лесоматериалов. Рассмотрены методы определения высоты состояний деревьев, периодичность повтора рубок присмотра. Освещены характеристика санитарного состояния насаждений, таксационные показатели, таблицы переведения метрических мер, шкала пожарной безопасности насаждений, свойства и критерии лесовосстановления, недостатки древесины и их характеристика, перечень древесных и кустарниковых пород, растения-индикаторы травяного покрова лесов Украины, характеристика грибов.

Проаналізовано особливості природного та штучного відновлення лісів з участю сосни звичайної як найбільш поширеної деревної породи у Боярській лісовій дослідній станції Київської області та західній частині Полісся України. Розглянуто питання впливу насаджень сосни звичайної різного складу, віку, повноти, географічного розташування на хімічні та фізико-хімічні властивості грунту, інтенсивність природного відновлення та її росту, запас стовбурової деревини та вихід цінних сортиментів деревостанів усіх вікових груп. Охарактеризовано заходи із створення та формування біологічно стійких та високопродуктивних насаджень сосни звичайної та бархата амурського з урахуванням умов місцезростання та категорій лісокультурних площ.

Проанализированы особенности естественного и искусственного восстановления лесов при участии сосны обыкновенной как наиболее распространенной древесной породы в Боярской лесовой исследовательской станции Киевской области и западной части Полесья Украины. Рассмотрены вопросы влияния насаждений сосны обыкновенной разного состава, возраста, полноты, географического расположения на химические и физико-химические свойства грунта, интенсивность естественного восстановления и ее роста, запас стволовой древесины и выход ценных сортиментов древостоев всех возрастных групп. Охарактеризованы меры по созданию и формированию биологически стойких и высокопродуктивных насаждений сосны обыкновенной и бархата амурского с учетом условий местопроизрастания и категорий лесокультурных площадей.

Висвітлено концептуальні основи лісової сертифікації в Україні. Проаналізовано систему територіальних типологічних таксонів як основу організації лісогосподарського виробництва. Розглянуто питання удосконалення нормативних вимог щодо природного і штучного лісовідновлення в Карпатах. Визначено нормативи рекреаційних навантажень гірських лісів південного Криму. Наведено репродуктивні характеристики родинних і клонових насінних плантацій сосни, морфобіометричні характеристики шишок і насіння плюсових дерев сосни та їх клонів. Вивчено вплив лісової рослинності на гумусовий стан чорноземів лівобережного Лісостепу України.

Освещены концептуальные основы лесной сертификации в Украине. Проанализирована система территориальных типологических таксонов как основа организации лесохозяйственного производства. Рассмотрен вопрос об усовершенствовании нормативных требований относительно природного и искусственного лесовосстановления в Карпатах. Определены нормативы рекреационных нагрузок горных лесов южного Крыма. Приведены репродуктивные характеристики семейных и клоновых семенных плантаций сосны, морфобиометрические характеристики шишек и семян плюсовых деревьев сосны и их клонов. Изучено влияние лесной растительности на гумусное состояние черноземов левобережной Лесостепи Украины.

Проаналізовано народногосподарське значення лісів України, природно-кліматичні умови їх поширення. Розглянуто питання історії лісорозведення та лісовідновлення, викладено основи проектування та агротехніки створення лісових культур на ярах, балках, крутосхилах, берегах рік і водойм.

Проанализированы народнохозяйственное значение лесов Украины, природно-климатические условия их распространения. Рассмотрены вопросы истории лесоразведения и лесовосстановления, изложены основы проектирования и агротехники создания лесных культур на оврагах, балках, крутых склонах, берегах рек и водоемов.

