Розглянуто проблему визначення термінів "медіаосвіта" та "медіаграмотність". Проведено експертно-аналітичний огляд закордонних концепцій та методик викладання медіаосвіти, проаналізовано особливості її становлення в Австрії, Великобританії, Німеччині, США, Фінляндії, Франції.

Розкрито сутність, структуру медіаграмотності як важливої категорії медіаосвіти, визначено особливості формування медіаграмотності у сучасних соціокультурних умовах, провідні підходи до формування медіаграмотності у вищій школі відповідно до вимог Болонського процесу.

Розкрито актуальні питання медіаосвіти, медіаграмотності та медіакультури. Висвітлено правові основи функціонування медіа у суспільстві. Охарактеризовано види медіа, зокрема, телебачення, кінематограф, газети, журнали, радіо, відеоігри. Здійснено аналіз медіатекстів різних видів медіа. Показано вплив медіа на розвиток особистості. Розглянуто рекламу як інструмент маніпуляції. Розкрито питання авторського та суміжних прав у медіапросторі. Увагу приділено проблемам Інтернет-медіа, кібер-простору, соціальних мереж.

Зазначено, що останніми роками медіа-освіта стала популярною і розвивається в багатьох країнах світу, не оминув цей процес й освіту Україну. Проаналізовано проблему професійної підготовки фахівців з педагогіки вищої школи засобами медіа-освіти. Розкрито специфіку застосування періодичних видань на практичних заняттях із навчального курсу "Педагогіка вищої школи", оскількі сучасні медіа відкривають дедалі ширші можливості у сфері освіти та кар'єрного зростання, змінюють якість повсякденного життя людини. Зауважено, що актуальним для фахівців з педагогіки вищої школи є набуття системи знань і практичних умінь для орієнтування в інформаційних потоках сьогодення: пошуку, засвоєння, застосування необхідної інформації, зокрема, медіа-інформації, адекватного сприймання, критичного осмислення, звільнення від непотрібної інформації та творчого інтерпретування різноманітної медіа продукції.

Отмечено, что в последние годы медиаобразование стало популярным и развивается во многих странах мира, не обошел этот процесс и Украину. Проанализирована проблема профессиональной подготовки специалистов по педагогике высшей школы средствами медиаобразования. Раскрыта специфика применения периодических изданий на практических занятиях по учебному курсу "Педагогика высшей школы". Обобщены особенности изучения спецкурса "Медиаобразование", его роль в формировании высококвалифицированного специалиста высшей школы. Современные медиа открывают все более широкие возможности в сфере образования и карьерного роста, изменяя качество повседневной жизни человека. ВУЗ уже не могут обойтись без информационных технологий, использования достижений техносферы для решения образовательных заданий, но при этом оставляют без внимания то, которое является не менее важным для общества и содержания собственно процессу образования: ценность гуманитарного знания. Отмечено, что актуальным для специалистов по педагогике высшей школы является приобретение системы знаний и практических умений для ориентирования в информационных потоках настоящего: поиска, усвоения, применения необходимой информации, в частности, медиаинформации, адекватного восприятия, критического осмысления, освобождения от ненужной информации и творческого интерпретирования разнообразной медиапродукции.

In recent years mediaeducation became popular and is being developed in many countries of the world. The same process can be observed in Ukraine. In the article the problem of professional preparation of specialists on pedagogics of higher school by means of mediaeducation is analysed. The specific of application of magazines at the practical lessons of educational course "Pedagogics of higher school" is shown. The features of study of the special course "Mediaeducation" are summarized, as well as its role in the formation of highly skilled specialist of higher school. Modern medias open a lot of possibilities in the sphere of education and career development, changing quality of man's everyday life. Higher educational establishments can not exist already without information technologies, usage of achievements of technosphere for the decision of educational tasks, but disregard value of humanitarian knowledge, that is no less important for society and the process of education. Currently important for specialists on pedagogics of higher school is an acquisition of the system of knowledges and practical skills for orientation in the informative streams of nowadays: search, mastering, usage of necessary information, in particular, mediainformation; adequate perception, critical comprehension, liberation from unnecessary information and creative interpretation of various mediaproducts.

