Наведено лінгвістичний аналіз прізвищ Лубенщини другої половини ХІХ - кінця ХХ ст. Розглянуто лексичну базу та словотвірну будову прізвищ, а також їх орфографічні варіанти. Виявлено продуктивність основних словотвірних моделей у синхронії та діахронії. Встановлено обсяг ононімної та апелятивної лексики.

Приведен лингвостический анализ фамилий Лубенщины второй половины ХІХ - конца ХХ ст. Рассмотрены лексическая база и словообразующее строение фамилий, а таже их орфографические варианты. Выявлена производительность основных словообразующих моделей в синхронии и диахронии. Установлен объем анонимной и апелятивной лексики.

На підставі словотвірно-структурного аналізу прізвищ Лубенщини встановлено два основні способи їх творення, а саме - лексико-семантичний і морфологічний, виявлено продуктивність основних словотвірних моделей лубенських прізвищ як у синхронії, так і в діахронії. Залучення антропонімного матеріалу козацьких "Реєстрів" 1649 р. дало змогу простежити динаміку розвитку системи прізвищ Лубенщини за трьома хронологічними зрізами (ХVІІ, ХІХ, ХХ ст.), а комплексний аналіз цієї системи показав, що, виявляючи регіональні особливості, вона функціонує як складова частина української антропонімії.

The word-forming and structural analysis of the surnames of Lubenschyna showed that all these anthroponyms formed with two ways of derivation: lexico-semantic and morphological. These analysis enabled to find out productivity of the main word-buildingmodels of surnames in different historical periods. The use of anthroponymical material of cossak "Registers" 1649 was allowed to watch the dynamics of Lubenschyna surname system development (XVII, XIX, XX centuries). Research of the surnames shows that they have regional peculiarities and appear to be part of common Ukrainian anthroponymical system.

Проаналізовано лексичну базу та словотвірну будову прізвищ населення Лубенщини другої половини XIX - кінця XX ст. Значну увагу приділено функціонуванню паралельних форм прізвищ та їх акцентуаційним варіантам. Розглянуто та встановлено обсяг онімної та апелятивної лексики, що мотивувала прізвища лубенців, досліджено всі структурні типи давньослов'янських і християнських імен, семантичні групи імен і призвіськ апелятивного походження, а також апелятивні означення особи, на яких базуються дані антропоніми. На підставі словотвірно-структурного аналізу встановлено два основні способи їх творення, а саме лексико-семантичний і морфологічний, а також виявлено продуктивність основних словотвірних моделей лубенських прізвищ у синхронії та діахронії. Залучення антропонімного матеріалу козацьких "Реєстрів" 1649 р. дозволяє простежити динаміку розвитку прізвищевої системи Лубенщини на трьох хронологічних зразках (XVIIст., XIXст., XX ст.), а на підставі комплексного аналізу даної системи показано, що під час виявлення регіональних особливостей, вона функціонує як складова частина української антропонімії.

Наведено результати досліджень старожитностей і культурної спадщини Посулля, історії Лубенщини, колекцій Лубенського краєзнавчого музею імені Г. Я. Стеллецького. Особливу увагу приділено науковій і музейній діяльності фундатора музею, археолога та спелестолога Г. Я. Стеллецького (1878 - 1949), видатним лубенцям, які допомагали створенню музейного осередку в Лубнах, колекціям закладу, а також археологічним, історичним та етнографічним дослідженням в Лубенському районі та Нижньому Посуллі. Розглянуто невідому працю Матвія Астряба "Лубенський Малоросійський полк". Подано інформацію про глеки лівобережного типу із Шишацького могильника. Досліджено мікротопоніми околиць м. Лубни. Висвітлено життя та діяльність фундатора і першого директора дослідної станції лікарських рослин П. Гавсевича (1883 - 1920).

Подано понад 400 документів з "книги-архіву" історії Свято-Преображенського Мгарського монастиря під Лубнами та понад 150 з фонду № 137 Центрального державного історичного архіву України у Києві. Серед документів ХУІІ-ХУІII ст. представлено універсали гетьманів України, кошових отаманів, полковників, сотників, також скарги, купчі записи, тестаменти й інші актові документи. Вони містять різноманітний матеріал з історії Церкви, Мгарського монастиря, розкривають стан та процес розвитку монастирського землеволодіння, є важливим джерелом з історії міст і сіл Лубенщини тощо. Надано іменний та географічний покажчики.

Висвітлено життєвий шлях та наукові досягнення відомої української селекціонерки лікарських рослин Лідії Шелудько, зокрема про виведені нею шість сортів м'яти, а також про нові сорти змієголовника молдавського, материнки звичайної, жовтушника розлогого, жовтушника лакфіолевидного, ромашки лікарської та подорожника великого. Зазначено, що у покращенні здоров'я населення України велике значення має високоякісна сировина лікарських рослин, і потреба в ній повсякчас зростає. Визнано, що для отримання її, потрібна праця фахівців різних профілів, але головну роль відіграють селекціонери, бо створення нових сортів вимагає всебічних знань та багаторічної цілеспрямованої роботи. Констатовано, що Лідія Панасівна Шелудько досягла вершин професійної майстерності, заклавши надійні засади селекції м'яти - однієї з найулюбленіших рослин українців. Упроваджені Лідією Панасівною інноваційні ідеї та підходи продовжують кращі традиції попередників, а саме: А. Є. Зайкевича, М. О. Львова, Г. М. Кучмая і Т. Я. Чубарової. Все це надає її роботі не локальний, а пріоритетний всеукраїнський вимір. Л. П. Шелудько вкотре закріпила за Лубенщиною славу провідного регіону із селекції й культивування м'яти в нашій державі.