Розглянуто теолого-філософські аспекти виховання молоді на принципах християнської моралі, зокрема, проблему смислу життя у російській релігійній філософії як дидактичного принципу православної педагогіки, психічний стан віри як основу духовності людини, моральність відношення як духовну цінність. Визначено роль церкви у формуванні національної свідомості, психологічний зміст християнської моральної духовності, вплив соціоекологічної культури та християнської моралі на оптимізацію взаємовідносин суспільства та природи. Проаналізовано проблеми формування християнської моралі у контексті українського менталітету. Особливу увагу приділено християнським мотивам у творчості І.Огієнка, Т.-О.Сосновського, П.Куліша, Л.Українки, Б.Лепкого, Т.Г.Шевченка, С.Русової та ін.

Вивчено категорію моральних цінностей суб'єктів ринку та досліджено феномен ринку не тільки з точки зору його доцільності, а й співвідношення в ньому критеріїв економічної ефективності та моральності. Наведено точки зору різних дослідників. Зазначено, що моральність є необхідною умовою ефективного функціонування ринку та виявляється у повазі до чужої власності, у встановленні моральних меж конкуренції, в економічній свободі.

Реформування державного управління досліджується не тільки як внутрішньоуправлінська, організаційно-технічна проблема, а й як багатоаспектна взаємодія суб'єкта і об'єкта управління в сучасному соціальному середовищі. Розглядаються теоретико-методологічні засади реформування, вказуються основні напрями та шляхи здійснення реформи діючої системи державного управління, підвищення її ефективності. Висвітлюється проблема зв'язку демократії й управління, а також концептуальне положення про моральність та відповідальність, констатуються важливі причини тривалої соціально-економічної кризи в країні тощо.

Розглянуто актуальну проблему сьогодення - моральність і естетичну культуру останніх років, та якими ці категорії повинні бути у третьому тисячолітті.

Рассмотрена актуальная проблема сегодняшнего дня - нравственность и эстэтическая культура последних лет в обществе, и какими данные категории должны быть в третьем тысячилетии.

In the article of the day of today is examined is morality and aesthetic culture of the last years in society, also an author specifies on what these categories must be in the third millennium.

Встановлено, що навчання культури здоров'я педагогом-реабілітологом сприяє формуванню духовності і зміцненню здоров'я.

Установлено, что обучение и воспитание культуре здоровье педагогом - реабилитологом способствует формированию духовности и укреплению здоровья.

Teaching and education to the culture health of teacher-rehabilitation is instrumental in forming of spirituality and strengthening of health.

Розглянуто етику як філософське вчення про мораль і моральність, а також ситуацію морального вибору. Розкрито суть понять професійної, адвокатської, судової, слідчої та юридичної етики, етики відводу та самовідводу, судового етикету. Встановлено морально-правові джерела слідчої діяльності, показано особливе місце етики у професії юриста.

Рассмотрены этика как философское учение о морали и моральности, а также ситуация морального выбора. Раскрыта сущность понятий профессиональной, адвокатской, судебной, следственной и юридической этики, этики отвода и самоотвода, судебного этикета. Установлены морально-правовые источники следственной деятельности, показано особое место этики в профессии юриста.

Висвітлено евристичний потенціал феноменології в контексті історичного пізнання, ідентифікаційний потенціал наративу особистості. Визначено межі активності та відповідальності суб'єктів управління. Проаналізовано "природну моральність" як форму гуманістичної нормативної регуляції поведінки людини. Розглянуто проблему універсальності етичних принципів у сфері прикладної етики.

Освещены эвристический потенциал феноменологии в контексте исторического познания, идентификационный потенциал нарратива личности. Определены границы активности и ответственности субъектов управления. Проанализирована "природная моральность" как форма гуманистической нормативной регуляции поведения человека. Рассмотрена проблема универсальности этических принципов в сфере прикладной этики.

Вивчено джерела становлення моральної культури та їх вплив на сучасну концепцію розвитку особистості. На основі історичних фактів розглянуто розвиток моральної культури як інтегрованої якості особистості, у якому відбиті моральні цінності суспільства, закріплені в почуттях.

На основе исторических фактов рассмотрено развитие нравственной культуры как интегрированного качества личности, в котором отражены нравственные ценности общества, закрепленные в чувствах.

In article on the basis of historic facts development of moral culture as integrated quality of the person in which the moral values of a society fixed in feelings are reflected is considered.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*665 + С5*25(4УКР)

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: С4(4УКР) + Ю701.0

Рубрики:

Соціальна політика

Походження і сутність моралі

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано комплекс морально-етичних проблем, пов'язаних зі збереженням людської ідентичності. Розкрито роль моральних стимулів у життєдіяльності цивілізації та самовизначенні людської особистості. Особливу увагу приділено вивченню тенденцій спотворення моральних стимулів під тиском дегуманізуючих чинників сучасності, зокрема, гіпертрофованої політичної прагматики та терористичних загроз. Висвітлено питання боротьби за високу моральність й активізації її ролі у розвитку світової цивілізації та культури.