Наведено загальну характеристику лісогосподарської системи Волинської області як єдності лісового господарства, лісової та лісопереробної промисловості, проаналізовано її сучасний стан. Розкрито зміст, роль та сфери прояву конкурентних переваг як чинника успішності функціонування підприємств галузі на регіональному ринку. Наведено результати моніторингу лісистості території та запасу деревостанів у районах регіону, площі земель лісового фонду та його вікової структури, основних показників ведення лісового господарства, інтенсивності лісокористування та лісовідновлення, використання ліміту лісосічного фонду та зміни показників лісового потенціалу за період між найближчими кадастровими обліками лісів. Розроблено методику проведення моніторингу конкурентних переваг та вибору оптимальних стратегій розвитку лісогосподарських систем. Наведено результати порівняльного аналізу основних показників діяльності держлісгоспів та міжгосподарських лісгоспів.

Приведена общая характеристика лесохозяйственной системы Волынской области как структуры, объединяющей лесное хозяйство, лесную и лесоперерабатывающую промышленность, проанализировано ее современное состояние. Раскрыто содержание, роль и сферы проявления конкурентных преимуществ как фактора успешности функционирования предприятий отрасли на региональном рынке. Приведены результаты мониторинга лесистости территорий и запаса древесины в районах региона, площади земель лесного фонда и его возрастной структуры, основных показателей ведения лесного хозяйства, интенсивности лесоиспользования и лесовосстановления, использования лимита лесосечного фонда и изменения показателей лесного потенциала за период между ближайшими кадастровыми учетами лесов. Разработана методика проведения мониторинга конкурентных преимуществ и выбора оптимальных стратегий развития лесохозяйственных систем. Приведены результаты стравнительного анализа основных показателей деятельности гослесхозов и межхозяйственных лесхозов.

Проаналізовано ентомопатофітологічний стан дубових лісомеліоративних насаджень Лісостепу та степу України, санітарний стан дерев та насаджень Голосіївського парку ім. М.Т.Рильського. Розкрито практичне значення патосанітарного стану дерев за умов вирощування високопродуктивних та біологічно стійких природних осикових лісів. Розглянуто питання лісовідновлення на засадах екологічно орієнтованого лісівництва як основи біологічної стійкості лісів. Описано нові системні фунгіциди проти збудників інфекційного вилягання сіянців сосни в закритому грунті. Висвітлено динаміку заселення дерев сосни стовбуровими шкідниками в процесі розвитку патологічних процесів. Вивчено вплив екзометаболітів листя рослин-індикаторів дібров на ріст сіянців дуба. Визначено основні закономірності розподілу діаметра у стиглих та перестійних соснових насадженнях. Наведено оцінку біометричних показників саджанців гостролистої верби, вирощених зі стеблових живців на піщаних ландшафтах зеленої зони Києва.

Проанализированы энтомопатофитологическое состояние дубовых лесомелиоративных насаждений Лесостепи и степи Украины, санитарное состояние деревьев и насаждений Голосеевского парка им. М.Т.Рыльского. Раскрыто практическое значение патосанитарного состояния деревьев в условиях выращивания высокопродуктивных и биологически устойчивых природных осиновых лесов. Рассмотрены вопросы лесовосстановления на основах экологически ориентированного лесоводства как основы биологической устойчивости лесов. Представлены описания новейших системных фунгицидов против возбудителей инфекционного вылегания сеянцев сосны в закрытой почве. Освещена динамика заселения деревьев сосны стволовыми вредителями в процессе развития патологических процессов. Изучено влияние экзометаболитов листья растений-индикаторов дубрав на рост сеянцев дуба. Определены основные закономерности распределения диаметра в спелых и перестойных сосновых насаждениях. Приведена оценка биометрических показателей саженцев остролистовой вербы, вырощенных из стеблевых живцов на песчаных ландшафтах зеленой зоны Киева.

