Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.161

Рубрики:

Алмаз

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У монографії наведено літературні та оригінальні дані щодо умов па¬діння і знахідок зразків метеоритного дощу Кримка, їх макроскопічних, фізичних, мінералогічних, хімічних та ізотопних характеристик. Велику увагу приділено особливостям будови, складу та походженню темних літич- них включень, частина з яких уперше знайдена в метеоритах і репрезенто¬вана унікальними ксенолітами, складеними новим різновидом космічної речовини, а також ступеню імпактного перетворення метеорита.

Шифр НБУВ: Ж72342 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено основні висновки, які випливають із результатів досліджень мінералогії діамантів України: поділ на геолого-генетичні типи діамантів, поширення діамантів, їх основні рудопрояви, вікову належність діамантовмісних порід, особливості діамантів із протерозойських і неогенових теригенних відкладів. Мантійні діаманти з різновікових теригенних відкладів варіабельні за морфологією, анатомією, концентрацією і ступенем агрегації азотних центрів, ізотопним складом вуглецю та мінеральними включеннями. Показано, що розсипні діаманти, насамперед із неогенових пісків, за багатьма своїми властивостями аномальні - переважно надзвичайно дрібні, поліедричні та різноманітні за морфологією - від октаедричних форм до ромбододекаедричних і домінування кубічних форм та поліхромні за забарвленням. Окрім широкої неоднорідності за концентрацією структурного азоту, багато з вивчених діамантів характеризується низьким ступенем агрегації азотних центрів, що вказує на їх відносно нетривале перебування в мантії. Залежно від вмісту домішок азоту в діамантах, ступеня агрегації азотних центрів і розрахованих можливих температур перебування діамантів у мантії, виокремлено подекілька груп діамантів для вивчених розсипів. За новими ізотопно-геохімічними даними розсипні діаманти характеризуються досить широким діапазоном і полімодальністю їх розподілу на шкалі ізотопного складу вуглецю, що може свідчити про ізотопну негомогенність діамантного вуглецю, полігенез самих діамантів і про різноманітність їх корінних джерел в Україні. Імпактні діаманти з метеоритних кратерів і неогенових теригенних відкладів України є параморфозами по графіту, що мають подібні фазові, морфологічні, анатомічні, ізотопні та структурні характеристики. Окреслено завдання щодо майбутніх досліджень українських діамантів.

Розглянуто три знахідки діамантів на Інгуло-Інгулецькому мегаблоці Українського щита: у брекчієподібних породах ділянки Грузьке, у еклогітоподібних породах у басейні р. Інгул та у метеоритному кратері Зелений Гай. Надано стислу характеристику цих діамантів, які представляють їх різні геолого-генетичні типи. Зроблено оцінку істинності знахідок діамантів та природи їх кристалів. Показано, що вісім діамантів ділянки Грузьке різні за розміром (0,2 - 1,4 мм), формою, забарвленням, набором азотних центрів і ступенем збереження. За даними інфрачервоної спектроскопії всі вивчені кристали можна віднести до природних діамантів мантійного типу та погрупувати їх, оскільки вони належать до декількох спектральних типів: IIa, IaAB, Iab і Ib. Проте виникає декілька сумнівів щодо істинності цієї знахідки: наявність в малих за вагою пробах із керна свердловин такої високої концентрації діамантів; велике розмаїття кристалів у цих пробах за спектральними типами фізичної класифікації; ознаки механічного впливу на всіх кристалах, що не виключає версію їх походження із діамантної бурової коронки (суміші кристалів природного і, можливо, штучного діаманту). Питання про належність знайдених діамантів брекчієподібним породам ділянки Грузьке залишається відкритим. Дрібні діаманти (до 0,3 мм), які виявлено в еклогітоподібних породах у басейні р. Інгул, за ознаками (переважно кубо-октаедричний габітус, прояви скелетних форм росту, плоский характер поверхні граней куба, жовто-зелене забарвлення, тяжі включень) дуже подібні до кристалів штучного НРНТ діаманту. Однак такі ж дрібні діаманти знайдено в породах Євро-Азійського альпійського і Уральського та Центрально-Азійського каледонських офіолітових поясів і продуктах виверження сучасних вулканів Камчатки. Такі діаманти знайдено також у лампроїтоподібних породах трубки Мрія в Приазов'ї, вони трапляються в корах вивітрювання і теригенних відкладах України. Потрібно з'ясувати справжню природу цих знахідок. Тому необхідно здійснити ревізію всіх знахідок подібних діамантів в Україні. Показано, що діаманти з метеоритного кратера Зелений Гай є типовими імпактними апографітовими утвореннями - параморфозами діаманту по графіту. Спростовано висновки деяких дослідників про мантійну природу діамантів із цього кратера.