Проанализированы современные научно-методические работы, посвященные иноязычной профессиональной речи будущих журналистов. Определены их преимущества и недостатки, а также указаны теоретические и практические проблемы, которые необходимо решить для достижения полноты научных знаний по исследуемой тематике.

Проаналізовано сучасні науково-методичні роботи, присвячені навчанню іншомовного професійного мовлення майбутніх журналістів. Визначено їх переваги й недоліки, а також вказано теоретичні та практичні проблеми, які необхідно вирішити для досягнення повноти наукових знань з досліджуваної тематики.

The article analyses the contemporary scientific-methodological works, devoted to the education of the foreign language professional speech of the future journalists. Their advantages and drawbacks are defined and the theoretical an practical problemsare highlighted, that must be solved to reach the wholeness of the scientific knowledges in the investigated thematics.

Актуалізовано вивчення засобів, методів і прийомів медіаосвіти у професійній підготовці майбутніх учителів. Розглянуто тлумачення понять "медіаосвіта", "медіакультура", "медіакомпетентність", "медіаграмотність", що наведені у роботах вітчизняних та зарубіжних учених. Визначено педагогічні умови успішного розвитку медіакультури студентів педагогічного ВНЗ. Висвітлено досвід створення та застосування медіатехнологій (відео- та аудіо-лекцій) у процесі навчання студентів факультету інформатики і математики Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького. Наголошено, що інтегрована в дисципліни мадіаосвіта сприяє зацікавленості студентів роботою з навчальними медіаматеріалами, підвищує мотивацію до навчання, розвиває здібність створювати власні медіапродукти та покращує якість професійної підготовки майбутнього вчителя.

Актуализировано изучение средств, методов и приемов медиаобразования в профессиональной подготовке будущих учителей. Рассмотрено толкование понятий "медиаобразование", "медиакультура", "медиакомпетентность", "медиаграмотность", приведенных в работах отечественных и зарубежных ученых. Определены педагогические условия успешного развития медиакультуры студентов педагогического ВУЗ. Освещен опыт создания и применения медиатехнологий (видео- и аудио-лекций) в процессе обучения студентов факультета информатики и математики Мелитопольского государственного педагогического университета им. Б. Хмельницкого. Отмечено, что интегрированное в дисциплины мадиаобразование способствует заинтересованности студентов работой с учебными медиаматериалами, повышает мотивацию к обучению, развивает способность создавать собственные медиапродукты и улучшает качество профессиональной подготовки будущего учителя.

The article examines the notion of a media education, media culture, media competence, media literacy researched in the works of famous domestic and overseas scientists. It reveals the basic techniques, tools and approaches to the media education of future teachers to improve their professional training. The author highlights the experience of building and using educational media materials (audio-, video-lectures) in teaching courses at a Pedagogical University.

Розглянуто основні поняття й тенденції розвитку медіаосвіти та медіаграмотності в контексті виховання в молоді культури споживання та обробки інформації. Відзначено, що важливу роль установленні та розвитку медіаосвіти належить ЮНЕСКО. Зауважено, що медіаосвіта пов’язана з усіма видами медіа (друкованими, графічними, звуковими, візуальними тощо). Вказано, що медіаосвіту рекомендують до впровадження в національні навчальні плани всіх держав. Обгрунтовано причини актуальності медіаосвіти в сучасному світі. Висвітлено основні умови розвитку медіаосвіти. Підкреслено, що Концепцію впровадження медіаосвіти в Україні було схвалено в травні 2010 р. як частину освітнього процесу, спрямовану на формування в суспільстві медіакультури. Розкрито понятійний апарат медіаграмотності як складової нової галузі в педагогіці – медіапедагогіки. Описано головні завдання, а також принципи й функції медіаосвіти в Україні. Розкрито понятійний апарат медіаграмотності як складової нової галузі в педагогіці - медіапедагогіки.