Проаналізовано екологічні проблеми лісів зеленої зони Рівного, виявлено особливості трансформації компонентів лісових екосистем за умов антропотехногенного навантаження. Визначено основні тенденції розвитку деревостанів техногенних зон РВАТ "Азот" і "Волиньцемент", зокрема, за умов зниження аеротехногенного навантаження. Вперше досліджено особливості рекреаційної дегресії різних компонентів соснових екосистем і розроблено регіональну систему діагностичних показників визначення ступеня рекреаційної дегресії соснових лісів зеленої зони Рівного. Проаналізовано особливості лісовідновлення, узагальнено досвід створення лісових культур, проведення санітарних рубок за умов аеротехногенного забруднення. Запропоновано заходи щодо підвищення стійкості лісів зеленої зони Рівного та виконання ними екологічних функцій.

Проанализированы экологические проблемы лесов зеленой зоны Ровного, выявлены особенности трансформации компонентов лесных экосистем в условиях антропогенной нагрузки. Определены основные тенденции развития древостоев техногенных зон РВАТ "Азот" и "Волыньцемент", в частности, в условиях снижения аэротехногенной нагрузки. Впервые исследованы особенности рекреационной дегресии различных компонентов сосновых экосистем и разработана региональная система диагностических показателей определения степени рекреационной дегресии сосновых лесов зеленой зоны Ровного. Проанализированы особенности лесовосстановления, обобщен опыт создания лесных культур, проведения санитарных рубок в условиях аэротехногенного загрязнения. Разработаны средства повышения устойчивости лесов зеленой зоны Ровного и выполнения ими экологических функций.

Визначені основні напрямки та організаційно-економічні засади екологізації лісовідновлення (лісорозведення). Розроблені методичні положення щодо еколого-економічного регулювання лісовідновлення на основі порівняльної інтегральної рейтингової оцінки лісокультурних (лісовідновлюваних) об'єктів, яка враховує економічно оцінювані соціально-екологічні функції лісових ресурсів та очікувані витрати на створення лісовкритої площі. Уточнені коефіцієнти економічної оцінки соціально-екологічних функцій лісових ресурсів відносно вартості запасу деревини. Розроблені методичні підходи до оцінки економічних збитків від деструктивного стану (загибелі) лісокультурних (лісовідтворюваних) об'єктів з урахуванням екологічного ризику. Обгрунтована необхідність моніторингу лісовідновлення, розроблені основні складові програми його організації та ведення. На прикладі Сумського держлісгоспу здійснено еколого-економічне ранжування ділянок, що підлягають залісенню.

Вивчено екологічні особливості динаміки стану лісів Полісся та Лісостепу Київщини. Екосистемно описано причинно-наслідковий алгоритм динаміки стану лісів за їх продуктивністю та біологічною стійкістю залежно від впливу історичних, природних, соціально-економічних і технологічних факторів. Оцінено та класифіковано екологічні причини всихання сосняків різного походження всіх вікових груп. Виявлено синергічний ефект взаємодії несприятливих для лісу екологічних факторів, а саме: антропогенно порушених едафотопів, недотримання лісогосподарських норм догляду за лісом, кліматичних екстремумів, впливу шкідників і хвороб, конкуренції трав'янистої рослинності. Визначено вплив зазначених факторів на природне та штучне відновлення лісів, збереження біорізноманіття. Узагальнено науково-виробничий досвід з лісовідновлення та лісовирощування, розроблено систему шляхів і методів підвищення загальної продуктивності та біологічної стійкості лісів Київщини на засадах сталого лісокористування.

Вперше за умов Лівобережної України висвітлено особливості формування заплавних лісів, показано їх багатогранні еколого-захисні функції; обгрунтовано ідею системного і програмно-цільового лісовирощування насаджень на водозбірній основі; визначено принципи та критерії оптимізації лісистості і структури заплавних ландшафтів. Апробовано моделі формування та вирощування цінних високопродуктивних штучних та природних дубових деревостанів, визначено вік стиглості насаджень переважаючих порід. Вперше складено діагностичні таблиці заплавних типів лісу, запропоновано асортимент деревних та чагарникових порід для штучного лісовідновлення і лісорозведення в заплавах. Розроблено оптимізовані системи рубання головного користування та рубань, пов'язаних з веденням лісового господарства. Запропоновано нову стратегію лісівничих заходів у заплавах рік з врахуванням оптимізації структури заплавних ландшафтів і водозборів рік.