Приведены результаты рекогносцировочных исследований в различных регионах мира с целью разработки и совершенствования методики применения мобильных прямопоисковых методов на различных этапах поисково-разведочных работ на рудные и горючие полезные ископаемые, а также воду. На площади крупной зоны сланцевой нефти в бассейне Williston на севере США подтверждено наличие залежей углеводородов в глубинных горизонтах разреза, а к востоку от бассейна обнаружен крупный кластер базальтовых вулканических структур с водородом и живой (целебной) водой. На площади расположения импактного кратера Илань в Китае исследованиями обнаружен алмазоносный кимберлитовый вулкан с верхней кромкой на глубине 610 м. В районе структуры Вредефорт подтверждена перспективность гранитных вулканических комплексов на обнаружение залежей золота, платины и других рудных полезных ископаемых. Исследованиями на участках обнаруженных иридиевых аномалий установлено, что они расположены в пределах гранитных вулканов, в которых в интервале 57 - 59 км существуют условия для синтеза иридия, осмия, никеля и золота. Обследование соленых озер в различных регионах свидетельствует о том, что все они формируются в контурах вулканических комплексов с корнями на глубинах 470 и 723 км, заполненных ультрамафическими породами. В пределах таких вулканов практически всегда регистрируются сигналы от мертвой воды, соли калийно-магниевой и лонсдейлита. Результаты инструментальных измерений на участке археологических исследованиях в районе прогнозируемого падения метеорита на Ближнем Востоке не подтверждают импактного события. На локальных участках обследования в Сахаре сканированием разреза в интервале 0 - 200 м установлено наличие трех водоносных горизонтов. В пределах трех поисковых площадей на юге Украины выделены локальные участки для проведения детальных поисковых работ с целью обнаружения и локализации промышленных скоплений нефти и газа. Сигналы на частотах углеводородов зарегистрированы на участках бурения скважин на шельфе Кот-д'Ивуара, в Баренцевом море и на суше в Австралии. Сканированием разреза с крупным шагом 50 см и 1 м определены интервалы, перспективные для поисков залежей нефти и газа. Алмазоносный кимберлитовый вулкан обнаружен на участке сипов на поверхности Черного моря в районе г. Батуми. В целом, материалы проведенных экспериментальных работ можно считать дополнительными свидетельствами в пользу вулканической модели формирования структурных элементов и внешнего облика поверхности Земли, а также месторождений рудных и горючих полезных ископаемых и воды.

Індекс рубрикатора НБУВ: В655.445

Рубрики:

Мінералогічний і петрографічний аналіз < Будова і властивості метеоритів >

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В655.34

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*118 + В654.09

Рубрики:

Загальна біологія

Життя на планетах. Рослинність на планетах

Шифр НБУВ: Ж14063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В связи с широким развертыванием как в мире, так и в Украине исследований по глубинной водородной дегазации Земли и поисков геологических структур, в которых она может быть обнаружена, рассмотрены некоторые специфические особенности разломно-блокового строения Подольского и Волынского мегаблоков Украинского щита, а также Волыно-Полесского вулкано-плутонического пояса (в рамках листа M-35-IX ("Костополь")). Внимание обращено на Горыньскую, Ровенскую, Немировскую, Звиздаль-Залесскую и некоторые другие зоны разломов, в пределах которых с новой точки зрения рассмотрены уже известные и выделены другие локальные структуры концентрически-зонального строения, которые можно с определенной вероятностью связывать с процессами трубной дегазации мантии. К локальным признакам трубных структур дегазации отнесено наличие аномалий магнитного и гравитационного полей изометрической формы, в том числе специфического внутреннего концентрически-зонального строения, аномалий интегральной повышенной электропроводности, небольшой амплитуды впадин на современной поверхности рельефа, наличие минерализации самородной меди и других металлов в контурах предполагаемых структур, углеродных проявлений, гидрохимических аномалий урана и эманаций радона. Этим признакам в пределах домезозойского фундамента листа "Костополь" наиболее соответствуют Тельчинская, Головинская, а на уровне кристаллического фундамента - Городецкая зонально-кольцевые структуры. Ранее их относили к палеовулкано-плутоническим структурам, связанным с зонами тектонической активизации, хотя при этом игнорировалось отсутствие в них прямых признаков глубинного магматизма. Важный признак процессов холодной трубной дегазации с сопутствующими фазами импульсной эксплозии в этих структурах - крутое и даже субвертикальное залегание пород кольцевого обрамления, которые обычно в пределах района слагают горизонтальный чехол. К Немировской и Звиздаль-Залесской зонам разломов, ограничивающим Подольский мегаблок с юго-востока и востока, относятся соответственно Ильинецкая и Белиловская локальные кольцевые структуры, которые некоторые исследователи относят к астроблемам. При этом игнорируется тот факт, что Ильинецкая структура формировалась на протяжении 50 млн лет, а в Белиловской структуре установлены углеродные проявления в виде россыпи мелких алмазов и самородная золоторудная минерализация в брекчии габбро. Наличие признаков как астроблемного, так и эндогенного происхождения обеих структур позволяет предложить комбинацию обоих механизмов их формирования, при которых падение метеорита инициирует включение эндогенного процесса, в частности трубной глубинной дегазации. На указанных структурах с целью изучения особенностей их глубинного строения предложено проведение определенного дополнительного комплекса геолого-геофизических исследований.