Рассмотрены основные понятия и тенденции развития медиаобразования и медиаграмотности в контексте воспитания у молодежи культуры потребления и обработки информации. Отмечено, что важную роль в становлении и развитии медиаобразования принадлежит ЮНЕСКО. Отмечено, что медиаобразование связано со всеми видами медиа (печатными, графическими, звуковыми, визуальными и т.д.). Указано, что медиаобразование рекомендуют к внедрению в национальные учебные планы всех государств. Обоснованы причины актуальности медиаобразования в современном мире. Освещены основные условия развития медиаобразования. Подчеркнуто, что Концепция внедрения медиаобразования в Украине была принята в мае 2010 г. как часть образовательного процесса, направленная на формирование в обществе медиакультуры. Раскрыт понятийный аппарат медиаграмотности как составной новой отрасли в педагогике - медиапедагогики.

The basic concepts and trends in the development of media education and media literacy education in the context of the youth culture of consumption and processing. It is noted that an important role in the development of media belongs to UNESCO. It is noticed that media education is associated with all types of media (print, graphics, sound, visual, etc.). Indicated that media to recommend the introduction of a national curriculum of all states. Justified reasons for the relevance of media education in the modern world. Highlight the main conditions for the development of media education. Emphasized that the concept of integration of the media in Ukraine was adopted in May 2010 as part of the educational process, aimed at creating a society of media culture. Discloses the conceptual apparatus of media literacy as part of a new industry in pedagogy - Media Education. Describes the main objectives and the principles and functions of media education in Ukraine.

Звернено увагу на медіаосвіту як розвиток і саморозвиток особистості за допомогою й на матеріалах засобів масової комунікації (медіа). Обгрунтовано актуальність упровадження медіаосвіти в системі вищої освіти за допомогою інтегрування медіаосвітніх технологій у професійну підготовку майбутніх фахівців. Розглянуто утвердження в навчальному процесі принципово нової концепції професійної підготовки, яка охоплює медіаосвітні стратегії, спрямовані на формування медіаосвітньої культури як неодмінної складової професійної культури майбутнього фахівця. Наведено декілька успішних прикладів наукових досліджень з медіапрактики вищої школи. Прогнозовано зростання ролі окремих інтерактивних методик медіаосвіти найближчим часом. Констатовано, що медіаосвіта у вищій школі – резерв для підвищення якості підготовки не тільки фахівців для мас-медіа, медіапедагогів, медіапсихологів, але й з інших спеціальностей.

Обращено внимание на медиаобразование как на развитие и саморазвитие личности посредством и на материалах средств массовой коммуникации (медиа). Обоснована актуальность внедрения медиаобразования в систему высшего образования посредством интегрирования медиаобразовательных технологий в профессиональную подготовку будущих специалистов. Рассмотрено утверждение в учебном процессе принципиально новой концепции профессиональной подготовки, охватывающей медиаобразовательные стратегии, направленные на формирование медиаобразовательной культуры как непременной составляющей профессиональной культуры будущего специалиста. Приведено несколько успешных примеров научных исследований медиапрактики высшей школы. Прогнозировано рост роли отдельных интерактивных методик медиаобразования в ближайшее время. Констатировано, что медиаобразование в высшей школе - резерв для повышения качества подготовки не только специалистов для масс-медиа, медиапедагогов, медиапсихологив, но и для других специальностей.

Attention is paid to both the development of media education and self-development through individual and materials of mass communication (media). The urgency of the introduction of media education in the system of higher education through the integration of media education technologies in the training of future specialists. Consider the statement in the learning process of a fundamentally new concept of training covering media education strategy aimed at creating culture media education as an indispensable component of the professional culture of the future specialist. Are a few examples of successful research mediapraktiki high school. Forecasted growth of the role of individual interactive methods of media education in the near future. It was stated that media education in high school - a reserve to improve the quality of training, not only for the professionals of the media, media educators, mediapsihologiv, but also for other specialties.

Розглянуто важливі психолого-педагогічні умови формування культури спілкування з телебаченням у дітей. Зазначено, що батьки повинні контролювати перегляд телепередач, серйозно ставитись до формування здорових потреб дитини. Рекомендовано батькам разом з дітьми дивитися телепередачі та після перегляду обговорювати їх. Відмічено, що хаотичне спілкування з телевізором негативно впливає на виховання дітей.

Рассмотрены важные психолого-педагогические условия формирования культуры общения с телевизором у детей. Указано, что родители должны контролировать просмотр телепередач, а также со всей серьезностью относиться к формированию здоровых потребностей ребенка. Рекомендовано родителям вместе с детьми смотреть телепередачи и после просмотра обсуждать их. Отмечено, что хаотическое общение с телевизором отрицательно сказывается на воспитании детей.