Обгрунтовано способи створення лісових культур для вирощування високопродуктивних лісових насаджень (з перевагою у складі дуба звичайного) на суцільних зрубах. Запропоновано технологію реконструкції незадовільних за складом і станом насаджень. Узагальнено вітчизняний досвід лісовідновлення та реконструкції лісових насаджень у дуже сухих та сухих дібровах. Розроблено екологічно доцільну та економічно обгрунтовану технологію лісовідновлення та реконструкції незадовільних за станом і складом насаджень, що найменшою мірою порушує лісове середовище на базі використання елементів природного поновлення, зокрема, супутніх порід та кущів, характерних для корінних типів фітоценозів. Встановлено, що впровадження запропонованої технології сприяє створенню високопродуктивних насаджень і забезпечує збереження природоохоронних функцій лісових територій і біорізноманіття. Наведено рекомендації щодо покращання процесу лісовідновлення на суцільних зрубах та реконструкції незадовільних насаджень.

За умов Західного Полісся проведено комплексне дослідження особливостей природного поновлення сосни за умов інтенсивного ведення лісового господарства, можливостей збереження біорізноманіття та стійкості соснових насаджень за найбільш поширених і екстремальних лісорослинних умов. Установлено вплив на стійкість деревостанів сосни лісогосподарських заходів і способів лісовідновлення та визначено основні напрями підвищення стійкості та збереження різноманіття деревно-чагарникового ярусу соснових ценозів. З'ясовано закономірності динаміки біорізноманіття трав'янистих рослин у соснових культурах різного віку. Оцінено санітарний стан соснових насаджень Західного Полісся та визначено шляхи його покращення.

Обгрунтовано необхідність оптимізації співвідношення між природним і штучним способами лісовідновлення в ялицевих лісах, більш ефективного використання наявних генетичних ресурсів і створеної постійної лісонасінної бази високого генетичного рівня на базі здобутків і подальшого розвитку плюсової селекції та клоново-плантаційного насінництва, удосконалення лісорозсадницької та лісокультурної справи, що дозволяє розширити до оптимального рівня площу лісів з ялицею білою на типологічних засадах. Уперше у карпатському регіоні проведено поглиблений аналіз природних і антропогенних чинників, які визначають сучасний стан ялицевих лісів, досліджено особливості їх природного та штучного лісовідновлення, вивчено популяційну мінливість та селекційно-формову структуру, охарактеризовано генетичні ресурси та перспективи їх збереження. Виявлено особливості вегетативного розмноження селекційного матеріалу та закладання клонових плантацій, проведено порівняльну характеристику клонів за цвітінням і насіннєношенням. Надано рекомендації щодо найбільш перспективних з них для створення плантацій II порядку. Здійснено лісівничо-економічну оцінку клоновим лісонасінним плантаціям ялиці білої.

Вивчено екологічні проблеми лісів зеленої зони м.Рівне та особливості трансформації компонентів лісових екосистем за умов антропотехногенного навантаження. Відзначено, що аеротехногенні викиди забруднюють опади, підстилку та грунт. Визначено основні тенденції розвитку деревостанів техногенних зон РВАТ "Азот" і "Волиньцемент", зокрема за умов зниження аеротехногенного навантаження. Досліджено особливості рекреаційної дигресії різних компонентів соснових екосистем і розроблено регіональну систему діагностичних показників визначення ступеня рекреаційної дигресії соснових лісів зеленої зони м.Рівне. Проаналізовано особливості лісовідновлення, досвід створення лісових культур, проведення санітарних рубок за умов аеротехногенного забруднення. Наведено рекомендації щодо підвищення стійкості лісів зеленої зони та виконання їх екологічних функцій.