Наведено основні результати досліджень навколоземного космічного простору, інших планет Сонячної системи, їх супутників та астероїдів. Показано, що на цих небесних тілах містяться значні запаси мінералів. У майбутньому все більше уваги приділятиметься розробленню нових технологій використання близького космосу, контролю астероїдної і метеоритної безпеки навколоземного простору, дослідженню планет Сонячної системи, їх супутників та астероїдів, вивченню структури Всесвіту, далеких зірок та екзопланет. Це потребуватиме дедалі більше сировинних ресурсів, життєво необхідних як для розвитку космічної промисловості, так і для функціонування світового господарства. З огляду на очікуваний у ХХІ ст. дефіцит розвіданих ресурсів, що видобуваються в надрах Землі, запропоновано спрямувати зусилля на дослідження запасів мінеральних руд на дні Світового океану. Наведено рекомендації щодо активізації робіт у цьому напрямі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342

Рубрики:

Петрографія магматичних (вивержених) гірських порід

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрена история зарождения и развития в Украине минералогических исследований космических образцов, главным образом, метеоритов, а также основные этапы становления отдела космоэкологии и космической минералогии в Институте геохимии, минералогии и рудообразования им. Н. П. Семененко и Институте геохимии окружающей среды НАН Украины. Показано, что основы минералогических и химических исследований метеоритов, а также их сбора и коллекционирования в Украине еще в 1930-х гг. заложил академик В. И. Вернадский. С 1969 г. минералогические исследования метеоритов проводились во Львовском университете, а космохимические - в Институте геохимии и физики минералов АН Украины. Организаторами и идеологами этих исследований были академики Н. П. Семененко, Е. К. Лазаренко, Э. В. Соботович, доцент А. А. Ясинская. В 1987 г. Э. В. Соботович реализовал идею Е. К. Лазаренко и создал в отделе ядерной геохимии и космохимии лабораторию космической минералогии, которая со временем была трансформирована в отдел космоэкологии и космической минералогии. Приведены данные о главных этапах развития отдела, его основных научных направлениях, важнейших результатах изучения космического вещества. Отмечена важность поддержки отдела известными научными центрами Запада, а также проведения совместных с ними научно-исследовательских проектов, реализованных на современной инструментальной базе. Отдельно акцентировано внимание на экспедиционных работах отдела по сбору метеоритов, перспективах их изучения, обозначены современные проблемы, связанные с ограниченными возможностями коллекционирования космических образцов, прецизионным уровнем исследования и влиянием политико-социальных катастроф на развитие фундаментальной науки.

Наведено результати уперше проведеного системного електронно-мікроскопічного дослідження 34 звітрілих метеоритів різних типів із метеоритної колекції Національного науково-природничого музею НАН України. Зроблені висновки узгоджуються з літературними даними з проблеми вивітрювання метеоритів. Структурно-мінералогічні і хімічні зміни метеоритів зумовлені внутрішніми та зовнішніми факторами вивітрювання. Визначальними є високий вміст нікелистого заліза, його структура і концентрація Ni у металі; природно-кліматичні умови знаходження, лабораторні і музейні умови зберігання. Уперше класифіковано 27 звичайних хондритів за стадією вивітрювання. Уперше запропоновано морфологічну класифікацію тонких продуктів вивітрювання метеоритів. "Спусковим механізмом" вивітрювання є формування нано- і мікрометрових зерен екзогенних мінералів у мікропорожнинах метеоритів.