Проанализирован комплекс морально-этических проблем, связанных с сохранением человеческой идентичности. Раскрыта роль моральных стимулов в жизнедеятельности цивилизации и самоопределении человеческой личности. Особое внимание уделено изучению тенденций негативного изменения моральных стимулов под давлением дегуманизирующих факторов современности, в частности, гипертрофированной политической прагматики и террористических угроз. Освещены вопросы борьбы за высокую моральность и активизации ее роли в развитии мировой цивилизации и культуры.

Наведено результати досліджень з питань культурології, суспільство-, мистецтво-, мово-, книго-, бібліотеко-, бібліографо-, документознавства, педагогіки, сучасних інформаційних технологій. Розглянуто проблеми міжособистісної комунікації в сучасній культурі, переваги та недоліки використання інтернет-технологій у виборчих кампаніях, основні напрями дослідження громадської думки за умов сучасного інформаційного суспільства, вплив економічної кризи на духовну культуру та моральність українців. Проаналізовано роль соціально-педагогічної діяльності в реалізації соціальної політики, психологічні механізми впливу керівника на підлеглих, технології соціально-педагогічної реабілітації дітей з функціональними обмеженнями. Висвітлено перспективи розвитку рекреаційного потенціалу українських Карпат, регіональну специфіку музичного фольклору Криму в контексті полілогу культур. Увагу приділено інноваційним формам інформаційно-комунікаційної взаємодії в бібліотеках, сучасним проблемам електронної книготорговельної та книговидавничої бібліографії в Україні.

Приведены результаты исследований по вопросам культурологии, общество-, искусство-, языко-, книго-, библиотеко-, библиографо-, документоведения, педагогики, современных информационных технологий. Рассмотрены проблемы использования интернет-технологий в избирательных кампаниях, основные направления исследования общественной мысли в условиях современного информационного общества, влияние экономического кризиса на духовную культуру и моральность украинцев. Проанализированы роль социально-педагогической деятельности в реализации социальной политики, психологические механизмы влияния руководителя на подчиненных, технологии социально-педагогической реабилитации детей с функциональными ограничениями. Освещены перспективы развития рекреационного потенциала украинских Карпат, региональная специфика музыкального фольклора Крыма в контексте полилога культур. Уделено внимание инновационным формам информационно-коммуникационного взаимодействия в библиотеках, современным проблемам электронной книготорговой и книгоиздательской библиографии в Украине.

З'ясовано закономірності формування та функціонування економічної моральності полярних груп населення сучасної України. Проаналізовано існуючі в соціогуманітарному дискурсі каузальні моделі взаємозв'язку нормативної й економічної систем суспільства. Обгрунтовано визначення поняття "економічна моральність", розглянуто його аплікації у соціогуманітарних дисциплінах. Визначено теоретико-методологічні та методичні недоліки соціології моралі й обгрунтовано шляхи їх подолання, досліджено нормативні аспекти економічної поведінки. Розроблено програму емпіричного дослідження економічної моральності полярних груп населення України, запропоновано механізм верифікації одержаних результатів. Встановлено інтегровані показники економічної моральності, зроблено їх статистичну й аналітичну верифікацію, проведено інтегроване оцінювання відповідних соціальних орієнтацій полярних груп населення України у загальноєвропейському та внутрішньорегіональному вимірах на підставі бази даних Європейського соціального дослідження (хвиля 2004 - 2005). Наведено результати інтерпретації інтегрованих показників економічної моральності полярних груп українського суспільства з залученням інших баз даних (зокрема, бази даних щорічного соціологічного моніторингу Інституту соціології НАН України). Досліджено режими економічної діяльності полярних груп населення Львова на підставі аналізу фокус-групових дискусій. У процесі вивчення фокус-групових дискусій адаптовано розмежування між трьома режимами економічної діяльності.

Проведено теоретичне дослідження основних складових етико-гуманістичної концепції І.Франка з урахуванням новітнього методологічного базису. Визначено соціокультурні умови й теоретичні джерела формування філософських поглядів мислителя, розкрито їх гуманістичну спрямованість, визначено ключові проблеми, які обумовили зміст морально-етичних пошуків у житті та творчості митця. Окреслено предметне поле естетичних досліджень І.Франка, зроблено теоретичну реконструкцію основних категорій і понять, зокрема, таких як "щиролюдська моральність", "цілий чоловік", взаємозв'язок добра і зла, розкрито моральний зміст щастя та сенсу життя. Зроблено висновок, що в етико-гуманістичній концепції І.Франка поняття справедливості, правди, приязні та добра є предметом "останньої і найвищої науки - етики", основна мета якої - навчати людяності. Зроблено висновок, що всебічно вихована особистість, її соціальна й національна свобода, гуманізм і солідарність з людьми - це ідеали та принципи, які на думку І.Франка, є визначальними рисами морального прогресу людства. Проаналізовано взаємозв'язок морально-філософської проблематики творів письменника з його життєвою позицією. Висвітлено суттєвий вплив етико-антропологічної концепції І.Франка на розвиток національної філософської культури та вітчизняної етичної науки.