Important psychological and pedagogic conditions of creating a culture of interaction between children and television are described. Parents should control television programs and treat the formation of healthy needs of children seriously. It is recommended for parents to watch television programs with the children and discuss them after watching. Chaotic interaction with television has a negative effect on children’s upbringing.

Проаналізовано стан дослідженості проблеми застосування медіаосвітніх технологій у педагогічній теорії та практиці. На основі положень нормативно-правової бази уточнено дефініції основних понять: "медіаосвітні технології" та "медіаграмотність майбутніх учителів". Теоретично обгрунтовано педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх учителів. Розроблено модель формування медіаграмотності майбутніх учителів. Запропоновано та експериментально перевірено методику застосування медіаосвітніх технологій у навчально-виховному процесі педагогічних ВНЗ, що реалізовується шляхом впровадження навчально-пізнавальних медіатекстів у процес вивчення дисциплін педагогічного спрямування, аудиторної, позааудиторної, самостійної та індивідуальної роботи студентів. Експериментально доведено, що впровадження методики сприяє реалізації визначених педагогічних умов, підвищенню рівня медіаграмотності майбутніх учителів.

Проведено теоретичний аналіз вирішення проблеми професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів щодо формування їх медіаграмотності (МГ). Проаналізовано стан, зміст, особливості медіаосвіти у ВНЗ. Уточнено та розкрито сутність понять "медіаосвіта майбутніх соціальних педагогів", "медіаграмотність майбутніх соціальних педагогів". Визначено критерії, показники та рівні сформованості МГ майбутніх соціальних педагогів. Теоретично обгрунтовано та впроваджено соціально-педагогічні умови й алгоритм формування МГ майбутніх соціальних педагогів та експериментально перевірено ефективність їх впливу на формування МГ студентів.

Зосереджено увагу на потенційних можливостях професійно-орієнтованої медіаосвіти у вищій школі, яка сприяє формуванню медіа- та інформаційної грамотності майбутніх спеціалістів. Розкрито зміст термінів "інформаційна грамотність", "медіа грамотність", "медіаінформаційна грамотність" та "медіакомпетентність фахівця", поданих у дослідженнях зарубіжних науковців. Обгрунтовано необхідність розуміння "парасолькового" поняття "медіаінформаційна грамотність" як одного із базових у гуманітаризації сучасного суспільства знань. Показано доцільність упровадження у систему вищої освіти нових курсів з метою формування професійної компетентності фахівця засобами медіаосвітніх технологій.

Внимание сосредоточено на потенциальных возможностях профессионально-ориентированного медиаобразования в высшей школе, которое способствует формированию медиа и информационной грамотности будущих специалистов. Раскрыто содержание терминов "информационная грамотность", "медиаграмотность", "медиаинформационная грамотность" и "медиакомпетентность специалиста", представленных в исследованиях зарубежных ученых. Обоснована необходимость понимания "зонтичного" понятия "медиаинформационная грамотность" как одного из базовых в гуманитаризации современного общества знаний. Показана целесообразность внедрения в систему высшего образования новых курсов с целью формирования профессиональной компетентности специалиста средствами медиаобразовательных технологий.

Terms «information literacy», «media literacy», «media information literacy», «specialist's media competence» used in foreign scientists' researches are being analyzed in this article. The attention is paid to necessity of understanding an «umbrella» concept for «media information literacy» as one of the basic terms for modern humanities and social sciences in knowledge society. As an example it is given a collective monograph «Media Competence of a Specialist» containing students' scientific studies that are listeners of elective course on profession oriented media education.

Порушено проблему типології медіатекстів у контексті формування медіаграмотності студентів, розглянутої як здатність ефективно взаємодіяти з потоками інформації в сучасному медіарозвиненому суспільстві.

Рассмотрена проблема типологии медиатекстов в контексте формирования медиаграмотности студентов, понимаемой как способность эффективно взаимодействовать с потоками информации в современном медиаразвитом обществе.