Висвітлено геологічну будову району та власне Іллінецької імпактної структури, історію її вивчення, наведено мінералого-петрографічний опис імпактних утворень і порід кристалічного фундаменту Українського щита, які слугували мішенню. Викладено загальні відомості про земні метеоритні кратери, сучасні уявлення про їх утворення, особливості морфології, характер впливу на породи-мішені, дані про вік імпактних подій тощо. Запропоновано маршрут польової екскурсії, що дає змогу ознайомитися з геологічною будовою Іллінецької імпактної структури, обстежити розкриті кар'єрами докембрійські породи й утворені за їх рахунок імпактити різноманітних структурно-текстурних типів, почерпнути цікаву інформацію про видобування імпактитів ще у прадавні часи та виготовлення із них кам'яних виробів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.543.5 + Д332.2

Рубрики:

Карбіди, нітріди і фосфіди

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.17-659 + В654.14-4

Рубрики:

Біологія людини

Марс

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Каменецкая импактная структура представляет собой глубоко эродированный простой чашеобразный метеоритный кратер диаметром 1,1 - 1,2 км и глубиной до 130 м, расположенный в бассейне среднего течения р. Ингул на южном склоне Украинского щита. Установление характерных проявлений ударного метаморфизма в породах структуры позволило доказать ее импактное происхождение и пересмотреть первоначальные представления об ее вулканогенной природе. Глубокий срез кратера дает основания предполагать его древний, вероятно палеозойский возраст. Каменецкий кратер является восьмой структурой ударнометеоритного происхождения, установленной на Украинском щите.

Изучение импактного кратерообразования в ИГН НАН Украины проводится с 70-х годов XX в. Работы сотрудников института, а также ВСЕГЕИ и некоторых других организаций привели к открытию на территории Украинского щита (УЩ) восьми достоверных импактных структур, что позволяет рассматривать эту территорию, наряду с Балтийским и Канадским щитами, как одну из провинций метеоритных кратеров на поверхности Земли. Возрастной интервал установленного кратерообразования на УЩ составляет от времени образования Ильинецкого кратера 445 млн лет назад до времени формирования Болтышской структуры 65 млн лет назад. Установлено образование Болтышской структуры на мел-палеогеновом рубеже одновременно с терминальным кратером Чиксулуб в Мексике, что представляет большой интерес для расшифровки комплекса событий во время глобальной катастрофы в конце мелового периода, вызвавшей одно из тяжелейших массовых вымираний органического мира на Земле. Сотрудниками ИГН диагностирована и изучена Западная импактная структура на УЩ, в породах которой определены высокие содержания импактных алмазов. Доказано образование Оболонской структуры на северо-восточном склоне УЩ в мелководном морском бассейне. Диагностика и продолжающееся изучение в ИГН НАН Украины кратера Эльгыгытгын на Чукотке привлекло внимание мировой научной общественности к этой структуре и ее всестороннему исследованию, включая бурение скважин. Установленная нами группа кратеров Мача является до настоящего времени единственным свидетельством метеоритного кратерообразования на Алданском щите. Доказательство в 2017 г. ударного происхождения Каменецкой структуры на УЩ может служить свидетельством существования в Украине резерва еще не диагностированных импактных структур.

Описано незвичайні нано-мікрокристали природного алмазу, що знайдено в метеоритному кратері України, і повідомлено про раніше невідомий механізм росту алмазних багатогранників - формування глобулами. Виявлено, що нано-мікрокристали алмазу в метеоритному кратері дуже подібні до глобулярних кристаіів, водночас мають октаедричне огранення. Морфологія і склад нано-мікрокристалів алмазу вивчено відповідно за допомогою растрової електронної мікроскопії і рентгеноспектрального мікроаналізу. Ці крихітні поліедри наросли на пластинчастих кристалах імпактного апографітного алмазу з метеоритного кратера Білилівка на Українському щиті. Їх поверхнева морфологія вказує на те, що нано-мікроалмази виросли, найімовірніше, в процесі осадження з газової фази зразу після утворення імпактного алмазу - трансформації графіту в алмаз і лонсделеїт.