Проведено комплексне наукове дослідження проблем кримінально-правової теорії та практики протидії злочинам, що посягають на моральність. Сформульовано нові теоретичні положення, уточнено зміст окремих понять, що мають значення для науки, практики, а також - для удосконалення законодавства України. Досліджено зарубіжне кримінальне законодавство, здійснено порівняння норм Кримінального кодексу України, які встановлюють відповідальність за злочини проти моральності, з відповідними нормами кримінальних кодексів зарубіжних країн. Висвітлено зміст певних понять, обгрунтовано рекомендації щодо вдосконалення норм Кримінального кодексу України та запропоновано нову редакцію ряду статей, які встановлюють відповідальність за злочини проти моральності.

Досліджено проблеми формування та функціонування моральної культури державних службовців на етапі становлення української державності. Визначено, що проблеми моральної культури державних службовців пріоритетні для забезпечення довіри громадян до влади. Сформульовано особливості моральної культури службовців як специфічної соціально професійної групи інтелігенції, у яких функціонально поєднано пласти різновиду професійної етики, етики специфічної підгрупи інтелігенції, загально-людські та національно-етнічні цінності. Здійснено типологізацію суперечностей об'єктивного та суб'єктивного характеру, що деформують моральність службовців. Висвітлено, з використанням результатів соціологічних досліджень, функціональний стан моральної свідомості службовців. Запропоновано систему організаційного забезпечення їх етично-культурної підготовки.

Здійснено аналіз соціально-філософського феномену морально-правового конформізму як однієї з найпоширеніших форм деформації соціальної свідомості. Феномен морально-правового конформізму розглянуто в онтологічному та гносеологічному контекстах у "світ-системному" аспекті як у процесі інтеграції України до світової спільноти, на рівні внутрішньої трансформації суспільства, а також на рівні взаємозв'язку "свій - чужий". Проаналізовано аксіологічний вплив концептів "мораль", "моральність", "право" на формування соціальної свідомості та виникнення морально-правового конформізму.

Досліджено морально-релігійні засади філософського пошуку острозьких книжників, що грунтувався на православній традиції. Проаналізовано феномен острозького традиціоналізму на тлі історичних і соціокультурних процесів. З'ясовано його витоки, вплив біблійних і візантійських джерел, а також києворуського книжництва. Як духовну основу острозького традиціоналізму досліджено вчення ареопагітизму, які значною мірою вплинули на розвиток морально-релігійних орієнтирів і богословсько-персоналістичну концепцію "внутрішньої людини". Проведено демаркацію ренесансного антропоцентризму й острозького теоантропоцентризму. Досліджено острозьку складову в анатомії морально-релігійної парадигми українського філософського мислення. Запропоновано тезу, що духовна площина острозького традиціоналізму здійснила суттєвий вплив на формування специфічного образу "внутрішньої" людини, для якої визначальною є моральність, що базується на релігійній поравославній платформі. Вона є засадничою для багатьох філософських систем, які формувалися на традиційному грунті та мали за мету збереження духовних надбань, визнання їх унікальності та важливості.

Розглянуто питання психологічної підготовки майбутніх фахівців сфери обслуговування на морському транспорті до професійної та навчально-професійної діяльності. Розроблено систему методів діагностики професійно важливих якостей зазначених фахівців. Вперше науково обгрунтовано та визначено комплекс професійно важливих якостей суднового обслуговуючого персоналу (офіціанта, бармена, бортпровідника, кухаря); зазначено, що провідними якостями в даному комплексі є інтерес до професії та моральність. Встановлено, що ефективність психологічної підготовки фахівців сфери обслуговування на морському транспорті в навчально-професійній діяльності забезпечується проведенням психологічного професійного відбору, оптимізацією психологічної освіти за допомогою міжпредметних зв'язків і використання системи соціально-психологічних тренінгів.

Визначено поняття "ефективність" як соціальну характеристику, що включає особистісні, суспільні, національні, етичні та інші аспекти, а також поняття "ефект" - як об'єктивну властивість будь-якої взаємодії. Теоретично проаналізовано поняття "мораль", "моральність" з позиції діяльнісного підходу до свідомості (як предмет загальної психології). Переглянуто існуючі раніше парадигми комунікативного процесу та перенесення акценту з "суб'єкт-об'єктних" на "суб'єкт-суб'єктні", де одержувача інформації (реципієнта) вже наділяли активною позицією, що впливає на сам процес породження та передачі інформації. Теоретично обгрунтовано зміну абревіатури ЗМІ (засоби масової інформації) на ЗМК (засоби масової комунікації). Теоретично та експериментально досліджено психосемантику неповнолітніх правопорушників, що дозволяє розкрити ряд принципових особливостей, які в процесі судочинства можуть відігравати вирішальне значення для класифікації конкретної протиправної дії в межах Карного кодексу.