Considered the problem of typology of media texts in the context of developing media literacy formation of students understood as the ability to interact effectively with the flows of information in the modern media-saturated society.

На основі аналізу ролі медіакритики в сучасному світі, потреби в медіаосвіті й підвищенні медіакомпетентності населення, значущості понять "медіаосвіта" та "медіа грамотність / медіакомпетентність" й їх завдань запропоновано теоретичну модель, що синтезує завдання медіаосвіти та медіакритики для ефективного розвитку медіакомпетентності й аналітичного мислення майбутніх педагогів, їх спрямованої підготовки до медіаосвіти школярів. У моделі репрезентовано початковий констатувальний складник, формувальний, підсумковий констатувальний та результативний складник.

На основе анализа роли медиакритиков в современном мире, потребности в медиаобразовании и повышении медиакомпетентности населения, значимости понятий "медиаобразование" и "медиа грамотность / медиакомпетентнисть" и их задач предложено теоретическую модель, синтезирует задачи медиаобразования и медиакритиков для эффективного развития медиакомпетентности и аналитического мышления будущих педагогов, их направленной подготовки к медиаобразования школьников. В теоретической модели, которая синтезирует задачи медиаобразования и медиакритики для эффективного развития медиакомпетентности и аналитического мышления будущих педагогов, их направленной подготовки к медиаобразования школьников, представлены начальная констатирующая составляющая, формирующая, итоговая констатирующая и результативная составляющие.

Based on the analysis mediakrytyky role in the modern world, the need for media education and raising mediakompetentnosti population, the importance of the concepts of «media education» and «media literacy / mediakompetentnist» and their tasks proposed a theoretical model that synthesizes the task of media education and mediakrytyky for effective development and analytical thinking mediakompetentnosti future teachers, their training aimed to media education students. In the theoretical model that synthesizes the task of media education and media criticism for effective development and analytical thinking mediakompetentnosti future teachers, their training aimed to media education students are presented: 1) initial konstatuvalnyy component -–statement and analysis of media competence levels (also develop analytical thinking) on media and media texts initially train students; 2) forming element, which, in turn, has theoretical and practical components (respectively, the theoretical training in media education and mediakrytyky, ie study methods and forms of media education, and analytical and creative activity in the media) and power technology prepare students for media education students; 3) The final component konstatuvalnyy (testing of students to identify the final levels of mediakompetentnosti and analytical thinking as well); 4) effective component (increased levels mediakompetentnosti students, including by analyzing the relationship of media and society and analysis mediatekstiv different types and genres.

Визначено сутність медіаосвіти як основи формування культури особистості. Визначено, що медіакомпетентність та медіаграмотність, сформовані під час реалізації медіаосвітнього процесу, – основні показники медіакультури особистості. Наголошено, що медіаосвіта становить у центр особистість учня і починається з опори на наявні у нього медійні знання та досвід. Розглянуто питання необхідності подальшого впровадження медіаосвіти як ефективного засобу, за допомогою якого можна протистояти негативним медіавпливам на школярів. Підкреслено, що медіаосвіта є тим засобом, який можна використовувати не лише для протистояння негативним наслідкам спілкування із засобами масової комунікації, а й для профілактики девіантної та делінквентної поведінки, для того, щоб нейтралізувати вплив "екранного насильства" на неповнолітню аудиторію.

Определена сущность медиаобразования как основы формирования культуры личности. Определено, что медиакомпетентнисть и медиаграмотность, сформированные в ходе реализации медиаобразовательного процесса – основные показатели медиакультуры личности. Отмечено, что в медиаобразовании центральным является личность ученика и начинается с опоры на имеющиеся у него медийные знания и опыт. Рассмотрены вопросы необходимости дальнейшего внедрения медиаобразования как эффективного средства, с помощью которого можно противостоять негативным медиавлияниям на школьников. Подчеркнуто, что медиаобразование является тем средством, который можно использовать не только для противостояния негативным последствиям общения со средствами массовой коммуникации, но и для профилактики девиантного и делинквентного поведения, для того, чтобы нейтрализовать влияние "экранного насилия" на несовершеннолетнюю аудиторию.

The essence of media education as foundation of forming personal culture is defined. It is determined that media competence and media literacy, formed during implementing media education, are basic indicators of personal media culture. It is highlighted that media education focuses on pupils’ personality and relies on their existing media knowledge and experience. The paper discusses necessity of further implementation of media education as effective means of countering negative media influences on schoolchildren.

Розглянуто особливості впровадження та важливість розвитку медіаосвіти в Україні. Відзначено вагомість медіаосвіти та медіаграмотності, які розкривають багато можливостей як для учнів, так і для педагогів. В результаті розвивається вміння оцінити інформаційну безпеку, грамотно використовувати джерела інформації, оцінювати достовірність, співвідношення інформації та знання, вміння правильно організувати інформаційний процес. Медіаосвіта відкриває великі можливості, допомагає формувати інтелектуальний і творчий потенціал та розвивати критичне мислення.

Рассмотрены особенности внедрения и важность развития медиаобразования в Украине. Отмечена значимость медиаобразования и медиаграмотности, раскрывающих многие возможности как для учеников, так и для педагогов. В частности, развивается умение оценивать информационную безопасность, грамотно использовать источники информации, оценивать достоверность, соотношение информации и знания, умение правильно организовать процесс. Констатировано, что медиаобразование открывает большие возможности, помогает формировать интеллектуальный и творческий потенциал и развивать критическое мышление.

The article deals with the peculiarities of the implementation and the importance of media education in Ukraine. Awarded importance of media education and media literacy, revealing many opportunities for students and for teachers. As a result, developing the ability to evaluate information security, well-used sources of information to evaluate the accuracy, correlation information and knowledge, the ability to organize information process. Media Education offers great opportunities, helping to shape the intellectual and creative potential, and develop critical thinking.

Проаналізовано роль грамотності в системі соціального та культурного розвитку людини та суспільства. Розглянуто особливості англомовних, зокрема американських, досліджень, феномену грамотності. Відзначено складну та динамічну сутність грамотності, з якою пов’язана розширена типологічна класифікація її проявів. Запропоновано типологію грамотності за американським дослідником Ш Кордзом: інформаційна, візуальна, мультикультурна та медіа грамотність. Наведено стислий зміст провідних концепцій складу та функцій різного типу грамотності. Особливу увагу приділено поняттю «культурного інтелекту», яке виникло в США на початку 2000-х рр. на хвилі критики теорії культурної грамотності Е. Гірша. Охарактеризовано сутність культурного інтелекту та його компонентів: когнітивного, медіа когнітивного, мотиваційного та поведінкового.

Проанализирована роль грамотности в системе социального и культурного развития человека и общества. Рассмотрены особенности англоязычных, в частности американских, исследований феномена грамотности. Отмечена сложная и динамичная сущность грамотности, с которой связана расширенная типологическая классификация ее проявлений. Предложена типология грамотности согласно американскому исследователю Ш. Кордзу: информационная, визуальная, мультикультурная и медиа грамотность. Приведено краткое содержание ведущих концепций состава и функций различного типа грамотности. Особое внимание уделено понятию «культурного интеллекта», возникшего в США в начале 2000-х гг. на волне критики теории культурной грамотности Е. Гирша. Охарактеризована сущность культурного интеллекта и его компонентов: когнитивного, медиа когнитивного, мотивационного и поведенческого.

Analyzed is the role of literacy in the social and cultural development of individuals and society. Considered are the features of English, particularly American, studies the phenomenon of literacy. Noted is the complex and dynamic nature of literacy, which is connected expanded typological classification of its manifestations. Proposed is the typology of literacy American researcher W Kordz: information, visual, and media literacy multicultural. Shown is the summary of major concepts of structure and function of different types of literacy. Particular attention is paid to the concept of "cultural intelligence", which appeared in the US in the early 2000s in the wake of criticism of the theory of cultural literacy of E. Hirsch. Characterized is the essence of cultural intelligence and its components: cognitive, cognitive media, motivation and behavior.

Зазначено щодо потреби у зміцненні національної єдності та самосвідомості українців, формування національної ідентичності; обгрунтовано провідну роль гуманітарної освіти у процесі убезпечення від негативних інформаційних впливів і формування критичного способу мислення. Стверджується, що виховання гармонійно розвиненої, патріотично налаштованої та соціально відповідальної особистості, яка спроможна протистояти деструктивним інформаційним впливам, має бути пріоритетним напрямом державної гуманітарної політики, яка повинна передбачати проведення комплексних заходів, зокрема в освітній, культурній, науковій та інформаційній сферах. Показано, що саме дисципліни соціально-гуманітарного блоку формують ціннісні орієнтири та світогляд молодої людини, сприяють розвитку активної громадянської позиції, творчого мислення, розширюють "культурний горизонт", озброюють методами та методологією наукового пізнання і виховують соціально зрілу та всебічно розвинену особистість. Показано, що сучасна освіта має виконувати не лише традиційну функцію передачі соціального досвіду, але й значною мірою функцію підготовки людини до життя в епоху стрімких соціальних змін. Вона повинна не лише навчати людину запам'ятовувати та відтворювати інформацію, а й прищеплювати навички використання отриманих знання для пошуку виходу із нетрадиційних ситуацій, синтезування нових знань, здатності до самостійного прийняття рішень і критичного сприйняття інформації. Аргументовано необхідність впровадження у навчальний процес дисциплін, які б знайомили студентів із основами інформаційної безпеки, медіаграмотності, логікою, риторикою. Окреслено прогнозований внесок таких дисциплін у справу протистояння негативним інформаційним впливам.

З'ясовано суть поняття "медіаосвіта", запропоновано варіанти його визначення. Розглянуто основні сучасні українські суспільно-політичні реалії, що впливають на характер, формат, особливості соціальної комунікації (зокрема законодавчі зміни, скорочення обсягів друкованих ЗМІ, технологічні інновації, зміна формату новин, розвиток онлайн-міграції). Окреслено роль і шляхи реалізації медіаосвіти для здійснення ефективної та безпечної комунікації.

Проаналізовано актуальність впровадження медіаосвіти у вітчизняну педагогічну галузь. Розкрито сутність основних дефініцій і уточнено понятійно-термінологічний апарат дослідження. Здійснено огляд державних документів щодо питань впровадження медіаосвіти в Україні, а також питань, пов'язаних з безпечним і відповідальним використанням мережі Інтернет, зокрема мережевих технологій у навчальній діяльності. Проведено аналіз останніх досліджень і публікацій, які стосуються обгрунтування важливості та необхідності впровадження медіаосвіти в освітню галузь, а також формування достатнього рівня медіакультури суб'єктів навчальної діяльності. Визначено сутність основних компонентів медіакультури особистості, зокрема медіаграмотності, медіаосвіченості, медіаобізнаності. Досліджено роль мережевих технологій як необхідного інструментарію для впровадження і розвитку медіаосвіти та формування медіакультури особистості у сучасному інформаційному суспільстві.

Проанализирована актуальность внедрения медиаобразования в отечественную педагогическую отрасль. Раскрыта сущность основных дефиниций и уточнен понятийно-терминологический аппарат исследования. Осуществлен обзор государственных документов по вопросам внедрения медиаобразования в Украине, а также вопросов, связанных с безопасным и ответственным использованием сети Интернет, в том числе сетевых технологий в учебной деятельности. Проведен анализ последних исследований и публикаций, касающихся обоснования важности и необходимости внедрения медиаобразования в образовательную отрасль, а также формирования достаточного уровня медиакультуры субъектов учебной деятельности. Определена сущность основных компонентов медиакультуры личности, в частности медиаграмотности, медиаосведомленности. Исследована роль сетевых технологий в качестве необходимого инструментария для внедрения и развития медиаобразования и формирования медиакультуры личности в современном информационном обществе.

In the article there was analyzed the urgency of introducing media education into the national educational sector, the essence of basic definitions, identified and specified range of concepts and terminology research. Also there was done an overview of public documents on the implementation of media education in Ukraine, as well as issues related to the safe and responsible use of the Internet, including network technology in educational activities. There was analyzed the recent research and publications related to justification of the importance and necessity of introduction of media education in the educational sector, as well as the formation of a sufficient level of media culture of learning activities, the essence of the main components of individual media culture, including media literacy, media education, media awareness. There was identified the role of networking as a necessary instrument for the introduction and development of media education and media culture forming identity in the modern information society.